1. Яку працю сестри виконують в організації і з якими труднощами вони стикаються? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

ЯК ДОБРЕ, що в наших зборах так багато працьовитих сестер! Вони беруть активну участь у зібраннях і в служінні. Деякі з них допомагають обслуговувати Зали Царства. Також сестри дбають про потреби наших одновірців. Звичайно, вони мають свої труднощі: хтось доглядає за літніми батьками, хтось зносить переслідування з боку родичів, а комусь доводиться виховувати дітей без чоловіка і важко працювати, щоб забезпечувати їхні потреби.

2. Чому нам слід підтримувати сестер?

² Чому сестрам потрібна наша підтримка? Тому що у світі до жінок не завжди ставляться з такою повагою, якої вони заслуговують. Крім того, підтримувати жінок нас спонукує Біблія. Наприклад, апостол Павло просив збір у Римі радо прийняти Фіву і «допом[огти] їй у всьому, в чому вона матиме потребу» (Рим. 16:1, 2). Можливо, раніше Павло, як і інші фарисеї, зневажав жінок. А коли він став християнином, то почав наслідувати Ісуса і поводитися з жінками шанобливо та з добротою (1 Кор. 11:1).

3. Як Ісус ставився до жінок загалом і зокрема до тих, які виконували волю Бога?

³ Ісус поважав усіх жінок (Ів. 4:27). Це дуже відрізнялося від того, як до жінок ставилися юдейські релігійні провідники. В одному біблійному довіднику сказано: «Жодне висловлювання Ісуса не ображало і не принижувало жінок». Особливо Ісус цінував тих жінок, які виконували волю його Батька. Варто зазначити, що він називав їх сестрами і ставив в один ряд з чоловіками,  вважаючи їх усіх своєю духовною сім’єю (Матв. 12:50).

4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ Ісус завжди був готовий допомогти своїм духовним сестрам. Він приділяв їм час, цінував їх і заступався за них. Розгляньмо, як ми можемо наслідувати Ісуса.

5. Чому деяким сестрам важко знайти приємне товариство?

⁵ Усі ми — і брати, і сестри — потребуємо приємного спілкування. Проте іноді сестрам буває важко знайти товариство, в якому можна добре проводити час. Чому? Ось що кажуть деякі з них. Сестра, на ім’я Джордана *, ділиться: «Через те що я незаміжня, мені часто здається, що я не вписуюся в жодну компанію братів і сестер. Ніби в зборі для мене немає місця». Крістен, піонерка, яка переїхала в територію, де є більша потреба у вісниках, говорить: «Коли опиняєшся в новому зборі, буває дуже самотньо». Крім того, кожен, хто живе у релігійно розділеній сім’ї, може почуватися чужим серед родичів і не зовсім своїм серед братів і сестер у зборі. Ті, хто не виходить з дому, як і ті, хто змушений піклуватись про хворого члена сім’ї, також можуть почуватися самотніми. Сестра, яку звати Аннетт, каже: «Я не могла ходити в гості, тому що доглядала за хворою мамою».

6. Як Ісус допоміг Марті і Марії, згідно з Луки 10:38—42?

⁶ Ісус проводив час зі своїми духовними сестрами і був для них справжнім другом. Наприклад, він дружив з Марією та Мартою, які, очевидно, були незаміжніми. (Прочитайте Луки 10:38—42.) В присутності Ісуса вони почувалися вільно, скоріш за все, завдяки тому, що він говорив і що робив. Марія не боялася сісти біля ніг Ісуса, як це робили його учні *. А Марта, обурена тим, що Марія їй не помагає, могла щиро висловити все, що було в неї на серці. У такій невимушеній атмосфері Ісус мав можливість духовно допомогти обом жінкам. Ісус любив цих жінок і їхнього брата Лазаря, тому не раз проводив з ними час (Ів. 12:1—3). Не дивно, що, коли Лазар серйозно захворів, Марія і Марта знали, до кого звернутися по допомогу (Ів. 11:3, 5).

7. Як можна підбадьорювати сестер?

⁷ У деяких сестер небагато можливостей побути в товаристві одновірців, і зібрання — це одна з них. Тож на зібраннях ми хочемо щиро їх вітати, говорити з ними і запевняти їх у своїй любові. Джордана, про яку згадувалося раніше, каже: «Мені дуже приємно, коли брати і сестри хвалять мене за коментарі, домовляються зі мною в служіння чи якось по-іншому виявляють мені увагу». Запевняймо наших сестер у тому, що вони цінні для нас. Сестра, на ім’я Кіа, розповідає: «Я знаю: якщо мене не буде на зібранні, мені обов’язково хтось напише і спитає, як я. Це показує, що брати і сестри не забувають про мене».

8. У чому нам варто наслідувати Ісуса?

⁸ Подібно до Ісуса, нам потрібно виділяти час на спілкування з сестрами. Подумайте, чи могли б ви запросити їх на скромне частування, разом прогулятись або у щось пограти. Важливо, щоб  під час спілкування наші розмови були позитивні (Рим. 1:11, 12). Також Ісус мав правильний погляд на щастя, і старійшинам варто його переймати. Ісус знав, що декому може бути важко залишатися неодруженим, але він дав чітко зрозуміти, що ні шлюб, ні діти не є запорукою тривалого щастя (Луки 11:27, 28). По-справжньому щасливим є той, хто на перше місце ставить служіння Єгові (Матв. 19:12).

9. Як старійшини можуть допомагати сестрам?

⁹ Особливо старійшини мають ставитися до жінок у зборі, як до сестер та матерів (1 Тим. 5:1, 2). Було б добре, якби старійшини спілкувалися з сестрами до і після зібрань. Крістен пригадує: «Один старійшина помітив, що я дуже заклопотана, і поцікавився моїм графіком. Я була надзвичайно вдячна за його щиру турботу». Якщо старійшини регулярно виділяють час на спілкування з сестрами, то показують, що дбають про них *. Переваги такого спілкування відчула Аннетт. Вона каже: «Я ближче знайомлюся зі старійшинами, а вони — зі мною. І мені легше звернутися до них по допомогу, коли в мене з’являються труднощі».

10. Що ми можемо зробити, щоб сестри почувалися щасливішими?

¹⁰ Усім нам, як чоловікам, так і жінкам, подобається, коли інші цінують наші здібності і дякують за роботу, яку ми виконуємо. Якщо ж ніхто не надає значення ні нашим талантам, ні нашим зусиллям, нам опускаються руки. Незаміжня піонерка Ебігейл говорить, що іноді у неї складається враження, ніби її не помічають. Вона ділиться: «Для інших я лише сестра такого-то або дочка такого-то. Часом здається, що я просто пусте місце». А от до незаміжньої сестри, на ім’я Пем, ставляться по-іншому. У молодості вона багато років служила місіонеркою, а потім повернулася додому, щоб доглядати за батьками. Тепер їй за 70 і вона далі служить повночасно. Пем визнає: «Впродовж усіх років великою підтримкою для мене були слова вдячності, які я чула від братів і сестер».

11. Як Ісус показував, що цінує жінок, які супроводжували його в служінні?

¹¹ Ісус цінував допомогу побожних жінок, які прислуговували йому, «використовуючи своє майно» (Луки 8:1—3). Вони не тільки мали честь служити Ісусу, але й дізнавалися від нього глибокі духовні істини. Скажімо, він попередив їх, що має померти і воскреснути (Луки 24:5—8). Ісус готував цих жінок нарівні з апостолами до майбутніх випробувань, пов’язаних з його стражданнями і смертю (Марка 9:30—32; 10:32—34). І хоча під час арешту Ісуса апостоли втекли, деякі жінки залишалися поряд з ним аж до його смерті на стовпі мук (Матв. 26:56; Марка 15:40, 41).

12. Які завдання Ісус доручав жінкам?

¹² Ісус доручав жінкам важливі завдання. Приміром, вірні жінки були першими, хто побачив його після воскресіння. Ісус попросив їх розказати апостолам, що він воскрес з мертвих (Матв. 28:5, 9, 10). Можливо, серед учнів, які у свято П’ятидесятниці 33 року н. е. отримали святий дух, були і жінки. Якщо це так, то ці щойно помазані сестри теж могли говорити іноземними мовами і розповідати іншим «про величні Божі діла» (Дії 1:14; 2:2—4, 11).

13. Як сестри підтримують діяльність організації і як ви можете виявляти їм вдячність за все, що вони роблять?

¹³ Ми хочемо від усього серця похвалити сестер за все, що вони роблять у служінні Єгові! Вони беруть участь у будівництві та обслуговуванні різних споруд, співпрацюють з іншомовними групами і служать добровольцями в Бетелі. Вони допомагають постраждалим від стихійних лих, перекладають наші публікації, служать піонерами і місіонерами. Сестри, як і брати, можуть пройти навчання в Школі піонерів, Школі для проповідників Царства і в школі «Гілеад». До того ж сестри допомагають своїм чоловікам, які несуть нелегкий тягар обов’язків у зборі і організації. Ці відповідальні брати не були б такими цінними «дарами», якби не підтримка їхніх дружин (Еф. 4:8). Як можна допомогти нашим сестрам виконувати їхню працю?

14. Що розуміють мудрі старійшини, з огляду на Псалом 68:11?

¹⁴ Мудрі старійшини розуміють, що сестри — це «велика громада» охочих трудівниць і що найкращих проповідників часто можна знайти саме серед них. (Прочитайте Псалом 68:11.) Тож старійшини намагаються переймати їхній досвід. Згадана раніше Ебігейл говорить, що їй дуже приємно, коли брати радяться з нею, який вступ використати  в служінні від дому до дому. Вона каже: «Завдяки цьому я бачу, що Єгова відвів мені важливу роль у своїй організації». Крім того, старійшини розуміють, що часто саме вірні зрілі сестри можуть найкраще допомогти молодшим сестрам боротися з різними труднощами (Тита 2:3—5). Безперечно, наші сестри заслуговують на те, щоб їх цінували і були їм вдячними!

15. В яких ситуаціях сестри потребують, щоб хтось допоміг їм або заступився за них?

¹⁵ Бувають ситуації, коли сестри потребують, щоб хтось їм допоміг або за них заступився (Ісаї 1:17). Скажімо, вдові чи розлученій сестрі може бути потрібен помічник у справах, якими колись займався її чоловік. Або ж літній сестрі треба допомогти, коли вона має справу з лікарями. Чи візьмімо для прикладу піонерку, котра залучена в якийсь теократичний проект і котру критикують за те, що вона проповідує менше, ніж інші піонери. Ця сестра потребує, щоб хтось за неї заступився. Розгляньмо, як ми можемо допомагати нашим сестрам. Але спершу звернімо увагу на приклад Ісуса.

16. Як Ісус заступився за Марію, згідно з Марка 14:3—9?

¹⁶ Ісус відразу заступався за своїх духовних сестер, коли їх несправедливо звинувачували. Наприклад, він захистив Марію, коли Марта її критикувала (Луки 10:38—42). А потім він ще раз заступився за Марію, коли деякі люди засуджували її за нібито нерозсудливий вчинок. (Прочитайте Марка 14:3—9.) Ісус розумів спонуки Марії і похвалив її, кажучи: «Вона зробила для мене добре діло... Вона зробила те, що могла». Він навіть передрік, що «хоч би де по цілому світі проповідувалася добра новина», будуть розповідати про її щедрий вчинок. І прикладом цього є стаття, яку ви зараз читаєте. Цікаво, що похваливши Марію, Ісус згадав про всесвітню проповідницьку працю. Уявіть, наскільки приємно було Марії почути Ісусові слова, після того як люди її осудили!

17. Як можна було б заступитися за сестру? Наведіть приклад.

¹⁷ Чи ви заступаєтеся за своїх духовних сестер? Розгляньмо уявну ситуацію. Деякі вісники бачать, що сестра, в якої релігійно розділена сім’я, часто запізнюється на зібрання і біжить додому відразу після його закінчення. Вони помічають, що сестра рідко бере на зібрання дітей. Тож вісники починають її критикувати, мовляв, їй треба зайняти твердішу позицію і не зважати на думку чоловіка. Але вони не розуміють, що сестра робить у своїй ситуації все, що може. Вона не має повної влади над своїм часом і не приймає остаточних рішень щодо дітей. Що ви могли б зробити, почувши такі негативні висловлювання? Можна похвалити сестру і звернути увагу на те, що вона добре справляється зі своїми обов’язками. Це могло б припинити непотрібні розмови.

18. Як ми можемо допомагати нашим сестрам?

¹⁸ Ми покажемо, наскільки сильно любимо наших сестер, якщо будемо надавати їм конкретну допомогу (1 Ів. 3:18). Аннетт, сестра, у якої хвора мама, розповідає: «Деякі брати і сестри приносять їжу, а деякі приходять, щоб підмінити мене біля мами. Завдяки цьому я відчуваю, що в зборі мене люблять і не забувають про мене». Джордана також відчула на собі турботу інших. Один брат дав їй кілька цінних порад щодо її  машини. Вона ділиться: «Дуже приємно, що брати і сестри переживають про мою безпеку».

19. Як старійшини можуть допомагати сестрам?

¹⁹ Старійшини стараються дбати про потреби сестер, адже розуміють, що цього від них очікує Єгова (Як. 1:27). Тож брати наслідують розсудливість Ісуса і не встановлюють правил в ситуаціях, в яких було б краще зробити виняток (Матв. 15:22—28). Якщо старійшини охоче простягають руку допомоги, то сестри відчувають, що в організації їх люблять. Коли наглядач групи, до якої належала Kia, дізнався, що вона переїжджає в інше помешкання, він відразу організував допомогу. Кіа пригадує: «Це значно зменшило мій стрес. Все, що говорили і робили старійшини, запевнило мене в тому, що в зборі мене цінують і, хоч би що сталося, я не залишусь сама».

20, 21. Як ми покажемо що цінуємо всіх наших сестер?

²⁰ Придивіться до свого збору, і ви побачите багатьох працьовитих сестер, які заслуговують на вашу підтримку. Як видно з прикладу Ісуса, ми можемо допомагати їм, проводячи з ними час і ближче з ними знайомлячись. Ми також можемо виявляти їм вдячність за все, що вони роблять в служінні Богу, і при потребі заступатися за них.

²¹ У завершальних словах свого листа до римлян апостол Павло окремо згадує дев’ятьох християнок (Рим. 16:1, 3, 6, 12, 13, 15). Безперечно, цих жінок дуже підбадьорило те, що Павло передав їм вітання і похвалив їх. Нам теж варто підтримувати всіх сестер у зборі. Так ми покажемо, що вважаємо їх цінними членами нашої духовної сім’ї.