Друга книга хронік 20:1—37
20 Через якийсь час моавітя́ни,+ аммонітя́ни+ і декотрі аммонı́ми* пішли війною на Йосафа́та.
2 І Йосафа́ту повідомили: «На тебе йде велике полчище з боку моря*, з Едо́му,+ і воно уже в Хацацо́н-Тама́рі, тобто в Ен-Ге́ді».+
3 Йосафа́т налякався і постановив* шукати Єгову+ та оголосив піст у всьому краї Юди.
4 Тож мешканці Юди зібралися, щоб запитати Єгову.+ Вони прийшли з усіх Юдиних міст просити в Єгови поради.
5 Тоді Йосафа́т став перед новим подвір’ям у домі Єгови серед збору мешканців Юди та Єрусалима
6 і сказав:
«Єгово, Боже наших прабатьків! Хіба не ти Бог на небі?+ Хіба не ти пануєш над усіма царствами народів?+ У твоїй руці влада і могутність, і ніхто не встоїть перед тобою.+
7 Хіба не ти, Боже наш, прогнав мешканців цього краю перед своїм народом Ізра́їлем і на віки віддав цей край потомству* свого друга Авраама?+
8 Вони оселилися там і побудували святиню для твого імені,+ кажучи:
9 “Якщо нас вразить лихо — меч, страшна кара, пошесть чи голод — і ми станемо перед цим домом і перед твоїм лицем (бо дім цей названий твоїм іменем)+ та в біді будемо просити тебе про допомогу, то вислухай нас і врятуй”.+
10 Тепер сюди прийшли аммонітя́ни, моавітя́ни і мешканці гористого краю Сеї́р.+ Коли Ізра́їль виходив з Єгипту, ти не дозволив їх захопити, тому ізраїльтяни пішли іншим шляхом і не винищили їх.+
11 А вони відплачують тим, що прийшли і хочуть вигнати нас з володінь, які ти дав нам у спадщину.+
12 Боже наш, невже ти не покараєш їх?+ Ми безсилі перед цим великим полчищем, яке йде на нас. Ми не знаємо, що робити,+ але наші очі звернені до тебе».+
13 Тим часом увесь народ Юди, серед якого були також жінки і діти*, навіть маленькі діти, стояв перед лицем Єгови.
14 І прямо посеред збору дух Єгови зійшов на Яхазії́ла, сина Заха́рія, сина Бена́ї, сина Єії́ла, сина Маттанı́ї, левіта з Аса́фових синів.
15 Тож він сказав: «Слухайте, весь народе Юди, мешканці Єрусалима і ти, царю Йосафа́те! Так говорить Єгова: “Не бійтеся цього великого полчища і не лякайтесь, бо це не ваша битва, а Божа.+
16 Завтра виходьте проти них. Вони будуть іти через перевал Циц, і ви побачите їх на краю долини* перед пустелею Єруї́л.
17 Вам не потрібно буде воювати у цій війні. Станьте і стійте,+ і ви побачите, як вас рятуватиме Єгова.+ Мешканці Юди і Єрусалима, не бійтесь і не лякайтесь!+ Завтра виходьте проти них, і Єгова буде з вами”».+
18 Тоді Йосафа́т низько вклонився до землі, і весь народ Юди та мешканці Єрусалима попадали на коліна перед Єговою і поклонились Єгові.
19 Потім левіти — нащадки кега́тівців+ і коре́ївців — підвелися, щоб на повний голос вихваляти Єгову,+ Ізра́їлевого Бога.
20 Наступного дня вони встали рано-вранці і пішли в пустелю біля Теко́ї.+ Коли ж вони виходили, Йосафа́т став і сказав: «Послухайте, народе Юди і мешканці Єрусалима! Вірте вашому Богу Єгові — і зможете вистояти*. Вірте його пророкам+ — і будете мати успіх».
21 Порадившись з народом, Йосафа́т призначив співаків,+ щоб ті своїм співом вихваляли Єгову. Вони мали йти у священних шатах попереду озброєних чоловіків і вигукувати: «Дякуйте Єгові, бо його віддана любов вічна!»+
22 І, коли вони почали радісно співати хвалебних пісень, Єгова влаштував засідку на аммонітя́н, моавітя́н і мешканців гористого краю Сеї́р, які вдерлися в Юду, і вони почали вбивати один одного.+
23 Аммонітя́ни і моавітя́ни напали на мешканців гористого краю Сеї́р,+ щоб повбивати та винищити їх. А вигубивши мешканців Сеї́ру, вони почали вбивати один одного.+
24 Коли мешканці Юди дійшли до вартової башти в пустелі+ і глянули на те полчище, то побачили на землі самі трупи,+ ніхто не вцілів.
25 Тоді Йосафа́т і його люди пішли забрати здобич і знайшли багато різного майна, одягу та цінних речей. Здобичі було стільки, що вони не могли забрати її відразу.+ Тож вони забирали здобич три дні.
26 Четвертого дня вони зібрались у долині Бера́ха і віддали там хвалу* Єгові. Саме тому цю долину назвали долиною Бера́ха*,+ і так вона називається донині.
27 Після того всі чоловіки Юди та мешканці Єрусалима на чолі з Йосафа́том повернулися в Єрусалим, радіючи, що Єгова дав їм перемогу над ворогами.+
28 Вони увійшли в Єрусалим з лірами, арфами+ і сурмами+ та пішли до дому Єгови.+
29 І всі царства землі охопив страх перед Богом, коли вони почули, що Єгова воював з ворогами Ізра́їля.+
30 Тож у царстві Йосафа́та був спокій, і його Бог давав йому мир навкруги.+
31 Йосафа́т правив над Юдою. Він став царем, коли йому було 35 років, і царював у Єрусалимі 25 років. Його матір’ю була Азу́ва, дочка Шı́лхі.+
32 Він наслідував свого батька А́су,+ не відхилявся від його шляху і робив те, що правильне в очах Єгови.+
33 Тільки священні узвишшя не були знищені,+ і народ ще не приготував свого серця, щоб шукати Бога своїх прабатьків.+
34 А про інші діла Йосафа́та, від першого до останнього, розповідається в записах Є́гу,+ сина Хана́ні,+ — записах, які ввійшли в Книгу Ізра́їлевих царів.
35 Після того Юдин цар Йосафа́т уклав союз з Ізра́їлевим царем Ахазı́єю, який чинив зло.+
36 Він домовився з ним будувати кораблі, щоб плавати в Таршı́ш.+ Тож вони побудували кораблі в Еціо́н-Геве́рі.+
37 Але Еліезе́р, син Додава́гу з Маре́ші, виголосив пророцтво проти Йосафа́та: «За те, що ти уклав союз з Ахазı́єю, Єгова зруйнує твої діла».+ Тож кораблі розбились+ і не могли відправитись у Таршı́ш.
Примітки
^ Або, можливо, «меунітя́ни».
^ Очевидно, Мертвого моря.
^ Букв. «обернув своє лице».
^ Букв. «насінню».
^ Букв. «сини».
^ Або «бути непохитними».
^ Букв. «поблагословили».
^ Озн. «благословення».
