Друга книга Самуїла 5:1—25

  • Давид — цар усього Ізраїля (1–5)

  • Єрусалим захоплено (6–16)

    • Сіон — Давидове місто (7)

  • Давид перемагає філістимлян (17–25)

5  Через якийсь час усі племена Ізра́їля прийшли до Давида в Хевро́н+ і сказали: «Послухай, ми кість від твоєї кості і плоть від твоєї плоті*.+  Ще раніше, коли царем над нами був Сау́л, ти водив Ізра́їль на війну*.+ Єгова сказав тобі: “Ти будеш пасти мій народ Ізра́їль і станеш його провідником”».+  Тож усі старійшини Ізра́їля прийшли до царя Давида в Хевро́н, і там він уклав з ними угоду+ перед лицем Єгови. Після того вони помазали Давида, зробивши його царем над Ізра́їлем.+  Давид став царем, коли мав 30 років, і царював 40 років.+  Він царював над Юдою в Хевро́ні 7 років і 6 місяців, а над усім Ізра́їлем та Юдою в Єрусалимі+ — 33 роки.  Цар зі своїми людьми пішов на Єрусалим проти євусея́н,+ які жили в тому краю. Але ті стали насміхатися з Давида: «Ти ніколи не ввійдеш сюди! Навіть сліпий і кульгавий зможе тебе прогнати». Вони думали, що Давид ніколи туди не ввійде.+  Проте Давид захопив твердиню Сіон, яка тепер є Давидовим містом.+  Він сказав того дня: «Нехай ті, хто піде в наступ на євусея́н, пройдуть через водний тунель і вб’ють сліпих та кульгавих, яких ненавидить Давид*!» Тому й кажуть: «Сліпий і кульгавий ніколи не ввійде у дім».  І оселився Давид у твердині, яку назвали* Давидовим містом. Він став розбудовувати місто, почавши від Пагорба*.+ 10  Давид ставав дедалі могутнішим,+ і з ним був Єгова, Бог військ*.+ 11  Тирський цар Хіра́м+ відіслав до Давида слуг і передав для нього кедрове дерево,+ а також послав теслярів та мулярів, і вони почали будувати Давидові дім*.+ 12  Давид зрозумів, що Єгова утвердив його царську владу в Ізра́їлі+ та звеличив його царство+ ради Ізра́їля, свого народу.+ 13  Після того як Давид прийшов з Хевро́на, він взяв собі в Єрусалимі ще інших наложниць+ та дружин, і в нього народились також інші сини і дочки.+ 14  Ось імена синів Давида, які народились у нього в Єрусалимі: Шамму́а, Шова́в, Ната́н,+ Соломон,+ 15  Ївха́р, Елішу́а, Нефе́г, Яфı́я, 16  Еліша́ма, Еліа́да та Еліфеле́т. 17  А філісти́мляни почули, що Давид був помазаний на царя над усім Ізра́їлем,+ і пішли шукати його.+ Дізнавшись про це, Давид подався у твердиню.+ 18  Коли філісти́мляни прийшли, то розбрелися по долині Рефаї́мів.+ 19  Тоді Давид запитав Єгову:+ «Чи йти мені проти філісти́млян? Чи даси їх у мою руку?» Єгова відповів: «Іди, я обов’язково дам їх у твою руку».+ 20  Тож Давид пішов у Ваа́л-Пераци́м і розбив там філісти́млян. Він сказав: «Єгова, як бурхливий потік, прорвав переді мною ряди моїх ворогів».+ Тому Давид назвав це місце Ваа́л-Пераци́м*.+ 21  Там філісти́мляни залишили своїх ідолів, і Давид зі своїми людьми забрав їх. 22  Потім філісти́мляни знову повернулися в долину Рефаї́мів+ і розбрелися по ній. 23  Давид ще раз запитав Єгову, але Бог відповів: «Не йди прямо на них, а обійди їх і напади на них біля кущів баха́*. 24  Як тільки почуєш шум, наче хтось іде по верхівках кущів, то дій рішуче, бо це Єгова вийшов перед тобою, щоб розбити їхнє військо». 25  Тож Давид зробив так, як наказав йому Єгова. Давид убивав філісти́млян,+ переслідуючи їх від Ге́ви+ до Гезе́ра.+

Примітки

Або «твої кровні родичі».
Букв. «виводив і приводив Ізра́їль».
Або «душа Давида».
Або, можливо, «яку він назвав».
Або «Мілло́». Євр. слово, що озн. «насип».
Або «палац».
Озн. «господар проривів».
Транслітерація євр. слова, точне значення якого невідоме.