У 2012 році під час розкопок було знайдено уламки глиняного глека, якому 3000 років. Нещодавно ця знахідка дуже зацікавила науковців. У чому полягала її особливість? Не в самих уламках, а в тому, що на них було написано.

Коли археологи зрештою зібрали всі фрагменти глека докупи, вони змогли розшифрувати стародавній напис ханаанською мовою: «Ешбаал Бен [син] Беда». Археологи вперше знайшли це ім’я в стародавніх написах.

У Біблії згадується інша людина з іменем Ешваал (Ешбаал). Це був один із синів царя Саула (1 Хр. 8:33; 9:39). Професор Йозеф Гарфінкель, який брав участь у розкопках, зазначає: «Варто зауважити, що ім’я Ешбаал, яке є в Біблії, а тепер і в археологічних знахідках, з’являється лише за часу правління царя Давида». Дехто вважає, що це ім’я було характерним тільки для цього конкретного періоду. І знову археологічні докази підтверджують достовірність Біблії.

В іншому місці Біблії ім’я Ешваал передається як Іш-Бошет, тобто «ваал» замінено на «бошет» (2 Сам. 2:10). Чому? Науковці пояснюють: «У II Самуїла ім’я Ешбаал не вживали скоріш за все тому, що воно нагадувало про ханаанського бога бурі Ваала... Але оригінальна форма імені... збереглась у Книзі Хронік».