1. У чому ми впевнені?

 МИ АНІТРОХИ не сумніваємося в тому, що наш Бог Єгова дуже сильно нас любить і хоче, аби ми сповна насолоджувалися життям (Рим. 8:35—39). Також ми впевнені, що принципи, які він помістив у своєму Слові, завжди йдуть нам на добро (Ісаї 48:17, 18). Але чи наша впевненість залишиться такою ж міцною, якщо в житті щось піде не так, як ми сподівалися?

2. З якими проблемами ми стикаємося і які через це в нас можуть виникати думки?

² Кожен служитель Єгови долає якісь труднощі. Проблеми в стосунках з родичами, серйозна хвороба, яка заважає служінню, стихійні лиха й переслідування за віру — це далеко не повний список того, з чим ми стикаємося. Коли в житті настає чорна смуга, у нас можуть виникати запитання: «Чому це сталося зі мною? Невже я зробив щось не так? Невже Єгова мною незадоволений?» Чи у вас бували такі думки? Якщо так, то не засмучуйтесь: вони з’являлися в багатьох вірних служителів Єгови (Пс. 22:1, 2; Ав. 1:2, 3).

3. Які висновки можна зробити з Псалма 34:19?

³ Прочитайте Псалом 34:19. З цього вірша можна зробити два важливих висновки. По-перше, праведні люди теж стикаються з труднощами. По-друге, Єгова рятує нас від усіх наших лих. Яким чином? Зокрема, він допомагає нам мати реалістичний погляд на життя  в цьому світі. Так, Єгова пообіцяв, що служіння буде приносити нам радість. Але він не обіцяв нам безтурботного життя (Ісаї 66:14). Воно, звісно, настане, але в майбутньому. І саме на цьому майбутньому він заохочує нас зосереджуватись (2 Кор. 4:16—18). А поки що він день за днем допомагає нам вірно йому служити (Плач 3:22—24).

4. Що ми обговоримо в цій статті?

⁴ Розгляньмо приклади деяких стародавніх і сучасних служителів Єгови. Ми побачимо, що, хоча ніхто з нас не застрахований від проблем, ми завжди можемо покластися на Єгову. Він ніколи нас не підведе (Пс. 55:22). Роздумуючи над кожним прикладом, запитуйте себе: «Як би в подібній ситуації повівся я? Чого ця історія мене вчить? Як вона зміцнює мою довіру до Єгови?»

5. Які проблеми мав Яків через Лавана? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

⁵ У біблійні часи служителі Єгови стикалися з багатьма проблемами. Часто вони приходили, звідки їх зовсім не чекали. Згадаймо, наприклад, Якова. Батько сказав йому взяти дружину з дочок Лавана — їхнього родича, який теж вірив у Єгову,— і запевнив, що Єгова рясно його благословить (Бут. 28:1—4). Тож Яків покинув Ханаан і прийшов до Лавана. У того було дві доньки: старша, Лія, і молодша, Рахіль. Яків закохався в Рахіль і погодився працювати на Лавана сім років, перш ніж одружитися з нею (Бут. 29:18). Чи зробив Яків правильно, коли послухався свого батька? Звісно. Але сталося не так, як гадалося. Лаван обманом видав за Якова Лію, а Рахіль погодився віддати йому через тиждень і лише за умови, що той працюватиме на нього ще сім років (Бут. 29:25—27). На додачу до цього Лаван постійно оббирав Якова. Загалом він наживався на своєму зятеві цілих 20 років! (Бут. 31:41, 42).

6. Які ще проблеми були в житті Якова?

⁶ Це були далеко не всі проблеми, з якими стикався Яків. Його сини, м’яко кажучи, не ладнали між собою. Дійшло до того, що Йосипа продали у рабство його рідні брати. Ще раніше Симеон і Левій стягнули ганьбу на свою сім’ю і на Боже ім’я. Крім того, Яків пережив смерть своєї коханої дружини, Рахілі, яка померла, народжуючи другу дитину. А на схилку літ йому довелося рятуватися від голоду і переселитися в Єгипет (Бут. 34:30; 35:16—19; 37:28; 45:9—11, 28).

7. Як Єгова благословляв Якова?

⁷ Незважаючи на всі свої проблеми, Яків ніколи не зневірювався в Єгові та в його обіцянках. Єгова ж у свою чергу щедро його благословляв. Наприклад, попри нечесність Лавана Яків зміг розбагатіти. А уявіть, який він був вдячний Богові, коли зустрівся з Йосипом, якого багато років вважав мертвим! Єгова був для Якова близьким другом, тому він успішно долав усі труднощі на своєму шляху (Бут. 30:43; 32:9, 10; 46:28—30). Якщо Єгова буде таким же близьким другом і для нас, ми теж зможемо справлятися зі своїми проблемами.

8. Яке бажання мав Давид?

 ⁸ Розчарування були і в царя Давида. Розгляньмо один епізод з його життя. Давид дуже хотів побудувати для Бога храм. Коли він сказав про це пророку Натану, той відповів: «Роби все, чого бажає твоє серце, бо правдивий Бог з тобою» (1 Хр. 17:1, 2). Без сумніву, Давид був надзвичайно радий почути ці слова. Мабуть, він відразу ж взявся за планування цього великого проекту.

9. Що зробив Давид, отримавши неприємну новину?

⁹ Однак невдовзі Давид отримав неприємну новину. «Тієї ж ночі» Єгова сказав Натану, що храм побудує не Давид, а один з його синів (1 Хр. 17:3, 4, 11, 12). Що Давид зробив, коли про це дізнався? Він змінив свої плани й почав збирати гроші та будівельні матеріали, які пізніше передав Соломону (1 Хр. 29:1—5).

10. Як Єгова поблагословив Давида?

¹⁰ Повідомивши Давиду про те, хто побудує храм, Єгова відразу уклав з ним угоду. Він пообіцяв цареві, що один з його нащадків правитиме вічно (2 Сам. 7:16). Як же приємно буде Давиду дізнатися в новому світі, що тепер він живе під правлінням свого нащадка — Ісуса. Чого це нас вчить? Навіть якщо нам довелося відмовитися від деяких духовних цілей, Єгова може поблагословити нас у чомусь іншому, причому так, як ми того і не сподіваємося.

11. Як Єгова благословляв християн у першому столітті? (Дії 6:7).

¹¹ Християни першого століття теж мали певні сподівання, які не справдились. Вони дуже чекали Божого Царства, а воно все ніяк не приходило (Дії 1:6, 7). Що вони робили? І далі активно проповідували. Чим більше поширювалася добра новина, тим ясніше вони бачили, що Єгова благословляє їхні зусилля. (Прочитайте Дії 6:7.)

12. Що робили християни під час голоду?

¹² У той час «по всій населеній землі» настав великий голод (Дії 11:28). Це торкнулося і християн. Лише уявіть, як переживали голови сімей: що тепер будуть їсти їхні домашні? А що робити молодим людям, які хотіли розширити служіння? Невже їм доведеться відмовитись від своїх цілей? Хоч обставини були скрутні, християнам вдалося до них пристосуватися. Вони брали участь у тих видах служіння, у яких могли, і охоче ділилися своїм майном з одновірцями в Юдеї (Дії 11:29, 30).

13. Які причини для радості були у християн під час голоду?

¹³ Чи під час того голоду у християн були якісь причини для радості? Так. Ті, хто отримав допомогу від одновірців, на власному досвіді переконалися, що Єгова не покидає своїх служителів (Матв. 6:31—33). Без сумніву, вони були надзвичайно вдячні братам і сестрам за їхню щедрість. А ті, хто жертвував кошти чи надавав іншу допомогу, були щасливі, що можуть поділитися чимось з ближніми (Дії 20:35). Як бачимо, з Божою підтримкою всі вони змогли успішно пристосуватися до мінливих обставин.

14. Що сталося з Павлом та Варнавою і як Єгова їх поблагословив? (Дії 14:21, 22).

¹⁴ У першому столітті християнам  довелося стикнутися не лише з голодом, а й з переслідуваннями. Причому нерідко вони були дуже несподіваними. Згадаймо, що сталося з Павлом та Варнавою, коли вони проповідували в околицях Лістри. Спершу місцеві їх тепло прийняли й уважно слухали, але пізніше противники «підбурили людей з натовпу» і Павла закидали камінням та лишили помирати (Дії 14:19). Все ж Павло й Варнава продовжили проповідувати, але в інших місцевостях. Які були результати? Вони зробили чимало людей учнями й змогли як словом, так і ділом підбадьорити одновірців. (Прочитайте Дії 14:21, 22.) Переслідування не зламали Павла й Варнаву, і це справило неабиякий вплив на інших. Якщо ми теж залишатимемось активними в служінні, незважаючи на скрутні обставини, Єгова благословлятиме й нас.

15. Чого ви навчилися з прикладу брата Макміллана?

¹⁵ Служителі Єгови, які жили на початку XX століття, покладали великі сподівання на 1914 рік. Візьмімо, для прикладу, брата Александра Макміллана. Як і багато братів та сестер у той час, брат Макміллан думав, що дуже скоро отримає свою небесну нагороду. У промові, яку він виголошував у вересні 1914-го, він сказав: «Мабуть, це мій останній публічний виступ». Звісно, це було не так. Пізніше брат Макміллан написав: «Дехто з нас трохи поспішив з висновком, що невдовзі потрапить на небо». Він додав: «Нам треба було продовжувати старанно служити Господу». Брат Макміллан так і робив. Він залишався ревним у служінні й мав можливість підбадьорити багатьох братів, які сиділи у в’язниці за позицію нейтралітету. Навіть у похилому віці брат Макміллан не пропускав зібрань. Як бачимо, він не просто чекав своєї нагороди, а якнайкраще використовував час. Чи принесло це йому якусь користь? Незадовго до своєї смерті в 1966-му він написав: «За всі ці роки моя віра анітрохи не ослабла». Брат Макміллан подав чудовий приклад для всіх нас, особливо для тих, чиї сподівання вже довго не справджуються (Євр. 13:7).

16. З якими несподіваними труднощами стикнувся брат Герберт Дженінгз і його дружина? (Якова 4:14).

¹⁶ Чимало служителів Єгови стикнулися з іншим несподіваним випробуванням — важкою хворобою. Серед них брат Герберт Дженінгз. У своєму життєписі b він розповідає, як разом з дружиною насолоджувався місіонерським служінням у Гані, аж раптом йому діагностували серйозний психічний розлад. Посилаючись на Якова 4:14, брат Дженінгз сказав: «“Завтра” принесло те, чого ми не сподівались». (Прочитайте.) Далі він написав: «Змирившись з реальністю, ми владнали наші справи, залишили Гану та багатьох наших близьких друзів і повернулися до Канади [на лікування]». Це подружжя стикнулося з серйозними труднощами, але Єгова допомагав їм і далі вірно йому служити.

17. Як розповідь брата Дженінгза підбадьорила інших?

 ¹⁷ Відверта розповідь брата Дженінгза справила неабияке враження на інших. Ось що написала одна сестра: «Жодна стаття ще ніколи так глибоко не зворушувала мене, як ця. Приклад брата Дженінгза, який відмовився від свого призначення, аби піклуватися про здоров’я, допоміг мені зрівноважено подивитись на мою ситуацію». Щось подібне написав один брат: «Прослуживши десять років старійшиною збору, я мусив відмовитися від такого привілею, бо захворів психічно. Мене часто пригнічували мої обмеження, тому я навіть не хотів читати життєписи. Але наполегливість брата Дженінгза підбадьорила мене». Ці висловлювання показують, що, долаючи складний період у житті, ми все одно можемо підбадьорювати інших. Навіть коли щось йде не так, як нам хотілося б, ми можемо бути живим прикладом віри й витривалості (1 Пет. 5:9).

18. Чого ви навчилися з прикладу сестри з Нігерії, випадок якої відтворено на ілюстраціях?

¹⁸ Мало кого обійшла стороною пандемія COVID-19. Вона торкнулась і багатьох служителів Єгови. Ось випадок однієї вдови з Нігерії, яка опинилася в скруті. Якось уранці вона готувала останню склянку рису й донька запитала її, що вони будуть їсти після цього. Сестра відповіла, що в них немає ні грошей, ні їжі, але вони зроблять те саме, що зробила вдова із Сарепти: приготують те, що є, і покладуться на Єгову (1 Цар. 17:8—16). Не встигли вони подумати про те, де взяти їжу, як їм доставили гуманітарну допомогу від одновірців. У пакунку було стільки продуктів, що їх вистачило  більш ніж на два тижні. Сестра сказала, що лише тоді усвідомила, наскільки уважно Єгова слухав її розмову з донькою. Справді, якщо ми покладаємось на Єгову, життєві труднощі тільки зміцнять наші з ним стосунки (1 Пет. 5:6, 7).

19. Яких переслідувань зазнав брат Олексій Єршов?

¹⁹ В останні роки багато наших братів і сестер зазнали переслідувань, яких зовсім не сподівалися. Це сталося і з братом Олексієм Єршовим, який живе в Росії. У 1994 році, коли брат Олексій охрестився, Свідки Єгови в цій країні мали відносну свободу. Однак пізніше ситуація змінилася. У 2020-му в помешкання брата Олексія ввірвалися поліцейські. Вони провели обшук і конфіскували багато його речей. Через кілька місяців йому висунули обвинувачення. Вони ґрунтувалися на відеозаписах, зроблених людиною, яка вдавала, що цікавиться правдою, і понад рік вивчала Біблію. Яка ж підлість!

20. Що допомогло брату Олексію зміцнити свої стосунки з Єговою?

²⁰ Брат Олексій стикнувся з серйозними випробуваннями. Але в цьому був і позитив: він ще більше зблизився з Єговою. Олексій каже: «Ми з дружиною стали частіше молитися разом. Розумію, що в даній ситуації мені не обійтись без допомоги Єгови». Він додає: «Мені допомагає особисте вивчення. Я роздумую над прикладами вірних служителів давнини. У Біблії записано багато прикладів, які показують, наскільки важливо зберігати спокій і довіряти Єгові».

21. Чого ми навчилися з цієї статті?

²¹ Підсумуймо: ми живемо в дуже непевному світі, але маємо підтримку Єгови. Ми завжди можемо на нього покластися. Як сказано в провідному вірші цієї статті, «багато труднощів у праведного, але від усіх них Єгова рятує його» (Пс. 34:19). Тож стараймось не зациклюватися на своїх проблемах, а думаймо про те, як Єгова допомагає нам їх вирішувати. Тоді ми зможемо з упевненістю сказати: «Все мені під силу завдяки тому, хто мене зміцнює»! (Філ. 4:13).