1. Що Павло відверто визнавав?

АПОСТОЛ Павло відверто визнавав, що іноді почувається слабким. Він говорив, що його «тіло нищиться», що йому доводиться боротися з самим собою, аби чинити добро, і що Єгова не завжди відповідає на його молитви так, як він того сподівався (2 Кор. 4:16; 12:7—9; Рим. 7:21—23). Павло також визнавав, що противники вважають його слабким *. Але незважаючи на негативне ставлення з боку інших і на свої власні слабкості, Павло не почувався нічого не вартим (2 Кор. 10:10—12, 17, 18).

2. Який важливий висновок зробив для себе Павло, як видно з 2 Коринфян 12:9, 10?

² Павло зробив для себе важливий висновок: людина може бути сильною, навіть коли почувається слабкою. (Прочитайте 2 Коринфян 12:9, 10.) Єгова сказав Павлу: «Тоді, коли ти слабкий, ти отримуєш мою силу повною мірою». Це означало, що сила Єгови компенсувала силу, якої бракувало Павлу. Спочатку розгляньмо, чому нам не треба перейматися, коли противники ображають нас.

3. Чому нам може бути «приємно... терпіти... обра́зи»?

³ Нікому не подобається, коли його ображають. Якщо вороги ображають нас і ми дуже цим переймаємося, то можемо знеохотитися (Присл. 24:10). Тож як нам ставитися до образ з боку противників? Як і Павлу, нам може  бути «приємно... терпіти... обра́зи» (2 Кор. 12:10). Чому? Тому що образи і переслідування, яких ми зазнаємо́, свідчать про те, що ми правдиві учні Ісуса (1 Пет. 4:14). Ісус сказав, що його послідовників будуть переслідувати (Ів. 15:18—20). Так було в першому столітті. У той час люди, на яких впливала грецька культура, вважали християн неосвіченими і слабкими. З погляду юдеїв християни також були «неосвічені й прості» (Дії 4:13). Християни виглядали слабкими. Вони не мали жодного впливу в політичних питаннях і не могли застосувати військову силу, щоб захистити себе. Тож до них ставилися з презирством.

4. Як ранні християни реагували на негативне ставлення з боку противників?

⁴ Чи негативне ставлення з боку противників зупиняло ранніх християн? Ні. Наприклад, апостоли Петро та Іван вважали за честь зносити переслідування за те, що вони йшли за Ісусом і поширювали його вчення (Дії 4:18—21; 5:27—29, 40—42). У цих учнів не було підстав соромитися. По суті, смиренні християни першого століття зробили для людства набагато більше доброго, ніж їхні противники. Скажімо, біблійні книги, написані деякими з цих християн, продовжують допомагати мільйонам людей і давати їм надію. Царство, про яке вони звіщали, вже існує й невдовзі правитиме над людством (Матв. 24:14). А могутній уряд, який переслідував християн, відійшов в історію. Ці віддані учні тепер є царями в небі. А противників, котрі їх ненавиділи, вже немає. І навіть якщо вони воскреснуть, то будуть підданими Царства, про яке звіщали ці християни (Об’яв. 5:10).

5. Чому на служителів Єгови дивляться звисока, як видно з Івана 15:19?

⁵ Сьогодні дехто дивиться звисока на служителів Єгови. Над нами насміхаються, вважаючи нас неосвіченими і слабкими. Чому? Тому що ми не поділяємо світських поглядів. Ми стараємося бути смиренними, сумирними і слухняними. А цей світ захоплюється гордими, зухвалими і непокірними людьми. Крім того, ми не втручаємося в політику і не служимо в армії жодної країни. Ми не вписуємося в рамки, встановлені цим світом, тому до нас ставляться зверхньо. (Прочитайте Івана 15:19; Рим. 12:2.)

6. Що здійснює Єгова, послуговуючись своїми служителями?

⁶ Хоч би що про нас думав цей світ, Єгова здійснює великі діла, послуговуючись нами. Сьогодні виконується найбільша в історії проповідницька праця. У наш час служителі Єгови видають найпоширеніші у світі журнали, які перекладаються найбільшою кількістю мов. Використовуючи Біблію, Божі служителі допомагають мільйонам людей змінити своє життя на краще. Все це є можливим завдяки Єгові, який виконує ці дивовижні діла, послуговуючись слабкими, на перший погляд, людьми. А що сказати про кожного з нас зокрема? Чи може Єгова зробити нас сильними? Якщо так, то як нам отримувати його допомогу? Ми багато чого можемо навчитися на прикладі апостола Павла. Розгляньмо три цінних уроки.

7. Чого ми вчимося на прикладі Павла?

⁷ Перше, чого ми вчимося на прикладі Павла,— не покладатися в служінні Єгові на власні сили або здібності.  З людського погляду Павло мав підстави бути гордим і самовпевненим. Він виростав у Тарсі, столиці однієї з римських провінцій. Тарс був багатим містом і відомим освітнім центром. Павло мав хорошу освіту. Його навчав один з найшанованіших у той час юдейських провідників, на ім’я Гамаліїл (Дії 5:34; 22:3). Колись Павло був досить впливовою особою в юдейському суспільстві. Він сказав: «Я робив в юдаїзмі більший поступ, ніж багато моїх ровесників з мого народу» (Гал. 1:13, 14; Дії 26:4). Але Павло не покладався на себе.

8. Чим, згідно з Філіппійців 3:8, Павло вважав усе, від чого відмовився, і чому йому було «приємно... терпіти слабкості»?

⁸ Павло охоче відмовився від того, що надавало йому ваги в цьому світі. Він навіть почав вважати все це «купою сміття». (Прочитайте Філіппійців 3:8.) Ставши послідовником Христа, Павло зазнав чимало труднощів. Павла зненавидів його власний народ (Дії 23:12—14). Його побили і вкинули до в’язниці римляни, його співгромадяни (Дії 16:19—24, 37). Крім того, Павло гостро усвідомлював, що через недосконалість його можливості були обмежені (Рим. 7:21—25). Незважаючи на противників і власні помилки, він не опускав рук. Натомість йому було «приємно... терпіти слабкості». Чому? Тому що тоді, коли Павло був слабким, він бачив, як у його житті діє Божа сила (2 Кор. 4:7; 12:10).

9. Як нам потрібно дивитися на обставини, котрі здаються несприятливими?

⁹ Якщо ми хочемо отримувати силу від Єгови, то не повинні думати, що наша цінність визначається фізичною силою, освітою, культурним походженням або матеріальним багатством. Від усього цього не залежить, чи буде Єгова послуговуватися нами. Адже серед Божого народу «не багато мудрих з людського погляду, не багато сильних і не багато тих, хто знатного походження». Своїми служителями Єгова вибрав «слабких світу» (1 Кор. 1:26, 27). Навіть якщо  у вашому житті склалися обставини, які здаються несприятливими, ви все одно можете служити Єгові. Дивіться на ці обставини як на можливість відчути дію сили Єгови. Наприклад, якщо ви боїтеся тих, хто ставить під сумнів ваші переконання, моліться, щоб Єгова наділив вас сміливістю захищати свою віру (Еф. 6:19, 20). Якщо ви боретеся з виснажливою хронічною хворобою, просіть, щоб Єгова дав вам силу й далі робити в служінні все можливе. Кожного разу, коли ви відчуваєте на собі допомогу Єгови, зміцнюється ваша віра і ви стаєте сильнішими.

10. Чому нам потрібно вчитися на прикладах вірних служителів Єгови, про яких розповідається в Біблії, зокрема в Євреїв 11:32—34?

¹⁰ Павло ретельно вивчав Біблію. Проте він не тільки досліджував факти, але й вчився на прикладах людей, про яких розповідається в Божому Слові. У своєму листі до єврейських християн Павло заохотив їх роздумувати над прикладами цілої низки вірних служителів Єгови. (Прочитайте Євреїв 11:32—34.) Поговорімо про одного з цих служителів — царя Давида. Він зносив протидію не лише з боку ворогів, але й з боку тих, кого вважав друзями. Розглядаючи приклад Давида, ми побачимо, як роздуми про життя Давида, очевидно, додавали сил Павлу і як ми можемо наслідувати його приклад.

11. Чому Давид здавався слабким? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

¹¹ В очах сильного воїна Голіафа Давид був слабким. Побачивши Давида, Голіаф «став зневажливо насміхатися з нього», адже був більшим, ліпше озброєним і навченим воювати. А Давид, звичайний недосвідчений хлопець, виглядав недостатньо спорядженим до бою. Хоча Давид і здавався слабким, насправді він був сильним. Він покладався на силу Єгови і переміг свого ворога (1 Сам. 17:41—45, 50).

12. З якою ще трудністю зіткнувся Давид?

¹² Давид зіткнувся також з іншою трудністю, через яку почувався слабким і безпомічним. Він віддано служив Саулу, якого Єгова призначив царем Ізраїля. Спочатку цар Саул поважав Давида. Але пізніше через гордість Саул почав йому заздрити і ставився до нього настільки погано, що навіть хотів його вбити (1 Сам. 18:6—9, 29; 19:9—11).

13. Як Давид реагував на несправедливе ставлення з боку царя Саула?

¹³ Незважаючи на несправедливе ставлення з боку Саула, Давид і далі шанував призначеного Єговою царя (1 Сам. 24:6). Він не винив Єгову за те зло, яке чинив Саул. Натомість Давид покладався на Єгову і вірив, що Єгова дасть йому необхідну силу, щоб знести це випробування (Пс. 18:1, надпис).

14. В якій ситуації, подібно до Давида, опинився апостол Павло?

¹⁴ Апостол Павло опинився в ситуації, подібній до Давидової. Вороги Павла були набагато сильнішими за нього. Його ненавиділо чимало впливових тогочасних провідників. Через це його не раз били і кидали до в’язниці. Як і у випадку з Давидом, до Павла погано ставилися ті, хто мав би бути його друзями. Проти нього виступав навіть дехто у християнському зборі (2 Кор. 12:11; Філ. 3:18). Однак Павло переміг усіх противників. Як? Він продовжував проповідувати, незважаючи на протидію. Павло залишався відданим своїм  братам і сестрам, навіть коли вони його засмучували. А найголовніше, він до кінця свого життя був вірним Богові (2 Тим. 4:8). Він долав усі труднощі не власними силами, а тому що покладався на Єгову.

15. Яка наша ціль і як нам її досягти?

¹⁵ Чи ви стикаєтеся з обра́зами і переслідуванням з боку однокласників, співпрацівників або невіруючих родичів? Чи, може, до вас погано ставився хтось у зборі? Якщо так, згадайте приклади Давида і Павла. Ви можете «завжди перемага[ти] зло добром» (Рим. 12:21). Ваша ціль, на відміну від Давидової, не метнути в когось камінь, щоб він уп’явся йому в чоло, а вкласти Боже Слово в розум і серце людей, які готові вас слухати. Ви досягнете цієї мети, якщо будете використовувати Біблію, відповідаючи на запитання людей, якщо будете виявляти повагу і доброту до тих, хто погано до вас ставиться, і якщо будете робити добро всім, навіть своїм ворогам (Матв. 5:44; 1 Пет. 3:15—17).

16, 17. Який урок назавжди засвоїв Павло?

¹⁶ Перед тим як стати учнем Христа, апостол Павло був зухвалою людиною і переслідував Ісусових послідовників (Дії 7:58; 1 Тим. 1:13). Ісус особисто звернувся до Павла, знаного тоді як Савл, щоб той припинив наводити страх на християнський збір. Ісус заговорив з неба і вразив Павла сліпотою. Щоб знову бачити, Павло був змушений шукати допомоги саме в тих людей, яких переслідував. Він смиренно прийняв допомогу від учня на ім’я Ананій, через якого йому було повернено зір (Дії 9:3—9, 17, 18).

¹⁷ Пізніше Павло відігравав важливу роль у християнському зборі, але він назавжди засвоїв урок, який отримав від Ісуса по дорозі в Дамаск. Павло залишався смиренним та охоче приймав допомогу від братів і сестер. Він визнавав, що вони були для нього «опорою» (Кол. 4:10, 11, прим.).

18. Чому ми можемо неохоче приймати допомогу від інших?

 ¹⁸ Чого ми вчимося у Павла? Коли ми тільки почали спілкуватися з народом Єгови, ми, мабуть, з готовністю приймали допомогу від інших, усвідомлюючи, що ми духовні немовлята і нам ще вчитися й вчитися (1 Кор. 3:1, 2). А як тепер? Якщо ми багато років служимо Єгові і здобули великий досвід, то, можливо, вже не настільки охоче приймаємо допомогу, особливо від тих, хто не так давно в правді, як ми. Але сам Єгова нерідко зміцнює нас, послуговуючись нашими братами й сестрами (Рим. 1:11, 12). Нам слід це визнавати, якщо ми хочемо отримувати силу від Єгови.

19. Завдяки чому Павло досягнув чудових результатів?

¹⁹ Ставши християнином, Павло досягнув чудових результатів. Чому? Тому що зрозумів, що ні фізична сила, ні освіта, ні матеріальне чи соціальне становище не мають значення. Успіх залежить від того, чи людина виявляє смирення і чи покладається на Єгову. Тож, беручи приклад з Павла, 1) покладаймося на Єгову, 2) вчімося на біблійних прикладах і 3) приймаймо допомогу від одновірців. Тоді, хоч би якими слабкими ми почувалися, Єгова зробить нас сильними!