1. В яких обставинах опинилися християни першого століття?

МІЖ 62 і 64 роками н. е. апостол Петро писав «до тимчасових жителів, розпорошених у Понті, Галатії, Каппадокії, Азії та Віфінії» (1 Пет. 1:1). Ці збори в Малій Азії складалися з людей, що походили з різних культур. Вони потребували підбадьорення і настанов. Цих християн переслідували, і про них говорили зневажливо. Вони зазнавали страждань, які випробовували їх, «наче вогонь». До того ж вони жили у скрутний час. Петро написав: «Усьому наблизився кінець». Менш ніж за десять років мав настати жахливий кінець єврейської системи. Що могло допомогти всім цим християнам пережити ті нелегкі часи? (1 Пет. 4:4, 7, 12).

2, 3. Чому Петро радив одновірцям виявляти гостинність? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

² Серед усього іншого Петро радив своїм одновірцям: «Гостинно приймайте одне одного» (1 Пет. 4:9). Грецьке слово, що перекладається як «гостинність», буквально означає «любов, або доброта, до сторонніх». Але зверніть увагу, що Петро заохочував своїх братів і сестер гостинно  приймати «одне одного», тобто тих, кого вони вже знали і з ким спілкувалися. Як гостинність мала допомагати їм?

³ Гостинність мала зближувати їх. Подумайте про себе. Хіба вам не приємно, коли інші запрошують вас до свого дому? Чи ви не згадуєте про це з теплотою? Чи не стала міцнішою ваша дружба з одновірцем, якого ви запросили в гості до себе? Коли ми виявляємо гостинність до наших братів і сестер, ми значно ближче знайомимося з ними. Християнам за днів Петра необхідно було ще більше наближатися одне до одного, оскільки обставини дедалі погіршувалися. Те саме можна сказати про християн у ці «останні дні» (2 Тим. 3:1).

4. Які запитання ми розглянемо в цій статті?

⁴ Які в нас є нагоди гостинно приймати одне одного? Що робити, коли щось заважає нам виявляти гостинність? Що допоможе нам бути хорошими гостями?

5. Як ми можемо виявляти гостинність на зібраннях?

⁵ На зібраннях. Ми радо приймаємо тих, хто приходить на наші зібрання, на яких ми отримуємо духовну поживу. На ці зібрання всіх нас запрошують гостинні господарі, Єгова та його організація (Рим. 15:7). Ми разом з ними виявляємо гостинність до тих, хто вперше приходить на зібрання. Чому б не привітати їх незалежно від того, як вони виглядають чи у що одягнені? (Як. 2:1—4). Якщо про гостя ще ніхто не потурбувався, запросіть його сісти поряд з вами. Він буде вдячний, якщо ви ознайомите його з програмою і допоможете йому знаходити біблійні вірші, які зачитуватимуться. Це чудова можливість бути гостинними (Рим. 12:13).

6. Кого в першу чергу ми маємо запрошувати в гості?

⁶ Запрошення на частування чи на обід. У біблійні часи люди зазвичай виявляли до інших гостинність, запрошуючи їх разом поїсти (Бут. 18:1—8; Суд. 13:15; Луки 24:28—30). Коли когось запрошували разом спожити їжу, це означало, що з ним хочуть мати приязні і мирні стосунки. Хто заслуговує нашої гостинності в першу чергу? Ті, з ким ми регулярно спілкуємося,— брати і сестри з нашого збору. Коли прийдуть скрутні часи, ми будемо особливо потребувати одне одного. Між усіма нами має бути віддана дружба і мир. Цікаво, що в 2011 році Керівний орган змінив час початку вивчення «Вартової башти» для родини Бетелю у США з 18:45 на 18:15. Чому? В оголошенні говорилося, що завдяки цьому бетелівцям буде легше виявляти гостинність і ходити в гості одне до одного. Інші філіали теж змінили час початку вивчення «Вартової башти». Це допомогло родинам Бетелю ще більше зблизитися.

7, 8. Як ми можемо виявляти гостинність представникам організації Єгови, які відвідують наш збір?

⁷ Коли наш збір відвідують публічні промовці з інших зборів, районні наглядачі або представники місцевого філіалу, це дає нам нагоду виявляти гостинність. (Прочитайте 3 Івана 5—8.) Можна запрошувати цих братів на частування чи на обід.

⁸ Одна сестра зі США пригадує: «Упродовж багатьох років ми з чоловіком мали можливість приймати в нашому домі чимало промовців та їхніх дружин. Кожного разу було цікаво й весело і, щонайважливіше, ми  зміцнювалися духовно. Ми ніколи не шкодували про це».

9, 10. а) Хто може потребувати житла на деякий час? б) Чи можуть виявляти гостинність ті, хто має скромні умови життя? Наведіть приклад.

⁹ Ті, хто потребує житла на деякий час. У давнину гостинність часто виявляли тим, що надавали нічліг гостям, які заслуговували довіри (Йова 31:32; Филим. 22). У наші дні теж виникає така потреба. Районні наглядачі нерідко потребують житла, коли відвідують збори. Те саме можна сказати про студентів теократичних шкіл, а також добровольців на будівництві. Через стихійні лиха деякі сім’ї залишаються без даху над головою і потребують житла, поки не будуть відбудовані їхні помешкання. Ми не повинні думати, що допомогу можуть надавати лише ті, хто має зручні житлові умови. Можливо, вони вже й так робили це багато разів. Чи могли б ви надати одновірцям своє житло, навіть якщо у вас скромні умови життя?

¹⁰ Брат з Південної Кореї з теплотою пригадує час, коли в нього жили студенти теократичних шкіл. Він написав: «Спочатку я вагався, бо ми були молодою сім’єю і мешкали в маленькому будинку. Але те, що в нас жили студенти, приносило нам справжню радість. Як молоде подружжя, ми мали змогу побачити, наскільки щасливою може бути подружня пара, коли разом служить Єгові і досягає духовних цілей».

11. Чому необхідно виявляти гостинність до тих, хто недавно перейшов у ваш збір?

¹¹ Нові брати й сестри в зборі. Можливо, у вашу місцевість переселилися деякі брати і сестри або цілі сім’ї. Дехто переїжджає, щоб служити в території, де є більша потреба у вісниках. Або ж на допомогу збору призначають піонерів. Усі вони спершу почувають себе не у своїй тарілці — незнайомі люди, незнайомий збір, інколи навіть нова мова або культура. Чому б не запросити їх на частування чи на обід або не піти кудись разом? Це допоможе їм знайти нових друзів і пристосуватися до нових обставин.

12. Який випадок показує, що для виявлення гостинності не потрібно чогось вишуканого?

¹² Щоб виявляти гостинність, не потрібно чогось вишуканого. (Прочитайте Луки 10:41, 42.) Один брат розповідає про початок свого місіонерського служіння: «Ми були молоді, недосвідчені і тужили за домом. Якось увечері моя дружина особливо сумувала за домом, і я ніяк не міг зарадити цьому. Пізніше, коло 19:30, хтось постукав у двері. На порозі стояла жінка, яка принесла нам три апельсини. Вона прийшла привітатися з новими місіонерами. Ми запросили її до себе і пригостили склянкою води. Потім ми зробили чай і гарячий шоколад. Ми ще не знали суахілі, а вона не знала англійської. Але цей випадок допоміг нам з радістю зав’язувати дружбу з місцевими братами».

13. Чому варто бути гостинними?

¹³ Якщо ви не наважуєтеся виявляти гостинність, то упускаєте нагоду приємно провести час і зав’язати міцну дружбу. Гостинність — це один з найкращих засобів проти самотності. Чому дехто вагається виявляти гостинність? Причин може бути багато.

14. Що нам робити, якщо в нас мало часу і сил, щоб виявляти гостинність і ходити в гості?

¹⁴ Час і сили. Служителі Єгови дуже зайняті і часто виконують чимало обов’язків. Дехто вважає, що в нього  просто немає часу і сил, щоб виявляти гостинність. Якщо це стосується вас, спробуйте переглянути свій теперішній графік. Чи могли б ви зробити деякі зміни, щоб мати час та сили виявляти гостинність і ходити в гості до інших? Біблія радить християнам бути гостинними (Євр. 13:2). Немає нічого поганого в тому, щоб відводити для цього час. Це навіть треба робити. Можливо, вам доведеться менше часу приділяти деяким другорядним справам.

15. Через що дехто може не виявляти гостинності?

¹⁵ Внутрішні переживання. Чи бувало так, що ви хотіли виявити до когось гостинність, але вирішили, що ви неспроможні це зробити? Дехто сором’язливий і боїться, що розмова не буде клеїтися або що гості занудьгують. Інші мало заробляють і думають, що не мають таких можливостей, як декотрі члени збору. Однак пам’ятайте: головне не те, щоб будинок був розкішний, а щоб він був охайний, чистий і затишний.

16, 17. Що допоможе вам менше хвилюватися, запросивши когось у гості?

¹⁶ Якщо, запросивши когось у гості, ви хвилюєтеся, то ви не одні. Старійшина з Великобританії визнає: «Готуючись до прийому гостей, нерідко відчуваєш хвилювання. Але будь-яке занепокоєння не порівняєш з благословеннями і задоволенням, які приносить усе, що пов’язане зі служінням Єгові. Мені подобається просто посидіти з гостями за чашкою кави і порозмовляти». Не забувайте, що завжди добре цікавитися гостями (Філ. 2:4). Майже кожен любить розповідати випадки зі свого життя. Можливо, на товариських зустрічах інші попросять нас розповісти про себе. Ще один старійшина написав: «Якщо я запрошую братів і сестер зі збору до себе додому, це допомагає мені краще їх розуміти і більше довідатися про них, особливо про те, як вони пізнали правду». Щирий інтерес сприяє приємній атмосфері.

¹⁷ Одна піонерка, яка приймала в себе студентів різних теократичних шкіл, сказала: «Спершу я переживала, бо моє помешкання дуже скромне і в мене вживані меблі. Проте дружина одного з викладачів заспокоїла мене. Вона розповіла, що в роз’їзній праці їм з чоловіком найбільше подобається зупинятися в домі духовно зрілих людей, які, можливо, і небагаті, але мають таку ж ціль, як і вони,— служити Єгові та вести просте життя. Це нагадало мені слова моєї мами, яка любила казати нам: “Ліпше страва з овочів і при цьому любов”» (Присл. 15:17). Тож нехай любов спонукує вас виявляти гостинність, і ні про що не хвилюйтеся!

18, 19. Як гостинність допомагає подолати негативні почуття до інших?

¹⁸ Ваше ставлення до інших. Чи є хтось у вашому зборі, хто вас дратує? У вас можуть виникати негативні почуття до цієї людини, і вони не зникнуть самі по собі. Через це ви могли б втратити бажання виявляти до неї гостинність. Або ж хтось образив вас у минулому і вам важко простити його.

¹⁹ Щоб поліпшити стосунки з іншими, навіть з ворогами, Біблія радить бути гостинними. (Прочитайте Прислів’я 25:21, 22.) Виявивши гостинність, можна зменшити тертя і заспокоїти уражені почуття. Ви можете відкрити для себе привабливі риси людини — риси, які Єгова побачив у ній, коли привів її до правди (Ів. 6:44). Якщо виявляти гостинність з любові, то несподіване запрошення може повністю змінити ваші стосунки.  Як вам розвинути таку любов? Вам допоможе порада з Філіппійців 2:3: «Будьте смиренними і вважайте одне одного вищим від себе». Роздумуйте над тим, у чому брати і сестри «вищі» від вас — у вірі, витривалості, сміливості чи в інших християнських рисах. Завдяки цьому ви будете більше їх любити і вам буде легше виявляти їм щиру гостинність.

20. Як ми повинні ставитися до своєї обіцянки прийти в гості і чому?

²⁰ Псалмоспівець Давид запитав: «О Єгово, хто може бути гостем у наметі твоєму?» (Пс. 15:1). Після цього запитання він описав риси, які Бог хоче бачити у своїх гостях. Одна з рис — це надійність. Давид написав: «Він не відступається від своєї обіцянки, навіть якщо це на шкоду йому» (Пс. 15:4). Пообіцявши прийти до когось у гості, ми повинні серйозно ставитися до своєї обіцянки. Адже якщо господарі вже все приготують, а ми не прийдемо, їхні зусилля будуть марні (Матв. 5:37). Дехто іноді відміняє попередню домовленість, щоб прийняти кращу для нього пропозицію. Хіба це свідчило б про любов і повагу? Ми маємо виявляти щиру вдячність за гостинність незалежно від того, що нам в стані запропонувати господарі (Луки 10:7). І, якщо з вагомих причин ми справді змушені відмовитися від запрошення, було б виявом любові й тактовності якомога швидше повідомити про це господарям.

21. Як повага до місцевих звичаїв допоможе нам бути хорошими гостями?

²¹ Крім того, важливо поважати місцеві звичаї. В одних культурах завжди раді несподіваним гостям, а в інших — прийнято домовлятися заздалегідь. У деяких місцевостях гостям на знак поваги пропонують найкраще, а в інших — до гостей і до членів сім’ї ставляться однаково. В одних країнах гості зазвичай приносять щось із собою, а в інших — господарі воліють, щоб їхні гості не робили цього. У деяких культурах прийнято, щоб гості ввічливо відмовилися від першого або двох перших запрошень, а в інших — відмовлятися недоречно. Тож робімо все можливе, щоб наші господарі тішилися, що запросили нас.

22. Чому так важливо гостинно приймати одне одного?

²² Сьогодні, як ніколи раніше, ми бачимо сповнення слів: «Усьому наблизився кінець» (1 Пет. 4:7). Невдовзі настане найбільше лихо, якого ще не бачив світ. Оскільки обставини довкола нас погіршуватимуться, нам потрібно буде і далі поглиблювати любов до наших братів і сестер. Яку ж своєчасну пораду Петро дав християнам: «Гостинно приймайте одне одного»! (1 Пет. 4:9). Гостинність — це чудова риса, яку необхідно виявляти тепер і вічно.