1. Наскільки важливим був хліб у біблійні часи?

 У БІБЛІЙНІ часи люди не уявляли свого життя без хліба (Бут. 14:18; Луки 4:4). Він був настільки важливим, що слово «хліб» у Біблії іноді означає їжу загалом (Матв. 6:11; Дії 20:7, коментар у навчальному виданні). Ісус двічі використав хліб, щоб чудом нагодувати великий натовп людей (Матв. 16:9, 10). Про один з цих випадків розповідається в 6-му розділі Євангелія від Івана. Розгляньмо цей уривок і знайдімо уроки для себе.

2. Як виникла ситуація, в якій тисячі людей потребували їжі?

² Ісусові апостоли були втомлені після проповідницької подорожі. Тому вони разом зі своїм Учителем сіли в човен і попливли через Галілейське море, щоб трохи відпочити (Марка 6:7, 30—32; Луки 9:10). Зрештою вони прибули до віддаленого місця біля Віфсаїди. Але дуже скоро до них почали стікатися люди, і то тисячі. Ісус не знехтував ними, а виявив до них доброту. Він почав розповідати їм про Царство і зціляти хворих. А коли звечоріло, учні запереживали, що люди голодні. Хтось, може, і мав при собі трохи їжі, але більшості треба було б піти по довколишніх селах і щось купити (Матв. 14:15; Ів. 6:4, 5). Що ж зробив Ісус?

ІСУС ЧУДОМ ПРИМНОЖУЄ ХЛІБ

3. Що Ісус попросив апостолів зробити? (Дивіться також ілюстрацію.)

³ Ісус сказав апостолам: «Не треба їм іти звідси, ви нагодуйте їх» (Матв. 14:16). Це здавалось неможливим,  адже там було близько 5000 чоловіків. А якщо врахувати ще жінок і дітей, загалом могло налічуватися аж 15 000 осіб (Матв. 14:21). Апостол Андрій сказав: «Тут один хлопчик має п’ять ячмінних хлібин і дві невеликі риби. Але це ніщо для такої великої кількості людей!» (Ів. 6:9). У ті часи ячмінний хліб був поширеною їжею серед простих людей; невелика риба, мабуть, була не сирою, а засоленою і в’яленою. Але для багатотисячного натовпу того, що мав хлопчик, явно не вистачило б.

4. Чого ми вчимося з Івана 6:11—13? (Дивіться також ілюстрації.)

⁴ Бажаючи виявити людям гостинність, Ісус сказав їм сісти на траву, розділившись на групи (Марка 6:39, 40; прочитайте Івана 6:11—13). Після цього він подякував своєму Батькові за хліб і рибу. Це було більш ніж доречно, адже саме Бог дає нам усім їжу. Ісус залишив нам чудовий приклад: незалежно від того, на самоті ми чи в присутності інших, перед їдою завжди варто дякувати Єгові. Далі Ісус попросив учнів роздати хліб і рибу людям. Усі наїлися, і багато їжі навіть залишилось. Але Ісус не хотів, аби щось змарнувалося, тому сказав позбирати залишки — мабуть, щоб їх можна було з’їсти пізніше. Це нагадує нам мудро розпоряджатися тим, що ми маємо. Якщо у вас є діти, чому б не розглянути з ними цю розповідь? Обговоріть, які уроки з неї можна почерпнути щодо молитви, гостинності і щедрості.

5. Що люди хотіли зробити після того, як Ісус здійснив чудо, і як він на це відреагував?

 ⁵ Люди були вражені тим, як Ісус навчав, і його чудесами. Колись Мойсей казав, що Бог пошле до свого народу особливого пророка. Тож їх могло цікавити: «Може, це Ісус?» (Повт. 18:15—18). Напевно, люди подумали, що він став би чудовим правителем, спроможним прогодувати весь народ! Тож не дивно, що вони збиралися «схопити [Ісуса] і зробити царем» (Ів. 6:14, 15). Якби він на це погодився, то тим самим втрутився б у політичні справи євреїв, які на той час перебували під владою римлян. Однак Ісус цього не зробив. Натомість він «пішов сам на гору». Як бачимо, навіть під тиском Ісус не дозволяв, щоб його втягували у політичні справи. І в цьому є важливий урок для нас.

6. Як ми можемо наслідувати приклад Ісуса? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁶ Звичайно, нас ніхто не буде просити чудом примножити хліб чи зцілити хворих. І навряд чи люди намагатимуться зробити нас царем чи президентом. Але нас можуть заохочувати проголосувати за кандидата, на якого всі покладають надії, або підтримати його якимось іншим чином. Однак приклад Ісуса чітко показує, як нам діяти. Він  не став втручатися в політику, а пізніше навіть сказав: «Моє Царство не належить до цього світу» (Ів. 17:14; 18:36). Сучасні християни стараються наслідувати склад розуму Ісуса і його вчинки. Ми повністю підтримуємо Боже Царство, саме про нього ми розповідаємо іншим та молимось (Матв. 6:10). А тепер повернімося до розповіді про Ісусове чудо і подивімось, які ще уроки можемо для себе взяти.

«ВОНИ... НЕ ЗБАГНУЛИ ЗНАЧЕННЯ»

7. Що зробив Ісус і як апостоли на це відреагували? (Івана 6:16—20).

⁷ Нагодувавши натовп, Ісус звелів апостолам сісти в човен і повернутись до Капернаума, а сам пішов на гору — подалі від людей, які хотіли зробити його царем. (Прочитайте Івана 6:16—20.) Поки апостоли пливли, почалася буря, сильний вітер здіймав великі хвилі. Аж раптом до них по воді почав підходити Ісус, і він запросив апостола Петра вийти до нього (Матв. 14:22—31). Як тільки Ісус сів у човен, вітер ущух. Під враженням апостоли сказали: «Ти дійсно Божий Син» (Матв. 14:33) a. Зверніть увагу, що вони сказали це лише тепер, а не після того, як Ісус чудом примножив хліб. Марко додає цікаву деталь: «Вони були просто приголомшені, бо ще не збагнули значення того, що Ісус зробив з хлібинами. Їхні серця все ще не могли цього зрозуміти» (Марка 6:50—52). Як бачимо, апостоли не усвідомлювали, якою великою силою Єгова наділив Ісуса. Однак невдовзі Ісус сам заговорив про той випадок з хлібом і залишив нам ще один важливий урок.

8, 9. Чому люди шукали Ісуса? (Івана 6:26, 27).

⁸ Люди, яких нагодував Ісус, були зосереджені лише на тому, щоб задовольнити свої фізичні потреби та бажання. Наступного дня вони побачили, що Ісуса й апостолів немає. Тоді люди сіли на човни, які прибули з Тиберіади, і попливли в Капернаум шукати Ісуса (Ів. 6:22—24). Чому вони це зробили? Хотіли більше дізнатись про Боже Царство? Ні. В першу чергу вони хотіли, щоб він знову дав їм хліба. Звідки ми це знаємо?

⁹ Звернімо увагу, що сталося біля Капернаума, коли люди знайшли Ісуса. Він прямо сказав, що вони прийшли до нього лише заради того, аби задовольнити свої фізичні потреби. Ці люди «їли хліб і наситилися», їм цього було достатньо. Але Ісус пояснив, що то була «пожива, яка псується», і заохотив їх: «Працюйте... заради нетлінної поживи, яка приносить вічне життя». (Прочитайте Івана 6:26, 27.) Ідея про те, що якась їжа може дати вічне життя, мабуть, дуже здивувала Ісусових слухачів. Що це за їжа і як вони могли її отримати?

10. Як Ісусові слухачі могли «отримати вічне життя»?

¹⁰ Люди хотіли знати, що́ їм треба робити, щоб отримати таку їжу. Будучи євреями, вони могли думати про якісь вимоги Мойсеєвого закону. Але Ісус сказав їм: «Ось що схвалює Бог: віру в того, кого він послав» (Ів. 6:28, 29). Саме завдяки вірі в Ісуса, Божого представника, людина може «отримати вічне життя». Цікаво, що Ісус уже говорив про це раніше (Ів. 3:16—18). І згодом  він знову повернеться до того, як здобути вічне життя (Ів. 17:3).

11. З чого видно, що люди і далі думали лише про буквальну їжу? (Псалом 78:24, 25).

¹¹ Люди не прийняли Ісусового вчення. Вони запитали його: «Який ти покажеш нам знак, щоб ми повірили тобі?» (Ів. 6:30). Також вони згадали, що за днів Мойсея їхні прабатьки отримали манну, яку можна порівняти до хліба (Неем. 9:15; Ів. 6:31; прочитайте Псалом 78:24, 25). Як бачимо, люди і далі думали лише про буквальну їжу. А коли Ісус пізніше говорив про «правдивий хліб з неба», який, на відміну від манни, міг дати вічне життя, вони навіть не розпитали, що він мав на увазі (Ів. 6:32). Люди були настільки зосереджені на своїх фізичних потребах, що знехтували духовними істинами, які Ісус намагався їм донести. Чого це нас вчить?

ЩО ДЛЯ НАС НАЙВАЖЛИВІШЕ

12. Як Ісус показав, що́ для нас має бути найважливішим?

¹² Ось який важливий урок ми хочемо взяти для себе з 6-го розділу Івана: на першому місці в нас мають бути наші духовні потреби. Цю думку Ісус підкреслив, відкидаючи одну зі спокус Сатани (Матв. 4:3, 4). У Нагірній проповіді він теж наголосив на тому, як важливо усвідомлювати свої духовні потреби (Матв. 5:3). Тому кожному з нас варто запитати себе: «Чи мій спосіб життя показує, що своїм духовним потребам я приділяю більше уваги, ніж фізичним?».

13. а) Чому немає нічого поганого в тому, щоб насолоджуватися їжею? б) На яке застереження нам важливо зважати? (1 Коринфян 10:6, 7, 11).

¹³ Звісно, цілком доречно молитися про свої фізичні потреби і насолоджуватися смачною їжею (Луки 11:3). У Біблії сказано, що для людини «немає нічого ліпшого, ніж їсти та пити і тішитися своєю тяжкою працею» і що це «з руки правдивого Бога» (Еккл. 2:24; 8:15; Як. 1:17). Разом з тим нам треба пильнувати, щоб матеріальне не стало для нас занадто важливим. Цю думку підкреслив і апостол Павло, пишучи християнам, які жили незадовго до знищення Єрусалима. Павло нагадав їм про події з історії Ізраїля, в тому числі про те, що сталося біля гори Сінай. Він порадив своїм одновірцям «не прагнути того, що завдає шкоди, як прагнули [ізраїльтяни]». (Прочитайте 1 Коринфян 10:6, 7, 11.) Ізраїльтяни так сильно прагнули задовольнити свої фізичні потреби, що навіть їжа, яку чудесним способом їм дав Єгова, стала «тим, що завдає шкоди» (Чис. 11:4—6, 31—34). А поклоняючись золотому теляті, народ показав, що хотів лише їсти, пити і розважатися (Вих. 32:4—6). Павло згадав про ці випадки, щоб застерегти християн, адже наближалося знищення Єрусалима і його храму, яке сталося в 70 році н. е. Ми живемо напередодні знищення цього злого світу, тому нам теж потрібно зважати на Павлові слова.

14. Що Біблія каже про їжу в новому світі?

¹⁴ Навчаючи нас молитися про «хліб на цей день», Ісус також згадав про час, коли Божа воля буде виконуватись «як на небі, так і на землі» (Матв. 6:9—11). Яку картину це змальовує у вашій уяві? Біблія показує, що Божа воля полягає, зокрема, в тому, щоб люди мали вдосталь якісної їжі. Згідно з Ісаї 25:6—8,  під правлінням Царства Єгови ми будемо споживати різноманітні смачні продукти. У Псалмі 72:16 передрікається: «Земля дасть багато збіжжя, на вершинах гір стане його аж надмір». Уявіть собі, як ви берете трохи борошна з того збіжжя, щоб спекти свій улюблений хліб або випробувати новий рецепт випічки. Також ви зможете насолоджуватися плодами власних виноградників (Ісаї 65:21, 22). Жодна людина на землі ні в чому не матиме недостатку.

15. Яка освітня кампанія проводитиметься в новому світі? (Івана 6:35).

¹⁵ Прочитайте Івана 6:35. А що чекає тих людей, яких Ісус нагодував хлібом та рибою? Хоча багато хто з них не повірив в Месію, дехто, можливо, воскресне, і ви зможете з ними познайомитися (Ів. 5:28, 29). Цим людям потрібно буде зрозуміти значення Ісусових слів: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене, вже ніколи не зголодніє». Їм треба буде розвинути віру в Ісусову викупну жертву — повірити в те, що він помер заради них. У новому світі всі воскреслі, а також діти, які тоді можуть народитися, дізнаватимуться про Єгову і його намір. Яка ж це буде радість для нас — брати участь у цій освітній кампанії! Без сумніву, духовні справи приноситимуть нам набагато більше задоволення, ніж найсмачніша їжа.

16. Про що піде мова в наступній статті?

¹⁶ Ми розглянули лише частину 6-го розділу Івана. Там міститься ще багато істин про вічне життя, які відкрив Ісус. Ці істини були важливими для тогочасних євреїв, і вони важливі для нас. У наступній статті ми продовжимо обговорювати цей розділ.