1. Як на нас впливають роздуми про вічне життя?

 ЄГОВА обіцяє, що ті, хто його слухається, отримають «вічне життя» (Рим. 6:23). Коли ми уявляємо, яке прекрасне майбутнє подарує нам Бог, наше серце переповнюється любов’ю до нього. Тільки подумайте: наш небесний Батько любить нас так сильно, що готовий провести з нами цілу вічність.

2. Як надія на вічне життя допомагає нам зносити випробування?

² Надія на сповнення Божої обіцянки допомагає нам залишатися непохитними під час випробувань. Ми не боїмося навіть віддати життя за свою віру, адже знаємо, що Єгова воскресить нас і дасть нам можливість більше ніколи не помирати (Ів. 5:28, 29; 1 Кор. 15:55—58; Євр. 2:15). Але чому ми такі впевнені, що зможемо жити вічно? Розгляньмо кілька думок.

3. Чому ми впевнені, що Єгова в силах подарувати нам вічне життя? (Псалом 102:12, 24, 27).

³ Єгові під силу зробити так, щоб ми ніколи не помирали, адже він є Джерелом життя і сам живе вічно (Пс. 36:9). У Біблії неодноразово говориться, що Єгова не мав початку і не матиме кінця. Наприклад, у Псалмі 90:2 сказано, що Єгова живе «від віку й до віку». Подібну думку можна знайти і в 102-му Псалмі. (Прочитайте Псалом 102:12, 24, 27.) А пророк Авакум написав: «Єгово, хіба ти існуєш не відвіку? Мій Святий Боже, ти не помираєш» (Ав. 1:12).

4. Чи варто нам непокоїтись через те, що ми не можемо до кінця збагнути, як це — існувати вічно? Поясніть.

 ⁴ Нам, людям, важко збагнути, як Єгова міг існувати завжди (Ісаї 40:28). І це не дивно. Ще Елігу казав: «Кількість років його за межами розуміння» (Йова 36:26). Але те, що ми чогось не розуміємо, не означає, що цього не існує. Наприклад, ми можемо до кінця не розуміти, що таке світло. Але чи це означає, що його немає? Звичайно ж, ні! Щось подібне можна сказати і про існування Бога. Можливо, ми ніколи і не зрозуміємо, як це — не мати ні початку, ні кінця. Але факт залишатиметься фактом: Єгова живе вічно. Наш Творець не зобов’язаний вписуватися в рамки нашого розуміння (Рим. 11:33—36). Єгова «створив землю» і «напнув небеса», а отже, він існував задовго до того, як з’явилося Сонце, інші зірки та цілий Всесвіт (Єрем. 51:15; Дії 17:24). А що ще переконує нас у тому, що ми можемо жити вічно?

5. Яку можливість Єгова відкрив перед першими людьми?

⁵ Усі живі організми були створені з обмеженою тривалістю життя. Усі, окрім людей. Єгова відкрив перед ними унікальну можливість — ніколи не помирати. Але була одна умова. Єгова наказав Адаму: «Плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Бут. 2:17). Якби Адам і Єва послухались цього наказу, вони б ніколи не померли. Очевидно, зрештою Єгова дозволив би їм з’їсти плід з іншого дерева — «дерева життя», що служило б гарантією того, що вони житимуть вічно b (Бут. 3:22).

6, 7. а) Що ще вказує на те, що люди були створені для того, аби жити вічно? б) Чим би ви хотіли займатися в новому світі? (Дивіться ілюстрацію.)

⁶ Цікаво, що, на думку вчених, наш мозок може запам’ятати набагато більше інформації, ніж ми отримуємо протягом усього життя. У 2010 році в одному науковому журналі («Scientific American Mind») говорилося, що мозок людини здатен вмістити два з половиною мільйони гігабайтів інформації. Стільки ж пам’яті зайняло б відео тривалістю три мільйони годин,  тобто понад 300 років! Причому цілком може бути, що реальний потенціал нашого мозку набагато більший. Хіба Єгова став би наділяти нас такими можливостями, якби хотів, аби ми жили лише якихось 70—80 років? (Пс. 90:10).

⁷ Крім того, Бог створив нас із непереборною жагою до життя. Біблія каже, що він «вклав вічність» у людське серце (Еккл. 3:11). Ось чому ми сприймаємо смерть як ворога (1 Кор. 15:26). Ніхто з нас не сидітиме склавши руки, якщо дізнається, що серйозно захворів. Ми знайдемо доброго лікаря і будемо в усьому його слухатись, аби тільки видужати. Ми зробимо все, що в наших силах, аби зберегти своє життя. А коли хтось із наших близьких помирає — чи то старий, чи молодий,— ми відчуваємо невимовний біль (Ів. 11:32, 33). Звичайно, наш люблячий Творець не наділив би нас таким великим потенціалом і таким сильним бажанням жити, якби не хотів, щоб ми жили вічно. Але є ще більш переконливі докази того, що Єгова не відмовився від свого наміру подарувати нам вічне життя.

8. У чому нас запевняють слова з Ісаї 55:11?

⁸ Навіть коли Адам і Єва згрішили й прирекли своїх нащадків на смерть, Єгова не відмовився від свого початкового наміру. (Прочитайте Ісаї 55:11.) Він і досі бажає, щоб вірні йому  люди жили вічно. Звідки в нас така впевненість? Єгова сам не раз запевняв у цьому своїх служителів — як словом, так і ділом.

9. Що нам пообіцяв Єгова? (Даниїла 12:2, 13).

⁹ Єгова пообіцяв, що воскресить померлих і вони зможуть жити вічно (Дії 24:15; Тита 1:1, 2). Праведний чоловік Йов був переконаний у тому, що Єгова дуже хоче повернути до життя тих, хто помер (Йова 14:14, 15). Пророк Даниїл теж знав, що в людей є чудова перспектива — воскреснути й отримати вічне життя (Пс. 37:29; прочитайте Даниїла 12:2, 13). Це знали і юдеї за днів Ісуса (Луки 10:25; 18:18). Ісус сам часто навчав про воскресіння й вічне життя. А коли він помер, Єгова його воскресив (Матв. 19:29; 22:31, 32; Луки 18:30; Ів. 11:25).

10. Про що свідчать воскресіння, які відбувалися в минулому? (Дивіться ілюстрацію.)

¹⁰ Єгова є Життєдавцем і має силу повертати людей до життя. Він уже не раз робив це, послуговуючись своїми служителями. Наприклад, через пророка Іллю він воскресив сина вдови із Сарепти, а через Єлисея — сина шунамітянки (1 Цар. 17:21—23; 2 Цар. 4:18—20, 34—37). Це лише два випадки, які доводять, що Єгова має силу воскрешати людей. І цією силою він поділився зі своїм Сином — Ісусом. Служачи на землі, Ісус не раз повертав померлих до життя (Ів. 11:23—25, 43, 44). Тепер, коли Ісус на небесах і має «всю владу на небі і на землі», він може воскресити тих, «хто перебуває в пам’ятних гробницях», і дати їм вічне життя (Матв. 28:18; Ів. 5:25—29).

11. Як викуп уможливлює для нас вічне життя?

¹¹ Згадаймо також про те, що Єгова допустив, аби його любий Син помер мученицькою смертю. Ісус пояснив, для чого Єгова пішов на цей крок. Він сказав: «Бог настільки любить світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не загинув, а отримав вічне життя» (Ів. 3:16). Віддавши свого Сина як викуп за наші гріхи, Бог відкрив перед нами двері до вічного життя (Матв. 20:28). Апостол Павло пояснив це так: «Оскільки смерть прийшла через одного чоловіка, воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка. Бо, як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть» (1 Кор. 15:21, 22).

12. Яку роль Царство відіграватиме у виконанні Божої волі?

¹² Єгова вже зробив конкретні кроки, щоб люди могли отримати вічне життя. Зокрема він призначив Ісуса Царем і обирає з-поміж людей 144 000 його співправителів (Об’яв. 5:9, 10). Разом вони утворюють Месіанське Царство, яке подбає, щоб на землі виконувалась Божа воля, як згадується у зразковій молитві Ісуса (Матв. 6:9, 10).

13. Що Єгова робить у наш час і як це на нас впливає?

¹³ Сьогодні Єгова збирає «великий натовп людей» з усіх народів і готує їх до життя під правлінням свого Царства (Об’яв. 7:9, 10; Як. 2:8). Живучи у світі, просякнутому ненавистю і пошматованому війнами, ці люди не мають упередження до жодної нації чи  мови та стараються жити в мирі одне з одним. Можна сказати, що вони вже перекували свої мечі на лемеші (Мих. 4:3). Ті, хто належить до великого натовпу, не беруть участі у війнах, які забирають життя стількох невинних людей. Натомість вони допомагають іншим здобути «справжнє життя», навчаючи їх правди про Бога і його намір (1 Тим. 6:19). Через те що ці люди підтримують Боже Царство, вони зазнають протидії з боку рідних і стикаються з фінансовими труднощами. Але Єгова дає їм все необхідне (Матв. 6:25, 30—33; Луки 18:29, 30). Усе це переконує нас в тому, що Боже Царство реальне. Воно вже виконує Божу волю і буде робити це в майбутньому.

14, 15. Як сповниться Божа обіцянка назавжди покінчити зі смертю?

¹⁴ Будучи Царем, Ісус виконає всі обіцянки Єгови (2 Кор. 1:20). У 1914 році Ісус почав підкоряти своїх ворогів (Пс. 110:1, 2). А невдовзі він і його співправителі здобудуть остаточну перемогу над злом (Об’яв. 6:2).

¹⁵ Під час Тисячолітнього правління Христа померлі воскреснуть і всі слухняні люди стануть досконалими. А тих, хто вистоїть в остаточному випробуванні,  Єгова визнає праведними. Вони «успадкують... землю і повік будуть жити на ній» (Пс. 37:10, 11, 29). Яка ж радість пануватиме на землі, коли «з останнім ворогом, смертю, буде покінчено»! (1 Кор. 15:26).

16. Що має бути нашою головною спонукою до служіння Єгові?

¹⁶ Як ми побачили, наша надія має міцну основу — Боже Слово. Ця надія допомагає нам залишатися вірними Єгові у ці важкі останні дні. Але Богові було б неприємно, якби ми служили йому тільки тому, що хочемо жити вічно. Перш за все нами має керувати любов до нього та Ісуса (2 Кор. 5:14, 15). Саме любов спонукує нас наслідувати Бога та його Сина й ділитися своєю надією з іншими (Рим. 10:13—15). Ми стараємося робити добро й бути щедрими тому, що з такими людьми Єгова хоче дружити цілу вічність (Євр. 13:16).

17. Що ми маємо робити, якщо хочемо отримати вічне життя? (Матвія 7:13, 14).

¹⁷ Чи ми будемо серед тих, хто житиме вічно? Єгова відкрив таку можливість перед кожним з нас. Але для того, щоб нею скористатися, нам потрібно неухильно триматися дороги, яка веде до життя. (Прочитайте Матвія 7:13, 14.) А яким буде життя в новому світі? Про це ми поговоримо в наступній статті.