1. Що вражає багатьох людей, які вперше приходять на наше зібрання? (Дивіться також ілюстрацію.)

 УЯВІТЬ подружню пару, яка вперше прийшла в Зал Царства на зібрання Свідків Єгови. Збір дуже тепло їх приймає, і вони відразу помічають, що в ньому панує атмосфера любові. Це подружжя вражене побаченим. Дорогою додому дружина каже чоловікові: «Свідки такі хороші люди! Вони дуже відрізняються від інших».

2. Що для декого стало каменем спотикання?

² Любов, яка панує у християнському зборі,— це щось неймовірне. Звісно, це не означає, що ми досконалі (1 Ів. 1:8). Чим ближче людина знайомиться зі Свідками, тим більше в неї шансів побачити їхні недоліки (Рим. 3:23). На жаль, дехто дозволив, щоб ці недоліки стали для нього каменем спотикання.

3. По чому мають розпізнавати справжніх послідовників Ісуса? (Івана 13:34, 35).

³ Прочитайте ще раз провідний вірш цієї статті. (Прочитайте Івана 13:34, 35.) Що має бути розпізнавальним знаком справжніх послідовників Христа? Хіба досконалість? Ні, любов. Крім того, зверніть увагу, що Ісус сказав не «ви розпізнаєте», а «всі розпізнають». Отже, наша щира, неегоїстична любов має бути очевидною не тільки для нас самих, але й для сторонніх людей.

4. Які запитання можуть виникнути в того, хто не є Свідком Єгови?

 ⁴ Хтось, хто не є Свідком Єгови, міг би запитати: «Чому Христових послідовників мають розпізнавати саме по любові? А як Ісус виявляв любов до своїх апостолів? І як його наслідувати?» Над цими запитаннями варто роздумувати і нам, Свідкам. Це допоможе нам повнішою мірою виявляти до інших любов, особливо коли ми на собі відчуваємо їхні недоліки (Еф. 5:2).

5. Поясніть, що означають Ісусові слова, записані в Івана 15:12, 13.

⁵ З Ісусових слів видно, що його послідовники мають по-особливому любити одне одного. (Прочитайте Івана 15:12, 13.) Зверніть увагу, який він дав їм наказ: «Любіть одне одного, як я люблю вас». Що Ісус мав на увазі? Як він сам пояснив, мова йде про саможертовну любов. Християнин має бути готовим навіть померти заради свого одновірця b.

6. Як Біблія наголошує на важливості любові?

⁶ Боже Слово неодноразово наголошує на важливості любові. І в багатьох з нас серед улюблених біблійних віршів є такі: «Бог є любов» (1 Ів. 4:8), «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22:39), «Любов покриває безліч гріхів» (1 Пет. 4:8), «Любов ніколи не згасає» (1 Кор. 13:8). Це лише кілька уривків, які показують, наскільки важливо розвивати любов і виявляти її на ділі.

7. Чому Сатані ніколи не вдасться створити релігію, в якій панує любов?

⁷ Багато людей задумуються: «Як серед стількох релігій знайти правильну? Кожна релігія навчає свого,  і кожна стверджує, що правда в неї». Дійсно, Сатані вдалося заплутати людей, створивши безліч фальшивих релігій. Однак йому ніколи не вдасться сформувати всесвітнє братство, в якому панувала б любов. На це спроможний тільки Єгова. Лише завдяки його духу й благословенню віруючі можуть по-справжньому любити одне одного (1 Ів. 4:7). Тож не дивно, що саме щира, неегоїстична любов є розпізнавальним знаком Христових послідовників.

8, 9. Яке враження на багатьох людей справила любов, яка панує між Свідками Єгови?

⁸ Як і передрікав Ісус, багато людей змогли розпізнати в нас справжніх християн по нашій щирій любові. Брат Іен пригадує свій перший конгрес, який проходив на стадіоні неподалік від його дому. За кілька місяців до того на тому ж стадіоні Іен дивився спортивний матч, тож йому було з чим порівняти. Ось як він описує своє враження: «Яка разюча відмінність! Свідки були ввічливими і гарно вдягненими, а їхні діти добре поводилися». Він додає: «Крім того, ці люди, здавалося, мали те, чого я так прагнув,— вони були задоволені життям і мали внутрішній мир. Я не пам’ятаю жодної з промов, які виголошувалися того дня, але поведінка Свідків справила на мене незабутнє враження» c. Все це, звичайно, є результатом щирої любові, яка панує між нами. Ми любимо братів та сестер і тому ставимося до них з добротою і повагою.

⁹ Брат Джон мав подібне враження, коли вперше прийшов на наше зібрання. Він каже: «Мене захоплювала дружелюбність... кожного Свідка, здавалось, що вони святі. Бачачи їхню щиру любов, я зрозумів, що знайшов правдиву релігію» d. Таких відгуків дуже багато, і всі вони яскраво свідчать, що служителі Єгови — це справжні християни.

10. Коли в нас з’являється особлива нагода виявити християнську любов? (Дивіться також примітку.)

¹⁰ Як згадувалось на початку статті, ніхто з наших одновірців не є досконалим. Час від часу вони кажуть і роблять те, що нас ранить e (Як. 3:2). Те, як ми поводимося в таких ситуаціях, може показати, чи ми маємо справжню християнську любов. Чудовий приклад нам подав Ісус. Подивімося, чого ми можемо від нього навчитись (Ів. 13:15).

11. Які недоліки проявилися в Якова та Івана? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹¹ Ісус не вимагав від своїх учнів досконалості. Він з любов’ю допомагав їм працювати над недоліками і ставати кращими людьми в Божих очах. Якось двоє апостолів, Яків та Іван, послали до Ісуса свою маму, щоб та попросила для них видатного становища в Царстві (Матв. 20:20, 21). Як бачимо, вони  пішли на поводі у своїх амбіцій і гордості (Присл. 16:18).

12. Чи Яків та Іван були єдині, хто піддався своїм слабкостям? Поясніть.

¹² Інші апостоли теж показали себе не з найкращої сторони. У Біблії сказано: «Коли про це почули 10 інших учнів, то обурилися на тих двох братів» (Матв. 20:24). Можна уявити, яка перепалка почалася між двома братами і рештою апостолів. Можливо, Якову та Івану казали: «Думаєте, ви тут найкращі, що просите особливого становища в Царстві? Взагалі-то ви не єдині, хто важко працює поряд з Ісусом. Ми від вас нічим не гірші». Звісно, ми не знаємо, що саме казали апостоли. Але в будь-якому разі очевидно, що в той момент вони забули про братерську любов.

13. Як Ісус відреагував на неправильну поведінку апостолів? (Матвія 20:25—28).

¹³ А як повівся Ісус? Він не розгнівався і не став казати, що знайде собі кращих апостолів, які будуть смиреннішими і завжди любитимуть один одного. Натомість Ісус терпеливо виправив своїх учнів. Він пам’ятав, що насправді вони хороші люди. (Прочитайте Матвія 20:25—28.) Це був не перший і не останній раз, коли учні сперечалися про те, хто з них найбільший. Але Ісус не переставав їх любити (Марка 9:34; Луки 22:24).

14. В якому середовищі виростали Ісусові апостоли?

 ¹⁴ Без сумніву, Ісус брав до уваги те, в якому середовищі апостоли виростали (Ів. 2:24, 25). Юдейські релігійні провідники завжди надавали великої ваги авторитету і становищу в суспільстві (Матв. 23:6; дивіться відео «Передні місця у синагозі» в коментарі до Матвія 23:6). Вони й самі були вкрай зарозумілими f (Луки 18:9—12). Ісус розумів, що це могло вплинути на те, як апостоли сприймали і самих себе, і інших людей (Присл. 19:11). Він мав реалістичні сподівання щодо них і не реагував на їхні помилки занадто гостро. Ісус знав, що апостоли мають добре серце, тому терпеливо допомагав їм позбутися гордості та амбіцій і поглибити свою любов один до одного.

15. Чого можна навчитися із суперечки, яка виникла між апостолами?

¹⁵ З тої суперечки між апостолами можна багато чого навчитися. Попросивши видатного становища в Царстві, Яків та Іван вчинили неправильно. Але й інші апостоли не мали дозволяти цій ситуації посіяти між ними розбрат. Тільки Ісус виявив до своїх учнів доброту й любов. Який можна зробити висновок? Значення мають не тільки помилки інших, але й наша реакція на ці помилки. Що допоможе нам поводитись правильно? Якщо нас розізлив одновірець, варто запитати себе: «Чому мене так непокоїть його вчинок? Чи моя реакція не показує, що мені самому треба над чимось попрацювати? А чому взагалі брат так повівся? Може, в нього зараз складний період? Навіть якщо мій гнів виправданий, чи можу я виявити любов і закрити очі на образу?» Чим більше любові ми виявляємо до інших, тим переконливіше доводимо, що є справжніми послідовниками Ісуса.

16. Чого ще ми вчимося від Ісуса?

¹⁶ А ще ми вчимося від Ісуса завжди ставитися до одновірців з розумінням (Присл. 20:5). Звісно, на відміну від Христа, ми не можемо бачити сердець. Зате ми можемо поблажливо ставитись до недоліків братів і сестер (Еф. 4:1, 2; 1 Пет. 3:8). Нам буде легше це робити, якщо ми більше дізна́ємося про їхнє минуле. Розгляньмо приклад.

17. Як змінилося ставлення районного наглядача до одного брата після того, як він ближче з ним познайомився?

¹⁷ Один районний наглядач, який служить у Східній Африці, пригадує брата, який йому здавався занадто різким. Що цей наглядач зробив? Він каже: «Я не став уникати цього брата, а вирішив ближче з ним познайомитись». Після цього районний наглядач дізнався деякі факти з його минулого. Він продовжує: «Я був у захопленні від цього брата, коли зрозумів, скільки зусиль він докладає, щоб змінитися, і яких результатів уже досягнув. Ми стали добрими друзями». Справді, коли ми намагаємося зрозуміти братів і сестер, нам набагато легше ставитись до них з любов’ю.

18. Які запитання варто собі поставити, перш ніж підійти до одновірця, який нас образив? (Прислів’я 26:20).

 ¹⁸ Іноді ми можемо відчувати потребу поговорити з одновірцем, який нас образив. Але перед цим варто запитати себе: «Чи я повністю розумію ситуацію? (Присл. 18:13). Може, насправді він не хотів мене образити? (Еккл. 7:20). Чи я сам не припускався подібної помилки? (Еккл. 7:21, 22). Якщо я підійду до цього брата, проблема вирішиться чи тільки ускладниться?» (Прочитайте Прислів’я 26:20.) Пороздумувавши над цими запитаннями, можливо, ми дійдемо висновку, що виявом любові буде просто забути про образу.

19. До чого вас заохотила ця стаття?

¹⁹ Свідки Єгови беззаперечно доводять, що є справжніми послідовниками Ісуса. Для того щоб так було і надалі, кожен з нас має докладати зусиль зі свого боку. Ми маємо виявляти до братів і сестер саможертовну любов попри їхні недоліки. Цілком можливо, що, побачивши нашу поведінку, якась людина зрозуміє, що це правдива релігія, і приєднається до поклоніння Єгові, Богу любові. Тому продовжуймо любити одне одного, і тоді всі зрозуміють, що ми справжні християни.