1, 2. а) На яку нагороду з нетерпінням чекають Божі служителі? б) Що допоможе нам зосереджуватися на нагороді? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

ПОДІБНО до апостола Павла, помазані духом християни в наш час плекають дорогоцінну надію — отримати «нагороду небесного покликання», яке дає Бог (Філ. 3:14). Вони з нетерпінням чекають часу, коли будуть служити з Ісусом Христом у його небесному Царстві і допомагати йому приводити людство до досконалості (Об’яв. 20:6). Яку ж чудову мету поставив перед ними Бог! Інші вівці мають інакшу надію. Вони з нетерпінням чекають, коли отримають у нагороду вічне життя на землі. Яка ж це чудова перспектива! (2 Пет. 3:13).

² Щоб допомогти помазаним християнам залишатися вірними і здобути нагороду, Павло настійно радив їм: «Постійно зосереджуйтесь на тому, що вгорі» (Кол. 3:2). Їм потрібно було пам’ятати про дорогоцінну надію — отримати свою небесну спадщину (Кол. 1:4, 5).  Безсумнівно, роздуми над благословеннями, які Єгова обіцяє злити на свій народ, допомагають усім Божим служителям зосереджуватися на нагороді, хоч би яку надію вони мали: небесну чи земну (1 Кор. 9:24).

3. Про які небезпеки Павло застеріг своїх одновірців?

³ Павло також застеріг своїх одновірців про небезпеки, які можуть позбавити їх нагороди. Наприклад, він написав зборові у Колоссах про лжехристиян, які намагалися здобути Боже схвалення завдяки дотриманню Закону, а не завдяки вірі в Христа (Кол. 2:16—18). Крім того, Павло обговорив небезпеки, які існують і в наші дні та можуть позбавити нас нагороди. Приміром, він пояснив, як не піддаватися аморальним бажанням, залагоджувати непорозуміння з одновірцями і долати сімейні негаразди. Його поради цінні і для нас. Тому розгляньмо деякі застереження Павла, що містяться в його листі до колоссян.

4. Як аморальні бажання можуть позбавити нас нагороди?

⁴ Нагадавши своїм одновірцям про чудову надію, Павло написав: «Умертвіть пороки, котрі народжуються у ваших земних тілах: статеву розпусту, нечистоту, нестримну похіть, згубні прагнення і жадібність» (Кол. 3:5). Аморальні бажання можуть бути надзвичайно сильними і навіть призвести до того, що ми втратимо свої духовні скарби. Один брат, якого захопили аморальні прагнення, повернувшись у збір, сказав: «Мене полонила настільки могутня сила, що я схаменувся лише тоді, коли вже було запізно».

5. Як нам захистити себе в небезпечних ситуаціях?

⁵ Особливо важливо пильнувати, коли ми опиняємось в ситуаціях, в яких може виникнути спокуса порушити моральні норми Єгови. Наприклад, було б мудро, щоб пара, яка зустрічається, з самого початку встановила для себе чіткі межі, коли йдеться про дотики, поцілунки й перебування наодинці (Присл. 22:3). Інші небезпечні ситуації можуть виникати, коли християнин їде у відрядження або коли йому доводиться працювати з особою протилежної статі (Присл. 2:10—12, 16). Якщо це стосується тебе, відразу скажи, що ти Свідок Єгови, поводься пристойно і пам’ятай, що флірт може призвести до жахливих наслідків. До того ж існує більша ймовірність піддатися спокусі, коли ми пригнічені і почуваємось самотніми. У такі моменти ми можемо прагнути, аби хтось запевняв нас, що ми потрібні. Нам може настільки бракувати емоційної підтримки, що ми приймемо знаки уваги від першого-ліпшого. Якщо ти переживаєш подібні почуття, то шукай підтримки у Єгови і в братів та сестер, щоб не втратити нагороди. (Прочитайте Псалом 34:18; Прислів’я 13:20.)

6. Про що слід пам’ятати, вибираючи розваги?

⁶ Щоб умертвити аморальні бажання, нам треба відкидати аморальні розваги. Сьогодні індустрія розваг характеризується рисами, що були властиві стародавнім містам Содому і Гоморрі (Юди 7). Творці індустрії розваг поширюють власні погляди на мораль, зображаючи статеву розпусту як щось нормальне і зовсім не шкідливе. Не можна втрачати пильність, приймаючи все, що пропонує нам світ  розваг. Вибираймо такі розваги, які не відвертатимуть наш погляд від нагороди (Присл. 4:23).

7. Які проблеми можуть виникати в християнському зборі?

⁷ Усі ми погодимося, що належати до християнського збору — це благословення. Завдяки вивченню Божого Слова на наших зібраннях і добрій та сердечній підтримці, яку надаємо одні одним, ми далі зосереджуємося на нагороді. Усе ж іноді через непорозуміння між членами збору можуть виникати тертя. Якщо ми не вирішуємо таких проблем, вони можуть легко призвести до образ. (Прочитайте 1 Петра 3:8, 9.)

8, 9. а) Які риси допомагатимуть нам отримати нагороду? б) Завдяки чому ми збережемо мир, якщо одновірець засмутив нас?

⁸ Як нам не допустити, щоб образа позбавила нас нагороди? Павло радив колоссянам: «Як Божі обранці, святі та улюблені, одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і терпеливість. Продовжуйте терпіти і з готовністю прощати одне одного, навіть якщо маєте підстави на когось поскаржитись. Оскільки Єгова з готовністю простив вас, робіть так і ви. А на додаток до всього цього одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Кол. 3:12—14).

⁹ Любов і доброта допомагатимуть нам прощати одне одного. Наприклад, якщо слова або вчинки одновірця зачеплять нас за живе, можна пригадати собі ситуації, в яких ми самі сказали або вчинили щось недоброзичливе. Хіба ж ми не вдячні за те, що брати і сестри з любов’ю та добротою не зважали на наші помилки? (Прочитайте Екклезіаста 7:21, 22.) А наскільки ж ми вдячні за доброту Христа, який об’єднує правдивих поклонників! (Кол. 3:15). Усі ми любимо того самого Бога, проповідуємо ту саму звістку і боремося з тими самими труднощами. З добротою і любов’ю прощаючи одне одного, ми сприяємо християнській єдності і зосереджуємося на нагороді.

10, 11. а) Чому така риса, як заздрість, небезпечна? б) Як не допустити, щоб заздрість позбавила нас нагороди?

¹⁰ Застережливі біблійні приклади нагадують нам, що така риса, як заздрість, або ревнощі, може позбавити нас нагороди. Приміром, Каїн заздрив своєму братові Авелю і вбив його. Корей, Датан і Авірон заздрили Мойсею і повстали проти нього. Цар Саул позаздрив успіхові Давида і намагався його вбити. Не дивно, що Боже Слово говорить: «Де ревнощі і схильність до суперечок, там буде безлад і всяка підлість» (Як. 3:16).

¹¹ Якщо ми плекаємо у своєму серці любов і доброту, то не станемо заздрісними. Боже Слово каже: «Любов терпелива і добра. Любов не ревнує» (1 Кор. 13:4). Щоб заздрість не вкоренилася в нашому серці, ми повинні намагатися дивитись на справи з Божого погляду і ставитися до наших братів і сестер як до частин одного тіла. Це допомагатиме нам поділяти почуття одновірців, як говориться у натхненій пораді: «Якщо [одна частина тіла] прославляється, усі інші теж радіють з нею» (1 Кор. 12:16—18, 26). Тож замість того, щоб заздрити, ми будемо тішитися, коли інші отримують благословення. Подумаймо про Йонатана, сина царя Саула. Він не заздрив, коли Давида було призначено спадкоємцем трону. Натомість Йонатан підбадьорював Давида  (1 Сам. 23:16—18). Чи ми можемо, подібно до Йонатана, виявляти любов і доброту?

12. Дотримання якої біблійної поради допоможе нам здобути нагороду цілою сім’єю?

¹² Якщо ми застосовуємо біблійні принципи, це принесе мир і щастя в нашу сім’ю та допоможе нам здобути нагороду. Яку біблійну пораду Павло дав сім’ям? Він написав християнам у Колоссах: «Дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, як це личить послідовницям Господа. Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин і не зліться на них. Діти, в усьому будьте слухняні батькам, бо це приємно Господу. Батьки, не дратуйте своїх дітей, щоб вони не занепали духом» (Кол. 3:18—21). Без сумніву, ви погодитеся, що дотримання цієї натхненої поради принесе користь чоловікам, дружинам і дітям.

13. Як християнка могла б здобути свого невіруючого чоловіка?

¹³ А що, коли ти маєш невіруючого чоловіка, який неналежно ставиться до тебе? Чи ти поліпшиш ситуацію, якщо будеш йому докоряти за його поведінку? Хіба ти привабиш його до правди, навіть якщо тобі вдасться добитися того, чого хочеш? Навряд чи! Але коли ти з повагою ставитимешся до головування свого чоловіка, то  сприятимеш миру в сім’ї, прославлятимеш Єгову і, можливо, привабиш чоловіка до правдивого поклоніння. Тоді ви разом можете здобути нагороду. (Прочитайте 1 Петра 3:1, 2.)

14. Що має робити християнин, якщо невіруюча дружина не поважає його?

¹⁴ А що, коли ти маєш невіруючу дружину, яка не поважає тебе? Чи вона виявлятиме тобі більше поваги, якщо ти криком намагатимешся показати, хто в хаті господар? Аж ніяк! Бог очікує, що ти наслідуватимеш Ісуса і будеш головувати з любов’ю (Еф. 5:23). Ісус головує над своїм збором з любов’ю і терпеливістю (Луки 9:46—48). Наслідуючи Ісусів приклад, чоловік може привабити свою дружину до правдивого поклоніння.

15. Як християнин виявляє любов своїй дружині?

¹⁵ Єгова звелів чоловікам: «Не переставайте любити своїх дружин і не зліться на них» (Кол. 3:19). Люблячий чоловік віддає дружині пошану, коли вислуховує її і запевняє, що її думка для нього дуже важлива (1 Пет. 3:7). Хоча чоловік не завжди може робити те, що вона просить, його рішення буде більш виваженим, коли він радиться з нею (Присл. 15:22). Чоловік, який з любов’ю ставиться до своєї дружини, не вимагає від неї поваги, а старається заслужити її. Якщо християнин любить свою дружину і дітей, то його сім’я, скоріш за все, буде радісно служити Єгові й отримає в нагороду життя.

16, 17. Як молода людина має реагувати на батьківське виховання?

¹⁶ А що, коли ти підліток і вважаєш, що батьки тебе не розуміють або в усьому обмежують? Через це в тебе могли б навіть закрастися сумніви, чи служіння Єгові є найліпшим способом життя. Але якщо ти під впливом таких негативних почуттів перестанеш служити Єгові, то невдовзі зрозумієш, що ніхто не піклується про тебе так щиро, як твої богобоязливі батьки і твій збір.

¹⁷ Звідки ти знав би, що батьки справді дбають про тебе, якби вони ніколи не виправляли тебе? (Євр. 12:8). Однак, можливо, тобі не подобається те, як саме вони тебе виправляють. Замість того щоб дратуватися, намагайся побачити, чому батьки так діють. Тож зберігай спокій і з усіх сил старайся не реагувати болісно на критику. Боже Слово каже: «Людина, яка має знання, стримана у словах, і розважлива людина залишається спокійною» (Присл. 17:27). Постав собі за мету стати зрілою людиною. Така людина спокійно приймає поради, застосовує їх і надмірно не переймається тим, як їх було дано (Присл. 1:8). Яке ж благословення мати віруючих батьків, котрі по-справжньому люблять Єгову! Вони, безперечно, хочуть допомогти тобі отримати в нагороду життя.

18. Чому ви рішуче налаштовані і далі зосереджуватися на нагороді?

¹⁸ Як же чудово роздумувати над своєю нагородою, хоч би якою вона була: безсмертне життя в небі чи вічне життя на райській землі! Ця надія справжня, вона ґрунтується на обіцянці самого Творця. Про Рай Бог сказав: «Земля буде наповнена знанням про Єгову» (Ісаї 11:9). Тоді кожного, хто житиме на землі, навчатиме Бог. За таку нагороду варто боротися. Тож пам’ятайте про обіцянку Єгови і хай ніщо не позбавить вас нагороди!