1. У чому різниця між потребами і бажаннями?

ПОТРЕБ у людини мало, а бажанням немає кінця-краю. Багато людей не бачать різниці між потребами і бажаннями. У чому ж полягає різниця? Потреби — це щось необхідне, від чого залежить наше життя. Нам справді потрібна їжа, одяг і дах над головою. Бажання — це прагнення мати щось, без чого в житті можна обійтись.

2. Що бажають мати багато людей?

² Бажання людей можуть дуже різнитися, залежно від їхнього місця проживання. У країнах, що розвиваються, багато хто хоче просто мати гроші на мобільний телефон, мотоцикл чи невелику ділянку землі. У заможніших країнах люди прагнуть придбати розкішний одяг, більший будинок чи дорожчий автомобіль. Але так чи інакше існує реальна небезпека — ми можемо потрапити в пастку матеріалістичних прагнень, бажаючи мати чимраз більше речей, навіть якщо вони нам не потрібні або не по кишені.

3. Що ми маємо на увазі, говорячи про матеріалізм?

³ Що ми маємо на увазі, говорячи про матеріалізм? Це зосередженість на матеріальних речах, а не на духовних багатствах. Матеріалістичний склад розуму формується під впливом бажань людини, її цілей і того, що вона ставить на перше місце у своєму житті. Людина з таким складом розуму жадає більше матеріальних речей. Вона може й не мати багато грошей і не робити дорогих покупок. Навіть бідні люди можуть потрапити в пастку матеріалістичних прагнень і перестати шукати найперше Царства (Євр. 13:5).

4. Як Сатана використовує «прагнення очей»?

⁴ Сатана намагається переконати нас, що матеріальні речі, які нам насправді не потрібні, зроблять наше життя щасливішим. Для цього він послуговується комерційною системою світу, який перебуває в його владі. Сатані надзвичайно добре вдається використовувати «прагнення очей» (1 Ів. 2:15—17; Бут. 3:6; Присл. 27:20). Цей світ пропонує матеріальні речі на будь-який смак, від вишуканих до безглуздих. Деякі з них виглядають дуже привабливо. Чи ви колись купували щось не тому, що це було вам потрібне, а тому що воно просто впало вам в око на вітрині магазину або в рекламі? Можливо, ви потім усвідомили, що могли б прожити і без цього. Такі зайві речі лише ускладнюють життя і обтяжують нас. Вони можуть заполонити нашу увагу настільки, що в нас не буде часу для духовних справ: вивчення Біблії, відвідування зібрань та підготовки до них і регулярної участі в служінні. Пам’ятайте застереження апостола Івана: «Світ минає, і його прагнення».

5. Що може статися з людиною, яка витрачає всі свої сили, щоб мати більше речей?

⁵ Сатана хоче, щоб ми були рабами багатства, а не Єгови (Матв. 6:24). Якщо людина витрачає всі свої сили, нагромаджуючи матеріальні речі, то її життя у найкращому випадку пусте, оскільки зосереджене на задоволенні егоїстичних прагнень, або в найгіршому випадку воно духовно бідне і сповнене горя та розчарування (1 Тим. 6:9, 10; Об’яв. 3:17). Ісус підкреслив цю думку у своєму прикладі про сіяча. Коли звістка про Царство «потрапляє між терни... прагнення всього іншого полонять серце і заглушують слово, тож воно не приносить жодного плоду» (Марка 4:14, 18, 19).

6. Чого ми вчимося з прикладу Баруха?

⁶ Згадаймо Баруха, писаря пророка Єремії. У той час, коли наближалося знищення Єрусалима, Барух почав шукати «для себе чогось великого», що, по суті, було марним. Однак він повинен був надіятися лише на те, що йому пообіцяв Єгова: «Дозволю тобі врятувати твоє життя» (Єрем. 45:1—5, прим.). Безперечно, Бог не мав наміру зберегти чиєсь майно в місті, на яке чекало знищення (Єрем. 20:5). Оскільки наближається кінець цієї системи, тепер не час накопичувати багато речей. Не варто очікувати, що після великого лиха в нас залишиться щось з нашого майна, хоч би яким цінним воно було для нас (Присл. 11:4, прим.; Матв. 24:21, 22; Луки 12:15).

7. Що ми будемо розглядати далі і з якою метою?

⁷ Ісус дав найліпшу пораду, як забезпечувати себе найнеобхіднішим у житті і при цьому не дозволяти нічому відвертати нашу увагу, не піддаватись  матеріалістичним прагненням і не створювати собі зайвих клопотів. Він включив цю пораду до своєї Нагірної проповіді (Матв. 6:19—21). Тож прочитаймо і проаналізуймо уривок, записаний в Матвія 6:25—34. Це допоможе нам переконатися в тому, що ми повинні і далі шукати Божого Царства, а не матеріальних речей (Луки 12:31).

8, 9. а) Чому нам не варто надмірно хвилюватися про свої потреби? б) Що Ісус знав про людей та їхні потреби?

⁸ Прочитайте Матвія 6:25. Ісус сказав: «Перестаньте тривожитись про своє життя». Отже, Ісус заохочував людей, які його слухали, перестати хвилюватися. Вони тривожилися про те, про що не варто було тривожитися. Ісус радив їм більше не робити цього — і не безпідставно. Непотрібні тривоги, навіть якщо в людини дійсно є причини хвилюватися, можуть розпорошувати її увагу, відсуваючи на задній план важливіші, духовні, справи. Ісус настільки піклувався про своїх учнів, що застеріг їх від цієї небезпечної схильності ще чотири рази у своїй проповіді (Матв. 6:27, 28, 31, 34).

⁹ Чому Ісус сказав нам не тривожитися про те, що нам їсти, що пити і у що одягтися? Хіба це не основні потреби в житті? Звичайно, основні! І коли ми не в стані забезпечити себе всім цим, то природно, що будемо тривожитися. Ісус знав про це. Він добре розумів, чого потребують люди на кожен день. Більш того, він знав, з якими труднощами зіткнуться його учні через багато століть, в «останні дні», які Біблія описує як «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тим. 3:1). Серед таких труднощів можна назвати безробіття, інфляцію, голод та бідність, які завдають страждань багатьом людям. Проте Ісус також усвідомлював, що «життя... цінніше від поживи, а тіло — від одягу».

10. Що має бути найважливішим у житті Ісусових послідовників згідно зі зразковою молитвою?

¹⁰ Раніше в Нагірній проповіді Ісус вчив своїх слухачів просити небесного Батька задовольняти їхні фізичні потреби. Вони могли молитися: «Дай нам сьогодні хліба на цей день» (Матв. 6:11). Або, як він сказав іншим разом: «Давай нам хліб кожного дня за нашими повсякденними потребами» (Луки 11:3). Однак ця порада не означає, що ми маємо думати переважно про матеріальне. У тій же зразковій молитві Ісус показав, що важливіше молитися про прихід Божого Царства (Матв. 6:10; Луки 11:2). А щоб його слухачі перестали тривожитися, Ісус далі навів приклади того, як Єгова дивовижно дбає про свої створіння.

11, 12. Чого ми вчимося з того, як Єгова дбає про небесних птахів? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

¹¹ Прочитайте Матвія 6:26. Ісус порадив: «Поспостерігайте уважно за птахами небесними». Хоча це дуже маленькі створіння, вони їдять багато фруктів, насіння, комах і хробаків. Пропорційно до ваги їхнього тіла вони споживають значно більше їжі, ніж люди. Все ж їм не треба обробляти землю і сіяти насіння, аби мати, що їсти. Єгова дбає про всі їхні потреби (Пс. 147:9). Звичайно, він не кладе їм їжу прямо в дзьоб. Вони мусять шукати її, але поживи для них вдосталь.

¹² Ісус не міг і подумати, що його небесний Батько забезпечуватиме їжею птахів і водночас не буде дбати про основні потреби людей ^[1] (1 Пет. 5:6, 7). Бог не кластиме нам їжу прямо в рот, але може благословити наші зусилля,  щоб ми самі могли виростити те, що нам потрібно, або заробити гроші для забезпечення своїх повсякденних потреб. Якщо буде необхідно, він може спонукати інших поділитися тим, що вони мають. Ісус не згадував про те, що небесні птахи матимуть, де жити, але Єгова наділив їх інстинктами та здатністю будувати собі гнізда і дав їм для цього матеріали. Так само Єгова може допомогти нам знайти відповідне житло для своєї сім’ї.

13. З чого видно, що ми цінніші за небесних птахів?

¹³ Ісус запитав своїх слухачів: «Хіба ви не цінніші від [птахів небесних]?» Безумовно, говорячи це, Ісус знав, що невдовзі віддасть своє життя за людей (Порівняйте Луки 12:6, 7). Христова викупна жертва була принесена не за будь-які інші створіння. Ісус помер не за небесних птахів, а за нас, щоб ми могли жити вічно (Матв. 20:28).

14. Чого ніколи не зможе зробити людина, яка тривожиться?

¹⁴ Прочитайте Матвія 6:27. Чому ж тоді Ісус сказав, що людина, яка тривожиться, не може продовжити собі життя хоча б на лікоть? Тому що зайві тривоги про щоденні потреби не допомагають нам жити довше. Якраз навпаки, надмірна тривога може вкоротити життя.

15, 16. а) Чого ми вчимося з того, як Єгова дбає про польові лілії? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.) б) Які запитання нам варто поставити собі і чому?

¹⁵ Прочитайте Матвія 6:28—30. Хто не хоче бути гарно одягненим, особливо коли бере участь у служінні, відвідує зібрання чи конгреси або  займається іншими духовними справами? Але чи маємо ми тривожитися про одяг? Ісус знову звертає нашу увагу на створіння Єгови. На цей раз ми можемо багато чого навчитися, подивившись на «польові лілії». Можливо, Ісус мав на увазі такі лілієподібні квіти, як гладіолуси, гіацинти, іриси і тюльпани. Вони всі гарні по-своєму. Цим створінням не треба прясти, шити або ткати для себе одяг. Усе ж своїм виглядом вони тішать око. Адже «навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них».

¹⁶ Подумайте про суть Ісусових слів: «Якщо Бог так одягає рослинку в полі... то чи ж не одягне він вас, маловіри?» Безсумнівно, одягне! Проте Ісусовим учням бракувало віри (Матв. 8:26; 14:31; 16:8; 17:20). Їм потрібно було зміцнити свою віру і більше покладатися на Єгову. А що сказати про нас? Наскільки міцна наша віра в те, що Єгова хоче і може про нас подбати?

17. Що може зруйнувати наші стосунки з Єговою?

¹⁷ Прочитайте Матвія 6:31, 32. Не наслідуймо людей з «інших народів», що не мають справжньої віри в небесного Батька, який з любов’ю дбає про тих, хто ставить Царство на перше місце в житті. Якщо ми намагаємось здобути все, за чим «постійно женуться інші народи», це руйнуватиме наші стосунки з Єговою. Натомість будьмо впевнені: якщо ми робимо те, що від нас очікується,— зосереджуємо своє життя на духовному,— Єгова дасть нам все, чого ми потребуємо. «Відданість Богу» має спонукувати нас задовольнятися «їжею й одягом», або  «засобами для існування й притулком» (1 Тим. 6:6—8, прим.).

18. Що Єгова знає про кожного з нас і що він для нас зробить?

¹⁸ Прочитайте Матвія 6:33. Христові учні повинні завжди ставити Царство на перше місце в житті. Якщо ми це робимо, то, як сказав Ісус, «все те інше [нам] додасться». Чому він міг так сказати? У попередньому вірші він пояснив: «Ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте». Він мав на увазі речі першої необхідності. Єгова здатен передбачити, коли ми потребуватимемо їжі, одягу й даху над головою, ще до того, як ми самі це усвідомимо (Філ. 4:19). Він знає, коли і який одяг у нас зноситься. Йому відомо, яка їжа нам потрібна і яке житло підійде для нашої сім’ї. Єгова задовольнить усі наші справжні потреби.

19. Чому нам не слід тривожитися про те, що могло б статися в майбутньому?

¹⁹ Прочитайте Матвія 6:34. Зверніть увагу, що Ісус вдруге каже: «Ніколи не тривожтесь». Він хоче, щоб ми бралися за вирішення лише сьогоднішніх проблем і не сумнівалися в допомозі Єгови. Якщо людина занадто тривожиться про те, що могло б статися в майбутньому, вона може почати покладатися на себе, а не на Бога, і це згубно вплине на її стосунки з Єговою (Присл. 3:5, 6; Філ. 4:6, 7).

20. а) Яку ціль ви могли б поставити собі в служінні Єгові? б) Як ви можете спростити своє життя?

²⁰ Не варто жертвувати справами Царства заради матеріалістичного способу життя. Навпаки, ставмо духовні цілі. Наприклад, чи могли б ви перейти в інший збір, де є більша потреба у вісниках Царства? Чи можете розпочати піонерське служіння? Якщо ви вже служите піонером, чи думали про те, щоб заповнити заяву на навчання в Школі проповідників Царства? Чи могли б ви кілька днів на тиждень допомагати в Бетелі або у віддаленому перекладацькому офісі? Чи можете допомагати відділу проектування та будівництва, працюючи час від часу на будівництві Залів Царства? Подумайте, як би ви могли спростити своє життя, щоб більшою мірою підтримувати справи Царства. З молитвою розгляньте інформацію в рамці  «Як спростити своє життя» і почніть робити необхідні кроки для досягнення своєї мети.

21. Що допоможе вам наблизитися до Єгови?

²¹ Ісус небезпідставно навчав нас шукати Царства, а не матеріальних речей. Якщо ми це робимо, у нас немає причин тривожитися про свої матеріальні потреби. Ми наближаємося до Єгови, коли покладаємось на нього і не потураємо власним бажанням та не купуємо кожну річ, яку пропонує світ, навіть якщо можемо собі це дозволити. Спростивши своє життя тепер, ми зможемо «міцно вхопитися за справжнє життя», яке чекає на нас у майбутньому (1 Тим. 6:19).