1, 2. Як апостол Павло показав, що був вдячним за Божу незаслужену доброту?

АПОСТОЛ Павло міг щиро сказати: «[Бог] виявив мені незаслужену доброту не даремно». (Прочитайте 1 Коринфян 15:9, 10.) Павло, який раніше переслідував християн, добре усвідомлював, що Бог виявив до нього велике милосердя не за його працю чи заслуги.

² Наприкінці життя Павло написав своєму співпрацівнику Тимофію: «Я вдячний Христу Ісусу, нашому Господу, який наділив мене силою. Дякую, що він визнав мене вірним, доручивши виконувати служіння» (1 Тим. 1:12—14). Яке саме служіння? Павло пояснив це, звертаючись до старійшин збору в Ефесі: «Я зовсім не вважаю своє життя важливим для себе. Найголовніше — завершити свій шлях і виконати служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, тобто дати ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту» (Дії 20:24).

3. Яке особливе служіння було доручене Павлові? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

 ³ Як «добра новина», яку проповідував Павло, свідчить про Божу незаслужену доброту? Він сказав християнам в Ефесі: «Ви чули про доручені мені обов’язки управителя Божої незаслуженої доброти, котрі я отримав задля вас» (Еф. 3:1, 2). Павлу було доручено поширювати добру новину серед неєвреїв, щоб вони теж могли долучитися до тих, кого було покликано правити з Христом в Месіанському Царстві. (Прочитайте Ефесян 3:5—8.) Своєю ревністю в служінні Павло подав чудовий приклад християнам у наші дні і довів, що Божа незаслужена доброта була виявлена до нього «не даремно».

4, 5. Чому можна сказати, що «добра новина про Царство» — це те саме, що «добра новина про Божу незаслужену доброту»?

⁴ У цей час кінця народу Єгови доручено проповідувати «добру новину про Царство... по цілій населеній землі на свідчення всім народам» (Матв. 24:14). Ця звістка є також «доброю новиною про Божу незаслужену доброту», адже всі благословення, які ми сподіваємося отримати під правлінням Царства, можливі завдяки доброті Єгови, виявленій через Христа (Еф. 1:3). Чи ми особисто наслідуємо Павла, виявляючи вдячність за незаслужену доброту Єгови своєю ревною участю в служінні? (Прочитайте Римлян 1:14—16.)

⁵ З попередньої статті ми дізналися, що ми, будучи грішними, отримуємо користь з різних виявів незаслуженої доброти Єгови. Тому наш обов’язок перед усіма людьми — з ревністю звіщати їм про те, як Єгова виявляє свою любов і як вони можуть відчути її на собі. Про які грані Божої незаслуженої доброти ми маємо розповідати іншим?

6, 7. Як, пояснюючи людям, що таке викуп, ми поширюємо добру новину про Божу незаслужену доброту?

⁶ У цьому світі вседозволеності гріх більше не вважають чимось ганебним. Тож багато хто не усвідомлює потреби у викупі. Водночас чимраз більше людей бачать, що вседозволеність не приносить справжнього щастя. Чимало людей, поки не порозмовляють зі Свідками Єгови, не розуміють, що таке гріх, як він впливає на нас і що нам треба робити, аби звільнитися з рабства гріха. Ті, хто має щире серце, відчувають потіху, коли дізнаю́ться, що Єгова з великої любові і незаслуженої доброти послав свого Сина на землю, щоб викупити нас від гріха і від смерті, яка є його наслідком (1 Ів. 4:9, 10).

⁷ Про Божого улюбленого Сина Павло написав: «Завдяки йому [Ісусу] ми отримуємо через його кров визволення на основі викупу — прощення наших проступків згідно з багатством Божої незаслуженої доброти» (Еф. 1:7). Викупна жертва Христа — це найбільший доказ Божої любові до нас, який свідчить про багатство незаслуженої доброти Бога. Яку ж потіху ми відчуваємо, дізнавшись, що можемо мати прощення гріхів і чисте сумління, коли виявлятимемо віру в пролиту кров Ісуса!  (Євр. 9:14). Безперечно, це добра новина, якою потрібно ділитися з іншими!

8. Чому грішні люди потребують примирення з Богом?

⁸ На нас лежить обов’язок розповідати ближнім про те, що вони можуть мати дружні стосунки з Творцем. Поки люди не вірять в Ісусову жертву, Бог вважає їх своїми ворогами. Апостол Іван написав: «Хто виявляє, що вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Ів. 3:36). На щастя, викупна жертва Христа дає можливість примиритися з Богом. Павло зазначив: «Саме вас, тих, що колись були ворогами Бога, відчуженими від нього, бо ваші думки зосереджувались на лихих вчинках, тепер він примирив із собою завдяки смерті того, хто пожертвував своїм людським тілом» (Кол. 1:21, 22).

9, 10. а) Яке доручення дав Христос своїм помазаним братам? б) Як «інші вівці» допомагають своїм помазаним братам?

⁹ Христос доручив своїм помазаним братам на землі «служіння, пов’язане з примиренням». Про це служіння Павло написав помазаним християнам першого століття: «Все це від Бога, який через Христа примирив нас із собою та доручив нам служіння, пов’язане з примиренням. Іншими словами, Бог через Христа примиряє із собою світ і не залічує людям їхніх проступків. І цю звістку примирення Бог доручив нам. Отже, ми — посли замість Христа, так, ніби Бог через нас звертається до людей із закликом. І замість Христа ми благаємо: “Примиріться з Богом”» (2 Кор. 5:18—20).

¹⁰ «Інші вівці» вважають за честь допомагати своїм помазаним братам виконувати це служіння (Ів. 10:16). Образно кажучи, «інші вівці» служать Христовими посланцями. Вони беруть найбільшу участь у навчанні людей духовної правди і допомагають їм розвивати особисті стосунки з Єговою. Це важлива частина праці, яка полягає в тому, щоб давати ґрунтовне свідчення, звіщаючи добру новину про Божу незаслужену доброту.

11, 12. Чому те, що люди можуть молитися до Єгови, є доброю новиною?

¹¹ Багато людей молиться, оскільки це покращує їхнє самопочуття, але вони насправді не вірять, що Бог чує їх. Їм потрібно знати, що Єгова вислуховує молитви. Псалмоспівець Давид написав: «Ти молитви вислуховуєш, до тебе приходять всілякі люди. Провини мої взяли верх наді мною, але ти прощаєш наші переступи» (Пс. 65:2, 3).

¹² Ісус сказав своїм учням: «Коли попросите щось в моє ім’я, я зроблю це» (Ів. 14:14). Безумовно, слово «щось» означає те, що узгоджується з волею Єгови. Іван запевняє: «Коли ми звертаємось до Бога, то маємо впевненість: хоч би що ми просили згідно з його волею, він слухає нас» (1 Ів. 5:14). Як же добре навчати інших, що молитва не просто має психотерапевтичний ефект, а дає чудову можливість наближатися до «престолу незаслуженої доброти» Єгови! (Євр. 4:16). Якщо ми навчаємо людей, як правильно молитися, до кого  звертатися і про що було б правильно просити, то допомагаємо їм наближатися до Єгови і знаходити потіху у важкий час (Пс. 4:1; 145:18).

13, 14. а) Якої надзвичайної честі будуть удостоєні помазанці в майбутньому? б) Яку чудову працю помазанці виконуватимуть на благо людства?

¹³ Єгова буде виявляти незаслужену доброту навіть після того, як настане кінець цього злого світу. Ось що написав Павло про надзвичайну честь, якої Бог удостоїв 144 000 помазанців, покликаних правити з Христом в його небесному Царстві: «Бог, щедрий на милосердя, через свою велику любов до нас оживив нас разом з Христом, коли ми були мертвими через проступки,— а врятовані ви завдяки незаслуженій доброті. Крім того, нас, учнів Христа Ісуса, він воскресив разом з ним і посадив з ним у небесах, аби у прийдешніх віках показати неперевершене багатство своєї незаслуженої доброти, виявивши ласку до нас — тих, хто перебуває в єдності з Христом Ісусом» (Еф. 2:4—7).

¹⁴ Важко уявити собі чудові благословення, які Єгова зіллє на помазаних християн, коли вони сядуть на престоли, щоб правити з Христом у небі (Луки 22:28—30; Філ. 3:20, 21; 1 Ів. 3:2). Єгова покаже їм «неперевершене багатство своєї незаслуженої доброти». З них буде утворено «Новий Єрусалим», наречену Христа (Об’яв. 3:12; 17:14; 21:2, 9, 10). Вони разом з Ісусом братимуть участь у «зціленні народів» — допомагатимуть слухняним людям звільнитися від тягаря гріха та смерті і будуть приводити їх до досконалості. (Прочитайте Об’явлення 22:1, 2, 17.)

15, 16. Як Єгова виявить у майбутньому свою незаслужену доброту до «інших овець»?

¹⁵ У примітці до Ефесян 2:7 ми читаємо, що свою незаслужену доброту Бог покаже «у прийдешніх системах». Безперечно, у новій системі, яку Єгова встановить на землі, виявиться «неперевершене багатство [його] незаслуженої доброти» (Луки 18:29, 30). Одним з найбільших виявів дивовижної доброти Єгови на землі буде воскресіння людей (Йова 14:13—15; Ів. 5:28, 29). Вірні чоловіки і жінки давнини, котрі померли до того, як Христос віддав своє життя в жертву, а також «інші вівці», котрі помирають протягом останніх днів, залишаючись вірними Єгові, повернуться до життя і далі служитимуть йому.

¹⁶ Крім того, воскреснуть мільйони людей, які померли, не знаючи Бога. Вони отримають можливість підкоритися верховній владі Єгови. Іван написав: «Я побачив мертвих, видатних і простих, які стояли перед престолом, а також розгорнені сувої. Тоді розгорнувся ще один сувій — сувій життя. Мертвих було суджено за їхніми вчинками згідно з тим, що записано в сувоях. Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть та могила віддали мертвих, що в них, і ті були суджені — кожен згідно зі своїми вчинками» (Об’яв. 20:12, 13). Звичайно, воскреслі повинні будуть вчитися застосовувати Божі біблійні принципи. До того ж їм потрібно буде дотримуватися вказівок, що будуть записані у «сувоях». Викладені в них вимоги Єгови стосуватимуться тих,  хто житиме у новому світі. Розкриття змісту цих сувоїв стане ще одним виявом незаслуженої доброти Єгови.

17. Про що потрібно пам’ятати, коли ми виконуємо проповідницьку працю?

¹⁷ Наближається кінець, тож, як ніколи раніше, важливо проповідувати добру новину про Царство (Марка 13:10). Поза всяким сумнівом, добра новина свідчить про незаслужену доброту Єгови. Нам потрібно про це пам’ятати, коли ми виконуємо проповідницьку працю. Наша мета — нести честь Єгові. Ми можемо це робити, показуючи людям, що всі обіцяні благословення нового світу є виявами незрівнянної доброти Єгови.

18, 19. Як ми прославляємо Єгову за його незаслужену доброту?

¹⁸ Коли ми свідчимо іншим, ми можемо пояснювати, що під правлінням Христового Царства людство зможе повною мірою відчути на собі всі благословення, пов’язані з викупною жертвою. У Біблії сказано: «Створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21). Це буде можливим лише завдяки надзвичайній доброті Єгови.

¹⁹ Ми маємо честь ділитися з усіма, хто нас слухає, захопливою обіцянкою з Об’явлення 21:4, 5: «[Бог] витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло». Єгова — той, хто сидить на престолі,— говорить: «Ось я творю все нове». Також він додає: «Напиши, бо ці слова надійні і правдиві». Якщо ми ревно проповідуємо цю добру новину, ми прославляємо Єгову за його незаслужену доброту!