Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

СТАТТЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ 37

Чи ви довіряєте братам і сестрам?

Чи ви довіряєте братам і сестрам?

«Любов... в усе вірить, на все надіється» (1 КОР. 13:7).

ПІСНЯ 124 Ми вірні завжди

У ЦІЙ СТАТТІ *

1. Чому нас не дивує те, що в цьому світі люди не довіряють одне одному?

 ЛЮДИ у світі Сатани вже не знають, кому їм довіряти. Їх постійно обманюють то бізнесмени, то політики, то релігійні діячі. Багато хто з підозрою ставиться навіть до сусідів, друзів та рідних. І це нас не дивує, адже в Біблії передрікалося, що в останні дні люди не виявлятимуть відданості, будуть наклепниками і зрадниками. Іншими словами, вони відображатимуть риси свого бога, який не заслуговує ані краплини довіри (2 Тим. 3:1—4; 2 Кор. 4:4).

2. а) Кому ми можемо цілковито довіряти? б) На кого нам може бути важко покладатися?

2 Однак ми знаємо, на кого завжди можна покластися — на Єгову (Єрем. 17:7, 8). Ми впевнені, що він любить нас і ніколи не покине (Пс. 9:10). Також ми довіряємо Ісусу Христу, адже він віддав за нас своє життя (1 Пет. 3:18). І всі ми на власному досвіді переконалися, наскільки надійними є поради з Біблії (2 Тим. 3:16, 17). Отже, ми цілковито довіряємо Єгові, Ісусу та Біблії. Але іноді нам може бути важко покладатися на братів і сестер. Все ж у нас є всі підстави довіряти і їм.

НАМ НЕ ОБІЙТИСЯ БЕЗ БРАТІВ І СЕСТЕР

По цілому світі у нас є гідні довір’я брати і сестри, які так само, як ми, люблять Єгову. (Дивіться абзац 3)

3. Якої честі всі ми удостоєні? (Марка 10:29, 30).

3 Кожному з нас Єгова дозволив приєднатися до великої сім’ї його служителів. Це велика честь, а також неабияке благословення! (Прочитайте Марка 10:29, 30.) По всьому світі ми маємо багато братів і сестер, які так само, як і ми, люблять Єгову і стараються жити за його нормами. Усі ми говоримо різними мовами, маємо різну культуру і по-різному одягаємось. Але, навіть коли ми зустрічаємося вперше, в нас нерідко з’являється відчуття, що ми знаємо одне одного все життя. Особливо нам подобається разом прославляти нашого люблячого небесного Батька (Пс. 133:1).

4. Чому нам не обійтися без допомоги братів і сестер?

4 Сьогодні, як ніколи раніше, нам необхідно зберігати єдність з братами і сестрами. Часто саме вони допомагають нам нести наші тягарі (Рим. 15:1; Гал. 6:2). Вони не дають нам сповільнитися в служінні Єгові і зміцняють нас духовно (1 Фес. 5:11; Євр. 10:23—25). Уявіть, що було б, якби ми не мали збору і нам довелося самим протистояти нашим ворогам — Сатані Дияволу і цьому злому світові. А невдовзі Сатана і його приспішники нападуть на Божих служителів. Як же добре, що в той момент поряд з нами будуть наші дорогі брати і сестри!

5. Чому декому нелегко довіряти братам і сестрам?

5 Однак декому нелегко довіряти одновірцям. Причини можуть бути різні: розкрита таємниця, невиконана обіцянка або якесь образливе слово. Що допоможе нам не втрачати довіри до одновірців, незважаючи на прикрий досвід?

ДОВІРА БУДУЄТЬСЯ НА ЛЮБОВІ

6. Як пов’язані між собою любов і довіра? (1 Коринфян 13:4—8).

6 Любов це фундамент довіри. У 13-му розділі Першого листа до коринфян описані різні грані любові. Роздуми над ними допоможуть нам або розвинути довіру до інших, або зміцнити її, якщо вона з якихось причин похитнулась. (Прочитайте 1 Коринфян 13:4—8.) Наприклад, у 4-му вірші говориться, що «любов терпелива і добра». Єгова виявляє до нас терпеливість навіть тоді, коли ми грішимо проти нього. Це означає, що й нам треба виявляти терпеливість до наших братів і сестер, коли вони говорять або роблять щось, що зачіпає наші почуття. Далі, у 5-му вірші, ми читаємо: «[Любов] не дратується. Вона не веде лічби образам». Ми не хочемо вести уявний список усіх ситуацій, коли нас образили одновірці, щоби потім при нагоді нагадувати їм про це. Крім того, нам варто прислухатись до слів з Екклезіаста 7:9: «Не поспішай ображатись». І ще одну слушну пораду ми знаходимо в Ефесян 4:26: «Не допускайте, щоб сонце зайшло, поки ви ще роздратовані».

7. Як слова з Матвія 7:15 допоможуть нам розвивати довіру до інших?

7 Нам буде легше довіряти братам і сестрам, якщо ми навчимося дивитися на них очима Єгови. Бог любить їх і не згадує їхніх гріхів. Тож і нам не слід цього робити (Пс. 130:3). Ми маємо не вишукувати в них недоліки, а старатися розгледіти щось хороше і пам’ятати, що в майбутньому вони стануть ще кращими. (Прочитайте Матвія 7:1—5.) Не поспішаймо приписувати одновірцям погані спонуки, адже, як писав Павло, любов «в усе вірить» (1 Кор. 13:7). Ці слова не означають, що нам потрібно сліпо вірити іншим. Натомість вони підкреслюють, що наші брати і сестри гідні довір’я *.

8. Що вам допоможе розвинути довіру до братів і сестер?

8 Розвинути довіру до братів і сестер за один день не вдасться. Доведеться попрацювати. Що конкретно ви можете зробити? Познайомтеся з ними ближче. Спілкуйтеся з ними на зібраннях. Домовляйтеся в служіння. Не поспішайте, дайте їм час довести, що вони гідні вашої довіри. Зовсім не обов’язково виливати людині душу, щойно ви з нею познайомилися. Чим ближчими ставатимуть ваші стосунки, тим легше вам буде ділитися своїми почуттями (Луки 16:10). А що робити, коли одновірець не виправдав вашої довіри? Не варто відразу розривати з ним дружбу, дайте йому шанс. І не треба через помилки кількох осіб зневірюватися в усіх братах. Розгляньмо приклади Божих служителів, яким це вдалося.

БЕРІТЬ ПРИКЛАД З ТИХ, ХТО НЕ ЗНЕВІРИВСЯ В ІНШИХ

Анна не перестала підтримувати чисте поклоніння Єгові попри необдумані слова Ілія. (Дивіться абзац 9)

9. а) З чого видно, що Анна продовжувала підтримувати чисте поклоніння попри гріхи Божих представників? б) Чого ви навчилися з прикладу Анни? (Дивіться ілюстрацію.)

9 Чи вас коли-небудь розчаровувала поведінка відповідальних братів? Якщо так, то вам може допомогти приклад Анни. За її днів найбільш відповідальне становище в Ізраїлі займав первосвященик Ілій. Однак його сім’ю важко було назвати зразковою. Двоє синів Ілія, які виконували почесні обов’язки при святому наметі, поводилися дуже ганебно, а їхній батько не спішив їх виправляти. Якийсь час Єгова не втручався, і Ілій проводжував служити первосвящеником. Незважаючи на це, Анна і далі приходила до святого намету поклонятися Єгові. Одного разу Анна у відчаї виливала своє серце Єгові, а Ілій помилково вирішив, що вона п’яна. Не розібравшись у ситуації, він накинувся на неї зі звинуваченнями (1 Сам. 1:12—16). Уявіть: Анна щойно попросила в Єгови сина і пообіцяла віддати його на служіння при святому наметі (1 Сам. 1:11). Під чиєю опікою він би там був? Ілія, який наговорив Анні стільки неприємного! Все ж вона не відмовилася від своїх слів. Зрештою Єгова покарав синів Ілія (1 Сам. 4:17). А от Анну він поблагословив сином, якого вона назвала Самуїл (1 Сам. 1:17—20).

10. З чого видно, що цар Давид не зневірився в людях попри зраду тих, кому він довіряв?

10 А що, коли вас зрадив близький друг? Подумайте про те, що довелося пережити царю Давиду. Одним з його друзів був Ахітофел. Коли проти Давида збунтувався його син, Ахітофел приєднався до заколоту. Як же, мабуть, боляче було Давиду отримати ножа в спину від рідного сина, а потім ще й від близького друга! Все ж Давид не розчарувався в людях. Наприклад, він і далі довіряв іншому своєму другу, Хушаю. І не дарма. Хушай виявився відданим другом і навіть ризикував життям заради Давида (2 Сам. 17:1—16).

11. Як слуга Навала виявив довіру до Авігаїл?

11 Згадаймо також одного з Навалових слуг. Давид і його люди робили добро Навалу, захищаючи його отари. Пізніше Давид попросив цього заможного чоловіка дати його людям їжі — стільки, скільки той міг. Після того як Навал відмовив, Давид так розгнівався, що вирішив убити всіх чоловіків у його домі. Тоді один зі слуг Навала розповів про все його дружині, Авігаїл. Він міг просто втекти, але не зробив цього. Слуга довірив своє життя Авігаїл, бо знав, що вона розважлива жінка і знайде вихід з цієї ситуації. І він не помилився. Авігаїл мужньо пішла назустріч Давиду і переконала його відмовитись від свого задуму (1 Сам. 25:2—35). Авігаїл теж вміла довіряти іншим. Вона повністю поклалася на Давида, адже була впевнена, що він поведеться розсудливо.

12. З чого видно, що Ісус довіряв своїм учням попри їхні помилки?

12 А чого ми можемо навчитися від Ісуса? Він довіряв своїм учням, хоч вони і робили багато помилок (Ів. 15:15, 16). Наприклад, коли Яків та Іван попросили в Ісуса особливе становище в його Царстві, він не подумав, що вони служать Єгові з корисливих спонук, і не позбавив їх апостольства (Марка 10:35—40). Пізніше в ніч, коли Ісуса заарештували, всі учні покинули його (Матв. 26:56). Але й після цього Ісус не розчарувався в них. Він добре знав, що вони недосконалі, але «продовжував любити їх до кінця» (Ів. 13:1). Після воскресіння Ісус навіть доручив одинадцятьом вірним апостолам важливі обов’язки — брати провід у праці підготовки учнів і дбати про його дорогоцінних овечок (Матв. 28:19, 20; Ів. 21:15—17). І вони його не підвели. Всі одинадцятеро залишились вірними до кінця свого земного життя. Як бачимо, Анна, Давид, слуга Навала, Авігаїл та Ісус довіряли недосконалим людям. Це під силу і нам.

ЯКЩО ДОВІРА ПОХИТНУЛАСЬ

13. Що може підірвати нашу довіру до інших?

13 Чи бувало, що ви поділилися з братом чимось особистим, а він розповів про це іншим? Це може стати сильним ударом. Саме в такій неприємній ситуації опинилась одна наша сестра. Вона звірилась старійшині свого збору, а наступного дня його дружина подзвонила їй, щоб її підбадьорити. З розмови стало ясно, що вона знає більше, ніж мала б. Неважко здогадатися, що довіра сестри до того старійшини сильно похитнулась. На щастя, вона не озлобилась, а звернулась до іншого старійшини, який допоміг їй відновити довіру до відповідальних братів.

14. Що допомогло одному брату відновити довіру до старійшин?

14 А ось інший випадок. Один брат образився на двох старійшин і довгий час не міг їм довіряти. Але йому допомогли слова одновірця, якого він дуже поважав. Це була коротка, але глибока думка: «Нашим ворогом є Сатана, а не брати». Ці слова запали ображеному братові у саме серце, і після довгих молитов та роздумів йому вдалося відновити мир з обома старійшинами.

15. Чому для того, щоб відновити довіру, може знадобитися багато часу? Наведіть приклад.

15 Чи вас коли-небудь позбавляли почесних обов’язків у служінні? Якщо так, то ви знаєте, як це неприємно. Це на собі відчула Грета, яка разом з мамою вірно служила Єгові в нацистській Німеччині. У 1930-х роках вона друкувала «Вартові башти» для одновірців і дуже дорожила цим дорученням. Пізніше брати дізналися, що її батько противиться правді. Вони злякалися, що він видасть збір владі, і позбавили Грету її обов’язку. Але це було не найгірше. Упродовж Другої світової війни брати не давали їм з мамою жодних публікацій і навіть не віталися з ними на вулиці. Греті було дуже боляче. Це так глибоко її ранило, що вона ще довго не могла довіряти тим братам. Але коли вона зрозуміла, що Єгова їх простив, то теж це зробила *.

«Нашим ворогом є Сатана, а не брати»

16. Чому відновлення довіри до одновірців варте будь-яких зусиль?

16 Якщо ви пережили щось подібне, постарайтесь відновити свою довіру до братів. Можливо, це вимагатиме часу і зусиль, але воно того варте. Якби ви отруїлися, то потім, мабуть, були б обережніші у виборі продуктів. Але ви, звичайно, не відмовилися б від їжі взагалі. Так само не слід через один прикрий випадок зневірюватися в усіх братах і сестрах. Пам’ятайте, що вони недосконалі. Якщо ми відновимо свою довіру до одновірців, то станемо щасливішими і зможемо сприяти довірливій атмосфері у зборі.

17. Чому довіра така важлива і про що ми поговоримо у наступній статті?

17 У світі Сатани люди не схильні довіряти одне одному. А от у нашій всесвітній сім’ї панує цілковита довіра і любов. Така атмосфера сприяє нашій радості і допомагає зберігати єдність. Якщо ми будемо довіряти братам і сестрам, то нам буде легше пережити буремні часи, які вже дуже близько. А що, коли хтось з одновірців вас розчарував? Намагайтесь подивитися на справу очима Єгови, застосовуйте біблійні принципи, поглиблюйте любов до братів і вчіться з прикладів минулого. Завдяки цьому вам буде простіше загоїти емоційні рани і відновити довіру до інших. І тоді ви отримаєте великі благословення — знайдете безліч друзів, які будуть для вас ближчими, ніж рідні брати і сестри (Присл. 18:24). Але важливо не тільки вміти довіряти іншим, а й бути гідними їхньої довіри. Поговорімо про це у наступній статті.

ПІСНЯ 99 Міріади братів

^ Нам потрібно довіряти нашим братам і сестрам. Але це не завжди легко, тому що іноді вони нас підводять. У цій статті ми розглянемо біблійні принципи і приклади Божих служителів, які допоможуть нам розвивати довіру до одновірців, навіть якщо з кимось із них ми мали прикрий досвід.

^ Біблія попереджає, що в зборі можуть бути ті, хто не заслуговує нашої довіри (Юди 4). У дуже рідких випадках серед нас можуть з’явитися лжебрати, які «перекручуватимуть правду», щоб звести інших (Дії 20:30). Ми не повинні слухати таких людей і тим більше довіряти їм.