1. У чому хочуть переконатися батьки, перш ніж їхні діти охрестяться?

«МІСЯЦЯМИ я говорила батькові та матері, що хочу охреститися, і вони часто розмовляли зі мною про це. Вони хотіли упевнитися, що я розумію, наскільки серйозним є моє рішення. Днем цієї пам’ятної події в моєму житті стало 31 грудня 1934 року». Так Блоссом Брант розповіла про події, які передували її хрещенню. У наш час християнські батьки теж хочуть допомагати своїм дітям приймати мудрі рішення. Якщо відкладати хрещення чи без причин зволікати з ним, це може призвести до духовних проблем (Як. 4:17). Однак перш ніж діти охрестяться, мудрі батьки хочуть переконатися в тому, що ті вже готові стати учнями Христа.

2. а) Чим занепокоєні деякі районні наглядачі? б) Що ми розглянемо в цій статті?

² Деякі районні наглядачі висловлюють занепокоєння тим, що багато молодих людей, яким коло 20 і  які виростали в християнських сім’ях, ще не охрещені. Здебільшого ці молоді люди приходять на зібрання, беруть участь у служінні і вважають себе Свідками Єгови. Усе ж вони чомусь вагаються присвятити своє життя Єгові й охреститися. Які можуть бути причини? У деяких випадках батьки радять їм почекати з хрещенням. У цій статті ми розглянемо, чому батьки іноді стримують своїх дітей від хрещення. Ми обговоримо чотири запитання, які їх турбують.

3. Про що переживали батьки Блоссом?

³ Батьки Блоссом, згаданої в першому абзаці, переживали, що їхня донька недостатньо доросла, щоб розуміти значення і важливість хрещення. Як батькам дізнатися, чи їхня дитина готова присвятитися Єгові?

4. Як Ісусів наказ, записаний в Матвія 28:19, 20, допомагає батькам, коли вони навчають своїх дітей?

⁴ Прочитайте Матвія 28:19, 20. Як обговорювалося в попередній статті, у Біблії не сказано, в якому віці слід охрещуватись. Однак батькам варто подумати над тим, що означає робити людей учнями. Грецьке дієслово, перекладене в Матвія 28:19 як «робіть учнями», передає думку про навчання людей з наміром зробити їх учнями, або послідовниками. Учнем є той, хто вивчає і розуміє Ісусові вчення та прагне жити згідно з ними. Отже, всі християнські батьки повинні ставити собі за мету навчати своїх дітей від самого народження, маючи намір допомогти їм стати охрещеними учнями Христа. Безперечно, немовлята не можуть відповідати вимогам для хрещення. Проте Біблія показує, що навіть відносно малі діти можуть збагнути суть біблійних істин і цінувати їх.

5, 6. а) Який висновок ми можемо зробити про хрещення Тимофія, розглянувши біблійну розповідь про нього? б) Як проникливі батьки можуть допомагати своїм дітям?

⁵ Тимофій був учнем, який прийняв правду в юному віці. Апостол Павло зазначив, що Тимофій дізнавався про істини з Божого Слова від самого народження. Хоча Тимофій виростав у релігійно розділеній сім’ї, його матір і бабуся, які були єврейками, прищепили йому любов до Писань. У результаті віра Тимофія була непохитною (2 Тим. 1:5; 3:14, 15). Коли Тимофій мав приблизно 20 років, він був Христовим учнем, який відповідав вимогам, щоб виконувати особливі обов’язки в зборі (Дії 16:1—3).

⁶ Звичайно, всі діти різні. Вони не стають зрілими з однаковою швидкістю чи в однаковому віці. Дехто вже в ранньому віці є інтелектуально й емоційно зрілим і висловлює бажання охреститися. Інші можуть бути неготовими до хрещення, поки трохи не подорослішають. Тож проникливі батьки не тиснуть на своїх дітей, щоб ті охрестилися. Натомість вони допомагають кожній дитині зростати духовно, беручи до уваги її вік і рівень розвитку. Батьки можуть тішитися, коли їхня дитина поводиться мудро. (Прочитайте Прислів’я 27:11.) Але їм не можна забувати про свою мету — допомогти дітям стати учнями Христа. Тому батьки повинні розглянути таке запитання: «Чи моя дитина має достатньо знань, щоб присвятитися Богу й охреститися?»

7. Чи обов’язково людині досконало знати Біблію, щоб охреститися? Поясніть.

⁷ Цілком логічно, що батьки, як вчителі в сім’ї, хочуть, щоб їхні діти мали хороші знання, які стали б твердою основою для їхнього присвячення. Але щоб людина присвятилася Богові й охрестилася, від неї не вимагається знати Біблію досконало. Після хрещення всім учням потрібно й далі зростати в точному знанні. (Прочитайте Колоссян 1:9, 10.) Тож наскільки обізнаною з Біблією має бути людина до свого хрещення?

8, 9. Чого ми вчимося з розповіді про Павла і тюремного наглядача?

⁸ Батьки можуть поміркувати над випадком, який стався з однією сім’єю в першому столітті (Дії 16:25—33). Близько 50 року н. е., під час другої місіонерської подорожі, Павло відвідав Філіппи. Там Павла і Силу, який супроводжував його, арештували за фальшивими звинуваченнями та ув’язнили. Але вночі стався такий сильний землетрус, що фундамент в’язниці захитався і всі двері повідчинялися. Коли тюремний наглядач подумав, що в’язні повтікали, і хотів накласти на себе руки, Павло зупинив його. Павло і Сила дали хороше свідчення тюремному наглядачу і його сім’ї. Правда про Ісуса торкнулася їхнього серця. До чого це їх спонукало? Вони відразу охрестилися. Чого ми вчимось з цієї розповіді?

⁹ Тюремний наглядач міг бути військовим у відставці, як тоді було прийнято. Він не знав Писань. Тож, щоб закласти міцну основу для присвячення, йому необхідно було засвоїти основоположні біблійні істини, зрозуміти, що означає бути Божим служителем, і прагнути дотримуватись Ісусових вчень. За відносно короткий час знання й розуміння біблійних істин спонукали його охреститися. Безперечно, тюремний наглядач продовжував здобувати знання і після хрещення. А що ви будете робити, якщо ваша дитина розуміє та цінує головні біблійні вчення, усвідомлює важливість присвячення та хрещення і хоче охреститися? Ви можете дозволити їй звернутися до старійшин збору, які переконаються, чи відповідає вона вимогам для хрещення *. Подібно до інших охрещених учнів, ваша дитина буде набувати знань про намір Єгови все своє життя і навіть цілу вічність (Рим. 11:33, 34).

10, 11. а) Що думають деякі батьки? б) Про що насамперед мають турбуватися батьки?

¹⁰ Деякі батьки думають, що їхній дитині варто відкласти хрещення і спочатку здобути вищу освіту та зробити кар’єру. Батьки можуть так міркувати з найліпших спонук. Але чи це допоможе їхній дитині досягти справжнього успіху? І щонайголовніше, чи такий погляд узгоджується з Біблією? Що радиться в Слові Єгови? (Прочитайте Екклезіаста 12:1.)

¹¹ Пам’ятайте, що цей світ і всі його складові суперечать інтересам та поглядам Єгови (Як. 4:7, 8;  1 Ів. 2:15—17; 5:19). Близькі стосунки з Єговою служать для дитини найкращим захистом від Сатани, його світу і безбожного мислення. Якщо хтось з батьків надає особливого значення світській роботі та освіті, це може спантеличити дитину і зашкодити їй. Хіба дбайливі батьки хочуть, щоб їхня дитина сформувала своє уявлення про успіх під впливом цього світу? Адже відчувати справжню радість і мати успіх можна лише тоді, коли на перше місце в житті ставити Єгову. (Прочитайте Псалом 1:2, 3.)

12. Чому деякі батьки хочуть, щоб їхня дитина відклала хрещення?

¹² Одна християнка пояснила, чому відохочувала свою дочку від хрещення. Вона сказала: «Соромно зізнатися, але перш за все я боялася, що її можуть виключити». Подібно до цієї сестри, деякі батьки вважають, що для дитини ліпше відкласти хрещення до часу, коли вона переросте дитячу схильність до нерозсудливої поведінки (Бут. 8:21; Присл. 22:15). Вони можуть думати: «Оскільки моя дитина неохрещена, її не виключать». Чому такі міркування неправильні? (Як. 1:22).

13. Чи правильно думати, що неохрещена людина несе меншу відповідальність перед Єговою? Поясніть.

¹³ Зрозуміло, що християнські батьки не хотіли б, щоб їхня дитина охрестилася, не будучи готовою по-справжньому присвятитися Богові. Однак було б неправильно робити висновок, що неохрещена дитина не несе відповідальності перед Єговою. Чому? Відповідальність перед Єговою залежить не від хрещення. Коли дитина знає, що є правильним і неправильним з Божого погляду, вона вже несе відповідальність перед Богом. (Прочитайте Якова 4:17.) Отже, мудрі батьки не відохочують дитину від хрещення, а намагаються подавати їй належний приклад. Вони навчають дитину з самого малку розуміти цінність високих моральних норм Єгови (Луки 6:40). А це у свою чергу слугуватиме захистом для дитини, оскільки вона буде мати бажання триматися праведної дороги Єгови (Ісаї 35:8).

14. Як старійшини можуть підтримувати зусилля батьків?

¹⁴ Будучи духовними пастирями, старійшини збору можуть підтримувати зусилля батьків, висловлюючись позитивно про духовні цілі. Одна сестра, яка служила піонеркою понад 70 років, пам’ятала, як на неї вплинула розмова з братом Чарлзом Расселом, коли їй було всього шість років. Вона сказала: «Він 15 хвилин говорив зі мною про мої духовні цілі». Безсумнівно, сказані своєчасно слова і заохочення нерідко впливають на ціле життя людини (Присл. 25:11). Крім того, старійшини можуть залучати батьків та їхніх дітей до робіт у Залі Царства, даючи дітям завдання відповідно до їхнього віку і здібностей.

15. Як інші члени збору можуть підбадьорювати дітей?

¹⁵ А як можуть допомагати інші члени збору? Вони можуть щиро цікавитися дітьми, наприклад, помічати їхній духовний поступ. Скажімо, дитина дала добре продуманий коментар або виконала завдання на зібранні. Або ж вона успішно  знесла випробування своєї непорочності чи використала нагоду, щоб дати свідчення в школі. Щиро похваліть її за це. Чому б не поставити собі за мету порозмовляти з якоюсь дитиною до чи після зібрання? Відчуваючи ваше особисте зацікавлення, діти розумітимуть, що належать до «великого збору» (Пс. 35:18).

16, 17. а) Як хрещення пов’язане з перспективою жити вічно? б) Яку радість прагнуть відчути всі християнські батьки? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁶ Виховувати дитину, «повчаючи і наставляючи [її] згідно з волею Єгови»,— це надзвичайна честь, яку мають християнські батьки (Еф. 6:4; Пс. 127:3). Їхні діти, на відміну від дітей стародавніх ізраїльтян, не належать з народження до народу, присвяченого Єгові. Більш того, любов до Бога і до правди не передається у спадок. Від самого народження дитини батьки повинні ставити собі за мету зробити її учнем Христа і допомогти їй стати присвяченим та охрещеним служителем Єгови. Хіба може бути щось важливіше? Адже той, хто присвятився Богові, охрестився і вірно служить йому, отримає знак для спасіння під час прийдешнього великого лиха (Матв. 24:13).

¹⁷ Коли Блоссом Брант вирішила охреститися, її богобоязливі батьки хотіли переконатися, що вона готова зробити найважливіший крок у житті. Впевнившись у цьому, вони підтримали її рішення. Увечері, напередодні її хрещення, батько зробив щось чудове. Блоссом розповіла: «Він сказав, щоб усі ми стали навколішки, і він помолився. Він висловив Єгові свою радість через рішення його дівчинки присвятити своє життя Йому». Минуло більш ніж 60 років, і Блоссом зазначила: «Можу з упевненістю сказати, що, скільки б мені не було років, я ніколи не забуду цієї ночі!» Батьки, ви відчуєте таку ж радість і задоволення, коли побачите, що ваші діти стали присвяченими та охрещеними служителями Єгови.