Перша книга царів 19:1—21
19 Аха́в+ розповів Єзаве́лі+ про все, що зробив Ілля, і як він убив мечем всіх пророків.+
2 Тоді Єзаве́ль вислала до Іллі посланця з такими словами: «Нехай боги суворо покарають мене, якщо завтра у цей час я не зроблю з тобою те саме, що ти зробив з кожним* із них!»
3 І злякався Ілля. Він встав і втік, щоб врятувати своє життя*.+ Прийшовши в Бее́р-Ше́ву,+ що в Юді,+ він залишив там свого слугу,
4 а сам пішов у пустелю на один день ходи. Він сів під кущем* і став просити собі* смерті, кажучи: «Я більше не можу! Єгово, забери в мене життя*,+ бо я не ліпший від своїх прабатьків».
5 Потім він ліг під кущем і заснув. Та раптом до нього доторкнувся ангел+ і сказав: «Встань і поїж».+
6 Ілля подивився — аж ось біля його голови лежить кругла хлібина на розпеченому камінні, а поряд стоїть глечик з водою. Він поїв, попив і знову ліг.
7 Через якийсь час ангел Єгови прийшов вдруге, доторкнувся до нього і сказав: «Встань і поїж, бо попереду важка дорога».
8 Ілля встав, поїв і попив. Підкріпившись, він вирушив до Хори́ву, гори правдивого Бога,+ і йшов туди 40 днів і 40 ночей.
9 Там він зайшов до печери+ і заночував у ній. Єгова сказав йому: «Ілле, що ти тут робиш?»
10 Той відповів: «Я з великою ревністю служив Єгові,+ Богу військ, а ізраїльтяни порушили твою угоду,+ зруйнували твої жертовники та повбивали мечем твоїх пророків.+ Залишився я один, і вони хочуть відібрати моє життя*».+
11 Тоді Бог сказав: «Вийди і стань на горі перед Єговою». І, коли Єгова проходив повз нього,+ подув сильний вітер, який розколював гори та розбивав скелі перед Єговою,+ але Єгова не був у вітрі. Після вітру почався землетрус,+ але Єгова не був у землетрусі.
12 Після землетрусу був вогонь,+ але Єгова не був у вогні. А після вогню почувся спокійний, тихий голос.+
13 Як тільки Ілля почув його, то закрив лице накидкою,+ вийшов і став біля входу в печеру. І голос запитав його: «Ілле, що ти тут робиш?»
14 Той відповів: «Я з великою ревністю служив Єгові, Богу військ, а ізраїльтяни порушили твою угоду,+ зруйнували твої жертовники та повбивали мечем твоїх пророків. Залишився я один, і вони хочуть відібрати моє життя*».+
15 Єгова сказав йому: «Повертайся і йди в пустелю Дамаска. Коли прийдеш, помаж Хазаї́ла,+ щоб він був царем Сирії.
16 Є́гу,+ внука Нı́мші, помаж, щоб він був царем Ізра́їля, а Єлисея*, сина Шафа́та, з А́вель-Мехо́ли помаж, щоб він був пророком замість тебе.+
17 Хто врятується від меча Хазаї́ла,+ того погубить Є́гу,+ а хто врятується від меча Є́гу, того погубить Єлисей.+
18 Я залишив собі в Ізра́їлі 7000 людей,+ котрі не схилили колін перед Ваа́лом+ і не цілували його».+
19 Тож Ілля пішов і знайшов Єлисея, сина Шафа́та, коли той орав землю. Там було 12 пар запряжених биків, і Єлисей ішов за 12-ю. Ілля підійшов і накинув на нього свою накидку.+
20 Єлисей залишив биків, побіг за Іллею та сказав: «Прошу, дозволь мені піти й поцілувати свого батька і матір, і після того я піду за тобою». Ілля відповів: «Іди. Хіба я тобі забороняю?»
21 Єлисей повернувся, узяв пару биків і склав їх у жертву. Він розпалив вогонь з дерев’яних частин плуга та ярма, зварив на ньому м’ясо биків, а тоді роздав м’ясо людям, і вони їли. Потім він встав, пішов за Іллею і почав йому служити.+
Примітки
^ Або «не зроблю твою душу як душу кожного».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Або «своїй душі».
^ Букв. «ретамом».
^ Або «душу».
^ Або «душу».
^ Озн. «Бог — спасіння».
