Другий лист до коринфян 3:1—18

  • Рекомендаційні листи (1–3)

  • Служителі нової угоди (4–6)

  • Значно більша слава нової угоди (7–18)

3  Чи не починаємо ми знову самі себе рекомендувати? Чи нам, як декотрим людям, потрібні рекомендаційні листи для вас або від вас?  Нашим листом є ви;+ він написаний на наших серцях, і його знають та читають усі.  Адже добре видно, що ви — лист Христа, котрий написали ми, служителі.+ І цей лист написано не чорнилом, а духом живого Бога, не на кам’яних таблицях,+ а на тілесних — на самих серцях.+  Ми можемо сказати це з упевненістю, яку маємо перед Богом завдяки Христу.  А втім, те, що ми маємо відповідну підготовку, не наша заслуга, ми не вважаємо, що досягли цього власними зусиллями; наша відповідна підготовка від Бога.+  Саме завдяки йому ми маємо таку підготовку, яка дає нам можливість бути служителями нової угоди+ — служителями не писаного зводу законів,+ а духу. Бо писаний закон засуджує на смерть,+ а дух оживляє.+  Коли ж звід законів, який несе із собою смерть і який був вирізьблений на каменях,+ з’явився в такій славі, що сини Ізра́їля не могли навіть подивитись на Мойсеєве обличчя, бо воно випромінювало славу+ — славу, що мала зникнути,  то хіба не має бути оточене ще більшою славою те, завдяки чому можна отримати дух?+  Бо якщо славним був звід законів,+ який несе із собою осуд,+ то те, завдяки чому можна досягти праведності, матиме значно більшу славу!+ 10  Дійсно, навіть те, що колись було прославлене, втратило свою славу з появою більшої слави.+ 11  Бо якщо у славі з’явилося те, що мало бути усунене,+ то наскільки ж більшою повинна бути слава того, що залишається!+ 12  Оскільки в нас є така надія,+ ми маємо велику свободу мови. 13  І ми не робимо так, як Мойсей; він закривав обличчя покривалом,+ щоб сини Ізра́їля не могли дивитися на мету* того, що мало бути усунене. 14  Однак їхні розуми були притуплені.+ І навіть сьогодні, коли читається стара угода, те саме покривало залишається незнятим,+ оскільки усувається воно лише завдяки Христу.+ 15  По суті, коли сьогодні читаються писання Мойсея,+ покривало залишається на їхніх серцях.+ 16  Проте коли людина навертається до Єгови*, покривало знімається.+ 17  Якщо говорити про Єгову*, то він — Дух,+ а де дух Єгови*, там свобода.+ 18  І, коли ми, наче дзеркала, відображаємо з незакритими обличчями славу Єгови*, ми всі перемінюємось і набуваємо такого самого о́бразу, о́бразу чимраз славнішого*, і тоді стаємо саме такими, якими робить нас Єгова* — Дух*.+

Примітки

Або «кінець».
Букв. «від слави до слави».
Або, можливо, «робить нас дух Єгови».