Друга книга Самуїла 20:1—26
20 Був там один бунтар, на ім’я Ше́ва,+ син веніями́нівця Бı́хрі. Він засурмив у ріг+ і сказав: «Ми не маємо нічого спільного з Давидом, не маємо спадку з сином Єссе́я.+ Повертайтесь до своїх богів*, ізраїльтяни!»+
2 Тоді всі ізраїльтяни покинули Давида і пішли за Ше́вою, сином Бı́хрі.+ А мешканці Юди залишалися з царем, супроводжуючи його впродовж усієї дороги від Йордану до Єрусалима.+
3 Коли Давид прийшов у свій дім* в Єрусалимі,+ він взяв 10 наложниць, яких залишив доглядати за домом,+ і поселив їх в окремому будинку під вартою. Він і далі забезпечував їх їжею, але не мав з ними інтимних стосунків.+ Вони перебували під вартою до кінця своїх днів і жили як вдови, хоча їхній чоловік був живий.
4 Потім цар сказав Ама́сі:+ «Протягом трьох днів склич до мене всіх мешканців Юди і повертайся сюди».
5 Ама́са пішов скликати їх, але затримався і не повернувся у призначений час.
6 Тоді Давид сказав Авіша́ю:+ «Ше́ва,+ син Бı́хрі, може зробити нам більше зла, ніж Авесало́м.+ Візьми моїх слуг і відправляйся за ним у погоню, інакше він увійде в якесь укріплене місто і сховається там».
7 Разом з Авіша́єм вирушили люди Йоа́ва,+ а також керетя́ни, пелетя́ни+ і всі воїни. Вони вийшли з Єрусалима і погналися за Ше́вою.
8 Неподалік від великого каменя в Гіво́ні+ вони зустрілися з Ама́сою.+ Йоа́в був одягнений у військове вбрання, а збоку за поясом мав у піхвах меч. Коли він зробив крок уперед, меч випав.
9 Йоа́в запитав Ама́су: «Брате, у тебе все гаразд?» — і взяв його правою рукою за бороду, ніби хотів поцілувати.
10 Ама́су не насторожив меч у руці Йоа́ва, і той вдарив його в живіт,+ аж його нутрощі випали на землю. Йоа́ву не довелося бити вдруге, він вбив Ама́су одним ударом. Після цього Йоа́в зі своїм братом Авіша́єм погнався за Ше́вою, сином Бı́хрі.
11 Один з юнаків Йоа́ва стояв біля Ама́си й казав: «Хто на боці Йоа́ва і Давида, хай іде за Йоа́вом!»
12 В той час Ама́са лежав у крові посеред дороги. Коли юнак побачив, що всі люди зупиняються, проходячи повз Ама́су, то відтягнув його з дороги в поле і прикрив одягом.
13 Коли він забрав його, всі приєдналися до Йоа́ва в погоні за Ше́вою,+ сином Бı́хрі.
14 А Ше́ва пройшов через усі племена Ізра́їля аж до А́вель-Бет-Маа́хи.+ І всі біхрı́йці зібралися разом та ввійшли за ним у місто.
15 Йоа́в і його люди* прийшли, взяли в облогу А́вель-Бет-Маа́ху, де був Ше́ва, і насипали облоговий вал перед містом, оскільки воно було оточене фортечним валом. Люди Йоа́ва почали робити підкоп під мур, щоб зруйнувати його.
16 Тоді одна мудра жінка крикнула з міського муру: «Послухайте! Послухайте! Скажіть Йоа́ву, нехай підійде сюди, бо я хочу з ним порозмовляти».
17 Коли він підійшов, вона запитала: «Це ти Йоа́в?» — «Я»,— відповів він. Жінка сказала: «Послухай слів своєї служниці».— «Слухаю»,— відказав Йоа́в.
18 І вона продовжила: «Колись говорили: “Нехай запитають поради в А́велі”,— і так вирішувалася справа.
19 Я говорю від імені мирних і вірних людей Ізра́їля. Ти що, хочеш знищити місто, яке немов мати в Ізра́їлі? Навіщо ти руйнуєш* власність Єгови?»+
20 На це Йоа́в сказав: «Я і не думав щось руйнувати або нищити.
21 У мене інша мета. Один чоловік з гористого краю Єфре́ма,+ на ім’я Ше́ва,+ син Бı́хрі, повстав* проти царя Давида. Якщо видасте його, я відступлю від міста». Жінка відповіла: «Ми скинемо вам з муру його голову!»
22 Ця мудра жінка відразу пішла й поговорила з усіма людьми. Ті відрубали Ше́ві голову і скинули Йоа́ву. Тоді він засурмив у ріг, і його люди відступили від міста.+ Вони розійшлися по домах, а Йоа́в повернувся в Єрусалим до царя.
23 Йоа́в був начальником над усім ізра́їльським військом,+ Бена́я,+ син Єгоя́ди,+ — над керетя́нами і пелетя́нами,+
24 Адора́м+ — над підневільними робітниками, Йосафа́т,+ син Ахілу́да, був літописцем,
25 Шı́ва — царським писарем, Садо́к+ та Евіата́р+ — священиками,
26 а яı́рівець Іра́ став начальником* при Давиді.
Примітки
^ Або, можливо, «наметів».
^ Або «палац».
^ Букв. «Вони».
^ Букв. «ковтаєш».
^ Букв. «підняв руку».
^ Букв. «священиком».
