1, 2. Як слова з Екклезіаста 11:6 пов’язані з проповідуванням доброї новини про Царство?

У ДЕЯКИХ країнах люди охоче відгукуються на добру новину — так, ніби вони давно на неї чекали. В інших територіях людей мало цікавить Бог чи Біблія. А що сказати про вашу місцевість? Хоч би як там було, Єгова хоче, щоб ми продовжували проповідувати доти, доки він не скаже «досить».

² У визначений Єговою час праця проповідування буде завершена і «прийде кінець» (Матв. 24:14, 36). Тож як ми можемо, поки ще є час, дотримуватися слів: «Не давай відпочинку своїй руці»? * (Прочитайте Екклезіаста 11:6.)

3. Що ми обговоримо в цій статті?

³ Попередня стаття обговорювала чотири риси, які притаманні вмілим «ловцям людей» (Матв. 4:19). В цій статті ми розглянемо, якими трьома способами можна зміцнити свою рішучість проповідувати за будь-яких обставин. Ми дізнаємося, чому важливо 1) залишатися зосередженими, 2) бути терпеливими і 3) зберігати міцну віру.

4. Чому нам треба залишатися зосередженими на завданні, яке нам доручив Єгова?

⁴ Ісус знав, що події і обставини, характерні для останніх днів, можуть відвертати увагу його послідовників  від праці проповідування. Тому він заохочував своїх учнів: «Пильнуйте» (Матв. 24:42). Сьогодні багато що може нас відволікати. Те саме колись відволікало сучасників Ноя, через що вони не звертали уваги на його попередження (Матв. 24:37—39; 2 Пет. 2:5). Тож ми хочемо залишатися зосередженими на завданні, яке нам доручив Єгова.

5. Що в Дії 1:6—8 сказано про масштаби праці проповідування?

⁵ Праця проповідування про Царство заслуговує нашої цілковитої уваги. Ісус передрік, що ця праця виконуватиметься і після його смерті та набуде значно більших масштабів (Ів. 14:12). Коли Ісус помер, деякі з його учнів повернулися до рибальства. Після свого воскресіння Ісус здійснив чудо, зробивши так, що учні зловили багато риби. Таким чином він хотів наголосити на тому, що «ловити» людей набагато важливіше, ніж займатися будь-чим іншим (Ів. 21:15—17). Перш ніж піднятися в небо, Ісус сказав своїм учням, що праця свідчення, яку він розпочав, охопить території далеко за межами Ізраїлю. (Прочитайте Дії 1:6—8.) Роками пізніше Ісус дав апостолу Івану видіння, в якому показав, що відбуватиметься в «Господній день» *. Серед іншого, Іван побачив вражаюче видовище: під керівництвом ангела «вічна добра новина» проповідувалася «кожній нації, племені, мові та народу» (Об’яв. 1:10; 14:6). Безперечно, воля Єгови полягає в тому, щоб, доки триває праця свідчення, ми брали в ній активну участь.

6. Що допоможе нам залишатися зосередженими на праці проповідування?

⁶ Ми залишатимемось зосередженими  на проповідуванні, якщо будемо роздумувати над тим, як Єгова допомагає нам виконувати цю працю. Наприклад, він щедро дає різноманітну духовну поживу — друковані та електронні публікації, аудіо- і відеоматеріали. Лише задумайтесь: на нашому офіційному сайті інформація доступна понад 1000 мов! (Матв. 24:45—47). У світі, який роздирають політичні, релігійні та економічні відмінності, більш ніж вісім мільйонів Божих служителів об’єднані у міжнародне братство. Приміром, у п’ятницю 19 квітня 2019 року Свідки Єгови по цілому світі разом дивилися обговорення денного вірша. Того ж вечора на відзначення Спомину Ісусової смерті зібралося багато людей — кількість присутніх сягнула 20 919 041. Це сучасне чудо, і робити у нього свій внесок — велика честь! Роздуми над цим спонукують нас зосереджуватися на праці Царства.

7. Як Ісусів приклад допомагає нам залишатися зосередженими на проповідуванні?

⁷ Крім того, залишатися зосередженими на проповідуванні нам допомагає приклад Ісуса. Він нічому не дозволяв розпорошувати його увагу і продовжував свідчити про правду (Ів. 18:37). Він не піддався спокусі ні тоді, коли Сатана пропонував йому «усі царства світу та їхню славу», ні тоді, коли люди хотіли зробити його царем (Матв. 4:8, 9; Ів. 6:15). Його не приваблювало багатство і не зупиняло жорстоке переслідування (Луки 9:58; Ів. 8:59). Якщо ми хочемо залишатися зосередженими на служінні попри випробування нашої віри, нам слід прислухатися до поради Павла. Він заохочував християн наслідувати Ісусів приклад, щоб не втомитися і не опустити рук (Євр. 12:3).

8. Що таке терпеливість і чому нам потрібно бути терпеливими?

⁸ Терпеливість — це здатність спокійно чекати на зміну обставин. Хоч би на що ми чекали,— на вирішення якоїсь проблеми чи на здійснення заповітного бажання,— нам потрібно бути терпеливими. Пророк Авакум з нетерпінням очікував, коли Єгова покладе край насиллю в Юді (Ав. 1:2). Ісусові учні сподівалися, що Царство мало «з’явитись негайно» і звільнити їх від гніту римлян (Луки 19:11). Ми ж прагнемо побачити день, коли Боже Царство усуне все зло і встановить праведний новий світ (2 Пет. 3:13). Але нам потрібно бути терпеливими і чекати до часу, визначеного Єговою. Розгляньмо, як Єгова вчить нас терпеливості.

9. Як Єгова виявляв і виявляє терпеливість?

⁹ Єгова подає досконалий приклад терпеливості. Він виділив достатньо часу, щоб Ной побудував ковчег і виконав своє служіння як «проповідник праведності» (2 Пет. 2:5; 1 Пет. 3:20). Єгова терпеливо слухав, коли Авраам раз за разом ставив запитання про Боже рішення знищити неправедних мешканців Содома і Гоморри (Бут. 18:20—33). Упродовж століть Єгова виявляв надзвичайне терпіння до невірного народу Ізраїля (Неем. 9:30, 31). Сьогодні терпеливість Єгови виявляється в тому, що він дає час усім щирим людям «прий[ти] до каяття» (2 Пет. 3:9; Ів. 6:44; 1 Тим. 2:3, 4). Приклад Єгови допомагає нам виявляти терпіння, коли ми проповідуємо і навчаємо. Також ми вчимося терпеливості з влучного прикладу, наведеного учнем Яковом.

10. Чим цікавий приклад рільника, записаний в Якова 5:7, 8?

 ¹⁰ Прочитайте Якова 5:7, 8. Приклад про рільника вчить нас бути терпеливими. Звичайно, деякі рослини ростуть швидко. Але на врожай інших рослин треба чекати досить довго. В Ізраїлі рільничий сезон тривав приблизно півроку. Рільник сіяв насіння після ранніх дощів восени і збирав врожай після пізніх дощів навесні (Марка 4:28). Було б мудро розвивати таке ж терпіння, як у рільника, хоча це не завжди легко.

11. Як терпеливість допомагає нам у служінні?

¹¹ Недосконала людина прагне відразу побачити результат своєї праці. Однак щоб виростити хороший урожай, треба немало потрудитися: скопувати, засаджувати, прополювати і поливати. Праця підготовки учнів Христа теж вимагає постійних зусиль. Щоб викоренити бур’яни упередження і байдужості із сердець тих, кого ми навчаємо, потрібен час. Терпеливість допоможе нам не знеохочуватися, коли здається, що наші зусилля безрезультатні. Але якщо людина й робить якийсь поступ, все одно нам треба бути терпеливими. Неможливо змусити того, з ким ми вивчаємо, зростати у вірі. Іноді навіть учні Ісуса не відразу розуміли, чого він хотів їх навчити (Ів. 14:9). Не забуваймо: ми садимо і поливаємо, але зрощує Бог (1 Кор. 3:6).

12. Як зберігати терпіння, коли ми свідчимо невіруючим родичам?

¹² Нам може бути особливо важко зберігати терпіння, коли ми свідчимо невіруючим родичам. Тоді нам допоможе принцип: «Є час... мовчати і час говорити» (Еккл. 3:1, 7). Ми можемо без слів свідчити своєю хорошою поведінкою, але й не упускати нагод говорити про правду (1 Пет. 3:1, 2). Звичайно,  ми проповідуємо і навчаємо з ревністю, але не забуваймо, що треба бути терпеливими до всіх людей, у тому числі до родичів.

13, 14. Чию терпеливість ми можемо наслідувати?

¹³ Ми вчимося бути терпеливими, коли наслідуємо приклади вірних служителів Бога, як стародавніх, так і сучасних. Авакум дуже хотів побачити кінець неправедності, але він не втрачав терпіння і був готовий чекати. Це видно з його слів: «Я стоятиму на варті... і пильнуватиму» (Ав. 2:1). Апостол Павло говорив, що дуже хоче «завершити свій шлях» і виконати служіння. Все ж він терпеливо продовжував давати «ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину» (Дії 20:24).

¹⁴ Розгляньмо приклад однієї подружньої пари, яка закінчила школу «Гілеад». Її призначили в країну, де було небагато Свідків і де основна релігія — не християнство. Мало хто хотів вивчати Біблію. А от їхні однокласники, котрих призначили служити в інших країнах, постійно розповідали багато вражаючих випадків про людей, які вивчали Біблію і змінювали своє життя. Попри незначний відгук у території подружжя терпеливо виконувало своє служіння. Аж після восьми років проповідування у, здавалося б, неплідній території, вони відчули велику радість, коли одна з їхніх учениць охрестилася. Що спільного між цими стародавніми і сучасними Божими служителями? Вони не стали ледачими і не давали відпочинку своїй руці, тому Єгова винагородив їх за терпіння. Тож «насліду[ймо] тих, хто завдяки вірі й терпеливості успадковує обіцяне» (Євр. 6:10—12).

15. Як віра допомагає нам зміцнювати рішучість проповідувати?

¹⁵ Ми віримо в правдивість нашої звістки, тому хочемо, щоб якомога більше людей її почуло. Ми впевнені, що виконаються всі обіцянки Бога, записані в його Слові (Пс. 119:42; Ісаї 40:8). Ми бачимо, як у наші дні сповнюються біблійні пророцтва. Ми стаємо свідками того, як люди, застосовуючи поради з Біблії, змінюють своє життя на краще. Усе це переконує нас у тому, що кожному потрібно почути добру новину про Царство.

16. Як, згідно з Псалмом 46:1—3, віра в Єгову допомагає нам зміцнювати рішучість проповідувати? Як нам допомагає віра в Ісуса?

¹⁶ Також ми віримо в Єгову, в того, від кого походить наша звістка, і в Ісуса, якого Єгова призначив Царем свого Царства (Ів. 14:1). Хоч би що трапилося в нашому житті, Єгова завжди буде нашим сховком і нашою силою. (Прочитайте Псалом 46:1—3.) Крім того, ми впевнені, що Ісус, який отримав владу від Єгови, керує з неба проповідницькою працею (Матв. 28:18—20).

17. Наведіть приклад, який показує, що нам треба і далі проповідувати.

¹⁷ Завдяки вірі ми не сумніваємося, що Єгова благословить нашу працю, і зробить це так, як ми навіть не сподіваємося (Еккл. 11:6). Наприклад, щодня тисячі людей проходять повз наші столи і стенди з літературою. Чи служіння в громадських місцях приносить плоди? Безперечно! У «Нашому служінні Царству» за листопад 2014 року розповідався випадок про студентку університету, яка хотіла написати реферат про Свідків Єгови. Вона не змогла знайти  Зал Царства, але в студентському містечку побачила стіл з літературою і отримала матеріали, потрібні для реферату. Зрештою вона охрестилася і тепер служить сталою піонеркою. Такі випадки заохочують нас і далі проповідувати, оскільки ще є люди, які прагнуть почути добру новину про Царство.

18. Чому ми впевнені, що праця проповідування про Царство завершиться у визначений Богом час?

¹⁸ Ми можемо бути впевнені, що праця проповідування про Царство завершиться у визначений Богом час. Пригадаймо, що відбувалося за днів Ноя. Тоді Єгова довів, що він — Господар часу. Приблизно за 120 років наперед Єгова точно визначив, коли має початися Потоп. Кілька десятиліть по тому Єгова наказав Ною збудувати ковчег. До Потопу, мабуть, залишалося 40—50 років, і Ноя чекало багато роботи. Він проповідував людям про близьке знищення, хоча вони не хотіли його слухати. Ной робив це доти, доки Єгова не сказав, що вже пора заводити тварин у ковчег. Потім у визначений час «Єгова зачинив... двері» (Бут. 6:3; 7:1, 2, 16).

19. На що ми можемо сподіватися, якщо не будемо давати відпочинку своїй руці?

¹⁹ Незабаром Єгова завершить працю проповідування про Царство. Він «зачинить двері» перед світом Сатани і встановить праведний новий світ. А поки наслідуймо Ноя, Авакума та інших Божих служителів, які не давали відпочинку своїй руці. Залишаймося зосередженими на служінні, будьмо терпеливими і зберігаймо міцну віру в Єгову та його обіцянки.