Друга книга хронік 32:1—33
32 Після всіх діл, які Єзекı́я зробив, виявляючи вірність Богові,+ прийшов ассирійський цар Сінаххерı́б і напав на Юду. Він взяв в облогу укріплені міста, маючи намір захопити їх.+
2 Коли Єзекı́я побачив, що Сінаххерı́б прийшов воювати проти Єрусалима,
3 то, порадившись зі своїми князями та воїнами, вирішив заси́пати джерела за містом.+ І вони допомогли йому зробити це.
4 Зібралося багато людей, і вони позасипали всі джерела і потік, який протікав через ту землю. Вони казали: «Чому це ассирійські царі, коли прийдуть, мають знайти стільки води?»
5 Крім того, Єзекı́я, діючи рішуче, повністю відбудував зруйновану частину муру і спорудив на ньому башти. Також він збудував ще один мур довкола, укріпив Пагорб*+ у Давидовому місті та зробив багато зброї* і щитів.
6 Він поставив над народом воєначальників, зібрав їх на площі біля міської брами і підбадьорив* такими словами:
7 «Будьте мужні й сильні. Не бійтесь і не лякайтесь ассирійського царя+ та полчища, яке з ним прийшло, бо тих, хто з нами, більше, ніж тих, хто з ним.+
8 Адже він покладається на людську силу*, а з нами Єгова, наш Бог, який буде допомагати нам і воювати за нас».+ Почувши слова Юдиного царя Єзекı́ї, народ зміцнився.+
9 Після того ассирійський цар Сінаххерı́б, який був з усім своїм військом* у Лахı́ші,+ послав своїх слуг у Єрусалим до Єзекı́ї, Юдиного царя, і до всіх мешканців Єрусалима+ з такою звісткою:
10 «Так говорить Сінаххерı́б, цар Ассирії: “На кого ви покладаєтесь, сидячи в оточеному Єрусалимі?+
11 Хіба не зводить вас Єзекı́я, щоб приректи на смерть від голоду і спраги, коли каже: «Наш Бог Єгова врятує нас з руки ассирійського царя»?+
12 Хіба сам Єзекı́я не поруйнував священні узвишшя+ вашого Бога* і його жертовники,+ наказавши мешканцям Юди та Єрусалима: «Вклоняйтеся лише перед одним жертовником і тільки на ньому спалюйте приношення»?+
13 Невже ви не знаєте, що́ зробив я і мої прабатьки всім народам землі?+ Чи боги тих народів змогли врятувати їхній край з моєї руки?+
14 Хто з богів тих народів, котрі були знищені моїми прабатьками, зміг врятувати свій народ з моєї руки? То невже ваш Бог зможе врятувати вас з моєї руки?+
15 Нехай Єзекı́я не обманює та не зводить вас!+ Не вірте йому, бо ніхто з богів тих народів і царств не зміг врятувати свій народ з моєї руки і з руки моїх прабатьків. Так само й ваш Бог не врятує вас з моєї руки!”»+
16 Слуги ассирійського царя говорили ще багато іншого, зневажаючи Єгову, правдивого Бога, і його слугу Єзекı́ю.
17 Крім того, ассирійський цар написав листи,+ в яких ображав Ізра́їлевого Бога Єгову,+ і говорив: «Бог Єзекı́ї не врятує свого народу з моєї руки,+ так само як боги народів землі не врятували своїх народів».
18 І вони голосно кричали по-юдейськи, звертаючись до мешканців Єрусалима, які були на мурі. Вони хотіли настрашити і залякати їх, а тоді захопити місто.+
19 Вони зневажали Бога Єрусалима так само, як богів, яким поклонялись інші народи землі,— богів, зроблених руками людини.
20 А цар Єзекı́я і пророк Ісая,+ син Амо́ца, молилися про це і просили допомоги в Бога, який на небі.+
21 Тоді Єгова послав ангела і винищив усіх сильних воїнів,+ провідників і начальників у ассирійському таборі. Тож ассирійський цар повернувся до свого краю осоромлений. Через якийсь час він пішов у дім* свого бога, і там його вбили мечем власні сини.+
22 Так Єгова врятував Єзекı́ю та жителів Єрусалима з руки ассирійського царя Сінаххерı́ба та всіх інших ворогів і дав їм мир навкруги.
23 І багато людей приносили в Єрусалим дари для Єгови. Також вони приносили дорогі дарунки юдейському царю Єзекı́ї,+ і після того він звеличився в очах усіх народів.
24 У ті дні Єзекı́я захворів і був при смерті. Тоді він почав молитися до Єгови,+ і Він відповів та дав йому знак*.+
25 Але Єзекı́я не був вдячний за виявлену йому доброту, бо його серце запишалось. Через це Божий гнів запалився на нього, на Юду і на Єрусалим.
26 Однак Єзекı́я впокорив своє пихате серце,+ — і він, і мешканці Єрусалима,— тож гнів Єгови не прийшов на них за днів Єзекı́ї.+
27 Єзекı́я дуже розбагатів і прославився.+ Він зробив собі сховища+ для срібла, золота, дорогоцінного каміння, бальзаму, щитів та всіх коштовних речей.
28 Крім того, він зробив комори для зерна, молодого вина та олії, а також стійла для різної худоби і кошари для отар.
29 Він побудував міста і набув багато дрібної та великої худоби, адже Бог дав йому великі маєтки.
30 Єзекı́я заси́пав верхнє джерело+ Гіхо́ну+ і направив його во́ди на захід до Давидового міста.+ І в усіх ділах Єзекı́я мав успіх.
31 Коли ж вавилонські князі вислали до Єзекı́ї посланців, щоб розпитати про знак*,+ який був даний у краю,+ то правдивий Бог відступив від нього, щоб випробувати його+ і побачити все, що у нього в серці.+
32 А про інші діла Єзекı́ї та про віддану любов, яку він виявляв,+ записано у видінні пророка Ісаї,+ сина Амо́ца, в Книзі Юдиних та Ізра́їлевих царів.+
33 Коли Єзекı́я спочив зі своїми прабатьками, його поховали на схилі, яким ходили до гробниць Давидових синів.+ І всі мешканці Юди та Єрусалима вшанували Єзекı́ю після його смерті. А замість нього зацарював його син Манасı́я.
Примітки
^ Або «Мілло́». Євр. слово, що озн. «насип».
^ Або «метальної зброї».
^ Букв. «говорив до їхнього серця».
^ Букв. «плотську руку».
^ Або «усією своєю військовою силою і пишнотою».
^ Букв. «його».
^ Або «храм».
^ Або «передвістя».
^ Або «передвістя».
