Перша книга царів 20:1—43
20 Сирійський+ цар Бен-Гада́д+ зібрав усе своє військо та скликав 32 царів з їхніми конями та колісницями, щоб піти на Сама́рію.+ Він взяв її в облогу+ та воював проти неї.
2 Бен-Гада́д відправив посланців у місто до ізра́їльського царя Аха́ва+ і передав йому такі слова: «Так говорить Бен-Гада́д:
3 “Твоє срібло і золото — мої. І найкращі з твоїх дружин та синів — мої”».
4 Ізра́їльський цар відповів: «Мій пане, я і все, що мені належить,— твоє,+ як ти і сказав».
5 Після того посланці прийшли знову і сказали: «Так говорить Бен-Гада́д: “Я посилав тобі звістку: «Ти віддаси мені своє срібло і золото, своїх дружин і синів».
6 Але завтра, приблизно в цей час, я пошлю до тебе своїх слуг, і вони старанно обшукають твій дім і доми твоїх слуг та заберуть все, що цінне у твоїх очах”».
7 Тоді ізра́їльський цар покликав усіх старійшин того краю і сказав: «Подивіться, прошу вас, подивіться! Цей чоловік явно задумує зло! Він вже вимагав, щоб я віддав йому своїх дружин і синів, своє срібло і золото, і я не відмовився».
8 На це всі старійшини і весь народ сказали: «Не підкоряйся йому і не згоджуйся».
9 Тож він відповів посланцям Бен-Гада́да: «Передайте моєму пану цареві: “Я виконаю все, про що ти просив свого слугу першого разу, але те, чого вимагаєш тепер, не можу зробити”». І посланці пішли та передали його слова.
10 Бен-Гада́д знову відправив посланців, щоб сказати: «Нехай боги суворо покарають мене, якщо в Сама́рії буде достатньо пороху, щоб дати по жмені кожному з моїх воїнів!»
11 У відповідь ізра́їльський цар сказав: «Передайте йому: “Хто вдягає обладунки, хай не вихваляється так, як той, хто їх скидає”».+
12 Почувши ці слова, Бен-Гада́д, який у той час пив з царями в наметах, наказав своїм слугам: «Готуйтесь до нападу!» І вони приготувались напасти на місто.
13 А до ізра́їльського царя Аха́ва+ прийшов пророк і сказав: «Так говорить Єгова: “Бачиш це велике полчище? Сьогодні я віддам його у твою руку, і ти зрозумієш, що я — Єгова”».+
14 Аха́в запитав: «Через кого?» Той відповів: «Так говорить Єгова: “Через людей, що служать князям провінцій*”». Тоді Аха́в запитав: «Хто почне бій?» Пророк відповів: «Ти!»
15 Аха́в перерахував людей, що служать князям провінцій, і було їх 232. Після того він перерахував весь народ, всіх ізраїльтян, придатних служити у війську, і було їх 7000.
16 Вони вийшли у полудень, коли Бен-Гада́д і 32 царі, які йому допомагали, були п’яні в наметах.
17 Люди, які служили князям провінцій, вийшли першими. Бен-Гада́д відразу ж вислав своїх посланців, і ті, повернувшись, повідомили: «З Сама́рії вийшли чоловіки».
18 Він сказав: «Якщо вони вийшли з миром, схопіть їх живими, а якщо вони вийшли на бій, також схопіть їх живими».
19 Проте коли люди, які служили князям провінцій, вийшли з міста, а за ними — все військо,
20 то кожен почав убивати свого противника, і сирійці стали втікати.+ Ізраїльтяни погналися за ними, але сирійський цар Бен-Гада́д втік на коні разом з деякими вершниками.
21 Цар Ізра́їля виступив, знищив коней і колісниці та завдав сирійцям великої поразки.
22 Пізніше до ізра́їльського царя прийшов пророк+ і сказав: «Іди, зміцни свої сили. Подумай, що ти маєш робити,+ бо на початку наступного року* сирійський цар знову виступить проти тебе».+
23 Слуги сирійського царя сказали йому: «Їхній Бог — Бог гір, тому вони перемогли нас. Якщо ж будемо воювати з ними на рівнині, то ми переможемо.
24 Зроби так: поскидай усіх царів+ і на їхнє місце постав намісників.
25 Збери* собі стільки війська, скільки в тебе загинуло,— коня за коня і колісницю за колісницю. Ми будемо воювати з ними на рівнині і обов’язково переможемо їх». Послухавшись, цар так і зробив.
26 На початку року* Бен-Гада́д зібрав сирійське військо і пішов в Афе́к+ на війну з Ізра́їлем.
27 Ізраїльтяни також підготувались до війни і, взявши все необхідне, вийшли назустріч сирійцям. Коли ізраїльтяни отаборилися навпроти них, то були як дві малі отари кіз, а сирійці наповнили весь край.+
28 Тоді до ізра́їльського царя прийшов Божий чоловік і сказав: «Так говорить Єгова: “Через те що сирійці сказали: «Єгова — Бог гір, а не Бог долин», я віддам це велике полчище у твою руку,+ і ви обов’язково зрозумієте, що я — Єгова”».+
29 Сім днів вони стояли табором один навпроти одного, а на сьомий день почалася битва. Ізраїльтяни за один день вбили серед сирійців 100 000 піших воїнів.
30 Решта з них втекла в Афе́к,+ у саме місто, але там на них обвалився мур, і загинуло 27 000. Бен-Гада́д також утік в місто і сховався у внутрішній кімнаті.
31 Його слуги сказали йому: «Ми чули, що царі Ізра́їля милосердні*. Будь ласка, дозволь нам підперезатися мішковиною та обв’язати голови мотузкою і піти до Ізра́їлевого царя. Може, він збереже твоє життя*».+
32 Тож, підперезавшись мішковиною та обв’язавши голови мотузкою, вони прийшли до ізра́їльського царя і сказали: «Твій слуга Бен-Гада́д передав тобі такі слова: “Прошу, пощади мене*!”» Аха́в відповів: «Хіба він ще живий? Таж він мені як брат!»
33 Слуги сприйняли це за добрий знак і відразу підхопили його слова: «Так, Бен-Гада́д — твій брат». Аха́в сказав: «Підіть і приведіть його». І, коли Бен-Гада́д прийшов до Аха́ва, той взяв його у свою колісницю.
34 Бен-Гада́д сказав Аха́ву: «Я поверну тобі міста, які мій батько забрав у твого батька, і ти зробиш собі базари* в Дамаску, як мій батько зробив у Сама́рії».
На це Аха́в відповів: «Якщо ми укладемо таку домовленість*, я відпущу тебе».
Після того Аха́в уклав з ним домовленість і відпустив його.
35 А один з пророчих синів*+ за наказом Єгови сказав своєму другу: «Прошу, вдар мене». Але той не захотів.
36 Тоді він сказав йому: «За те, що ти не послухався голосу Єгови, тебе вб’є* лев, як тільки ти підеш від мене». І, коли той пішов, на нього напав лев і вбив його.
37 Він знайшов іншого чоловіка і сказав: «Прошу, вдар мене», і той вдарив його та поранив.
38 Тоді пророк пішов і став чекати царя при дорозі, а щоб його не впізнали, вдягнув на очі пов’язку.
39 І, коли проїжджав цар, він вигукнув: «Твій слуга був у гущі бою, аж раптом один чоловік, покинувши свої ряди, привів до мене іншого чоловіка і сказав: “Стережи його. А якщо він пропаде, то віддаси своє життя за його життя*+ або відважиш за нього талант* срібла”.
40 І, тимчасом як твій слуга щось робив, той чоловік щез». На це ізра́їльський цар сказав: «Ти сам собі виніс вирок».
41 Тоді пророк зірвав з очей пов’язку, і цар Ізра́їля впізнав у ньому пророка.+
42 Він сказав царю: «Так говорить Єгова: “За те, що ти випустив з рук чоловіка, якого я наказав знищити,+ то віддаси своє життя за його життя*+ і свій народ за його народ”».+
43 Почувши це, ізра́їльський цар пішов додому в Сама́рію+ засмучений і понурий.
Примітки
^ Або «підвідомчих округів».
^ Тобто наступної весни.
^ Букв. «відрахуй».
^ Тобто навесні.
^ Або «виявляють віддану любов».
^ Або «душу».
^ Або «мою душу».
^ Або «вибереш собі вулиці».
^ Або «угоду».
^ Вислів «пророчі сини», очевидно, стосується громади пророків або школи для їхнього навчання.
^ Або «повалить».
^ Або «свою душу за його душу».
^ 1 талант — 34,2 кг. Див. додаток Б14.
^ Або «свою душу за його душу».
