1. Яке природне бажання всі ми маємо і що воно включає в себе?

ЯК ВИ почуваєтесь, коли людина, котру ви знаєте і поважаєте, забуває ваше ім’я або взагалі не впізнає вас? Це може дуже засмучувати. Чому? Тому що всі ми маємо природне бажання, щоб нас помічали й визнавали інші. Нам недостатньо, щоб нас просто впізнавали. Ми хочемо, щоб інші знали, якими ми є і чого досягли (Чис. 11:16, прим.; Йова 31:6).

2, 3. Як бажання бути визнаним може стати викривленим? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

² Але бажання бути визнаним, подібно до багатьох інших природних бажань, може стати викривленим через нашу недосконалість. Ми можемо забажати неналежного визнання. Світ Сатани спонукує нас прагнути слави і видатного становища. Якби ми розвинули таке прагнення, це відвертало б нашу увагу від того, хто справді заслуговує визнання і поклоніння,— від нашого небесного Батька, Бога Єгови (Об’яв. 4:11).

 ³ За днів Ісуса деякі релігійні провідники мали неправильний погляд на визнання. Ісус порадив своїм послідовникам: «Стережіться книжників, яким подобається ходити у довгому вбранні, які люблять, щоб їх вітали на ринкових площах, і які прагнуть мати передні [«найкращі», прим.] місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах». Після цього він сказав: «Вони отримають суворіший присуд» (Луки 20:46, 47). Проте Ісус похвалив бідну вдову за її невелику пожертву, яку інші, ймовірно, не помітили (Луки 21:1—4). Безсумнівно, Ісусів погляд на визнання дуже відрізнявся від погляду інших людей. Ця стаття допоможе нам мати в цьому питанні правильний погляд — погляд, який подобається Богу Єгові.

4. Яке визнання є найважливішим і чому?

⁴ Тож яке визнання є найважливішим? Не те, якого люди хочуть досягти в цьому світі — у сфері освіти, бізнесу чи розваг, а те, про яке писав Павло: «Тепер же, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, як ви можете повертатись до марних, нічого не вартих принципів цього світу, як можете прагнути знову стати їхніми рабами?» (Гал. 4:9). Яка ж це надзвичайна честь — сам Бог, Верховний Правитель усесвіту, знає нас! Він хоче мати з нами близькі стосунки. За словами одного вченого, ми «стаємо об’єктами його прихильності й уваги». Якщо Єгова визнає́ нас своїми друзями, ми досягаємо справжньої мети свого існування (Еккл. 12:13, 14).

5. Що ми повинні зробити, щоб нас знав Бог?

⁵ Мойсей відчув на собі таке благословення. Коли Мойсей благав Єгову, щоб він дав йому глибше пізнати його дороги, Єгова відповів: «Ти знайшов ласку в моїх очах і я знаю тебе на ім’я, тож я зроблю і те, про що ти просив» (Вих. 33:12—17). Ми теж будемо отримувати чудові благословення, якщо Єгова знатиме нас особисто. Але що ми повинні зробити, щоб нас знав Єгова? Ми маємо полюбити його і присвятити йому своє життя. (Прочитайте 1 Коринфян 8:3.)

6, 7. Через що можна втратити свої стосунки з Єговою?

⁶ А втім, нам потрібно докладати зусиль, щоб не втратити свою дорогоцінну дружбу з нашим небесним Батьком. Подібно до галатів, яким писав Павло, нам теж необхідно пильнувати, щоб не стати рабами «марних, нічого не вартих принципів цього світу», які включають у себе прагнення бути визнаним (Гал. 4:9). Ті християни першого століття, до яких звертався Павло, раніше зробили достатній поступ, щоб Бог знав їх. Усе ж Павло сказав, що вони повертаються до марноти. По суті, він запитував їх: «Чому ж ви тепер повертаєтеся до безглуздих, пустих речей, які залишили позаду?»

⁷ Чи можемо ми опинитися в подібній ситуації? Так. Коли ми почали пізнавати Єгову, ми, можливо, як і Павло, відмовились від видатного становища у світі Сатани. (Прочитайте Філіппійців 3:7, 8.) Імовірно, ми вирішили не здобувати вищої освіти, не робити кар’єри або не присвячувати своє життя зароблянню  грошей. Наші музичні або спортивні здібності могли б принести нам славу і багатство, але ми відмовились від таких перспектив (Євр. 11:24—27). Наскільки ж немудро було б вважати такі правильні рішення «втраченими можливостями»! Інакше ми стали б знову прагнути того, що колись зарахували до «марних, нічого не вартих принципів цього світу».

8. Що допоможе нам рішуче прагнути визнання з боку Єгови?

⁸ Ми рішуче прагнемо визнання з боку Єгови, а не з боку цього світу. Як нам зміцнювати свою рішучість? Для цього необхідно пам’ятати два важливі факти. По-перше, Єгова завжди цінує тих, хто вірно служить йому. (Прочитайте Євреїв 6:10; 11:6.) Він дорожить кожним своїм вірним служителем і вважає, що було б неправедним не помічати їх. Єгова завжди «знає тих, хто належить йому» (2 Тим. 2:19). Він знає «дорогу праведних» і знає, як рятувати їх з випробування (Пс. 1:6; 2 Пет. 2:9).

9. Наведіть приклади, з яких видно, що Єгова цінує свій народ.

⁹ Іноді Єгова по-особливому показував, що цінує свій народ (2 Хр. 20:20, 29). Наприклад, пригадайте, як Єгова врятував ізраїльтян біля Червоного моря, коли за ними гналося могутнє військо фараона (Вих. 14:21—30; Пс. 106:9—11). Ця подія була настільки дивовижною, що приблизно через 40 років люди в тій частині світу все ще говорили про неї (Іс. Нав. 2:9—11). Як же підбадьорливо пам’ятати про такі вияви любові та сили Єгови, оскільки на нас чекає напад Гога з Магога! (Єзек. 38:8—12). У той час ми будемо особливо радіти, що шукали визнання з боку нашого Бога, а не з боку цього світу.

10. Який другий важливий факт ми повинні пам’ятати?

¹⁰ Також нам потрібно пам’ятати другий важливий факт: Єгова може винагородити нас так, як ми й не очікували. Люди, які роблять добро лише для того, щоб їх бачили інші, не матимуть жодної нагороди від Єгови. Чому? Тому що вони вже сповна отримали свою нагороду — похвалу від людей. (Прочитайте Матвія 6:1—5.) Проте Ісус сказав, що його Батько «непомітно спостерігає» за тими, хто не отримав заслуженої нагороди за свої добрі вчинки на благо іншим. Він помічає ці вчинки і відповідно винагороджує кожну людину. Але інколи Єгова робить це так, як ми цього й не очікували. Розгляньмо кілька прикладів.

11. Як Єгова виявив Марії надзвичайну честь?

¹¹ Коли Божий Син мав народитися на землі, матір’ю цієї особливої дитини Єгова вибрав смиренну незайману дівчину Марію. Вона жила в невеликому місті Назареті, далеко від Єрусалима і його величного храму. (Прочитайте Луки 1:26—33.) Чому Бог обрав саме Марію? Ангел Гавриїл сказав їй, що вона «знайшла ласку в Божих очах». Пізніше, в розмові зі своєю родичкою Єлизаветою, Марія виявила глибину своєї духовності  (Луки 1:46—55). Єгова спостерігав за Марією і наділив її за вірність надзвичайною честю, про яку вона не могла б і подумати.

12, 13. Як Ісуса було вшановано відразу після його народження і потім через 40 днів у храмі?

¹² Коли Марія народила Ісуса, Єгова повідомив про це не високим урядовцям чи правителям Єрусалима і Віфлеєма. Ангели з’явилися простим пастухам, які доглядали овець на полі неподалік Віфлеєма (Луки 2:8—14). Потім ці пастухи пішли подивитися на немовля (Луки 2:15—17). Марія та Йосип, мабуть, приємно здивувалися, коли побачили, як було виявлено шану Ісусу! Подумаймо, як сильно відрізняється спосіб дій Єгови від способу дій Диявола. Коли Сатана послав астрологів до Ісуса та його батьків, новина про Ісусове народження стривожила весь Єрусалим (Матв. 2:3). Оскільки ця звістка набула широкого розголосу, загинуло багато невинних дітей (Матв. 2:16).

¹³ Через 40 днів після Ісусового народження Марія мала скласти приношення для Єгови у храмі в Єрусалимі, що лежав майже за 10 кілометрів від Віфлеєма (Луки 2:22—24). Подорожуючи з Йосипом та Ісусом, Марія могла роздумувати, чи священик якось по-особливому визнає майбутню роль цієї дитини. Ісуса дійсно було вшановано, але, можливо, не так, як сподівалася Марія. Єгова використав «праведного і побожного чоловіка, на ім’я Симеон», а також 84-літню вдову, пророчицю Анну, щоб підтвердити, що ця дитина стане обіцяним Месією, або Христом (Луки 2:25—38).

14. Які благословення Марія отримала від Єгови?

¹⁴ А що сказати про Марію? Чи Єгова й далі благословляв Марію за те, що вона вірно піклувалася про його Сина і виховувала його? Так. Бог подбав, щоб про її вчинки і слова було записано в Біблії. Імовірно, Марія не могла подорожувати з Ісусом упродовж трьох з половиною років його служіння. Можливо, вона залишалася в Назареті, оскільки була вдовою. Хоча Марія втратила багато чудових нагод, вона була з Ісусом перед його смертю (Ів. 19:26). Пізніше Марія перебувала в Єрусалимі разом з Ісусовими учнями напередодні П’ятидесятниці, коли було вилито святий дух (Дії 1:13, 14). Вона, очевидно, була помазана разом з іншими присутніми. Якщо так, це означає, що Марія отримала можливість бути в небі з Ісусом усю вічність. Яка ж це надзвичайна нагорода за її вірне служіння!

15. Як Єгова показав, що цінує свого Сина, коли той був на землі?

¹⁵ Ісус не прагнув шани з боку релігійних чи політичних провідників. Але як же йому, мабуть, було приємно, коли в трьох окремих ситуаціях Єгова заговорив прямо з неба і показав, що цінує його! Відразу після того, як Ісус охрестився в річці Йордані, Єгова сказав: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений» (Матв. 3:17). Очевидно, ці слова, крім Ісуса, чув лише Іван Хреститель. Потім, приблизно за рік до смерті Ісуса, троє його апостолів почули, як Єгова проголосив: «Це Син  мій улюблений. Я ним задоволений. Слухайте його» (Матв. 17:5). І зрештою за кілька днів до смерті Ісуса Єгова знову говорив з неба до свого Сина (Ів. 12:28).

16, 17. Яку несподівану нагороду Ісус отримав від Єгови?

¹⁶ Ісус знав, що його фальшиво звинуватять у богозневазі й він зазна́є ганебної смерті. Але Ісус молився, щоб виконалася воля Єгови, а не його власна (Матв. 26:39, 42). «Він зніс смерть на стовпі мук, знехтувавши ганьбою», оскільки прагнув визнання лише з боку свого Батька, а не з боку цього світу (Євр. 12:2). Як Єгова винагородив Ісуса?

¹⁷ Будучи на землі, Ісус висловив бажання мати ту славу, яку він мав, коли був у небі зі своїм Батьком (Ів. 17:5). Ніщо в Біблії не вказує на те, що Ісус очікував чогось більшого. Він не сподівався на «підвищення». Але що зробив Єгова? Він вшанував Ісуса так, як той і не очікував. Воскресивши Ісуса, Бог підніс його на «вище становище», а також дав йому те, чого раніше ніхто не отримував,— безсмертне життя в духовній сфері * (Філ. 2:9; 1 Тим. 6:16). Яка ж це надзвичайна нагорода за Ісусове вірне служіння!

18. Що допоможе нам прагнути визнання з боку Єгови, а не з боку цього світу?

¹⁸ Що допоможе нам прагнути визнання з боку Єгови, а не з боку цього світу? Чітко пам’ятаймо, що Єгова завжди цінує своїх вірних служителів і часто винагороджує їх так, як вони й не очікували. Хто знає, які несподівані благословення чекають на нас у майбутньому? А поки що, зазнаючи труднощів і випробувань у теперішньому злому світі, ніколи не забуваймо, що цей світ і визнання, якого в ньому можна досягти, минають (1 Ів. 2:17). Наш небесний Батько, Єгова, «не є... неправедний, щоб забути [нашу] працю і любов, яку [ми] виявляли до його імені» (Євр. 6:10). Він обов’язково винагородить нас — можливо, так, як ми собі й не уявляли!