Запитання читачів
У чому суть наказу з Левіт 19:16 «не посягай на життя» іншої людини і як він стосується нас?
Єгова хотів, щоб ізраїльтяни були святими, тому дав їм такий наказ: «Не поширюй наклепів серед свого народу. Не посягай на життя свого ближнього. Я — Єгова» (Лев. 19:2, 16).
Що означає «не посягати на життя свого ближнього»? В одному довіднику, який коментує книгу Левіт, сказано: «Цю частину вірша... перекласти складно, тому що до кінця не зрозуміло, що означає вжита тут єврейська ідіома, яка буквально перекладається — “не ставай над, поряд”».
Деякі вчені пов’язують це речення з попереднім віршем, в якому говориться: «Не винось несправедливого рішення в суді. Не ставай на бік якоїсь людини тільки тому, що вона вбога, чи тільки тому, що вона багата. Суди свого ближнього справедливо» (Лев. 19:15). У такому разі наказ з 16-го вірша «не ставати над, поряд» з кимось означав би, що ізраїльтянин мав поводитися справедливо зі своїм ближнім у суді, в ділових чи сімейних справах і не визискувати його. Звісно, це хороші поради, але слова з 16-го вірша мають логічніше пояснення.
Звернімо увагу на першу частину цього вірша. Бог наказав ізраїльтянам не поширювати наклепів. Пригадаймо, що наклеп — це щось набагато гірше, ніж плітки, хоча і вони можуть створити проблеми (Присл. 10:19; Еккл. 10:12—14; 1 Тим. 5:11—15; Як. 3:6). Зазвичай наклепник має на меті зіпсувати чиюсь репутацію. Він може дати фальшиве свідчення проти іншої людини і таким чином поставити під загрозу її життя. Так було з Навотом. Його несправедливо закидали камінням, після того як двоє нікчемних чоловіків дали проти нього фальшиві свідчення (1 Цар. 21:8—13). Отже, в певному розумінні наклепник постає проти життя іншої людини, як сказано в другій частині Левіт 19:16.
Більш того, до наклепу нерідко підштовхує ненависть. У 1 Івана 3:15 ми читаємо: «Кожен, хто ненавидить свого брата, є вбивцею, а ви знаєте, що жоден убивця не має вічного життя». Варто зазначити, що після того, як Бог сказав: «Не посягай на життя свого ближнього», він додав: «Не май у серці ненависті до свого брата» (Лев. 19:17).
Отже, друга частина Левіт 19:16 містить серйозне застереження для християн. Ми ніколи не повинні погано думати про інших і не повинні зводити на них наклепів. Якби через неприязнь або заздрість ми зводили на когось наклепи, це свідчило б, що ми його ненавидимо. Для християн це абсолютно неприпустимо (Матв. 12:36, 37).