1, 2. а) Як на християн можуть впливати несподівані зміни в житті? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.) б) Що, згідно зі 131-м Псалмом, допоможе нам зберігати внутрішній мир?

ПРОСЛУЖИВШИ в Бетелі понад 25 років, Ллойд і Александра довідалися, що припиняють таке служіння. Спочатку вони засмутилися. Ллойд каже: «Для мене Бетель і те, що я виконував там, стали частиною мене самого. Розумом я усвідомлював підстави для таких змін. Але минали тижні й місяці, і я нерідко почувався відкинутим. У мене різко змінювався настрій. Я міг почуватися радісним, а вже за мить — пригніченим».

² Коли в житті трапляється щось несподіване і ми стикаємося зі змінами, це може викликати в нас тривогу та емоційне напруження (Присл. 12:25). Нам може бути навіть важко змиритися з цими змінами. Як за таких обставин нам утішати і заспокоювати свою душу? (Прочитайте Псалом 131:1—3.) Розгляньмо, як деякі служителі Єгови в давнину і в теперішній час зберігали внутрішній мир попри зміну обставин.

3. В якій ситуації опинився Йосип?

³ Йосипу було приблизно 17 років, коли рідні брати через заздрість продали його в рабство. Він був улюбленим сином свого батька (Бут. 37:2—4, 23—28). Йосип 13 років був рабом і в’язнем у Єгипті, далеко від любого батька, Якова. Що допомагало Йосипу не впасти у відчай і не озлобитись?

4. а) На чому зосереджувався Йосип, перебуваючи у в’язниці? б) Як Єгова відповідав на молитви Йосипа?

⁴ Зазнаючи страждань у в’язниці, Йосип, імовірно, зосереджувався на тому, як йому допомагав Єгова (Бут. 39:21; Пс. 105:17—19). Пророчі сни, які Йосип бачив у юності, теж додавали йому впевненості, що він має ласку від Єгови (Бут. 37:5—11). Очевидно, Йосип неодноразово виливав свій біль перед Єговою (Пс. 145:18). Єгова відповідав на щиросерді молитви Йосипа і вселяв йому впевненість, що буде з ним в усіх його випробуваннях (Дії 7:9, 10) *.

5. Як «Божий мир» може впливати на наше бажання досягати духовних цілей?

⁵ Попри несприятливі обставини ми можемо відчути «Божий мир», який береже нашу здатність мислити. (Прочитайте Філіппійців 4:6, 7.) Тож, коли нас поглинають тривоги, звертаймось до Єгови, і Божий мир може додати нам рішучості для досягнення духовних цілей та оберігати нас від знеохочення. Розгляньмо, як це підтверджують приклади деяких Божих служителів у наш час.

6, 7. Як наші конкретні молитви допоможуть нам відновити внутрішній мир? Наведіть приклад.

⁶ Раян і Жульєтта почувалися пригніченими, коли дізналися, що припиняють своє тимчасове спеціальне піонерське служіння. Раян каже: «Ми відразу звернулися до Єгови в молитві. Ми розуміли, що в цій ситуації мали особливу нагоду показати свою довіру до нього. Багато вісників нашого збору були новими в правді, тож ми просили Єгову допомогти нам подавати добрий приклад віри».

⁷ Як Єгова відповів на їхню молитву? Раян пригадує: «Після молитви всі наші негативні почуття і тривоги просто зникли. Божий мир оберігав наші серця та нашу здатність мислити. Ми усвідомили, що Єгова зможе й далі послуговуватися нами, якщо ми будемо зберігати правильний склад розуму».

8—10. а) Як Божий дух допомагає нам боротися з тривогами? б) Як Єгова може допомогти нам, якщо ми докладаємо зусиль, щоб зберігати духовний погляд на свою ситуацію?

⁸ Божий дух може не лише заспокоїти нас, але й звернути нашу увагу на ключові біблійні вірші, які допоможуть нам і далі зосереджуватися на духовних справах. (Прочитайте Івана 14:26, 27.) Розгляньмо приклад подружжя Філіпа і Мері, які прослужили в Бетелі майже 25 років. За чотири місяці в них обох померли їхні матері і ще один родич. Крім того, вони почали доглядати за батьком Мері, в якого розвинулася деменція.

⁹ Філіп пригадує: «Я думав, що досить добре даю собі раду, але чогось  мені бракувало. Читаючи одну статтю для вивчення у «Вартовій башті», я задумався над Колоссян 1:11. Я справді стійко зносив свої труднощі, але цього було недостатньо. Мені треба було зносити все «з радістю і терпеливістю». Цей вірш нагадав мені, що радість в моєму житті залежить не від обставин, а від впливу Божого духу на моє життя».

¹⁰ Філіп і Мері докладали зусиль, щоб зберігати духовний погляд на свою ситуацію, і Єгова рясно поблагословив їх. Невдовзі після того, як Філіп і Мері залишили Бетель, вони обоє знайшли щирих зацікавлених, які хотіли вивчати Біблію більш ніж раз на тиждень. Пригадуючи той час, Мері каже: «Вони були нашою радістю, і завдяки їм Єгова наче казав нам, що все буде добре».

11, 12. а) За що Єгова міг благословляти Йосипа? б) Як Йосип був винагороджений за свою витривалість?

¹¹ Коли в нашому житті стаються несподівані зміни, тривоги про майбутнє можуть легко паралізувати нас. Це могло трапитися з Йосипом. Але він, очевидно, вирішив робити все можливе у своїй ситуації, тому Єгова мав що́ благословляти. У в’язниці Йосип сумлінно виконував будь-яке завдання начальника в’язниці, так само як він це робив, коли служив Потіфару (Бут. 39:21—23).

¹² Одного дня Йосипу доручили дбати про двох чоловіків, які колись займали видатне становище при дворі фараона. Йосип добре ставився до них, і це спонукало їх розповісти йому про свої тривоги і загадкові сни, які їм приснилися вночі (Бут. 40:5—8). Йосип і не думав, що ця розмова принесе йому свободу. Хоча Йосипу довелося пробути у в’язниці ще два роки, зрештою його звільнили і того самого дня його призначили другою особою після фараона (Бут. 41:1, 14—16, 39—41).

13. За що Єгова може благословляти нас у будь-яких обставинах?

¹³ Подібно до Йосипа, ми можемо опинитися в ситуації, яка від нас практично не залежить. Однак якщо ми залишаємося терпеливими і робимо все можливе за своїх обставин, то Єгова матиме що́ благословляти (Пс. 37:5). Безперечно, ми іноді почуваємося «розгубленими», але, за словами апостола Павла, ми ніколи не будемо «у відчаї» (2 Кор. 4:8, прим.). Ці слова Павла справдяться в нашому випадку, якщо ми й далі зосереджуємося на служінні.

14—16. Як Пилип зосереджувався на служінні попри зміни в житті?

¹⁴ Проповідник доброї новини Пилип подав чудовий приклад, зосереджуючись на служінні попри зміни в житті. В Єрусалимі після мученицької смерті Степана * здійнялася хвиля переслідування. У той час Пилип виконував нове важливе доручення (Дії 6:1—6). Але коли Христові послідовники розпорошилися, він не міг просто дивитися і нічого не робити. Пилип пішов проповідувати в місто Самарію, в якій тоді майже ніхто не чув доброї новини (Матв. 10:5; Дії 8:1, 5).

¹⁵ Пилип з готовністю йшов туди, куди його скеровував Божий дух. Тож Єгова послуговувався ним, щоб добра новина проповідувалася в нових територіях. Безсторонність Пилипа, ймовірно, несла відсвіження самарянам, яких юдеї зневажали. Тому не дивно, що натовпи людей «дуже уважно слухали» його (Дії 8:6—8).

¹⁶ Потім Божий дух повів Пилипа в Ашдод і Кесарію — два міста, в яких проживало багато язичників (Дії 8:39, 40). Приблизно через 20 років після свого першого проповідування в Самарії обставини Пилипа вже були іншими. Тепер він мав сім’ю і проживав там, де проповідував. Незважаючи на зміни в житті, Пилип зосереджувався на своєму служінні, і в результаті він та його сім’я отримали рясні благословення від Єгови (Дії 21:8, 9).

17, 18. Як зосередженість на служінні може допомогти нам зберігати позитивне мислення попри зміни в житті?

¹⁷ Чимало повночасних служителів можуть засвідчити, що зосередженість на служінні допомагала їм зберігати позитивне мислення попри зміни в житті. Коли Осборн і Полайт, подружжя з ПАР, припинили служіння в Бетелі, вони думали, що невдовзі знайдуть роботу з неповною зайнятістю і житло. Осборн розповідає: «На жаль, нам не вдалося швидко знайти роботу». Його дружина пригадує: «Три місяці в нас не було роботи, і ми не мали заощаджень. Це було справжнім випробуванням».

¹⁸ Що допомогло їм у такому скрутному становищі? Осборн каже: «Ми змогли зосередитися на служінні і бути  позитивними завдяки проповідуванню зі збором. Замість того щоб сидіти і тривожитися, ми вирішили бути повністю зайнятими в праці проповідування, а це приносило нам велику радість. Ми всюди шукали роботу і зрештою знайшли».

19—21. а) Що допоможе нам зберігати внутрішній мир? б) Яку користь ми можемо отримати, пристосувавшись до нових обставин?

¹⁹ Як показують ці приклади, якщо ми робимо все можливе у своїх обставинах і з готовністю чекаємо на Єгову, то будемо зберігати внутрішній мир. (Прочитайте Михея 7:7.) Пристосувавшись до нових обставин, ми, можливо, побачимо, що це тільки збагатило нас духовно. Полайт, про яку згадувалося раніше, сказала: «Завдяки такій зміні обставин я зрозуміла, що означає по-справжньому покладатися на Єгову, навіть коли здається, що все проти мене. Мої стосунки з Єговою поглибилися».

²⁰ Згадана раніше Мері далі доглядає за своїм стареньким батьком і служить піонеркою. Вона визнає: «Я зрозуміла, що, коли тривожуся, мені необхідно зупинитися, помолитися і відпочити. Залишати все в руках Єгови — це, мабуть, найважливіше, чого я навчилась. І ще більше це буде потрібно робити в майбутньому».

²¹ Ллойд і Александра, про яких згадувалося на початку статті, говорять, що зміни обставин випробували їхню віру неочікуваним для них способом. Усе ж вони кажуть: «Випробування віри показують, чи наша віра справжня і чи має силу підтримувати та потішати нас у нелегкі часи. Ми стаємо ліпшими людьми».

22. У чому ми можемо бути впевненими, якщо намагаємося робити все можливе за своїх теперішніх обставин?

²² Якщо в житті трапляється щось несподіване,— змінюються теократичні або сімейні обов’язки чи виникають проблеми зі здоров’ям,— будьте впевнені, що Єгова піклується про вас і допоможе вам у свій час (Євр. 4:16; 1 Пет. 5:6, 7). А поки що намагайтеся робити все можливе у своїй ситуації. Наближайтеся до вашого небесного Батька через молитву і вчіться повністю покладатися на нього. Завдяки цьому ви теж будете зберігати внутрішній мир попри зміну обставин.