Приблизно три з половиною тисячі років тому, коли ізраїльтяни мали увійти в Обіцяний край, Бог пообіцяв захищати їх від «страшних хвороб, що були в Єгипті» (Повторення Закону 7:15). Зокрема він дав їм докладні вказівки, що допомагали дотримуватись гігієни і запобігати захворюванням. Розгляньмо кілька прикладів.

•   У зводі законів ізраїльського народу містилася вимога часто митися і прати одяг (Левіт 15:4—27).

•   Стосовно відходів життєдіяльності людини Бог дав таку вказівку: «Визначте поза табором відлюдне місце, куди ви повинні виходити, щоб справити нужду. Кожен з вас повинен мати серед своїх речей кілок, і коли ви вийдете за табір, то маєте викопати ямку та справити нужду, а потім закопати свої випорожнення» (Повторення Закону 23:12, 13).

•   Тих, у кого підозрювали заразну хворобу, піддавали карантину — ізолювали на якийсь час від інших. Одужавши, людина мала випрати свій одяг і вимитися. Тільки тоді вона могла вважатися «чистою» і повернутися в табір (Левіт 14:8, 9).

•   Кожного, хто торкався мертвого тіла, піддавали карантину (Левіт 5:2, 3; Числа 19:16).

 Мойсеїв закон у питаннях медицини і санітарії випереджував свій час.

 Інші народи в ту епоху майже нічого не знали про гігієну. Ось приклади:

•   Помиї і нечистоти виливали просто на вулицю. Брудна вода, заражена їжа та різноманітне сміття створювали антисанітарні умови, які призводили до високого рівня хвороб і дитячої смертності.

•   Давні лікарі нічого не знали про бактерії та інші хвороботворні мікроорганізми. Єгиптяни застосовували такі «лікувальні засоби» як кров ящірки, послід пелікана, дохлі миші, сеча чи пліснявий хліб. Нерідко для медичних процедур використовувалися випорожнення людей і тварин.

•   Давні єгиптяни заражалися різноманітними паразитами через воду Нілу та відведених від нього зрошувальних каналів. Чимало маленьких дітей у Єгипті вмирало від діареї і подібних розладів, спричинених зараженою їжею.

 На противагу їм ізраїльтяни дотримувались вимог Закону, даного їм Богом, і це сприяло їхньому здоров’ю.