1. Що хочуть робити всі Божі служителі і чому? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

ІСУС ХРИСТОС дав наказ своїм послідовникам: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів» (Матв. 28:19). Усі вірні Божі служителі хочуть навчитися старанно виконувати доручене їм служіння (2 Тим. 4:5). Проповідницька праця є важливішою, кориснішою і нагальнішою за будь-яке інше заняття в житті. Однак не завжди легко присвячувати служінню стільки часу, скільки ми хочемо.

2. Через що нам може бути важко виконувати своє служіння?

² Інші важливі справи теж вимагають нашого часу і сил. Можливо, нам доводиться працювати багато годин на день, щоб забезпечувати найнеобхіднішим себе і своїх рідних, або на нас лежать інші сімейні обов’язки. Ми можемо боротися з хворобою, відчувати депресію або стикатися з проблемами, пов’язаними з похилим віком. Як нам старанно виконувати своє служіння за таких складних обставин?

3. Який висновок ми можемо зробити з Ісусових слів, записаних у Матвія 13:23?

³ Якщо через наші обставини ми не можемо присвячувати служінню Єгові стільки часу, скільки хотіли б, не варто знеохочуватись. Ісус знав, що не всі ми будемо приносити плоди Царства в однаковій мірі. (Прочитайте Матвія 13:23.) Єгова надзвичайно цінує наші зусилля, якщо, служачи йому, ми робимо все, що в наших силах (Євр. 6:10—12). Проте ми можемо розуміти, що за наших обставин могли б робити більше. З цієї статті ми дізнаємось, як нам ставити служіння на перше місце в нашому житті, вести просте життя і відточувати своє вміння проповідувати  і навчати. Але спочатку розгляньмо, що означає старанно виконувати своє служіння.

4. Що означає старанно виконувати своє служіння?

⁴ Просто кажучи, щоб старанно виконувати своє служіння, необхідно брати якнайповнішу участь у праці проповідування та навчання. Однак має значення не тільки час, який ми цьому присвячуємо. Для Єгови важливі наші спонуки. Ми любимо Єгову і свого ближнього, тому виконуємо християнське служіння * від усієї душі (Марка 12:30, 31; Кол. 3:23). Служити Богові від усієї душі означає віддаватися служінню, повною мірою використовуючи свої сили і здібності. Виконання проповідницької праці — це велика честь для нас. Якщо ми це розуміємо, то намагаємося ділитися доброю новиною з якомога більшою кількістю людей.

5, 6. Як людина, маючи небагато часу, може ставити служіння на перше місце в житті? Поясніть на прикладі.

⁵ Уявіть собі хлопця, який любить грати на гітарі і робить це при кожній нагоді. Але щоб заробляти на прожиття, він з понеділка по п’ятницю працює касиром у магазині. Хоча він більшу частину часу проводить у магазині, його серце належить музиці. Хлопець прагне вправлятися в музиці і стати професійним музикантом. Тому він використовує кожну зручну нагоду, аби хоча б трошки пограти на гітарі.

⁶ Щось подібне можна сказати і про тебе, якщо ти не можеш присвячувати праці проповідування стільки часу, скільки тобі хотілось би. Однак ти любиш проповідувати і намагаєшся вправлятися в цьому, щоб досягати доброю новиною сердець людей. Через брак часу ти можеш думати, як тобі ставити працю проповідування на перше місце в житті.

7, 8. Як ми можемо наслідувати Ісуса в тому, як ставитися до служіння?

⁷ Ісус подав видатний приклад у тому, як ставитися до служіння. Для нього найважливішим у житті було проповідування про Боже Царство (Ів. 4:34, 35). Він проходив сотні кілометрів, щоб проповідувати якомога більшій кількості людей. Ісус використовував кожну нагоду, щоб розмовляти з людьми в їхніх домах та в громадських місцях. Все його життя оберталось довкола служіння.

⁸ Ми можемо наслідувати Христа, шукаючи нагод розповідати людям добру новину будь-де і будь-коли. Ми охоче жертвуємо власним комфортом для того, щоб брати участь у праці проповідування (Марка 6:31—34; 1 Пет. 2:21). Деякі члени збору можуть служити спеціальними, повночасними або допоміжними піонерами. Інші вивчають іноземну мову або переїжджають у територію, де є більша потреба у вісниках. Проте значну частину проповідницької праці виконують звичайні вісники Царства, які роблять усе можливе за їхніх обставин. Хоч би як там було, Єгова не вимагає від нас того, що ми не в стані зробити. Він хоче, щоб усі ми з радістю виконували священне служіння, проголошуючи «славну добру новину щасливого Бога» (1 Тим. 1:11; Повт. 30:11).

9. а) Як Павло ставив проповідницьку працю на перше місце в житті, навіть коли йому доводилось заробляти на прожиття? б) Як Павло ставився до служіння, згідно з Дії 28:16, 30, 31?

⁹ Апостол Павло подав хороший приклад у тому, як ставити служіння Богові на перше місце в житті. У Коринфі під час другої місіонерської подорожі він перебував у скрутному становищі і був змушений деякий час виготовляти намети. Але виготовлення наметів не було для Павла справою його життя. Він займався цим ремеслом для того, щоб утримувати себе і звіщати добру новину коринфянам, не отримуючи від них «жодної винагороди» (2 Кор. 11:7). Хоча Павлу доводилося заробляти собі на прожиття, він продовжував ставити служіння на перше місце в житті і проповідував кожної суботи. Коли його обставини змінилися на краще, він зміг приділити проповідуванню більше уваги. Павло «із за́палом віддався проповідуванню Божого слова: він свідчив юдеям і доводив, що Ісус — це Христос» (Дії 18:3—5; 2 Кор. 11:9). Пізніше, перебуваючи два роки під домашнім арештом у Римі, Павло свідчив людям, які до нього приходили, а також писав листи. (Прочитайте Дії 28:16, 30, 31.) Він твердо вирішив, що не дозволить, аби щось відвертало його увагу від служіння. Павло написав: «Оскільки ми... виконуємо таке служіння, ми не падаємо духом» (2 Кор. 4:1). Навіть якщо нам доводиться багато часу працювати на світській роботі, ми, подібно до Павла, все одно можемо ставити проповідування про Царство на перше місце в житті.

10, 11. Як ми можемо старанно виконувати своє служіння, якщо маємо проблеми зі здоров’ям?

¹⁰ Якщо через похилий вік або виснажливу хворобу ми не в стані проповідувати від дому до дому стільки, скільки б хотіли, ми можемо брати участь в інших видах служіння. Перші християни проповідували всюди, де були люди. Вони використовували кожну нагоду, щоб ділитися правдою з усіма, кого зустрічали. Вони свідчили від дому до дому, а також привселюдно і неформально (Дії 17:17; 20:20). Якщо нам важко довго ходити, ми могли б сісти у громадському місці  і проповідувати перехожим. Або ж ми могли б свідчити неформально чи по телефону або писати листи. Чимало вісників з обмеженими можливостями отримують багато радості й задоволення від цих видів проповідницького служіння.

¹¹ Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, ти в змозі старанно виконувати своє служіння. Знову згадаймо апостола Павла. Він сказав: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює» (Філ. 4:13). Павло потребував такого зміцнення, коли захворів під час однієї з місіонерських подорожей. Він пояснив християнам у Галатії: «Перша нагода звіщати вам добру новину з’явилась у мене через мою хворобу» (Гал. 4:13). Так само і твої проблеми зі здоров’ям можуть дати тобі нагоду звіщати добру новину, наприклад, лікарям, медсестрам та іншим медпрацівникам. Чимало з цих людей є на роботі, коли вісники приходять до них додому.

12. Що означає мати «зосереджене» око?

¹² Ісус сказав: «Око — це світильник для тіла. Отже, якщо твоє око зосереджене [або «просте», прим.], то й усе тіло твоє буде світле» (Матв. 6:22). Що він мав на увазі? Ісус показав, що нам потрібно вести просте життя, зосереджуючись на одній меті й не дозволяючи нічому відвертати від неї нашу увагу. Сам Ісус подав нам приклад. Він зосереджував своє життя на служінні і навчав своїх учнів зосереджуватися на служінні Єгові й на Божому Царстві. Ми наслідуємо Ісуса, якщо у своєму житті зосереджуємося на християнському служінні, «шука[ючи]  найперше Царства і Божої праведності» (Матв. 6:33).

13. Що допоможе нам зосередитися на служінні?

¹³ Одна з можливостей зосередитися на служінні — це спростити своє життя, щоб більше часу допомагати людям пізнати і полюбити Єгову *. Приміром, чи могли б ми дещо змінити свій графік роботи, щоб більше часу присвячувати служінню впродовж тижня? Чи могли б менше уваги приділяти деяким розвагам, які забирають багато часу?

14. Які зміни зробила одна подружня пара, щоб приділяти служінню більше часу та уваги?

¹⁴ Саме це зробив старійшина, на ім’я Ілаєс, і його дружина. Він пояснює: «Ми не могли відразу розпочати піонерське служіння, але з чогось треба було починати. Тож ми зробили відносно незначні кроки для того, щоб більше часу приділяти служінню. Наприклад, ми зменшили свої витрати, почали менше часу приділяти розвагам, яких було забагато, як ми тепер бачимо, і домовилися з нашими роботодавцями про гнучкіший графік. У результаті ми змогли проповідувати вечорами, проводити більше біблійних вивчень і навіть двічі на місяць брати участь у служінні серед тижня. Це приносило нам справжню радість».

15, 16. Як ми можемо відточувати своє вміння проповідувати і навчати, згідно з 1 Тимофія 4:13, 15? (Дивіться також інформацію в рамці  «Цілі, які допоможуть мені старанно виконувати своє служіння».)

¹⁵ Ще одна можливість старанніше виконувати своє служіння — це відточувати  своє вміння проповідувати. Людям деяких професій необхідно постійно підвищувати свою кваліфікацію з метою набуття знань і навичок. Щось подібне можна сказати і про нас як про вісників Царства. Нам потрібно постійно навчатися, щоб стати вмілішими проповідниками (Присл. 1:5; прочитайте 1 Тимофія 4:13, 15).

¹⁶ Але як нам і далі робити поступ у служінні? Для цього треба ретельно дотримуватися вказівок, які ми отримуємо на щотижневому зібранні «Наше християнське життя і служіння». На цьому зібранні ми отримуємо навчання, яке допомагає нам відточувати своє вміння проповідувати. Приміром, коли ведучий дає поради тим, хто виконує учнівські завдання, ми можемо зважати на практичні моменти, які допоможуть нам краще виконувати своє служіння. Чому б не застосувати ці поради тоді, коли ми будемо з кимось ділитися доброю новиною? Можна попросити допомоги в наглядача групи для проповідницького служіння або піти з ним чи з іншим досвідченим вісником, піонером або районним наглядачем у служіння. Якщо ми навчимося вміло послуговуватися всіма знаряддями для навчання, то праця проповідування і навчання приноситиме нам більше радості.

17. Що ти відчуватимеш, якщо будеш старанно виконувати своє служіння?

¹⁷ Яка ж це честь, що Єгова дозволяє нам бути його співпрацівниками! (1 Кор. 3:9). Якщо ти намагаєшся «визначати, що є важливішим» і зосереджуєшся на християнському служінні, то будеш служити «Єгові з радістю» (Філ. 1:10; Пс. 100:2). Будучи Божим служителем, ти можеш не сумніватися, що він наділить тебе необхідною силою, щоб виконувати своє служіння, незважаючи на будь-які труднощі чи обмежені можливості (2 Кор. 4:1, 7; 6:4). Незалежно від того, скільки часу ти можеш присвячувати служінню за твоїх обставин, ти маєш підстави радіти, якщо служиш Богові від усієї душі (Гал. 6:4). Старанно виконуючи своє служіння, ти виявляєш любов до Єгови і до ближніх. «Роблячи так, ти врятуєш і себе, і тих, хто тебе слухає» (1 Тим. 4:16).