Перша книга царів 18:1—46
18 Згодом, третього року,+ Єгова сказав Іллі: «Піди до Аха́ва, бо я вирішив послати на землю дощ».+
2 Тож Ілля пішов до Аха́ва; у ті дні в Сама́рії був сильний голод.+
3 Аха́в тим часом покликав Овдı́я, управителя дому. (Овдı́й дуже боявся Єгови.
4 І, коли Єзаве́ль+ знищувала пророків Єгови, Овдı́й узяв 100 пророків, сховав їх по 50 у печерах та приносив їм хліб і воду.)
5 Аха́в сказав Овдı́ю: «Обійди всі водні джерела і всі долини* в краю. Може, вдасться знайти траву, щоб зберегти коней та мулів і щоб не загинули всі наші тварини».
6 І вони розділили між собою край, який мали обійти: Аха́в пішов одним шляхом, а Овдı́й — іншим.
7 По дорозі Овдı́й зустрів Іллю. Впізнавши його, Овдı́й упав ниць і промовив: «Це ти, Ілле, пане мій?»+ —
8 «Так, це я,— відповів той.— Піди скажи своєму пану: “Ілля тут”».
9 Але Овдı́й відказав: «Який гріх я зробив, що ти хочеш віддати свого слугу в руки Аха́ва, щоб він мене вбив?
10 Як живий Єгова, твій Бог: нема такого народу чи царства, куди б мій пан не посилав шукати тебе. І, коли йому казали: “Його тут немає”, він брав клятву з того царства чи народу, що тебе там справді немає.+
11 Тепер же ти говориш: “Піди скажи своєму пану: «Ілля тут»”.
12 А коли я піду, дух Єгови перенесе тебе+ невідомо куди. Як я прийду і скажу Аха́ву, а він тебе не знайде, то обов’язково вб’є мене. Слуга ж твій з юності боїться Єгови.
13 Хіба моєму пану не говорили, що́ я зробив, коли Єзаве́ль убивала пророків Єгови, як я переховував 100 пророків Єгови? Я сховав їх по 50 у печерах та приносив їм хліб і воду.+
14 Тепер же ти говориш: “Піди скажи своєму пану: «Ілля тут»”. Тоді він точно вб’є мене».
15 Але Ілля промовив: «Як живий Єгова, Бог військ*, якому я служу*: сьогодні я покажуся йому».
16 Тож Овдı́й пішов до Аха́ва та передав йому ці слова, і Аха́в пішов назустріч Іллі.
17 Побачивши Іллю, Аха́в сказав: «Так це ти? Той, що стягнув велике лихо на* Ізра́їль?»
18 Ілля відповів: «Не я стягнув лихо на Ізра́їль, а ти і дім твого батька, бо ви відкинули заповіді Єгови і почали служити Ваа́лам.+
19 Тепер збери до мене на гору Карме́ль+ весь Ізра́їль. Також поклич 450 пророків Ваа́ла і 400 пророків, які поклоняються священній палі*+ та їдять за столом Єзаве́лі».
20 Аха́в послав звістку і зібрав усіх ізраїльтян, а також пророків на горі Карме́ль.
21 Ілля підійшов до всього народу і сказав: «Доки ви будете стояти на роздоріжжі*?+ Якщо Єгова — правдивий Бог, то йдіть за ним,+ а якщо Ваа́л, то йдіть за ним». Але народ не відповів ні слова.
22 Тоді Ілля промовив до народу: «З пророків Єгови залишився я один,+ а пророків Ваа́ла — 450 чоловіків.
23 Дайте нам двох молодих биків. Хай ці пророки виберуть собі одного бика, розрубають його і покладуть на дрова, але хай не підпалюють. Я розрубаю другого бика, покладу на дрова і теж не буду підпалювати.
24 Ви будете кликати ім’я свого бога,+ а я буду кликати ім’я Єгови. Той Бог, який у відповідь пошле вогонь, покаже, що є правдивим Богом».+ Народ сказав: «Добре».
25 І промовив Ілля до пророків Ваа́ла: «Ви перші виберіть одного молодого бика і розрубайте його, бо вас більше. Кличте ім’я свого бога, але не запалюйте вогню».
26 Тож вони взяли молодого бика, якого їм дали, розрубали його і з ранку до полудня кликали ім’я Ваа́ла, вигукуючи: «Ваа́ле, почуй нас!» Але не було ні голосу, ні відповіді.+ І вони, кульгаючи, танцювали довкола свого жертовника.
27 Опівдні Ілля став насміхатися з них, кажучи: «Кричіть голосніше, він же бог!+ Може, він задумався або пішов справити нужду*. А може, він спить, і його треба розбудити!»
28 Тоді вони почали кричати ще голосніше і за своїм звичаєм різати себе кинджалами та колоти списами, так що їх аж заливала кров.
29 Минув полудень, а вони й далі шаленіли*, поки не настав час вечірнього хлібного приношення, але не було ні голосу, ні відповіді, і ніхто їх не почув.+
30 Зрештою Ілля сказав усьому народу: «Підійдіть до мене», і всі підійшли. Тоді Ілля відновив зруйнований жертовник Єгови.+
31 Він узяв 12 каменів, за кількістю племен синів Якова, якому Єгова сказав: «Твоє ім’я буде Ізра́їль»,+
32 і побудував з цих каменів жертовник+ на славу імені Єгови та зробив довкола нього рів завбільшки з ділянку, на якій можна було б посіяти 2 се́ї* насіння.
33 Після того Ілля поскладав дрова, розрубав молодого бика, поклав його на дрова+ і сказав: «Наберіть чотири великі глеки води і вилийте на цілопалення та дрова».
34 Потім він сказав: «Зробіть так ще раз», і вони зробили. Тоді він промовив: «Зробіть так третій раз». Вони зробили те саме втретє,
35 і вода потекла довкола жертовника. Крім того, він наповнив водою рів.
36 Коли настав час вечірнього хлібного приношення,+ пророк Ілля вийшов уперед і сказав: «Єгово, Боже Авраама,+ Ісака+ та Ізра́їля! Хай сьогодні всі зрозуміють, що ти — Бог в Ізра́їлі, а я — твій слуга, і я зробив все це за твоїм словом.+
37 Почуй мене, Єгово, почуй, щоб цей народ зрозумів, що ти, Єгово,— правдивий Бог і що ти навертаєш до себе їхні серця».+
38 Після цих слів зійшов з неба вогонь від Єгови і пожер цілопалення,+ дрова, камені та порох і висушив воду в рові.+
39 Коли всі люди побачили це, то попадали ниць і стали казати: «Єгова — правдивий Бог! Єгова — правдивий Бог!»
40 Тоді Ілля наказав їм: «Схопіть пророків Ваа́ла! Жодному з них не дайте втекти!» — і вони відразу схопили тих пророків. Потім Ілля привів їх до потоку* Кішо́н+ і там убив.+
41 І сказав Ілля Аха́ву: «Іди їж та пий, бо чути шум сильної зливи».+
42 Аха́в пішов їсти й пити, а Ілля піднявся на вершину гори Карме́ль і, упавши на коліна, низько схилився до землі.+
43 Потім він сказав до свого слуги: «Піднімись, будь ласка, вище і подивись у бік моря». Той піднявся, подивився і сказав: «Там нічого нема». Тоді Ілля знову сказав йому: «Піди ще раз», і так він посилав його сім разів.
44 На сьомий раз слуга сказав: «З-над моря піднімається маленька хмара, завбільшки з долоню». Ілля звелів: «Іди й скажи Аха́ву: “Запрягай колісницю та їдь, щоб тебе не застала злива”».
45 Тим часом небо затягнулось чорними хмарами, здійнявся вітер і почалася сильна злива.+ Аха́в же їхав у колісниці до Єзреї́ла.+
46 І рука Єгови була на Іллі: він підіткнув свій одяг за пояс і біг перед Аха́вом всю дорогу до Єзреї́ла.
Примітки
^ Букв. «перед яким я стою».
^ Або «прирік на вигнання».
^ Або «кульгати на двох милицях».
^ Або, можливо, «вирушив у дорогу».
^ Або «поводились як пророки».
^ 1 се́я — 7,33 л. Див. додаток Б14.
