1, 2. Чому Ісус був стривожений?

В ОСТАННІЙ день свого життя на землі Ісус був стривожений. Невдовзі він мав зазнати болісної смерті від рук беззаконників. Однак Ісус тривожився не лише через свою неминучу смерть. Він глибоко любив свого Батька і хотів догоджати йому. Ісус знав, що, залишившись вірним у цьому тяжкому випробуванні, він посприяє виправданню імені Єгови. Крім того, Ісус любив людей і знав, що наша надія отримати вічне життя залежатиме від того, чи він до смерті залишиться вірним Єгові.

² Хоча Ісус переживав велике емоційне напруження, він зберігав внутрішній мир. «Я залишаю вам мир, свій мир»,— сказав він апостолам (Ів. 14:27). Ісус відчував «Божий мир» — спокій, який людина має завдяки близьким стосункам з Єговою. Цей мир сповнював розум і серце Ісуса та допомагав йому не тривожитися (Філ. 4:6, 7).

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Ніхто з нас ніколи не опиниться в такій ситуації, в якій був Ісус. Але кожен, хто йде за ним, зазна́є випробувань (Матв. 16:24, 25; Ів. 15:20). І, подібно до Ісуса, ми будемо іноді відчувати тривогу. Що нам робити, щоб тривога не панувала над нами і не позбавляла нас душевного миру? Розгляньмо, що́ робив Ісус під час свого служіння на землі. Подивімось, як ми можемо наслідувати його, коли зазнаємо́ випробувань.

4. Які приклади показують, що Ісус часто молився в останній день свого життя на землі, і яка порада для християн міститься в 1 Фессалонікійців 5:17?

⁴ Прочитайте 1 Фессалонікійців 5:17. В останній день свого життя на землі Ісус часто молився. Він помолився під час започаткування спомину своєї смерті, коли спочатку взяв хліб, а потім вино (1 Кор. 11:23—25). Він помолився зі своїми учнями перед тим, як залишити кімнату, в якій вони відсвяткували Пасху (Ів. 17:1—26). Ісус кілька разів молився, коли тієї ж ночі прийшов з учнями на Оливкову гору (Матв. 26:36—39, 42, 44). Також найостанніші слова Ісуса, промовлені перед смертю, були молитвою (Луки 23:46). Ісус молився до Єгови про кожну важливу подію в цей знаменний день.

5. Чому апостолам забракло мужності?

⁵ Завдяки чому Ісус зміг витримати своє випробування? Завдяки тому, що покладався на свого Батька і молився до нього. Проте апостоли не перебували в молитві тої ночі. У результаті в годину випробування їм забракло мужності (Матв. 26:40, 41, 43, 45, 56). Зазнаючи випробувань, ми залишимось вірними, лише якщо будемо наслідувати Ісусів приклад і безперестанку молитися. Про що ми можемо молитися?

6. Як віра допоможе нам зберігати внутрішній мир?

⁶ Ми можемо просити Єгову додати нам віри (Луки 17:5; Ів. 14:1). Нам потрібна віра, тому що Сатана буде випробовувати всіх, хто йде за Ісусом (Луки 22:31). Як віра допоможе нам зберігати внутрішній мир, коли ми раз  за разом стикаємося з труднощами? Якщо ми зробили все, що в наших силах, віра спонукає нас залишити свою проблему в руках Єгови. Оскільки ми віримо, що він може вирішити будь-які проблеми ліпше, ніж ми, наш розум і серце сповнені миром (1 Пет. 5:6, 7).

7. Чого ми вчимося зі слів Роберта?

⁷ Молитва допоможе нам зберігати внутрішній мир, хоч би з якими випробуваннями ми стикнулися. Розгляньмо приклад Роберта, вірного старійшини, якому за 80. Він каже: «Порада з Філіппійців 4:6, 7 допомагає мені зносити чимало випробувань у житті. У мене були фінансові проблеми. І я на деякий час перестав служити старійшиною». Що допомагає Роберту зберігати внутрішній мир? «Як тільки я починаю тривожитись, я відразу молюся,— говорить він.— Чим частіше і палкіше я молюся, тим спокійнішим почуваюся».

8. Що ще допомагало Ісусу мати внутрішній мир, згідно з Івана 8:29?

⁸ Прочитайте Івана 8:29. Навіть під час переслідувань Ісус відчував внутрішній мир, адже він знав, що приносить радість своєму Батькові. Ісус залишався слухняним, коли йому було важко це робити. Він любив свого Батька і все своє життя зосереджував на служінні Єгові. Перед приходом на землю Ісус був Божим майстром (Присл. 8:30). На землі він ревно навчав інших про свого Батька (Матв.  6:9; Ів. 5:17). Ця праця приносила Ісусові велику радість (Ів. 4:34—36).

9. Як зайнятість у проповідницькій праці допомагає нам зберігати внутрішній мир?

⁹ Ми наслідуємо Ісуса, якщо слухаємося Єгови і є «завжди зайнятими в Господній праці» (1 Кор. 15:58). Коли ми із за́палом віддаємось проповідницькій праці, наші проблеми відходять на другий план (Дії 18:5). Приміром, люди, яких ми зустрічаємо в служінні, часто мають серйозніші проблеми, ніж ми. Усе ж, коли вони вчаться любити Єгову і застосовують його поради, їхнє життя поліпшується і вони стають щасливішими. З кожним таким випадком ми стаємо ще більш впевненими в тому, що Єгова буде дбати про нас. Така впевненість допомагає нам зберігати внутрішній мир. У правдивості цього переконалася одна сестра, яка все своє життя бореться з депресією і почуттям нікчемності. Вона каже: «Коли я зайнята служінням, я почуваюся щасливішою і емоційно врівноваженішою. Я думаю, це тому, що завдяки проповідуванню я почуваюся дуже близько до Єгови».

10. Чого ви навчилися зі слів Бренди?

¹⁰ Розгляньмо також приклад сестри, яку звати Бренда. Вона і її дочка страждають від розсіяного склерозу. Бренда прикута до інвалідного візка і швидко втомлюється. Іноді ця сестра проповідує від дому до дому, але переважно вона свідчить у листах. Бренда розповідає: «Коли я зрозуміла, що мій стан не поліпшиться в цьому світі, і змирилася з цим, я змогла повністю зосередитися на служінні. Служіння відвертає мою увагу від тривог. Воно спонукує мене зосереджуватися на тому, щоб допомагати людям, з якими я спілкуюся на території нашого збору. Служіння постійно нагадує мені про мою надію на майбутнє».

11—13. а) З чого видно, що апостоли та деякі інші люди були справжніми друзями для Ісуса? б) Як на Ісуса впливали його друзі?

¹¹ Упродовж всього служіння Ісуса вірні апостоли були для нього справжніми друзями. Вони були живим прикладом того, про що сказано в прислів’ї: «Буває друг, більше прив’язаний, ніж брат» (Присл. 18:24). Ісус дорожив такими друзями. Коли Ісус виконував служіння, його рідні брати не вірили в нього (Ів. 7:3—5). Якось його родичі навіть подумали, що він зійшов з розуму (Марка 3:21). А вірним апостолам в ніч перед своєю смертю Ісус сказав: «Ви залишалися зі мною у моїх випробуваннях» (Луки 22:28).

¹² Інколи апостоли засмучували Ісуса. Однак він не зосереджувався на їхніх помилках, а бачив, що вони вірили в нього (Матв. 26:40; Марка 10:13, 14; Ів. 6:66—69). В останню ніч перед стратою Ісус сказав цим відданим чоловікам: «Я ж назвав вас друзями, бо відкрив вам усе, що чув від Батька» (Ів. 15:15). Поза всяким сумнівом, друзі Ісуса були для нього джерелом великого підбадьорення. Підтримка, яку вони надавали Ісусові в служінні, сповнювала його надзвичайною радістю (Луки 10:17, 21).

¹³ Крім апостолів, Ісус мав інших друзів — чоловіків і жінок, які підтримували його у проповідницькій праці  та надавали йому іншу допомогу. Дехто запрошував його у свій дім поїсти (Луки 10:38—42; Ів. 12:1, 2). Інші подорожували з Ісусом і ділилися з ним своїм майном (Луки 8:3). Ісус мав хороших друзів, бо сам був хорошим другом для них. Він робив їм добро і не очікував від них неможливого. Ісус був досконалим, але цінував підтримку своїх недосконалих друзів. І вони, безперечно, допомагали йому зберігати внутрішній мир.

14, 15. Як знаходити добрих друзів і як вони можуть допомагати нам?

¹⁴ Хороші друзі допоможуть нам залишатися відданими Єгові. Щоб знайти добрих друзів, треба самому бути добрим другом для інших (Матв. 7:12). Наприклад, Біблія заохочує нас використовувати свій час і сили, щоб допомагати іншим, особливо «нужденним» (Еф. 4:28). Подумайте, кому у вашому зборі ви можете допомогти. Чи могли б ви зробити покупки для вісника, який не виходить з дому, або допомогти з продуктами сім’ї, яка має фінансові труднощі? Якщо ви вмієте користуватися веб-сайтом jw.org^® або програмою JW Library^®, чому б вам не навчити інших членів збору відшукувати в них духовні скарби? Активно допомагаючи іншим, ми будемо почуватися щасливими (Дії 20:35).

¹⁵ Друзі будуть підтримувати нас, коли ми зіткнемося з випробуваннями, і допомагатимуть нам зберігати внутрішній мир. Подібно як Елігу вислуховував Йова, коли той говорив про свої  випробування, наші друзі допомагають нам, терпеливо вислуховуючи нас, коли ми розповідаємо про свої переживання (Йова 32:4). Не слід очікувати, що друзі будуть приймати за нас рішення, але було б мудро прислухатися до їхніх порад, що ґрунтуються на Біблії (Присл. 15:22). Цар Давид смиренно приймав допомогу від своїх друзів. Ми теж повинні смиренно приймати допомогу від друзів, коли її потребуємо (2 Сам. 17:27—29). Безумовно, хороші друзі — це дар від Єгови (Як. 1:17).

16. Лише за якої умови ми можемо отримати мир, згідно з Філіппійців 4:6, 7? Поясніть.

¹⁶ Прочитайте Філіппійців 4:6, 7. Чому Єгова каже, що ми можемо отримати його мир «завдяки Христу Ісусу»? Тому що ми матимемо справжній мир у своїх думках і почуттях, тільки якщо розуміємо роль Ісуса у виконанні Божого наміру і віримо в нього. Приміром, завдяки Ісусовій викупній жертві усі наші гріхи можуть бути прощені (1 Ів. 2:12). Як же потішає нас ця думка! Ісус, як Цар Божого Царства, усуне всю шкоду, завдану нам Сатаною і його світом (Ісаї 65:17; 1 Ів. 3:8; Об’яв. 21:3, 4). Це дає нам чудову надію. І хоча Ісус доручив нам нелегке завдання, він перебуває з нами, підтримуючи нас в останні дні цього світу (Матв. 28:19, 20). Хіба це не вселяє в нас мужність? Потіха, надія і мужність — це камені міцного фундаменту, який лежить в основі нашого внутрішнього миру.

17. а) Як християнин може зберігати внутрішній мир? б) Чого ми зможемо досягти, згідно з обіцянкою, записаною в Івана 16:33?

¹⁷ Тож як вам зберігати внутрішній мир, коли ви зазнаєте серйозних випробувань? Ви можете робити те, що робив Ісус. По-перше, постійно моліться. По-друге, слухайтесь Єгови і ревно проповідуйте навіть за складних обставин. По-третє, покладайтеся на допомогу друзів у час випробувань. Тоді Божий мир берегтиме ваш розум і серце. І, подібно до Ісуса, ви переможете в будь-яких випробуваннях. (Прочитайте Івана 16:33.)