1. Як Петро відреагував на чудо, яке зробив Ісус?

 ПЕТРО рибалив усю ніч, але так нічого і не зловив. Аж раптом Ісус йому каже: «Відпливи на глибину, і там закиньте сіті для лову» (Луки 5:4). Петро сумнівається, що з того щось вийде, але робить так, як сказав йому Вчитель. Невдовзі в сіті потрапляє стільки риби, що вони починають прориватися. Петро та його товариші розуміють, що стали свідками чуда, і їх «охоплює великий подив». Петро вигукує: «Залиш мене, Господи, тому що я грішна людина» (Луки 5:6—9). Мабуть, він почувається недостойним навіть стояти поряд з Ісусом.

2. Чому приклад Петра вартий нашої уваги?

² Петро дійсно був «грішною людиною». Ми знаємо, що він не раз говорив і робив те, про що потім шкодував. Чи вам це знайомо? Можливо, ви боретесь з якимось недоліком або грішною схильністю. Якщо так, то розповіді про Петра записані в Біблії саме для вас. Подумайте: Єгова міг і не згадувати у своєму Слові про невдачі цього чоловіка, але він це зробив. Чому? Тому що хотів нас чогось навчити (2 Тим. 3:16, 17). На прикладі Петра Єгова показав, що не очікує від нас досконалості. Він хоче, щоб ми не опускали рук і продовжували йому служити.

3. Чому нам не можна опускати рук?

³ Чому нам так важливо не здаватися? Є одна гарна приказка: «До великого терпіння неодмінно прийде вміння». Уявіть собі музиканта, який віртуозно володіє своїм інструментом. Щоб досягти такого рівня, він роками вправлявся і, звичайно ж, робив тисячі  помилок. Навіть зараз коли-не-коли в нього проскакує фальшива нота. Але він не здається і продовжує відточувати свою майстерність. А що можна сказати про нас? Навіть здобувши певний досвід у служінні Єгові, ми все одно час від часу піддаємося своїм слабкостям. Чи це означає, що треба все кинути? Звісно, ні. Якщо ми не будемо опускати рук, Єгова обов’язково допомагатиме нам рости духовно (1 Пет. 5:10). Подивімося, чого ми можемо навчитися з прикладу апостола Петра. Ми побачимо, що Ісус з розумінням ставився до його помилок, і це додасть нам мотивації іти вперед.

4. Як, згідно з Луки 5:5—10, Петро себе назвав і що йому відповів Ісус?

⁴ У Біблії не пояснюється, чому Петро назвав себе «грішною людиною» і які саме гріхи він мав на увазі. (Прочитайте Луки 5:5—10.) Можливо, він пригадав якісь серйозні помилки, які зробив у минулому. В будь-якому разі йому бракувало віри в себе. Але Ісус в нього вірив. Він знав, що з Петра вийде хороший християнин. Ісус помітив, що той злякався, і тому з добротою сказав: «Не бійся». Ці слова повністю змінили життя Петра. Разом зі своїм братом Андрієм він залишив рибальську справу і став послідовником Месії. Завдяки цьому рішенню він отримав багато благословень (Марка 1:16—18).

5. Очевидцем яких подій був Петро завдяки тому, що подолав свої страхи і став послідовником Ісуса?

⁵ Супроводжуючи Христа, Петро став свідком багатьох чуд. Він бачив, як Ісус зціляв хворих, виганяв демонів і навіть воскрешав померлих b (Матв. 8:14—17; Марка 5:37, 41, 42). А ще Петро став очевидцем преображення Ісуса, яке давало уявлення про те, яку славу той матиме, коли стане Царем. Ця подія глибоко закарбувалася в пам’яті Петра (Марка 9:1—8; 2 Пет. 1:16—18). Можна з упевненістю сказати, що благословення, які він отримав, перевершували всі його сподівання. Як же, мабуть, радів Петро, що не дозволив почуттю нікчемності взяти над ним верх!

6. Чи швидко Петро позбувся своїх слабкостей? Поясніть.

⁶ Попри те що Петро стільки бачив і чув, він мав і далі боротися зі своїми слабкостями. На жаль, у цій боротьбі  він перемагав далеко не завжди. Згадаймо кілька прикладів. Коли Ісус сказав, що для того, аби виконалися пророцтва, йому доведеться зазнати страждань і померти, Петро йому докорив (Марка 8:31—33). Крім того, він часто сперечався з іншими апостолами про те, хто з них головний (Марка 9:33, 34). У ніч перед Ісусовою смертю він на емоціях відсік вухо іншій людині (Ів. 18:10). А буквально через кілька годин, піддавшись страху, він три рази зрікся Ісуса — по суті, зрадив свого друга (Марка 14:66—72). Усвідомивши, що́ накоїв, Петро гірко заплакав (Матв. 26:75).

7. Яку можливість отримав Петро після того, як Ісус воскрес?

⁷ Все ж Ісус не махнув на Петра рукою. Воскреснувши, він його підбадьорив і дав йому можливість довести свою любов: Ісус попросив Петра пасти його овечок (Ів. 21:15—17). І Петро смиренно прийняв це завдання. Вже невдовзі, в день П’ятидесятниці, він удостоївся честі стати одним з перших християн, які були помазані святим духом.

8. Якої серйозної помилки припустився Петро, коли був в Антіохії?

⁸ Все ж слабкості Петра давали про себе знати навіть після того, як він став помазанцем. У 36 році н. е. Петро на власні очі побачив, як святий дух зійшов на Корнилія, який не належав до ізраїльського народу. Це було яскравим свідченням того, що «Бог безсторонній» і що до християнського збору можуть належати люди будь-якого походження (Дії 10:34, 44, 45). До цього часу Петро нізащо би не сів за один стіл з язичниками, але після випадку з Корнилієм він позбувся своїх упереджень (Гал. 2:12). Однак деякі християни єврейського походження і далі вважали, що євреям і людям з інших народів не можна їсти разом. Коли дехто з них прийшов в Антіохію, Петро — мабуть, боячись їхнього осуду — почав уникати своїх братів-неєвреїв. Апостол Павло побачив його лицемірство і при всіх йому докорив (Гал. 2:13, 14). Як бачимо, Петро знову оступився. Але чи він перестав служити Єгові? Ні. Подивімось, що йому допомагало рухатися далі.

9. З якого випадку видно, що Петро був відданим Ісусу? (Івана 6:68, 69).

⁹ Петро був відданим. Він не допускав навіть думки про те, щоб покинути Ісуса. Це добре видно з випадку, описаного в 6-му розділі Івана. Навчаючи натовп, Ісус озвучив думку, яку було важко зрозуміти. Як на це відреагували його учні? Багато з них пішли, не дочекавшись пояснень. Але Петро лишився. Він усвідомлював, що тільки в Ісуса є «слова вічного життя». (Прочитайте Івана 6:68, 69.)

10. З чого видно, що Ісус вірив у Петра? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁰ Ісус теж не покидав Петра. Він знав, що в ніч перед його смертю Петро та інші апостоли його залишать. Все ж він не сумнівався, що Петро повернеться і вже більше ніколи його не зрадить (Луки 22:31, 32). Ісус розумів, що «дух бадьорий, але плоть слабка» (Марка 14:38). Тож, навіть коли Петро зрікся свого Господа, той у ньому не зневірився. Воскреснувши, Ісус зустрівся з Петром, причому, скоріш за все, сам на сам (Марка 16:7; Луки 24:34; 1 Кор. 15:5).  Можна тільки уявити, як Петра підбадьорила ця зустріч!

11. Як Ісус запевнив Петра в тому, що Єгова про нього подбає?

¹¹ Пізніше Ісус зробив чудо, яке запевнило Петра в підтримці Єгови. Він знову допоміг йому та іншим апостолам зловити багато риби (Ів. 21:4—6). Це переконало Петра, що Єгова може забезпечити його всім необхідним. Можливо, в цей момент він навіть пригадав, як колись Ісус сказав: «Шукайте найперше Царства... а все те інше вам додасться» (Матв. 6:33). Тож решту свого життя Петро присвятив не рибальській справі, а служінню Єгові. Вже невдовзі він сміливо свідчив великому натовпу, який прийшов у Єрусалим на свято П’ятидесятниці. Того дня тисячі людей прийняли правду (Дії 2:14, 37—41). А згодом Петро допоміг повірити в Христа багатьом самарянам і язичникам (Дії 8:14—17; 10:44—48). Як бачимо, він став потужним знаряддям в руках Єгови. Послуговуючись Петром, Бог приводив у збір найрізноманітніших людей.

12. У чому приклад Петра може запевнити тих, хто вже довгий час бореться з якоюсь слабкістю?

¹² Вам може бути нелегко продовжувати своє служіння, особливо якщо якась ваша слабкість знову і знову дає про себе знати. Але Єгова допоможе вам не здаватися, так само як він допоміг Петру. Можливо, ви думаєте, що вам набагато важче, ніж Петрові. Але пам’ятайте, що Богу під силу вас зміцнити (Пс. 94:17—19). Один наш брат, до того як пізнати правду, багато років був гомосексуалістом. І, хоча він повністю змінив своє життя, в нього й досі виникають неправильні бажання. Що допомагає йому не опускати рук? Він каже: «Мене підтримує Єгова. Я переконався, що з допомогою святого духу я можу міцно триматися дороги правди. Єгова й далі мною послуговується і попри всі мої недоліки продовжує мені допомагати».

13. Що, згідно з Дії 4:13, 29, 31, допомагало Петрові бути сміливим і як нам його наслідувати? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹³ Петро не раз піддавався страху перед людьми і робив серйозні помилки.  Але в інших випадках він діяв дуже сміливо. Що йому допомагало? Молитва. (Прочитайте Дії 4:13, 29, 31.) Вона може допомогти і нам. Це добре видно з прикладу брата Горста Геншеля, який жив у Німеччині. В дитинстві він стикнувся з важким випробуванням. Тривала Друга світова війна, і в школах дітей змушували вітатися словами «Хайль Гітлер!». Горст не раз піддавався тиску і казав цю фразу. Але батьки не сварили його за це, а молилися разом з ним і просили, щоб Єгова додав йому сміливості. Завдяки підтримці батьків та Єгови Горст зрештою поборов свої страхи. Пізніше він сказав: «Єгова ніколи не покидав мене» c.

14. Як старійшини можуть допомогти братам і сестрам, в яких опускаються руки?

¹⁴ Єгова та Ісус ніколи в нас не зневірюються. Зрікшись Ісуса, Петро опинився на роздоріжжі: він міг або і далі йти слідами Христа, або махнути на все рукою. Що допомогло йому зробити правильний вибір? Можливо, в той момент Петро пригадав розмову з Ісусом, яку мав раніше. Тоді Ісус сказав, що благав Єгову, аби віра Петра не ослабла, а ще висловив упевненість, що Петро повернеться і навіть зможе зміцнити своїх братів (Луки 22:31, 32). Безумовно, це додало Петрові сил. Коли ми опиняємося на роздоріжжі, нам теж потрібна підтримка інших. І Єгова дає її через наших турботливих пастирів (Еф. 4:8, 11). Ось як один досвідчений старійшина на ім’я Пол потішає одновірців, у яких опускаються руки. Він просить  їх пригадати, як Єгова привів їх у збір, а тоді запевняє в тому, що Бог відданий і ніколи їх не покине. Пол каже: «Я знаю багатьох братів і сестер, які з допомогою Єгови змогли подолати пригнічення і продовжити своє служіння».

15. Як слова з Матвія 6:33 справдились у житті апостола Петра і брата Горста?

¹⁵ Не бійтеся поставити служіння Єгові на перше місце у своєму житті. Він подбає про ваші матеріальні потреби так само, як подбав про потреби Петра та інших апостолів (Матв. 6:33). Коли Друга світова війна закінчилась, брат Горст задумався над тим, щоб стати піонером. Але він був дуже бідний, тож сумнівався, чи зможе себе прогодувати. Що він зробив? Він вирішив випробувати Єгову. У тиждень, коли їхній збір відвідував районний наглядач, Горст увесь свій час присвячував служінню. Лише уявіть, як він здивувався, коли в кінці візиту районний передав йому конверт від невідомого дарівника. У ньому були гроші, на які можна було прожити кілька місяців. Горст побачив у цьому запевнення в Божій підтримці. Відтоді він завжди ставив інтереси Царства на перше місце в житті (Мал. 3:10).

16. Чому нам варто більше дізнаватися про Петра і досліджувати його листи?

¹⁶ Без сумніву, Петро був дуже радий, що Ісус не послухався його прохання: «Залиш мене, Господи». Ісус терпеливо навчав Петра, і в результаті той став вірним апостолом і чудовим прикладом для всіх нас. Ми можемо багато чого повчитися в цього чоловіка. Деякими уроками, які Петро засвоїв, він поділився у двох своїх листах. У наступній статті ми обговоримо декілька думок з цих листів і побачимо, як ми можемо їх застосувати.