Протягом 40 років, які ізраїльтяни провели в пустелі, вони харчувалися в основному манною (Вих. 16:35). Два рази Єгова давав їм перепілок (Вих. 16:12, 13; Чис. 11:31). Втім, вони мали ще іншу їжу, хоч її було небагато.

Іноді Єгова приводив свій народ у «місця для відпочинку», де можна було знайти воду і харчі (Чис. 10:33). До таких місць належав оазис в Елімі, «де було 12 джерел та 70 пальм» — скоріш за все, фінікових (Вих. 15:27). У книжці «Рослини Біблії» зазначається, що фінікові пальми «поширені на багатьох територіях... і є основним джерелом їжі в пустелі. Вони дають плоди, олію та укриття мільйонам людей» («Plants of the Bible»).

Можливо, ізраїльтяни зупинялися і у великому оазисі, який сьогодні називають Фейраном a. Він є частиною ваді Фейран. Згідно з однією працею, довжина цієї ваді, або річкової долини, «становить 130 км, і вона є однією з найдовших, найпрекрасніших та найвідоміших ваді на Сінайському півострові». Далі в тій праці говориться: «У цій ваді, приблизно за 45 км від гирла, є чарівний, всіяний пальмами оазис Фейран завдовжки 4,8 км. Він розташований на висоті 610 м над рівнем моря. Це Едемський сад у Сінаї. Тисячі фінікових пальм, що там ростуть, з давніх часів притягують до нього мандрівників» («Discovering the World of the Bible»).

Коли ізраїльтяни покидали Єгипет, вони забрали з собою діжі з незаквашеним тістом і, можливо, трохи зерна та олії. Але, звісно, надовго їм цього вистачити не могло. Також вони взяли «багато худоби — великої і дрібної» (Вих. 12:34—39). Однак умови в пустелі були суворі, тому невідомо, яка частина тої худоби змогла вижити. Якусь кількість тварин ізраїльтяни, мабуть, з’їли, а якусь — принесли в жертву, в тому числі фальшивим богам b (Дії 7:39—43). А втім, одного  разу, докоряючи своєму народу за брак віри, Єгова сказав: «Ваші сини будуть пастухами в пустелі 40 років» (Чис. 14:33). З цього можна зробити висновок, що ізраїльтяни все ж таки розводили тварин, а отже, мали якесь м’ясо та молоко. Але цього точно було недостатньо, щоб близько 3 мільйонів людей усі 40 років мали що їсти c.

А де народ брав їжу і воду для худоби? d У ті часи в пустелі, якою подорожували ізраїльтяни, дощі випадали частіше і, відповідно, було більше рослинності. В праці «Розуміння Біблії» пояснюється, що 3500 років тому «води́ в Аравії було більше, ніж тепер. Наявність великої кількості глибоких ваді (тобто висохлих долин, які колись були руслами річок) свідчить про те, що в минулому там випадало достатньо дощів, аби наповнити русла водою» (стаття «Аравія», рос.). Звичайно, це не змінює того факту, що пустеля була посушливим і небезпечним місцем (Повт. 8:14—16). Без води, яку в чудесний спосіб давав Єгова, ні ізраїльтяни, ні їхня худоба не вижили б (Вих. 15:22—25; 17:1—6; Чис. 20:2, 11).

Як пояснив Мойсей, Єгова годував ізраїльтян манною для того, «щоб [вони] знали: не хлібом самим живе людина, а кожним словом, що виходить з уст Єгови» (Повт. 8:3).