1. Яке підбадьорення дав Єгова після бунту в Едемі?

ВІД часу, коли люди стали грішними і недосконалими, Єгова завжди показував, що є Богом, який підбадьорює. Відразу після бунту в Едемі він виголосив пророцтво, з якого майбутні нащадки Адама могли черпати силу. Не все ще було втрачено. Зрозумівши пророчу обіцянку, записану в Буття 3:15, люди мали б надію, що зрештою «змій стародавній», Сатана Диявол, і всі його злі діла будуть знищені (Об’яв. 12:9; 1 Ів. 3:8).

2. Як Єгова підбадьорив Ноя?

² Ной жив у безбожному світі, просякнутому насиллям і сексуальними збоченнями. Лише він та його сім’я були служителями Єгови. Це могло його знеохочувати (Бут. 6:4, 5, 11; Юди 6). Однак Єгова  підбадьорив Ноя, щоб він мав силу і далі ходити з Богом (Бут. 6:9). Єгова сказав Ною, що вирішив вигубити той злий світ, і дав йому чіткі вказівки, як врятувати свою сім’ю (Бут. 6:13—18). Єгова був для Ноя Богом, який підбадьорює.

3. Яке підбадьорення отримав Ісус Навин? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

³ Пізніше Ісус Навин отримав складне завдання — ввести Божий народ в Обіцяний край. Це означало, що він мав перемогти могутні війська народів, які населяли цю територію. В Ісуса Навина було багато причин для тривог. Знаючи про це, Єгова наказав Мойсею підтримати Ісуса Навина. Бог сказав: «Зроби Ісуса провідником, підбадьор його і зміцни, бо саме він переведе народ через цю річку і допоможе йому успадкувати край, який ти побачиш» (Повт. 3:28). Перш ніж Ісус Навин почав діяти, Єгова особисто підбадьорив його, сказавши: «Тож знову наказую тобі: будь мужній і сильний. Не бійся і не лякайся, адже Єгова, твій Бог, буде з тобою всюди, куди ти підеш» (Іс. Нав. 1:1, 9). Яке ж це чудове запевнення!

4, 5. а) Як Єгова підбадьорив свій стародавній народ? б) Як Єгова підбадьорив свого Сина?

⁴ Єгова підбадьорював не тільки окремих людей, але й свій народ в цілому. Бог знав, що юдеї потребуватимуть потіхи, коли потраплять у полон до Вавилону. Тому у своєму пророцтві він сказав: «Не бійся, бо я з тобою. Не тривожся, бо я — твій Бог. Зміцню я тебе й допоможу тобі. Я буду підтримувати тебе правою рукою праведності» (Ісаї 41:10). Перші християни отримали подібне запевнення, і те саме можна сказати про Божий народ у наш час. (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4.)

⁵ Ісус теж отримав підбадьорення від свого Батька. Під час хрещення Ісус почув голос з неба: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений» (Матв. 3:17). Як же ці слова, мабуть, зміцнювали Ісуса впродовж земного служіння!

6. Як приклад про таланти служить для нас підбадьоренням?

⁶ Ісус наслідував свого Батька, підбадьорюючи інших. У прикладі про таланти, який Ісус навів у своєму пророцтві про закінчення цього віку, він заохочував до вірності. Кожного з вірних рабів пан похвалив: «Молодець, добрий і вірний рабе! Ти був вірний у малому, тому я призначу тебе над чимось більшим. Тішся разом зі своїм паном» (Матв. 25:21, 23). Ці слова неабияк підбадьорили його учнів, і вони продовжили вірно служити Єгові.

7. Яке підбадьорення Ісус дав своїм апостолам, зокрема Петрові?

⁷ Апостоли Ісуса часто сперечалися, хто з них найбільший. Проте він терпеливо заохочував їх виявляти смирення і бути слугами, а не панами (Луки 22:24—26). Зокрема Петро кілька разів засмучував Ісуса (Матв. 16:21—23; 26:31—35, 75). Ісус не відкинув Петра, а підбадьорював його і навіть доручив йому завдання зміцнити своїх братів (Ів. 21:16).

8. Як Єзекія підбадьорив воєначальників та народ Юди?

⁸ Ще до того, як Син Єгови прийшов на землю і на своєму досконалому прикладі показав, як підбадьорювати, вірні служителі Єгови розуміли, наскільки важливо підбадьорювати інших. Коли ассирійці готувалися напасти на юдеїв, Єзекія зібрав воєначальників і народ, щоб підбадьорити їх. «Почувши слова Юдиного царя Єзекії, народ зміцнився». (Прочитайте 2 Хронік 32:6—8.)

9. Чого ми вчимося з книги Йова про те, як підбадьорювати інших?

⁹ Хоча Йов сам потребував потіхи, він пояснив своїм трьом «поганим розрадникам», як підбадьорювати інших. Йов сказав їм, що, якби він був на їхньому місці, то «зміцняв би [їх] своєю мовою, розраджував і заспокоював би своїми устами» (Йова 16:1—5). Зрештою Йов отримав підбадьорення від Елігу і від самого Єгови (Йова 33:24, 25; 36:1, 11; 42:7, 10).

10, 11. а) Чому Їфтахова дочка потребувала підбадьорення? б) Хто сьогодні заслуговує підбадьорення?

¹⁰ Їфтахова дочка також потребувала підбадьорення. Перед тим як суддя Їфтах рушив на аммонітян, він пообіцяв: якщо Єгова благословить його перемогою, то він віддасть на служіння при святині першого, хто вийде йому назустріч після переможної битви. Першою, хто його зустрів, була його дочка, його єдина дитина. Вона вийшла, щоб розділити радість його перемоги. І це розбило серце Їфтахові. Але він дотримався своєї обіцянки і послав свою доньку, незайману дівчину, в Шіло, щоб вона служила при святому наметі все своє життя (Суд. 11:30—35).

¹¹ Хоча це було дуже важко для Їфтаха, ще важче, очевидно, було його дочці, яка охоче погодилася з рішенням свого батька (Суд. 11:36, 37). Так вона відмовилась від права вийти заміж, мати дітей, зберегти свій рід і спадщину. Як же вона потребувала потіхи і підбадьорення! Біблія розповідає: «В Ізраїлі з’явився такий звичай: з року в рік — чотири дні на рік — молоді ізраїльтянки ходять хвалити доньку гілеадівця Їфтаха» (Суд. 11:39, 40). Хіба неодружені християни, які дбають більше «про Господнє», не заслуговують похвали і підбадьорення? (1 Кор. 7:32—35).

12, 13. Як Петро зміцнив своїх братів?

¹² У ніч перед своєю смертю Ісус сказав апостолу Петру: «Симоне, Симоне, ось Сатана зажадав просіяти вас, як пшеницю. Але я благав про тебе, щоб віра твоя не ослабла. І ти, коли повернешся, зміцни своїх братів» (Луки 22:31, 32).

¹³ Петро був стовпом у ранньому християнському зборі (Гал. 2:9). Сміливість, яку він виявив у П’ятидесятницю та пізніше, служила підбадьоренням для братів і сестер. Наприкінці свого довгого служіння він пояснив одновірцям: «Я написав вам кілька слів... щоб підбадьорити та з усією серйозністю  засвідчити, що ви справді маєте незаслужену доброту Бога. Твердо стійте в ній» (1 Пет. 5:12). Протягом віків натхнені листи Петра були і залишаються джерелом підбадьорення для християн. Як же ми потребуємо такого підбадьорення, чекаючи сповнення обіцянок Єгови! (2 Пет. 3:13).

14, 15. Чому натхнені писання апостола Івана залишаються джерелом підбадьорення для християн упродовж багатьох віків?

¹⁴ Апостол Іван теж був стовпом у ранньому християнському зборі. Його захоплива євангельська розповідь про служіння Ісуса є джерелом підбадьорення для християн аж дотепер. Лише в Євангелії від Івана записані слова Ісуса про те, що любов — це розпізнавальна ознака його правдивих учнів. (Прочитайте Івана 13:34, 35.)

¹⁵ Три листи Івана містять ще інші дорогоцінні істини. Якщо нас гнітить тягар гріха, ми відчуваємо справжнє полегшення, читаючи слова: «Кров Ісуса... очищає нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:7). І, коли наше серце засуджує нас, ми зі сльозами вдячності на очах читаємо, що «Бог більший від наших сердець» (1 Ів. 3:20). Тільки Іван написав, що «Бог є любов» (1 Ів. 4:8, 16). У своєму другому і третьому листах Іван хвалить християн, які «і далі ходять у правді» (2 Ів. 4; 3 Ів. 3, 4).

16, 17. Як апостол Павло підбадьорював перших християн?

¹⁶ З-поміж усіх апостолів Павло, мабуть, найбільше підбадьорював своїх братів. Очевидно, що на зорі християнства більшість апостолів залишалася в Єрусалимі, де перебував керівний орган (Дії 8:14;  15:2). Християни в Юдеї проповідували про Христа людям, які через вплив юдаїзму вже вірили в одного Бога. Однак святий дух скерував апостола Павла проповідувати людям з інших народів, які належали до греко-римського суспільства і поклонялися багатьом богам (Гал. 2:7—9; 1 Тим. 2:7).

¹⁷ Павло подорожував по всій території сучасної Туреччини, а також у Греції та Італії, засновуючи християнські збори серед інших народів. Ці новонавернені християни «постраждали від рук своїх земляків» і потребували підбадьорення (1 Фес. 2:14). Приблизно 50 року н. е. Павло написав новосформованому збору у Фессалоніках: «Ми завжди дякуємо Богові, коли згадуємо всіх вас у молитвах, бо постійно пам’ятаємо ваше діло віри і працю, що ви виконуєте з любові, а також вашу витривалість» (1 Фес. 1:2, 3). Крім того, він заохочував їх підкріпляти одне одного: «Продовжуйте підбадьорювати та зміцняти одне одного» (1 Фес. 5:11).

18. Як керівний орган у першому столітті підбадьорив Пилипа?

¹⁸ Керівний орган у першому столітті був джерелом підбадьорення як для тих, хто брав провід у зборах, так і для християн загалом. Коли Пилип проповідував про Христа самарянам, він мав цілковиту підтримку від керівного органу. Керівний орган послав до них Петра та Івана, які належали до цього органу, щоб вони помолилися за нових християн і щоб ті отримали святий дух (Дії 8:5, 14—17). Як же, ймовірно, підбадьорився Пилип і новонавернені християни, відчувши підтримку від керівного органу!

19. Як вплинув на ранній християнський збір лист від керівного органу?

¹⁹ Пізніше керівний орган мав вирішити, чи потрібно християнам, які походили з інших народів, обрізатися, як цього вимагав від юдеїв Закон Мойсея (Дії 15:1, 2). Під керівництвом святого духу і після обговорення уривків з Писань відповідальні брати вирішили, що цього не потрібно більше робити, і написали листа до зборів. Потім вони відправили представників керівного органу, які мали передати цей лист зборам. Яким був результат? «Прочитавши його, всі дуже підбадьорились і зраділи» (Дії 15:27—32).

20. а) Як Керівний орган підбадьорює міжнародне братство в наші дні? б) Яке запитання буде обговорюватися в наступній статті?

²⁰ У наші дні Керівний орган Свідків Єгови підбадьорює членів родини Бетелю та інших спеціальних повночасних служителів, а також усе міжнародне братство правдивих християн. Подібно як християни в першому столітті, ми теж дуже радіємо, отримуючи таке підбадьорення. До того ж у 2015 році Керівний орган видав брошуру «Повернись до Єгови», яка неабияк підбадьорила багатьох людей по всьому світі. Але чи лише ті, хто наділений владою, мають наслідувати Єгову, підбадьорюючи інших? Відповідь на це запитання буде обговорюватися в наступній статті.