1, 2. а) З якою трудністю стикаються батьки і як їм давати собі раду? б) Які чотири поради ми розглянемо?

«МИ ВІРИМО в Єгову, але це не означає, що в нього обов’язково віритимуть наші діти»,— сказали батьки з Франції. Вони додали: «Віру не успадковують. Діти набувають її поступово». Брат з Австралії написав: «Мабуть, найважче з усіх завдань, з якими ви будь-коли зіткнетеся,— це допомагати дитині розвивати в серці віру. Необхідно використовувати всі наявні засоби. Ви можете думати, що дали своїй дитині вичерпну відповідь на її запитання. Але пізніше вона знову ставить вам те саме запитання. Відповіді, які задовольняють допитливий розум дитини сьогодні, завтра вже можуть її не задовольняти. Інколи доводиться періодично повертатися до деяких тем».

² Чи буває, що ви як батьки почуваєтеся нездатними навчати і формувати своїх дітей, щоб вони мали віру, коли стануть дорослими? Дійсно, спираючись на власну мудрість, жоден з нас не в стані виконати це завдання (Єрем. 10:23). Усе ж ми зможемо досягти успіху, якщо будемо покладатися на Божі вказівки. Розгляньмо чотири поради, які варто застосовувати, допомагаючи дітям розвивати віру:  1) докладайте зусиль, щоб добре знати своїх дітей, 2) вкладайте серце в їхнє навчання, 3) використовуйте влучні приклади і 4) виявляйте терпеливість та моліться.

3. Як батьки можуть наслідувати Ісусів приклад у навчанні?

³ Ісус не боявся запитувати своїх послідовників, у що вони вірять (Матв. 16:13—15). Наслідуйте його приклад. Найліпше попросити дітей поділитися своїми почуттями в невимушеній обстановці. Під час таких розмов можна питати дітей, чи мають вони якісь сумніви. Один 15-річний брат з Австралії написав: «Тато часто розмовляє зі мною про мою віру і допомагає мені розмірковувати. Він запитує: “Що говорить Біблія? Чи ти віриш у це? Чому ти в це віриш?” Тато хоче, щоб я відповідав своїми словами, а не просто повторював його чи мамині слова. Ставши дорослішим, я мушу давати більш вичерпні відповіді».

4. Чому важливо серйозно ставитися до запитань дитини? Наведіть приклад.

⁴ Якщо дитина не впевнена в якомусь вченні, не реагуйте надто гостро і не зустрічайте її слова в штики. Терпеливо допомагайте їй розмірковувати. «Серйозно ставтеся до запитань дитини,— каже один батько.— Не легковажте ними і не уникайте якоїсь теми лише тому, що вам незручно про це говорити». По суті, дуже добре, коли дитина щиро про щось запитує. Адже це показує, що підняте питання цікавить дитину і вона хоче його зрозуміти. Навіть у 12 років Ісус ставив серйозні запитання. (Прочитайте Луки 2:46.) «Коли я сказав, що не знаю, чи правдива наша релігія,— пригадує 15-річний юнак з Данії,— мої батьки спокійно до цього поставилися, хоча вони й хвилювалися за мене. На всі мої запитання вони відповіли на основі Біблії».

5. Що треба робити батькам з огляду на те, що віра в їхньої дитини не з’явиться сама по собі?

⁵ Докладайте зусиль, щоб добре знати своїх дітей — їхні думки, почуття і переживання. Ніколи не вважайте, що вони мають віру, оскільки разом з вами відвідують християнські зібрання і проповідують. Займаючись щоденними справами, обговорюйте духовні теми. Моліться за дітей, а також разом з ними. Намагайтеся довідуватися про будь-які випробування їхньої віри і допомагайте їм долати їх.

6. Чому батьки зможуть краще навчати своїх дітей, якщо будуть вкорінювати біблійну правду у своєму серці?

⁶ Навчаючи інших, Ісус старався досягти їхнього серця, адже він любив Єгову, Боже Слово і людей (Луки 24:32; Ів. 7:46). Така любов допомагає батькам досягати сердець своїх дітей. (Прочитайте Повторення Закону 6:5—8; Луки 6:45.) Отже, батьки, ретельно досліджуйте Біблію і посібники для її вивчення. Дізнавайтеся більше про творення і читайте статті на цю тему в наших публікаціях (Матв. 6:26, 28). Завдяки цьому ви розширите свої знання, поглибите свою вдячність Єгові і зможете краще навчати дітей (Луки 6:40).

7, 8. Що робитимуть батьки, якщо їхнє серце наповнене біблійною правдою? Наведіть приклади.

⁷ Якщо ваше серце наповнене біблійною правдою, у вас буде бажання говорити про неї в колі сім’ї. Робіть це, не лише коли готуєтеся до християнських зібрань або проводите сімейне поклоніння, але в будь-який час. Добре, коли такі розмови починаються спонтанно, є природними й невимушеними, а також  стають невід’ємною частиною щоденного спілкування. Одне подружжя у США розмовляє зі своїми дітьми про Єгову, коли вони бачать щось цікаве в природі або споживають якусь смачну їжу. «Ми нагадуємо дітям, як у всьому, що нам дав Єгова, виявляється його любов і як добре він усе продумав»,— кажуть ці батьки. А подружжя в ПАР, працюючи разом з двома доньками на городі, звертає їхню увагу на те, яке це диво, що насіння проростає і перетворюється на рослину. Ці батьки говорять: «Ми вчимо своїх дочок ставитися з великою повагою до життя і захоплюватися складністю всього живого».

⁸ Один батько з Австралії взяв свого сина, якому було близько 10 років, до музею. Він хотів зміцнити віру сина в Бога і творення. «Ми побачили експозицію викопних морських тварин — амонітів і трилобітів,— розповідає батько.— Ці вимерлі тварини дуже вразили нас, адже вони були гарними, складними і довершеними не менш, ніж ті, що існують у наш час. Тож якщо життя еволюціонувало від простих форм до складних, чому ж тоді ці істоти вже мали таку складну будову? Я добре запам’ятав цей факт і поділився своїми думками з сином».

9. Чому варто навчати за допомогою прикладів і як у цьому переконалася одна мати?

⁹ Ісус часто наводив приклади, оскільки вони спонукують думати, торкаються серця і добре запам’ятовуються (Матв. 13:34, 35). Діти мають багату уяву. Тому, батьки, не вагайтеся використовувати приклади, коли навчаєте своїх дітей. Так робила одна мати з Японії. Коли одному з її синів було 8, а другому 10 років, вона вирішила поговорити з ними про те, як земна атмосфера свідчить про турботу Єгови. Щоб діти це зрозуміли, мати дала їм молоко, цукор і каву. Потім вона попросила кожного з синів приготувати їй чашку кави. «Вони дуже старалися,— каже мати.— Коли я спитала їх, чому вони були такими старанними, сини відповіли, що хотіли приготувати каву саме так, як мені подобається. Я пояснила, що, змішуючи гази в атмосфері, Бог теж старався зробити це саме так, щоб нам було добре». Цей приклад відповідав їхньому віку і вплинув на них більше, ніж могло вплинути пасивне навчання. Без сумніву, вони надовго засвоїли цей урок!

10, 11. а) Який приклад можна використати, щоб допомогти дитині розвинути віру в Бога? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.) б) Які влучні приклади можете навести ви?

¹⁰ Щоб допомогти дитині розвинути віру в Бога, ви можете використати кулінарний рецепт. Спечіть пиріг або печиво, а потім поясніть дитині, для чого потрібен рецепт. Після цього дайте їй фрукт, наприклад яблуко, і запитайте: «Чи ти знаєш, що яблуко теж мало свій “рецепт”?» Тоді розріжте яблуко на дві  половинки і дайте дитині зернятко. Ви можете сказати, що рецепт був «записаний» у цьому зернятку, але набагато складнішою мовою, ніж кулінарний рецепт у книжці. Можна спитати: «Якщо рецепт пирога хтось написав, то хто написав значно складніший рецепт яблука?» Дитині в дорослішому віці ви могли б пояснити, що рецепт яблука — і, по суті, цілого дерева, на якому воно виросло,— містився в коді ДНК. Ви навіть можете разом подивитись ілюстрації на сторінках 10—20 брошури «Походження життя. П’ять важливих запитань».

¹¹ Багатьом батькам подобається обговорювати з дітьми статті з рубрики «Задум чи випадок?» у журналі «Пробудись!». Якщо ж діти ще малі, батьки пояснюють цю інформацію простіше, своїми словами. Приміром, одне подружжя з Данії використало приклад літаків і птахів. Ці батьки сказали: «Літаки схожі на птахів. Але літаки не відкладають яєць і не висиджують маленьких літачків? Чи потрібні птахам злітні смуги? А якщо порівняти звук літака і співання пташки? Тож хто розумніший: конструктор літаків чи Творець птахів?» Такі пояснення і влучні запитання допоможуть дитині розвинути «вміння мислити» і віру в Бога (Присл. 2:10—12).

12. Як приклади допоможуть дітям розвинути віру в точність Біблії?

¹² Влучні приклади також можуть зміцнити віру дитини в точність Біблії. Розгляньмо, приміром, Йова 26:7. (Прочитайте.) Як би ви показали, що цей вірш записано під Божим натхненням? Звичайно, можна було б просто викласти сухі факти. Але чому б не залучити дитячу уяву? Зверніть увагу дитини на те, що Йов жив задовго до появи телескопів і космічних кораблів. Нехай вона наочно покаже, чому нелегко повірити, що такий величезний предмет, як земля, може триматися ні на чому. Дитина могла б за допомогою м’яча або каменя продемонструвати, що предмети, які мають масу, повинні на щось спиратися. Завдяки такому уроку дитина чітко усвідомить, що під натхненням Єгови деякі факти були записані в Біблії ще до того, як люди змогли їх підтвердити (Неем. 9:6).

13, 14. Як батьки можуть закарбувати в розумі своїх дітей цінність біблійних принципів?

¹³ Особливо важливо закарбувати в розумі дітей цінність біблійних принципів. (Прочитайте Псалом 1:1—3.) Це можна робити по-різному. Наприклад, попросіть дитину уявити собі, що вона переїжджає жити на далекий острів і їй потрібно вибрати кількох людей, яких вона хотіла б взяти з собою. Потім спитайте: «Які риси потрібні кожному, хто поїде на острів, щоб усі жили мирно і дружно?» Також можна було б обговорити з дитиною мудрі поради, записані в Галатів 5:19—23.

¹⁴ Це завдання допоможе дитині засвоїти два важливих уроки. По-перше, Божі норми сприяють справжньому миру і злагоді. По-друге, навчаючи нас тепер, Єгова підготовляє нас до життя в новому світі (Ісаї 54:13; Ів. 17:3). Щоб діти ще ліпше запам’ятали ці уроки, виберіть з наших публікацій статтю, в якій брат або сестра ділиться власним досвідом. Це може бути стаття з рубрики «Біблія змінює життя», яка друкується у «Вартовій башті». Або запросіть в гості когось з вашого збору, кому довелося зробити значні зміни в житті, щоб догоджати Єгові. Нехай цей брат або сестра розповість про себе. Завдяки таким прикладам легко побачити цінність біблійних принципів (Євр. 4:12).

15. Про яку головну мету вам потрібно пам’ятати, навчаючи своїх дітей?

 ¹⁵ Отже, підсумок такий: намагайтеся урізноманітнювати навчання своїх дітей. Залучайте свою уяву. Спонукуйте дітей думати, але при цьому беріть до уваги їхній вік. Дбайте про те, щоб дітям було цікаво вчитися і щоб водночас вони зміцнювали свою віру. «Не переставайте експериментувати, стараючись висвітлювати добре знайомі теми по-новому»,— сказав один батько.

16. Чому при навчанні дітей важливе терпіння? Поясніть.

¹⁶ Міцна віра — плід Божого духу (Гал. 5:22, 23). Щоб з’явилися буквальні плоди, потрібен час. Те саме можна сказати і про віру. Тому, навчаючи своїх дітей, виявляйте терпіння і наполегливість. «Ми з дружиною просто приділяли своїм дітям чимало уваги,— розповів батько двох дітей, який живе в Японії.— Коли вони були ще зовсім малі, я вивчав з ними по 15 хвилин щодня, крім тих днів, коли ми мали зібрання. Вивчати 15 хвилин було не важко ні нам, ні дітям». Один районний наглядач написав: «У підлітковому віці я висловлював не всі свої запитання і сумніви. Отримувати відповіді на багато з цих запитань і розвіювати сумніви мені поступово допомагали зібрання, а також сімейне й особисте вивчення. Ось чому важливо, щоб батьки постійно навчали своїх дітей».

17. Чому добрий приклад батьків є дуже важливим і як одне подружжя подає такий приклад своїм дочкам?

¹⁷ Звичайно, дуже важливий ваш приклад віри. Діти спостерігатимуть за вами, і це, без сумніву, позитивно впливатиме на них. Тож, батьки, і далі зміцнюйте свою віру. Нехай діти бачать, наскільки Єгова реальний для вас. Наприклад, одне подружжя з Бермудських островів у важкі хвилини молиться разом з дітьми про допомогу Єгови. Крім того, ці батьки заохочують дітей молитися самостійно. Вони розповідають: «Ми також кажемо нашій старшій доньці: “Цілковито покладайся на Єгову, будь ревною у служінні і не тривожся занадто”. Коли вона бачить результат, то розуміє, що нам допомагає Єгова. Це сильно впливає на її віру в Бога і Біблію».

18. Що важливо усвідомлювати батькам?

¹⁸ На завершення слід зазначити, що дітям необхідно розвивати свою власну віру. Батьки можуть садити і поливати, але зрощує лише Бог (1 Кор. 3:6). Отже, моліться про Божий дух і наполегливо навчайте своїх дорогоцінних дітей, адже так ви даєте Єгові можливість благословляти ваші зусилля (Еф. 6:4).