Третій лист Івана 1:1—14
1 Старший чоловік* до любого Га́я, якого я щиро люблю.
2 Любий брате, молюся, щоб ти був здоровий і щоб тобі в усьому добре велось, як тобі* ведеться і тепер.
3 Бо я дуже зрадів, коли брати прийшли і засвідчили, що ти тримаєшся правди, і тішуся, що продовжуєш ходити в ній.+
4 Не маю більшої радості*, ніж чути, що мої діти і далі ходять у правді.+
5 Любий брате, ти вірний у всьому, що робиш для братів, навіть незнайомих.+
6 Вони перед збором дали свідчення про твою любов. Споряди їх, будь ласка, в дорогу так, як належить з погляду Бога.+
7 Бо вони вирушили заради його імені і нічого не взяли+ від людей з інших народів.
8 Тому ми зобов’язані виявляти до таких людей гостинність,+ щоб стати співпрацівниками в правді.+
9 Я написав дещо зборові, але Діотре́ф, який в усьому любить бути першим серед них,+ нічого від нас не приймає з повагою.+
10 Тож якщо я прийду, то пригадаю те, що він робить, поширюючи про нас злісні чутки*.+ Але йому цього мало. Він і сам не приймає братів+ з повагою, і тих, хто хоче прийняти їх, намагається зупинити й вигнати зі збору.
11 Любий брате, наслідуй не погані приклади, а добрі.+ Хто чинить добро, той від Бога,+ а хто чинить зло, той Бога не бачив.+
12 Про Димитрія добре відгукуються всі вони, а також свідчить сама правда. Подібно свідчимо й ми, і ти знаєш, що наше свідчення правдиве.
13 Я ще мав багато чого написати, але не хочу робити це чорнилом і пером,
14 бо сподіваюсь незабаром побачитися з тобою і поговорити особисто.
Мир тобі!
Друзі передають тобі свої вітання. Привітай від мене усіх друзів поіменно.
Примітки
^ Або «старійшина».
^ Або «твоїй душі».
^ Або, можливо, «підстави бути вдячним».
^ Букв. «наговорює на нас злими словами».
