1, 2. а) Чому людей за днів апостола Павла непокоїли теми рабства і свободи? б) Хто, за словами Павла, є Джерелом справжньої свободи?

ЛЮДИ в Римській імперії, серед яких жили перші християни, з гордістю вважали себе поборниками права, справедливості та свободи. Усе ж своєю могутністю і славою ця імперія великою мірою завдячувала рабам. У певний період раби становили приблизно 30 відсотків її населення. Безсумнівно, теми рабства і свободи непокоїли звичайних людей, у тому числі християн.

² У своїх листах апостол Павло багато писав про свободу. Однак метою його служіння не були політичні чи соціальні реформи, яких домагалися люди в той час. Павло і його одновірці не сподівалися отримати свободу завдяки людським правителям чи організаціям. Вони завзято розповідали людям добру новину про Боже Царство і про незрівнянну цінність викупної жертви Христа Ісуса. Павло звернув увагу одновірців на Джерело справжньої свободи. Наприклад, у своєму другому листі до коринфських християн він чітко сказав, що Єгова — «Дух, а де дух Єгови, там свобода» (2 Кор. 3:17).

3, 4. а) Про що написав Павло у віршах, які передують 2 Коринфян 3:17? б) Що ми повинні робити, щоб здобути свободу, яка походить від Єгови?

 ³ Раніше в цьому листі до коринфян Павло написав про славу, яку випромінювало обличчя Мойсея, коли він зійшов з гори Сінай після того, як говорив з ангелом Єгови. Побачивши Мойсея, люди сповнилися страху, і він закрив своє обличчя покривалом (Вих. 34:29, 30, 33; 2 Кор. 3:7, 13). «Проте коли людина навертається до Єгови, покривало знімається»,— пояснив Павло (2 Кор. 3:16). Що означають його слова?

⁴ Як ми довідалися з попередньої статті, лише Єгова, Творець усього, має абсолютну і необмежену свободу. Тож зрозуміло, що свобода є там, де Єгова і «де дух Єгови». Але щоб здобути таку свободу і пов’язані з нею благословення, ми повинні навернутися до Єгови, тобто розвинути з ним близькі стосунки. У пустелі ізраїльтяни не мали духовного погляду на свої стосунки з Єговою. Їхні серця й розуми наче зачерствіли і були закриті покривалом. Ізраїльтяни хотіли використовувати свою свободу, яку отримали після звільнення з Єгипту, тільки щоб задовольняти свої плотські прагнення (Євр. 3:8—10).

5. а) Яку свободу несе дух Єгови? б) Звідки ми знаємо, що буквальне рабство не обмежує свободу, яку дає Єгова? в) Які запитання нам треба розглянути?

⁵ А втім, свобода, пов’язана з духом Єгови,— це щось більше, ніж звільнення з буквального рабства. Вона перевершує усе те, чого люди сподіваються досягти. Дух Єгови несе визволення з рабства гріха і смерті, а також з рабства фальшивої релігії та її звичаїв (Рим. 6:23; 8:2). Яка ж це славна свобода! Людина може насолоджуватися такою свободою, навіть перебуваючи в ув’язненні чи в рабстві (Бут. 39:20—23). Саме так почувалися сестра Ненсі Юен і брат Гарольд Кінг, які багато років відсиділи у в’язниці за свою віру. Ви можете почути їхні розповіді на телеканалі JW Broadcasting. (Дивіться ІНТЕРВ’Ю І ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ > НЕПОХИТНІ У ВИПРОБУВАННЯХ.) А тепер розгляньмо два запитання: як ми покажемо, що цінуємо свою свободу? І як нам мудро використовувати цю свободу?

6. Як ізраїльтяни показали, що не цінували свободу, яку їм дав Єгова?

⁶ Якщо ми отримали від когось дорогоцінний подарунок, то хочемо виявити йому свою вдячність. Ізраїльтяни не цінували свободу, яку їм подарував Єгова, коли визволив їх з єгипетського рабства. Усього лиш через кілька місяців після визволення вони почали прагнути їжі та напоїв, які мали в Єгипті. До того ж вони нарікали на те, що їм давав Єгова, і навіть захотіли повернутися до Єгипту. Тільки уявіть, для ізраїльтян риба, огірки, кавуни, порей, цибуля і часник були важливішими за свободу поклоніння правдивому Богу Єгові, яку він їм дав! Тож не дивно, що Єгова запалав гнівом на свій народ (Чис. 11:5, 6, 10; 14:3, 4). Це для нас дуже важливий урок.

7. Як Павло сам застосовував пораду, яка міститься в 2 Коринфян 6:1, і як ми можемо це робити?

⁷ Апостол Павло настійно радив усім християнам не сприймати як належне свободу, яку Єгова з добротою дав нам через свого Сина, Ісуса Христа. (Прочитайте 2 Коринфян 6:1.)  Павло почувався нещасним і мучився через докори сумління, адже усвідомлював, що його поневолюють гріх і смерть. Усе ж він сказав: «Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» Чому? Він пояснив своїм одновірцям: «Бо закон духу, завдяки якому можна жити в єдності з Христом Ісусом, визволяє тебе від закону гріха і смерті» (Рим. 7:24, 25; 8:2). Наслідуючи приклад Павла, ми теж не повинні ніколи сприймати як належне те, що Єгова визволив нас з рабства гріха і смерті. Викуп дає нам можливість служити Богові з чистим сумлінням і отримувати від цього справжню насолоду (Пс. 40:8).

8, 9. а) Яке застереження щодо використання свободи дав апостол Петро? б) Які небезпеки нам загрожують сьогодні?

⁸ Ми маємо не лише виявляти вдячність, але й бути обачними, щоб ніколи не зловживати своєю дорогоцінною свободою. Апостол Петро застерігав, щоб ми не використовували своєї свободи для задоволення плотських бажань. (Прочитайте 1 Петра 2:16.) Хіба це застереження не нагадує нам того, що спіткало ізраїльтян у пустелі? Нам теж загрожує небезпека, можливо, навіть ще більша. У світі Сатани тепер безліч спокус, пов’язаних з одягом, зовнішнім виглядом, їжею, напоями, відпочинком, розвагами тощо. Спритні рекламодавці часто послуговуються людьми з красивою зовнішністю, аби переконати нас у тому, що неможливо обійтися без речей, які насправді нам зовсім не потрібні. Як же легко піддатися на такі хитрощі і неправильно використати свою свободу!

⁹ Порада Петра також стосується і більш серйозних сфер життя, скажімо, вибору освіти чи роботи. Приміром, сьогодні в школі молодих людей спонукують зосереджуватися на здобутті вищої освіти в елітних закладах. Їх переконують у тому, що вища освіта забезпечить їм високооплачувану та престижну роботу. Нерідко їм наводять статистичні дані, які показують, наскільки відрізняється заробіток тих, хто закінчує такі заклади, і тих, хто має лише середню освіту. Усе це може бути дуже спокусливим для молодих людей, котрі стоять перед вибором, який може вплинути на все їхнє життя. Про що вони та їхні батьки повинні пам’ятати?

10. Про що слід пам’ятати, коли ми приймаємо особисті рішення, використовуючи свою свободу?

¹⁰ Декотрі можуть думати: оскільки такий вибір — це особиста справа, я вільний вибирати те, що мені подобається, якщо дозволяє моє сумління. Можливо, вони кажуть: «Чому мою свободу має засуджувати чиєсь сумління?» Хоча в нас є свобода вибору в таких питаннях, як освіта і робота, не забуваймо, що наша свобода відносна і всі наші рішення мають наслідки. Тому Павло сказав: «Усе дозволено [або «законне», прим.], але не все корисне. Усе дозволено, але не все зміцняє» (1 Кор. 10:23). Це, безперечно, показує, що наші уподобання не головне, коли йдеться про використання особистої свободи в різних сферах нашого життя. Існують набагато вагоміші фактори, які треба брати до уваги.

11. З якою метою нас було звільнено?

¹¹ Петро не лише застеріг нас, щоб ми не зловживали своєю свободою,  але й пояснив, як правильно нею послуговуватися. Він радив нам використовувати свою свободу «як Божі раби». Отже, справжня мета, з якою Єгова через Ісуса звільнив нас від гріха і смерті, полягає в тому, щоб ми присвятили все своє життя служінню Богові.

12. Який приклад подав нам Ной і його сім’я?

¹² Ми не зловживатимемо своєю свободою і не потрапимо в рабство світських цілей та особистих бажань, якщо будемо повністю зайняті духовними справами (Гал. 5:16). Розгляньмо приклад патріарха Ноя і його сім’ї. Вони жили в жорстокому та аморальному світі. Усе ж вони не дозволили, щоб на них вплинули бажання і заняття довколишніх людей. Як їм це вдалося? Вони вирішили зосередитись на всьому тому, що доручив їм Єгова,— будували ковчег, запасали харчі для себе і для тварин та перестерігали людей. «І зробив Ной усе, як наказав йому Бог. Саме так він і зробив» (Бут. 6:22). Завдяки цьому Ной і його сім’я пережили кінець тогочасного світу (Євр. 11:7).

13. Яке доручення отримав Ісус і пізніше передав своїм послідовникам?

¹³ А що Єгова наказав нам робити сьогодні? Ми знаємо, що Бог дав Ісусові доручення проповідувати, а Ісус пізніше доручив це завдання своїм учням. (Прочитайте Луки 4:18, 19.) У наш час бог цього світу засліпив розуми більшості людей, і вони перебувають у релігійному, економічному і соціальному рабстві (2 Кор. 4:4). Наш обов’язок — наслідувати приклад Ісуса і допомагати людям пізнати Єгову, Бога свободи, і поклонятися йому (Матв. 28:19, 20). Виконуючи це завдання, ми стикаємося з багатьма труднощами. У деяких країнах люди стають дедалі байдужішими, дехто навіть вороже налаштованим. Кожному з нас варто подумати над таким запитанням: «Чи я можу  використовувати свою свободу, щоб більшою мірою підтримувати працю Царства?»

14, 15. Що вирішують робити багато служителів Єгови? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹⁴ Дуже підбадьорливо бачити, що чимало служителів Єгови усвідомлюють, в який час ми живемо, і спрощують своє життя, щоб розпочати повночасне служіння (1 Кор. 9:19, 23). Дехто з них служить у своїй території, інші переїжджають туди, де є більша потреба у вісниках. Як показують звіти, за останні п’ять років більш ніж чверть мільйона служителів по цілому світі приєдналися до лав повночасних проповідників і середня кількість сталих піонерів перевищила 1 100 000. Як же чудово, що так багато осіб мудро використовують свою свободу для того, щоб служити Єгові! (Пс. 110:3).

¹⁵ Що допомагає цим братам і сестрам мудро використовувати свою свободу? Розгляньмо приклад Джона і Джудіт, які впродовж останніх 30 років служили в декількох країнах. Вони пригадують, що в 1977 році, коли запровадили Школу піонерського служіння, наголошувалось на тому, щоб переїжджати туди, де була більша потреба у вісниках. Поставивши собі таку мету, Джон багато разів міняв роботу, щоб вести просте життя. Зрештою, Джон і Джудіт поїхали проповідувати в іншу країну. Щоб навчитися нової мови, пристосуватися до нової культури і кліматичних умов, вони просили в Єгови допомоги і покладалися на нього. Як вплинули на них ці роки служіння? «Я був цілковито зайнятим найліпшою у світі діяльністю, яка не зрівняється ні з чим іншим.— каже Джон.— Я відчув, що Єгова справді для мене є люблячим батьком. Тепер я краще розумію, що означають слова з Якова 4:8: “Наблизьтесь до Бога, і він наблизиться до вас”. Я усвідомив, що знайшов те, чого шукав,— справжній зміст у житті».

16. Як тисячі наших одновірців, незважаючи на обмежені можливості, мудро використовують свою свободу?

¹⁶ На відміну від Джона і Джудіт, інші через свої обставини можуть служити повночасно тільки короткий період. Усе ж багато хто використовує нагоди допомагати на будівництві теократичних об’єктів по цілому світі. Приміром, коли будувався всесвітній центр у Ворвіку (штат Нью-Йорк), приблизно 27 000 братів і сестер приїжджали на допомогу і працювали від двох тижнів до року чи більше. Багатьом з них довелося піти на певні жертви, щоб там служити. Який же чудовий приклад того, як мудро використовувати свободу, котру дав нам Єгова, Бог свободи! Адже так ми несемо йому хвалу і честь.

17. Яке славне майбутнє чекає на тих, хто мудро використовує свободу, яку дав Бог?

¹⁷ Ми вдячні Єгові за те, що пізнали його і можемо насолоджуватися свободою, яку приносить правдиве поклоніння. Тож показуймо своїми рішеннями, що ми дорожимо цією свободою. Ніколи не послуговуймось своєю свободою неправильно і не зловживаймо нею. Натомість використовуймо свою свободу і нагоди, які вона дає, щоб служити Єгові повною мірою. У такому разі ми зможемо отримати обіцяні Єговою благословення, коли виконаються слова цього пророцтва: «Саме́ створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21).