1. Як Авраам висловив свою впевненість у тому, що Єгова справедливий? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

«ХІБА Суддя всієї землі не поведеться справедливо?» (Бут. 18:25). Таким запитанням Авраам висловив свою впевненість у тому, що Єгова виявить досконалу справедливість у випадку Содома і Гоморри. Авраам був переконаний, що Єгова ніколи не поведеться несправедливо і не знищить «праведного разом з неправедним». Авраам вважав це неможливим. Приблизно через 400 років після цього Єгова сказав про себе, що «він — Скеля, його діла досконалі, всі його дороги справедливі. Він — Бог вірний, він ніколи не поводиться несправедливо. Він праведний і правдивий» (Повт. 31:19; 32:4).

2. Чому неможливо, щоб Єгова поводився несправедливо?

² Чому Авраам міг висловити свою впевненість у тому, що Єгова завжди судить праведно? Тому що Єгова подає незрівнянний приклад справедливості і праведності. Єврейські слова, які перекладаються як «справедливість» і «праведність», часто вживаються разом у Єврейських Писаннях. По суті, ці поняття дуже подібні  за значенням. Єгова встановив найвищі норми праведності, тож логічно, що його погляд на будь-яку справу завжди справедливий. Крім того, як сказано у Божому Слові, Біблії, «Єгова любить праведність і справедливість» (Пс. 33:5).

3. Наведіть приклади несправедливості в сьогоднішньому світі.

³ Щиросердих людей потішає знання того, що Єгова завжди справедливий, адже світ просякнутий несправедливістю і люди нерідко стають жертвами несправедливого поводження. Наприклад, декого несправедливо визнали винним і ув’язнили. Деякі люди відсиділи у в’язниці десятки років за злочин, якого не вчиняли. І тільки тоді, коли почав використовуватися аналіз ДНК, їхню справу було переглянуто і вони були звільнені. Такі випадки несправедливого ув’язнення викликають розчарування і навіть гнів. Однак християни можуть стикатися з іншого роду несправедливістю, яку значно важче зносити.

4. Як може бути випробувана віра християнина?

⁴ Християни розуміють, що стикатимуться з несправедливістю за межами збору. Проте наша віра може випробовуватися, якщо у зборі ми бачимо чи відчуваємо на собі те, що здається нам несправедливістю. Як ти будеш реагувати, коли з кимось у зборі або з тобою, на твою думку, погано обійшовся хтось з одновірців? Чи це стане для тебе каменем спотикання?

5. Чому християнин не повинен дивуватись, якщо бачить або відчуває на собі несправедливість у зборі?

⁵ Усі ми недосконалі і схильні до гріха, тому усвідомлюємо, що ми іноді можемо зазнавати несправедливого ставлення з боку одновірців або самі можемо поставитись несправедливо до когось у зборі (1 Ів. 1:8). Такі випадки трапляються нечасто. Коли ж таке стається, вірні християни не дивуються, і це не доводить їх до спотикання. Єгова небезпідставно дав нам у своєму Слові практичні поради, які допомагають зберігати непорочність, навіть якщо до нас несправедливо ставляться наші брати і сестри (Пс. 55:12—14).

6, 7. З якою несправедливістю у зборі зіткнувся один брат і які риси допомогли йому правильно повестися в цій ситуації?

⁶ Розгляньмо приклад Віллі Діля. Починаючи з 1931 року брат Діль вірно служив у Бетелі в Берні (Швейцарія). У 1946 році він навчався у восьмому класі школи «Гілеад» у штаті Нью-Йорк (США). Пізніше його призначили районним наглядачем у Швейцарії. У своєму життєписі брат Діль розповів: «У травні 1949 року я повідомив філіал у Берні про моє бажання одружитися». Якою була відповідь з філіалу в Берні? «Нас позбавили всіх привілеїв, крім служіння піонерами». Брат Діль пояснив: «Мені не дозволили виступати з промовами... Багато братів і сестер ставилися недружньо до нас, як до виключених».

⁷ Як повівся в цій ситуації брат Діль? «Ми знали, що одружуватися не порушувало біблійних принципів, і потішалися молитвою і надіялися на Єгову»,— сказав він. Брат Діль зазнав несправедливості через неправильний погляд братів на одруження. Зрештою цей погляд був виправлений, і Віллі Діль знову міг виконувати теократичні обов’язки. Єгова  винагородив його за відданість *. Нам варто запитати себе: «А що, якби я зіткнувся з такою несправедливістю? Чи я мав би подібний духовний погляд і терпеливо чекав би на Єгову? Чи, навпаки, відразу взяв би справу у свої руки?» (Присл. 11:2; прочитайте Михея 7:7).

8. Чому ти можеш дійти помилкового висновку про те, що ти або хтось у зборі став жертвою несправедливості?

⁸ А втім, ти можеш помилятися, вважаючи себе або когось іншого в зборі жертвою несправедливості. Ми можемо не знати усіх фактів або через свою недосконалість неправильно щось розуміти. У будь-якому разі — правильний наш погляд на ситуацію чи ні — з молитвою покладаймося на Єгову і залишаймось відданими йому. Завдяки цьому ми ніколи не почнемо розпалюватися «гнівом на Єгову». (Прочитайте Прислів’я 19:3.)

9. Які приклади ми розглянемо в цій і наступній статтях?

⁹ Розгляньмо три випадки несправедливості, які трапилися серед народу Єгови в біблійні часи. У цій статті ми поговоримо про те, як Авраамів правнук Йосип зіткнувся з несправедливим ставленням з боку рідних братів. У наступній статті ми проаналізуємо, як Єгова повівся з ізраїльським царем Ахавом, а також обговоримо ситуацію, в якій опинився апостол Петро в сирійській Антіохії. Розглядаючи ці приклади, намагайся побачити, що́ допоможе тобі зосереджуватися на духовному і зберігати свої стосунки з Єговою, особливо тоді, коли ти вважаєш, що зіткнувся з несправедливістю.

10, 11. а) Якої несправедливості зазнав Йосип? б) Яка нагода випала Йосипу, коли він сидів у в’язниці?

¹⁰ Йосип, вірний служитель Єгови, зазнав несправедливості не лише від сторонніх людей, але й від рідних братів, і це завдало йому ще більше болю. Коли Йосипу було 17 років, брати викрали його і продали в рабство. Йосипа проти його волі було забрано в Єгипет (Бут. 37:23—28; 42:21). Пізніше в цій чужій країні його фальшиво звинуватили у спробі зґвалтування і без суду кинули до в’язниці (Бут. 39:17—20). Близько 13 років він зносив тяжкі випробування, будучи рабом і в’язнем. Чого ми можемо навчитися з прикладу Йосипа і як це допоможе нам, якщо ми стикнемося з несправедливістю з боку одновірців?

¹¹ Йосип мав можливість розказати про свою справу іншому в’язню. Цей в’язень колись був головним чашником царя. Якось під час їхнього спільного ув’язнення чашнику приснився сон, і Йосип розтлумачив його. Йосип пояснив, що чашника повернуть на його колишнє місце при дворі фараона. Переказавши отримане від Бога тлумачення, Йосип використав нагоду і пояснив свою ситуацію. Ми можемо багато чого навчитися не тільки з того, що розповів Йосип, але й з того, чого він не розповів (Бут. 40:5—13).

12, 13. а) Як зі слів Йосипа видно, що він не змирився з несправедливістю, якої зазнавав? б) Про що Йосип, очевидно, не розповів чашнику?

¹² Прочитайте Буття 40:14, 15. Зверніть увагу, що Йосип, розповідаючи про себе, сказав, що його «викрали».  Безсумнівно, він був жертвою несправедливості. Крім того, Йосип зазначив, що не винен у злочині, за який був ув’язнений. Тому він попросив чашника згадати про нього перед фараоном. З якою метою? Щоб той допоміг Йосипу вийти з в’язниці.

¹³ Як видно зі слів Йосипа, він не був людиною, яка просто змирилася зі своїм становищем. Він добре усвідомлював, що неодноразово зазнав несправедливості. Йосип чітко пояснив свою ситуацію чашнику, який міг йому допомогти. Але зверніть увагу: у Святому Письмі не згадується, що Йосип комусь розповів про те, що його викрали рідні брати. Про це не знав навіть фараон. Коли Йосипові брати прийшли до Єгипту і примирилися з Йосипом, фараон радо прийняв їх, запропонував їм жити в Єгипті і користуватися «всім найліпшим в єгипетському краю» (Бут. 45:16—20).

14. Що захистить нас від пастки негативних висловлювань, якщо ми зазнаємо́ несправедливості в зборі?

¹⁴ Коли християнин вважає, що став жертвою несправедливості, він має бути обачним, щоб не поширювати згубних пліток. Звичайно, цілком доречно шукати допомоги в старійшин і, якщо якийсь член збору винен у серйозному гріху, повідомити їм про це (Лев. 5:1). Однак багато суперечок, які не пов’язані з серйозним гріхом, можна залагодити без сторонніх осіб, навіть без старійшин. (Прочитайте Матвія 5:23, 24; 18:15.) Тож віддано застосовуймо біблійні принципи в таких ситуаціях. Іноді ми можемо усвідомити, що взагалі не були жертвою несправедливості. Тоді ми будемо дуже раді, що не звели наклепу на одновірця і не погіршили цим ситуацію. Пам’ятаймо: праві ми чи помиляємося, поширення згубних пліток ніколи не поліпшить ситуацію. Відданість Єгові  і нашим братам захистить нас від такої помилки. Про «того, хто в бездоганності ходить» псалмоспівець сказав: «Він ні на кого не зводить наклепів, не чинить зла своєму ближньому і не обмовляє своїх друзів» (Пс. 15:2, 3; Як. 3:5).

15. Як стосунки Йосипа з Єговою принесли йому благословення?

¹⁵ Ми можемо взяти ще один важливий урок з прикладу Йосипа. Звернімо увагу на його стосунки з Єговою. Упродовж 13 років тяжких випробувань Йосип показував, що дивився на все з погляду Бога (Бут. 45:5—8). Він ніколи не вважав Єгову винним у тому, що з ним сталося. Хоча Йосип пам’ятав про несправедливість, з якою зіткнувся, він не озлобився. А найважливіше, Йосип не дозволяв, щоб недосконалості і неправильні вчинки інших відділили його від Єгови. Завдяки відданості Йосип мав можливість побачити руку Єгови, який виправив несправедливість і поблагословив його самого і його рідних.

16. Чому, зазнаючи несправедливості в зборі, ми маємо нагоду ще більше наблизитися до Єгови?

¹⁶ Ми повинні так само дорожити своїми стосунками з Єговою і оберігати їх. Ніколи не дозволяймо недосконалості наших братів відділити нас від Бога, якого ми любимо і якому поклоняємося (Рим. 8:38, 39). Натомість, якщо одновірець ставиться до нас несправедливо, наслідуймо Йосипа і ще більше наближаймося до Єгови, переймаючи його погляд. Коли ми, застосувавши біблійні принципи, зробили все можливе, щоб виправити ситуацію, необхідно залишити справу в руках Єгови і бути впевненими, що він все виправить у свій час і по-своєму.

17. Як ми покажемо, що покладаємося на «Суддю всієї землі»?

¹⁷ Поки ми живемо в цій системі, ми можемо сподіватися, що до нас час від часу будуть ставитися несправедливо. У деяких ситуаціях ти або твої друзі можете вважати, що з вами або з кимось іншим у зборі повелися несправедливо. Хай це не стане для вас каменем спотикання (Пс. 119:165). Як вірні служителі Бога, ми віддано і з молитвою покладаємося на нього. Водночас ми скромно визнаємо, що нам відомі не всі факти. Ми чітко усвідомлюємо, що є недосконалими і можемо неправильно щось розуміти. З прикладу Йосипа ми побачили, що потрібно уникати негативних висловлювань, оскільки вони лише погіршують ситуацію. Зрештою, замість того щоб брати справу у свої руки, виявляймо відданість і терпеливо чекаймо на Єгову, який усе виправить. Такий підхід, безперечно, принесе Боже схвалення і благословення, як це було у випадку з Йосипом. Ми можемо не сумніватися, що Єгова, «Суддя всієї землі», завжди чинить те, що правильне, бо «всі його дороги справедливі» (Бут. 18:25; Повт. 32:4).

18. Що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁸ У наступній статті ми розглянемо ще два випадки несправедливості, які трапились серед народу Єгови в біблійні часи. Обговорення цих розповідей покаже, як смирення і готовність прощати пов’язані з поглядом Єгови на справедливість.