1, 2. а) Що твердили Еліфаз і Білдад про зусилля людей у служінні Богові? б) Як Єгова виявив свою думку про це?

«ЧИ МОЖЕ людина зробити щось для Бога? Чи може якась прониклива людина бути йому корисною? Хіба для Всемогутнього має значення твоя праведність? Яка йому вигода з того, що ти йдеш дорогою непорочності?» (Йова 22:1—3). Чи вас колись цікавили відповіді на ці та подібні запитання? Теманянин Еліфаз, який поставив такі запитання Йовові, безумовно, вірив, що відповідь була заперечна. Його приятель шуахянин Білдад навіть сперечався, що люди не можуть бути праведними перед Богом. (Прочитайте Йова 25:4.)

² Ці фальшиві розрадники твердили, що зусилля, яких ми докладаємо, аби віддано служити Єгові, не мають для нього жодного значення, що для Бога ми не цінніші за міль, хробака або черв’яка (Йова 4:19; 25:6). На перший погляд можна подумати, що Еліфаз і Білдад були смиренними (Йова 22:29). Зрештою, з вершини високої гори чи з вікна літака те, що роблять люди, може здаватися незначним. Але чи так Єгова дивиться на наш внесок у працю Царства, коли споглядає на нашу планету  з висоти? Єгова виявив, що́ він про це думає, коли докорив Еліфазу, Білдаду і Цофару за брехню, яку вони говорили. Водночас він був задоволений Йовом і назвав його «мій слуга» (Йова 42:7, 8). Отже, людина може «зробити щось для Бога».

3. Що сказав Елігу про наші зусилля у служінні Єгові і що він мав на увазі?

³ Єгова не виправив Елігу, який запитав: «Якщо ж ти праведний, то що він [Бог] з цього має? Що він отримує від тебе?» (Йова 35:7). Чи Елігу хотів сказати, що наші зусилля у служінні Богові нічого не варті? Ні. Він говорив, що Єгова не залежить від нашого поклоніння. Він не має потреби ні в чому. Ми не можемо зробити його багатшим чи сильнішим. Навпаки, наші хороші риси, таланти чи сила походять від Бога, і він помічає, як ми ними послуговуємося.

4. До чого Єгова порівнює добрі вчинки, які ми робимо людям?

⁴ Віддану любов, яку хтось виявляє до його служителів, Єгова сприймає як любов, виявлену йому особисто. У Прислів’я 19:17 сказано: «Людина, яка виявляє ласку знедоленому, позичає Єгові, і він відплатить їй за те, що вона робить». Чи цей біблійний вірш вказує на те, що Єгова помічає кожен вияв доброти до знедолених? Чи ми можемо зробити висновок, що Творець усесвіту вважає себе боржником звичайних людей, які чинять милосердя, і що він ставиться до таких вчинків як до позики, за яку відплачує своїм схваленням і благословеннями? Так, і це підтвердив Божий Син. (Прочитайте Луки 14:13, 14.)

5. Які запитання ми розглянемо?

⁵ Єгова заохотив пророка Ісаю говорити від його імені, і цим показав, що йому приємно, коли вірні люди беруть участь у виконанні Божого наміру (Ісаї 6:8—10). Ісая охоче погодився виконати це завдання. Сьогодні тисячі служителів Єгови виявляють дух, виражений у словах Ісаї: «Ось я! Пошли мене». Вони беруться за складні завдання у служінні Єгові. Все ж дехто може думати: «Чи мої зусилля справді мають значення? Тим, що Єгова дозволяє мені служити йому добровільно і брати участь у його праці, він просто виявляє мені ласку. Хіба ж він не подбає про виконання свого Слова незалежно від того, скільки я роблю в служінні йому?» Події, які розгорталися за днів Девори і Барака, допоможуть нам відповісти на ці запитання.

6. Чим відрізнялися мешканці сіл в Ізраїлі від війська Явіна?

⁶ Ханаанський цар Явін 20 років «жорстоко гнобив ізраїльтян». Мешканці сіл боялися навіть з’явитися на люди. З військового погляду вони були погано споряджені: не мали ні зброї, ні захисних обладунків, тимчасом як вороже військо мало 900 бойових колісниць із залізними косами (Суд. 4:1—3, 13; 5:6—8) *.

7, 8. а) Який чіткий наказ Єгова спочатку дав Бараку? б) Як ізраїльтяни завдали поразки війську Явіна? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

⁷ Незважаючи на це, Єгова через пророчицю Девору дав Баракові чіткий наказ: «Візьми з собою 10 000 чоловіків з племен Нефталима та Завулона і піднімися з ними на гору Тавор. Я приведу Сісеру, Явінового  воєначальника, з його колісницями та військом до потоку Кішон і віддам його у твою руку» (Суд. 4:4—7).

⁸ Звістка поширилась краєм. Добровольці зібралися на горі Тавор. Барак відразу послухався вказівок Єгови. (Прочитайте Суддів 4:14—16.) Під час вирішальної битви в Таанаху несподівана злива перетворила поле бою на болото. Барак гнався за військом Сісери 24 кілометри до Харошет-Гоїму. Дорогою Сісера в якийсь момент залишив свою грізну, але вже непридатну колісницю і втік у Цаананнім, що біля Кедеша. Він шукав сховку в наметі Яїл, дружини кенеянина Хевера, і вона запросила його в намет. Знесилений боєм Сісера заснув. Тоді Яїл почала діяти рішуче й відважно та вбила його (Суд. 4:17—21). Ізраїлевого ворога було переможено *!

9. Які подробиці про битву з Сісерою містяться в Суддів 5:20, 21?

⁹ У 5-му розділі книги Суддів містяться подробиці, яких немає у 4-му, тож ці розділи варто вивчати разом. Приміром, у Суддів 5:20, 21 повідомляється: «Тоді зорі небесні воювали, просто з неба воювали вони із Сісерою. Потік Кішон змив ворогів». Чи в цих віршах йдеться про допомогу ангелів або метеоритний дощ? Біблія не говорить про це. Але хіба не логічно, що тільки Бог міг спричинити саме в тому місці і в той час таку неймовірну зливу, у результаті якої 900 бойових колісниць застрягли в болоті? У Суддів 4:14, 15 три рази згадується про те, що перемогу ізраїльтянам дав Єгова. Ніхто з 10 000 ізраїльських воїнів, які добровільно пішли в бій, не міг вважати це визволення своєю заслугою.

10, 11. Що таке Мероз і чому його прокляли?

¹⁰ Як не дивно, посередині переможної пісні Девори і Барака, в якій вони прославляли Єгову за чудесну перемогу, говориться: «Проклинайте Мероз,— сказав ангел Єгови,— проклинайте його мешканців, бо вони не прийшли на допомогу Єгові, не прийшли з сильними воїнами на допомогу Єгові» (Суд. 5:23).

¹¹ Очевидно, прокляття повністю виконалося, адже важко точно сказати, що таке Мероз. Можливо, це було місто, мешканці якого не відгукнулися на початковий заклик піти в бій добровільно. Або ж це місто, що лежало на дорозі, якою втікав Сісера, і його мешканці мали нагоду затримати цього ворога, але не використали такої можливості. Як вони могли не чути про заклик Єгови зібрати добровольців? В їхній місцевості було зібрано десять тисяч людей, які пішли в наступ. Уявіть собі, як мешканці Мероза бачать цього жорстокого воїна, який в розпачі біжить вулицями їхнього міста. Вони мають слушну нагоду посприяти сповненню наміру Єгови і отримати його благословення. Все ж у цей вирішальний момент, замість того щоб щось зробити, мешканці Мероза виявляють байдужість. Якщо так, то ці люди дуже відрізнялися від сміливої Яїл, про вчинок якої розповідається в Суддів 5:24—27!

12. На яку відмінність у мисленні людей вказують слова в Суддів 5:9, 10 і як це має впливати на нас?

¹² У Суддів 5:9, 10 ми читаємо про іншу відмінність між мисленням тих,  хто вирушив у бій з Бараком, і тих, хто не пішов з ним. Девора і Барак похвалили «воєначальників Ізраїля, які пішли добровільно з народом». Вони дуже відрізнялися від людей, які їздили «на рудих ослах» і не пішли в бій через високу думку про себе. Також вони дуже відрізнялися від тих, хто сидів «на розкішних килимах» і любив вишукане життя. На відміну від тих, хто «ходи[в] дорогою», вибираючи легкий шлях, люди, які приєдналися до Барака, охоче пішли в бій, що точився на скелястих схилах гори Тавор і в багнистій долині Кішон. Усім, хто любить задоволення, радилося: «Подумайте!» Їм необхідно було задуматись, що вони втратили можливість взяти участь у виконанні наміру Єгови. Над цим потрібно задуматись і тим, хто не служить Єгові на повну силу в наш час.

13. Чим відрізнялися племена Рувима, Дана та Асира від племен Завулона і Нефталима?

¹³ Ті, хто добровільно пішов у бій, на власні очі побачили, як Єгова звеличує свою верховну владу. Завдяки цьому вони мали що розповісти «про праведні діла Єгови» (Суд. 5:11). Проте в Суддів 5:15—17 сказано, що племена Рувима, Дана та Асира приділяли більше уваги не праці Єгови, а своїм матеріальним багатствам — отарам, кораблям і гаваням. На противагу їм племена Завулона і Нефталима ризикували своїм життям і йшли на смерть, щоб підтримати Девору і Барака (Суд. 5:18). Ці племена по-різному ставилися до добровільного служіння, і ми можемо взяти з цього урок для себе.

14. Як ми показуємо, що підтримуємо верховну владу Єгови?

¹⁴ Нам не потрібно вести буквальну війну, але ми можемо виявляти сміливість, беручи ревну участь у праці проповідування. Сьогодні, як ніколи раніше, в організації Єгови існує велика потреба у добровольцях. Мільйони братів і сестер присвячують своє життя різним видам повночасного  служіння. Вони служать піонерами, бетелівцями або добровольцями на будівництві Залів Царства. Багато вісників різного віку служать добровольцями на конгресах. Крім того, подумайте про старійшин, які служать у комітетах зв’язку з лікарнями чи організовують конгреси. Будьте впевнені, що Єгова надзвичайно цінує і не забуде ваш охочий дух (Євр. 6:10).

15. Як нам визначити, чи ми не збайдужіли до праці Єгови?

¹⁵ Кожному з нас варто запитати себе: «Чи не вважаю я, що більшу частину роботи мають брати на себе інші? Чи не зосереджуюсь на матеріальному збагаченні замість того, щоб виявляти охочий дух? Чи я використовую все, що маю, щоб виконувати чіткий наказ Єгови, наслідуючи віру та сміливість Барака, Девори, Яїл і 10 000 добровольців? Якщо я роздумую над тим, щоб переїхати в інше місто чи країну задля покращення матеріального становища, то чи розглядаю з молитвою, як це позначиться на моїй сім’ї і на зборі?» *

16. Що ми можемо давати Єгові, хоча він і так все має?

¹⁶ Єгова удостоює нас надзвичайної честі, дозволяючи підтримувати його верховну владу. Першими, кого Диявол схилив стати на бік його правління, були люди. Тож своєю рішучою підтримкою правління Єгови ми чітко показуємо Сатані, на чиєму ми боці. Віра і непорочність спонукують нас виявляти охочий дух, і це подобається Єгові (Присл. 23:15, 16). Коли ми показуємо, що підтримуємо правління Бога, він має що відповісти Сатані, який йому дорікає (Присл. 27:11). Отже, залишаючись слухняними й відданими Єгові, ми, по суті, даємо йому щось цінне і цим приносимо йому велику радість.

17. На що вказують слова з Суддів 5:31?

¹⁷ Невдовзі землю населятимуть ті, хто віддає перевагу верховній владі Єгови. Як же ми прагнемо цього дня! Ми поділяємо почуття Девори і Барака, які співали: «Тож хай погинуть усі твої вороги, о Єгово! А ті, хто любить тебе, нехай будуть як сонце, що сходить у славі своїй» (Суд. 5:31). Ці слова виконаються, коли Єгова покладе край злому світові Сатани. Коли почнеться битва Армагеддон, для знищення ворогів не будуть потрібні добровольці з людей. У той час ми будемо стояти і дивитись, як нас рятуватиме Єгова (2 Хр. 20:17). А поки що ми маємо багато нагод зі сміливістю і ревністю сприяти виконанню наміру Єгови.

18. Яку користь приносить іншим ваше добровільне служіння?

¹⁸ «Вихваляйте Єгову... за те, що народ пішов у бій добровільно!» Девора і Барак почали свою пісню перемоги хвалою, яку несли Всевишньому, а не його створінням (Суд. 5:1, 2). Так само і сьогодні ваш охочий дух може спонукувати інших вихваляти Єгову!