1. Як би ви описали надійну людину?

 ЯК БИ ви описали надійну людину? Мабуть, ви сказали б, що вона завжди дотримує свого слова і ніколи не обманює (Пс. 15:4). Всі знають, що на неї можна покластися. Саме такими людьми ми хочемо бути, особливо для братів і сестер. Як нам завоювати їхню довіру?

2. Що допоможе нам стати надійними людьми?

² Не можна просто змусити людей довіряти нам. Довіру треба заслужити. Кажуть, що вона подібна до грошей: важко заробити, легко втратити. Кому ми точно можемо довіряти, то це Єгові. Він ніколи нас не підведе, адже «в усіх своїх ділах він гідний довір’я» (Пс. 33:4). І Єгова хоче, щоб ми брали з нього приклад (Еф. 5:1). Пригадаймо деяких праведних чоловіків, які наслідували свого небесного Батька і були надійними. Також дізнаймось, які п’ять рис притаманні надійній людині.

3, 4. Як пророк Даниїл здобув довіру інших і до чого нас спонукує його приклад?

³ Пророка Даниїла можна без вагань назвати надійною людиною. Опинившись у вавилонській неволі, він дуже швидко здобув репутацію чоловіка, якому можна довіряти. Ще міцніше ця репутація закріпилась за ним, коли з допомогою Єгови він розтлумачив сни царя Навуходоносора. Одного разу Даниїлу треба було повідомити царя про те, що Єгова ним  незадоволений. Навуходоносор мав запальний характер, тож неважко уявити, як він міг відреагувати на такі невлесливі слова. Все ж Даниїл мужньо сказав йому правду (Дан. 2:12; 4:20—22, 25). Багато років по тому Даниїл знову довів свою надійність, пояснивши значення загадкового напису, який з’явився на стіні палацу у Вавилоні (Дан. 5:5, 25—29). Ще пізніше мідієць Дарій і його придворні помітили, що Даниїл мав надзвичайні здібності, «був надійною людиною, не допускав недбалості і в ньому не було нічого порочного» (Дан. 6:3, 4). Отже, навіть язичницькі правителі визнавали, що цей служитель Єгови гідний довір’я.

⁴ Приклад Даниїла спонукує нас перевірити себе і подумати над такими запитаннями: «Яка в мене репутація поза збором? Чи знають мене як людину, яка сумлінно виконує свої обов’язки і якій можна довіряти?» Чому важливо проводити такий самоаналіз? Тому що, здобуваючи репутацію надійної людини, ми прославляємо Єгову.

5. Чому Хананія серйозно ставився до кожного завдання?

⁵ У 455 році до н. е. намісник Неемія відбудував мури Єрусалима і після цього почав шукати надійних чоловіків, які би добре дбали про місто. Серед інших він вибрав наглядача Фортеці Хананію. У Біблії сказано, що Хананія «був дуже надійний і боявся правдивого  Бога більше, ніж багато інших» (Неем. 7:2). Цей чоловік серйозно ставився до кожного завдання, яке йому доручали, тому що любив Єгову і боявся його засмутити. Це чудовий приклад для нас.

6. З чого видно, що Тихик був надійним другом?

⁶ Згадаймо також Тихика — близького друга апостола Павла. Коли Павло був під домашнім арештом, він багато в чому покладався на Тихика і відгукувався про нього як про «вірного служителя Господа» (Еф. 6:21, 22). Павло довіряв своєму другові і знав, що той не лише доставить листи до братів в Ефесі та Колоссах, але й підбадьорить та потішить їх. Тихик нагадує нам вірних, надійних чоловіків, які дбають про наші духовні потреби сьогодні (Кол. 4:7—9).

7. Чого ми можемо навчитися від старійшин і служителів збору?

⁷ Ми дуже цінуємо наших старійшин і служителів збору, які, подібно до Даниїла, Хананії і Тихика, серйозно ставляться до своїх обов’язків. Подумайте про програму зібрань серед тижня. Вона дуже насичена, але в нас і думки не виникає, що старійшини забули про якийсь пункт і нікому його не призначили. Старійшини у свою чергу вдячні братам і сестрам за те, що вони не забувають про свої завдання і ретельно до них готуються. Так само ми не сумніваємося, що на зібраннях у вихідні буде виголошена публічна промова, і тому без вагань запрошуємо на неї своїх зацікавлених. А ще ми не переживаємо, чи нам вистачить літератури для служіння. Ми вдячні Єгові за братів, які так добре про нас дбають. Вони справді в усьому вірні і надійні. А як нам показати, що ми теж заслуговуємо довіри?

8. Що нам важливо розуміти, коли ми цікавимося справами інших? (Прислів’я 11:13).

⁸ Ми любимо братів та сестер і, звичайно ж, цікавимося їхніми справами. Разом з тим ми розуміємо, що треба поважати їхнє особисте життя. У першому столітті деякі християни мали репутацію людей, які «пліткують, втручаються в чужі справи і говорять те, що не треба» (1 Тим. 5:13). Ми точно не хотіли б, щоб про нас думали так само. Тому, якщо хтось поділиться з нами чимось особистим, ми зробимо все, щоб далі нас ця інформація не пішла. Наприклад, якщо сестра розповість нам про свої проблеми зі здоров’ям або якісь інші труднощі і попросить тримати це в таємниці, ми будемо поважати її бажання *. (Прочитайте Прислів’я 11:13.) Розгляньмо ще кілька ситуацій, у яких важливо пильнувати за своїм язиком.

9. Завдяки чому в сім’ї пануватиме довірлива атмосфера?

⁹ У стосунках з рідними. Кожен член сім’ї має пам’ятати, що є речі, про які не слід розповідати іншим. Припустімо, брат вважає якусь звичку своєї дружини смішною. Чи варто розповідати про це іншим? Звичайно, що ні, адже це поставило б його дружину в незручне становище. Якщо він її любить, то ніколи не завдасть їй болю (Еф. 5:33). Батьки, пам’ятайте, що ваші діти  (особливо якщо вони підлітки) хочуть, аби до них ставилися з повагою. Тому не принижуйте їх, розповідаючи іншим про їхні помилки (Кол. 3:21). Те саме стосується і вас, діти: вчіться розсудливості і не розказуйте всім підряд про недоліки своїх батьків (Повт. 5:16). Якщо кожен докладатиме зусиль, щоб не говорити зайвого, у сім’ї пануватиме довірлива атмосфера.

10. Кого можна назвати справжнім другом? (Прислів’я 17:17).

¹⁰ У стосунках з друзями. Більшість із нас час від часу відчуває потребу звіритися близькому другові. Але далеко не завжди нам легко вивернути перед кимось душу. Ми можемо боятися, що відкриємось не тій людині і про нашу таємницю дізнаються всі. Як же добре, коли поряд є той, хто готовий нас вислухати і вміє тримати язик за зубами. Це і є справжній друг. (Прочитайте Прислів’я 17:17.)

11. а) Як старійшини та їхні дружини можуть показати, що вони гідні довіри? б) Чого ми вчимося від старійшини, зображеного на ілюстрації?

¹¹ У стосунках з одновірцями. Старійшини, яким можна довіритись,— неначе «укриття від вітру і сховок» для братів і сестер (Ісаї 32:2). Ми можемо вільно розповісти їм навіть про щось дуже особисте, бо впевнені, що інформація не піде далі. І, звичайно ж, ми не розпитуємо їх про те, чого нам не слід знати. Також ми вдячні дружинам старійшин за те, що вони не намагаються вивідати у своїх чоловіків конфіденційну інформацію. Вони розуміють, що для них же ліпше не знати про деякі проблеми вісників у зборі. Одна сестра каже: «Я дуже вдячна чоловікові, що він не розповідає мені, до кого робить пастирські візити і кому надає духовну допомогу. Завдяки цьому мене не гнітять проблеми, на які я не маю жодного впливу, і я можу вільно  спілкуватися з усіма у зборі. Також мені легко ділитися з чоловіком своїми почуттями і тривогами, бо я точно знаю, що це залишиться між нами». Звичайно, всі ми хочемо мати репутацію надійної людини. Які риси цьому сприяють? Розгляньмо деякі з них.

12. Чому можна сказати, що любов — це фундамент довіри? Наведіть приклад.

¹² Як згадувалось у попередній статті, фундаментом довіри є любов. Ісус сказав, що дві найбільші заповіді полягають у тому, що ми маємо любити Єгову і ближніх (Матв. 22:37—39). Якщо ми любимо Єгову, то будемо наслідувати його досконалий приклад і здобувати довіру інших. А якщо ми любимо братів і сестер, то будемо зберігати в таємниці все, чим вони з нами діляться. Ми ніколи не скажемо чогось, що могло б їм зашкодити чи завдати болю або поставити їх у незручне становище (Ів. 15:12).

13. Як надійність пов’язана зі смиренням?

¹³ Також бути гідними довіри інших нам допоможе смирення. Смиренний християнин не намагається привернути до себе увагу чи додати собі значущості. Тому він не буде першим розповідати всі новини чи натякати, що йому відома важлива інформація, про яку не можна розповідати (Філ. 2:3). А ще смирення стримає його від того, щоб поширювати особисті погляди на питання, які не обговорюються в Біблії чи наших публікаціях.

14. Як надійність пов’язана з розважливістю?

¹⁴ Ще одна важлива риса — розважливість. Розважливий християнин знає, коли «час мовчати», а коли «час говорити» (Еккл. 3:7). Кажуть, що слово — срібло, а мовчання — золото. І справді, у деяких ситуаціях краще тримати рот на замку. Недаремно в Прислів’я 11:12 сказано: «Той, хто має справжню розважливість, мовчить». Розгляньмо приклад одного брата, який вже давно служить старійшиною. Інші збори часто залучають його до вирішення складних питань. І ось як про цього брата відгукується старійшина з його збору: «Він завжди дуже обережний, щоб не розкрити конфіденційної інформації про інші збори». Завдяки своїй розважливості цей брат здобув повагу інших братів, з якими співпрацює в раді старійшин. Вони впевнені, що він зберігатиме конфіденційність і стосовно справ їхнього збору.

15. Наведіть приклад, з якого видно, що чесність допомагає завоювати довіру.

¹⁵ З довірою тісно пов’язана чесність. Ми довіряємо чесній людині, бо знаємо, що вона завжди говорить правду (Еф. 4:25; Євр. 13:18). Припустімо, що ви працюєте над своїми вчительськими здібностями. Ви хочете, щоб хтось послухав ваш виступ на зібранні і підказав, у чому вам варто покращитись. До кого ви звернетесь: до того, хто тільки хвалить, чи до того, хто вміє тактовно вказати на помилки? Відповідь очевидна. У Біблії слушно сказано: «Ліпше відвертий докір, ніж прихована любов. Рани, завдані другом, свідчать про вірність» (Присл. 27:5, 6). Звичайно, правду не завжди приємно чути, але в довгостроковій перспективі від неї більше користі.

16. Як слова з Прислів’я 10:19 наголошують на важливості самовладання?

 ¹⁶ Якщо ми хочемо, щоб інші нам довіряли, нам не обійтися без самовладання. Завдяки цій рисі ми зможемо тримати язик за зубами, коли виникне спокуса розповісти комусь чужу таємницю. (Прочитайте Прислів’я 10:19.) Самовладання також дуже потрібне, коли ми користуємося соціальними мережами. Якщо бути необережним, можна випадково оприлюднити конфіденційну інформацію. Коли інформація потрапляє в інтернет, ми вже не контролюємо, як її можуть використати і скільки шкоди вона може завдати. А ще нам слід зберігати самовладання, якщо ми перебуваємо в країні, де наша діяльність обмежена або заборонена. Противники можуть вдаватися до хитрощів, щоб вивідати в нас інформацію про братів і сестер. Наприклад, це може статися під час допиту в поліції. У таких ситуаціях нам потрібно «накла[сти] вуздечку собі на уста» (Пс. 39:1). Щоб мати хороші стосунки з рідними і друзями, братами й сестрами чи з будь-ким іншим, нам потрібно бути надійними. А щоб бути надійними, нам потрібне самовладання.

17. Як ми можемо сприяти довірливій атмосфері у зборі?

¹⁷ Ми дуже вдячні Єгові за те, що він дав нам так багато братів та сестер, які нас люблять і яким ми можемо довіряти. Ми теж стараємося бути надійними людьми і сприяти довірливій атмосфері в зборі. Для цього слід любити одновірців, бути смиренними, розважливими, чесними і зберігати самовладання. Щоб здобути довіру братів та сестер, нам потрібно постійно працювати над своїми рисами. Тож наслідуймо нашого Бога Єгову і ділами показуймо, що ми гідні довіри.