Друга книга Самуїла 1:1—27
1 Після Сау́лової смерті Давид, завдавши поразки* амаликітя́нам, повернувся в Цикла́г+ і пробув там два дні.
2 На третій день прийшов один юнак з табору Сау́ла. Одяг на ньому був роздертий, а голова посипана порохом. Він підійшов до Давида і, впавши на коліна, вклонився йому до землі.
3 Давид запитав його: «Звідки ти прийшов?» — «Я втік з ізра́їльського табору»,— відповів той.
4 «Будь ласка, розкажи, що там сталося»,— попросив Давид. Юнак сказав: «Військо втекло з поля бою, і полягло багато людей. Загинули також Сау́л і його син Йоната́н».+
5 Тоді Давид запитав юнака, який приніс цю звістку: «Звідки ти знаєш, що Сау́л і Йоната́н померли?»
6 Той відповів: «Я випадково опинився на горі Гілбо́а.+ Там був Сау́л, він спирався на спис, а до нього наближалися колісниці і вершники.+
7 Сау́л обернувся і, побачивши мене, покликав до себе. Я озвався: “Слухаю, мій пане!” —
8 “Хто ти?” — запитав він. Я відповів: “Амаликітя́нин”.+
9 Тоді Сау́л сказав: “Прошу, підійди і вбий мене. Бо мене схопили передсмертні судоми, але я ще живий*”.
10 Я знав, що він лежить поранений і не виживе, тому підійшов і вбив його.+ Потім я зняв корону* з його голови та браслет з його руки і приніс їх тобі, мій пане».
11 Тоді Давид роздер свій одяг, і те саме зробили чоловіки, які були з ним.
12 Аж до вечора вони голосили, плакали й постили,+ сумуючи за Сау́лом, за його сином Йоната́ном та за народом Єгови, за мешканцями Ізра́їлю,+ бо вони полягли від меча.
13 Давид запитав юнака, який приніс йому новину: «Звідки ти?» — «Я син чужинця, амаликітя́нина»,— відповів той.
14 Тоді Давид промовив до нього: «Як же ти не побоявся підняти руку на помазанця Єгови+ та вбити його? —
15 і, покликавши одного зі своїх юнаків, наказав: — Підійди і вбий його». Той вдарив амаликітя́нина, і він помер.+
16 Давид сказав: «Твоя кров на твоїй голові, бо ти сам свідчив проти себе, говорячи: “Я вбив помазанця Єгови”».+
17 І Давид заспівав жалобну пісню про Сау́ла та його сина Йоната́на.+
18 Він наказав, щоб мешканців Юди навчили цієї пісні, яка називається «Лук». Вона записана в книзі Яша́р:+
19 «О Ізра́їлю, твоя краса полягла на узвишшях,+побиті там могутні воїни!
20 Не розповідайте про це в Га́ті,+не звіщайте на вулицях Ашкело́на,щоб не раділи філісти́мські дочки,щоб не тішилися доньки необрізаних.
21 Гори Гілбо́а,+нехай не буде на вас ні роси, ні дощуі хай ваші поля не дають плодів для святих приношень,+бо там опоганили щит сильних,щит Сау́ла вже не намащений олією.
22 Лук Йоната́на ніколи не повертався+без крові вбитих, без жиру воїнів могутніх,і меч Сау́ла не повертався без перемоги.+
23 Сау́л і Йоната́н+ — любі й милі* за життя —лишились нерозлучними і в смерті.+
Вони були швидші за орлів+і сильніші за левів.+
24 Доньки Ізра́їля, плачте за Сау́лом,адже він одягав вас у багряне вбрання з оздобамиі прикрашав золотом ваші шати.
25 Полягли в бою могутні воїни!
Загинув Йоната́н на твоїх узвишшях, Ізра́їлю!+
26 Брате мій, Йоната́не, я тужу за тобою.
Ти був такий дорогий моєму серцю!+
Твоя любов була для мене миліша за любов жіночу.+
27 Полягли могутні воїни,загинула зброя військова!»
