1, 2. Що таке викуп і чому він нам потрібен?

КОЛИ досконалий чоловік Адам згрішив, він втратив можливість жити вічно. Крім того, він позбавив цієї можливості своїх майбутніх дітей. Вчинку Адама не було виправдання, бо він згрішив свідомо. А як же його діти? Вони ж ні в чому не винні (Рим. 5:12, 14). Чи можна було щось зробити, щоб врятувати їх від смертної кари, на яку їхній прабатько по праву заслужив? Так! Зразу після Адамового гріха Єгова почав виявляти, як врятує мільйони Адамових нащадків від прокляття гріха і смерті (Бут. 3:15). У визначений час Єгова послав на землю свого Сина, щоб той «відда[в] своє життя як викуп за багатьох» (Марка 10:45; Ів. 6:51).

² Що таке викуп? У Грецьких Писаннях слово «викуп» стосується ціни, яку заплатив Ісус, щоб повернути людям те, що вони втратили через Адама (1 Кор. 15:22). Чому нам потрібен викуп? Тому що згідно з Божими нормами справедливості, викладеними в Мойсеєвому законі, за життя треба було віддати життя (Вих. 21:23, 24). Адам втратив досконале людське життя. Тому Ісус, щоб задовольнити вимоги Божої справедливості, віддав своє досконале людське життя (Рим. 5:17). Так він став «Вічним батьком» для всіх, хто вірить у викуп (Ісаї 9:6; Рим. 3:23, 24).

3. Чому Ісус охоче віддав своє досконале життя в жертву, як це видно з Івана 14:31 і 15:13?

³ Ісус охоче віддав своє життя в жертву, тому що дуже любив свого небесного Батька і людей. (Прочитайте Івана 14:31; 15:13.) Ця любов допомогла йому залишитись вірним аж до смерті і виконати волю Батька. Завдяки цьому Єгова здійснить усе, що він з самого  початку задумав для людей і для землі. З цієї статті ми дізнаємось, чому Бог допустив, щоб Ісус перед смертю так сильно страждав. Також ми коротко обговоримо приклад апостола Івана, який був глибоко вдячний за викуп. А в кінці ми розглянемо, як виявляти і поглиблювати свою вдячність Єгові та Ісусу за те, що вони для нас зробили.

4. Опишіть, як помирав Ісус.

⁴ Уявіть, що́ Ісус пережив в останні години перед смертю. Коли римські воїни прийшли схопити Ісуса, він не покликав на допомогу легіони ангелів, хоч і міг це зробити. Пізніше він зніс жорстоке бичування (Матв. 26:52—54; Ів. 18:3; 19:1). Бич, який використовували римляни, роздирав тіло Ісуса, залишаючи глибокі рани. Тоді на закривавлену спину йому звалили важку колоду. Ісус почав тягти стовп на місце страти, але швидко знесилився. Тож воїни змусили нести його стовп випадкового перехожого (Матв. 27:32). Коли Ісус прийшов на місце страти, воїни прибили цвяхами до стовпа його руки і стопи. Після того як стовп поставили вертикально, рани Ісуса розривалися під вагою його тіла. Дивлячись на Ісуса, його друзі горювали, його мати ридала, а юдейські начальники глузували з нього (Луки 23:32—38; Ів. 19:25). Усі ці муки тягнулися не одну годину. Через положення тіла серце і легені Ісуса були стиснуті, і йому ставало дедалі важче дихати. Залишившись вірним до кінця, Ісус з останніх сил звернувся в молитві до Батька. Потім Ісус схилив голову і віддав своє життя (Марка 15:37; Луки 23:46; Ів. 10:17, 18; 19:30). Яка ж повільна, болюча і принизлива смерть!

5. Що завдавало Ісусові найбільшого болю?

⁵ Але найбільшого болю Ісус зазнавав не через саму страту, а через звинувачення, яке йому висунули. Його фальшиво звинуватили у богозневазі — в тому, що він не поважає Бога і його ім’я (Матв. 26:64—66). Ще в Гефсиманському саду сама думка про це завдавала Ісусу настільки сильних мук, що він прагнув, аби Батько оберіг його від такого приниження (Матв. 26:38, 39, 42). Чому Єгова допустив, щоб його улюблений Син страждав і помер? Розгляньмо три причини.

6. Чому Ісус мав бути повішений на стовпі мук?

⁶ Перша причина полягала в тому, що Ісус повинен був звільнити євреїв від прокляття Закону, а для цього його мали повісити на стовпі (Гал. 3:10, 13). Євреї дали обіцянку дотримуватися Божого закону, але не виконали її. Це прокляття тяжіло над ними на додаток до присуду, винесеного їм як грішним нащадкам Адама (Рим. 5:12). У Законі, даному ізраїльтянам, говорилось, що той, хто вчинив гріх, який заслуговує смерті, повинен бути вбитий. У деяких випадках убиту людину могли повісити на стовпі, і це було свідченням того, що вона проклята * (Повт. 21:22, 23; 27:26). Ісус досконало дотримувався Закону і не заслуговував смерті. Тож, коли його повісили на стовпі, він взяв на себе прокляття, що лежало на всіх, хто був під Законом. Таким чином у євреїв з’явилась можливість отримати благословення від жертви Ісуса попри те, що вони його відкинули.

7. У чому полягає друга причина, з якої Бог допустив, щоб його Син страждав?

 ⁷ Розгляньмо другу причину, з якої Бог допустив, щоб його Син страждав. Єгова готував Ісуса до служіння Первосвящеником. Ісус на собі відчув, наскільки важко залишатись слухняним Богові під час суворих випробувань. Йому було так тяжко, що він молив Бога про допомогу «із сильним голосінням та слізьми». Оскільки Ісус зніс такі страшні душевні муки, він, безперечно, розуміє наші потреби і може допомогти, коли ми зносимо випробування. Ми дуже вдячні Єгові, що він дав нам милосердного Первосвященика, який може «співчувати нашим слабкостям» (Євр. 2:17, 18; 4:14—16; 5:7—10).

8. У чому полягає третя причина, з якої Бог допустив, щоб Ісус зносив такі суворі випробування?

⁸ Єгова допустив, щоб Ісус так сильно страждав ще з однієї причини. Потрібно було дати відповідь на важливе запитання: чи може людина залишатись відданою Єгові навіть у суворих випробуваннях? Сатана каже, що ні. Він стверджує, що люди служать Богові, поки їм це вигідно. Сатана вважає, що вони, подібно до їхнього прабатька Адама, не люблять Єгову (Йова 1:9—11; 2:4, 5). Однак Єгова був абсолютно впевнений у відданості свого Сина, тому допустив, щоб він був випробуваний на межі людських можливостей. Ісус залишився відданим Богу і довів, що Сатана — брехун.

9. Який приклад подав нам апостол Іван?

⁹ Багато Божих служителів зносять переслідування і різні труднощі. Але завдяки міцній вірі у викуп вони продовжують проповідувати і залишаються витривалими навіть у похилому віці. Розгляньмо приклад апостола Івана. Він невтомно проповідував правду про Христа і про викуп, можливо, більш ніж 60 років. Римська влада, очевидно, вважала апостола такою серйозною загрозою для імперії, що майже 100-річного заслала його на острів Патмос. Який злочин скоїв Іван? Він «розповідав про Бога й свідчив про Ісуса» (Об’яв. 1:9). Іван подав чудовий приклад віри і витривалості.

10. Як з книг, написаних Іваном, видно, що він був вдячний за викуп?

¹⁰ З біблійних книг, які написав Іван, видно, наскільки сильно він любив Ісуса і цінував викуп. У цих книгах міститься понад 100 згадок про викуп і про благословення, які він уможливив. Наприклад, Іван писав: «Якщо хтось і згрішить, то ми маємо помічника — Ісуса Христа, праведника» (1 Ів. 2:1, 2). У своїх книгах Іван також підкреслював, як важливо «свідч[ити] про Ісуса» (Об’яв. 19:10). Немає сумніву, що Іван був глибоко вдячний за викуп. А як нам показати свою вдячність?

11. Що нам допоможе опиратися спокусі?

¹¹ Опирайтеся спокусі вчинити гріх. Якщо ми по-справжньому вдячні за викуп, ми ніколи не дозволимо собі думати: «Навіщо опиратися спокусі? Навіть якщо я і згрішу, то потім просто попрошу прощення». Навпаки, стикнувшись зі спокусою, ми скажемо собі: «Ні! Як я можу вчинити гріх після всього, що Єгова та Ісус зробили для мене?»  Тоді ми будемо просити в Єгови сили, благаючи його: «Не допусти, щоб я піддався спокусі» (Матв. 6:13).

12. Як ми можемо застосувати пораду з 1 Івана 3:16—18?

¹² Любіть братів і сестер. Виявляючи любов до братів і сестер, ми показуємо свою вдячність за викуп. Чому можна так сказати? Тому що Ісус віддав своє життя не лише за нас, але й за наших одновірців. А якщо він був готовий померти за них, то вони дуже цінні в його очах. (Прочитайте 1 Івана 3:16—18.) Нашу любов до братів і сестер видно по тому, як ми до них ставимось (Еф. 4:29, 31—5:2). Наприклад, ми допомагаємо їм, коли вони хворіють або стикаються з якимось іншим важким випробуванням, як-от стихійним лихом. Але що робити, коли одновірець нас образив?

13. Чому нам треба прощати одновірців?

¹³ Чи ви схильні затаювати злобу на одновірців, які вас образили? (Лев. 19:18). Якщо так, то прислухайтесь до такої поради: «Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви» (Кол. 3:13). Кожного разу, коли ми прощаємо брата або сестру, ми показуємо нашому небесному Батькові, що дуже вдячні за викуп. Як нам поглибити свою вдячність за цей подарунок від Бога?

14. Як можна поглибити свою вдячність за викуп?

¹⁴ Дякуйте Єгові за викуп. «Я вважаю, що дуже важливо кожного дня згадувати у своїх молитвах про викуп і дякувати за нього Єгові»,— каже 83-річна Джоанна, яка живе в Індії. В особистих молитвах розповідайте Єгові про помилки, яких ви допустилися впродовж дня, і просіть у нього прощення. Звичайно, якщо ви вчинили серйозний гріх, вам також потрібно звернутися до старійшин. Вони вас вислухають і з любов’ю дадуть пораду, яка ґрунтується на Божому Слові. Старійшини помоляться разом з вами і попросять, щоб Єгова вас простив на підставі Ісусової жертви і щоб ви отримали духовне зцілення (Як. 5:14—16).

15. Чому потрібно виділяти час, щоб читати і роздумувати про те, як було заплачено викуп?

 ¹⁵ Роздумуйте про те, як було заплачено викуп. «Коли я читаю про Ісусові страждання,— каже 73-річна сестра Раджамані,— на очі навертаються сльози». Можливо, вам теж не легко роздумувати про страждання Божого Сина. Але якщо ви будете розмірковувати про жертву Ісуса, у вашому серці ростиме любов до нього і до його Батька. Чому б вам не запланувати дослідити цю тему глибше на особистому вивченні?

16. Яку користь ми отримуємо від того, що навчаємо інших про викуп? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

¹⁶ Навчайте інших про викуп. Кожного разу, коли ми розповідаємо людям про викуп, наша вдячність за нього зростає. Ми маємо чудові знаряддя, які допомагають нам пояснювати іншим, чому Ісус повинен був за нас померти. Наприклад, ми можемо використати 4-й урок з брошури «Добра новина від Бога». Він називається «Хто такий Ісус Христос?». Або ж ми можемо звернутися до 5-го розділу книжки «Чого нас вчить Біблія?» під назвою «Викуп — найкращий подарунок від Бога». Крім того, ми поглиблюємо свою вдячність за викуп, коли кожного року приходимо на Спомин Ісусової смерті і ревно запрошуємо на нього інших. Яку ж честь нам доручив Єгова — навчати людей істин про його Сина!

17. Чому викуп — це безцінний подарунок від Бога?

¹⁷ Безперечно, у нас є всі підстави поглиблювати свою вдячність за викуп. Завдяки викупу ми, хоча й недосконалі, можемо мати близьку дружбу з Єговою. Завдяки викупу діла Диявола будуть остаточно розладнані (1 Ів. 3:8). Завдяки викупу Єгова здійснить те, що він з самого початку задумав для землі. Уся наша планета стане раєм. Кожен мешканець землі буде любити Єгову і служити йому. Тож намагаймося щодня виявляти свою вдячність за викуп — безцінний подарунок від Бога.