1, 2. Хто може поводитись з нами несправедливо?

 ІСУС розповів приклад про вдову, яка постійно приходила до судді і просила винести справедливе рішення в її справі. Ісусові учні, без сумніву, добре розуміли, що відчувала ця жінка, адже у їхні дні прості люди часто стикалися з несправедливістю (Луки 18:1—5). Згадана історія близька й для нас, тому що всі ми час від часу зазнаємо несправедливого ставлення.

² І ми не дивуємось цьому, оскільки сьогодні у світі є чимало упереджених, жорстоких і жадібних людей (Еккл. 5:8). Однак ми не очікуємо, що нас скривдить хтось у зборі, і почуваємось збентеженими, коли таке стається. Звичайно, на відміну від тих, хто кривдить нас через нашу віру, брати і сестри не хочуть ставитись до нас несправедливо. Але вони недосконалі. Ісуса теж не раз кривдили, і ми можемо багато навчитися з того, як він реагував на несправедливе ставлення своїх противників. Зрештою, якщо ми терпеливо зносимо несправедливість з боку наших переслідувачів, наскільки більш терпеливими нам треба бути з нашими братами і сестрами! А як почувається Єгова, коли нас кривдять люди у світі або хтось з братів чи сестер?

3. Звідки ми знаємо, що Єгові не байдуже, коли з нами поводяться несправедливо?

³ Нашому небесному Батькові зовсім не байдуже, як інші ставляться до нас. У Біблії сказано, що «Єгова любить  справедливість» (Пс. 37:28). І, як запевнив Ісус, він обов’язково встановить її, як тільки настане відповідний час, «притому дуже швидко» (Луки 18:7, 8). Невдовзі Єгова залікує всі рани, завдані несправедливістю, і покінчить із нею раз і назавжди (Пс. 72:1, 2).

4. Що зробив Єгова, аби навчити нас мудро реагувати на несправедливість?

⁴ Поки ми чекаємо на час, коли на землі запанує праведність, Єгова допомагає нам мудро реагувати на несправедливість (2 Пет. 3:13). Наприклад, він навчає, як поводитись, коли нас кривдять, аби не створити собі ще більше проблем. Зокрема він подбав про те, щоб у Біблії було описано, як на несправедливість реагував його Син. Також Єгова дав дієві поради, які допоможуть у ситуаціях, коли з нами несправедливо поводяться.

ЗВАЖАЙТЕ НА ТЕ, ЯК ВИ РЕАГУЄТЕ НА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

5. Чому нам потрібно зважати на те, як ми реагуємо на несправедливість?

⁵ Несправедливість може глибоко нас ранити і довести до відчаю (Еккл. 7:7). Це відчули на собі Йов та Авакум, вірні служителі Єгови (Йова 6:2, 3; Ав. 1:1—3). Такі почуття є цілком природними, але слід бути обережними, аби вони не поглинули нас. Інакше вони можуть підштовхнути нас до того, про що ми пізніше пошкодуємо.

6. Чого можна навчитися з застережливого прикладу Авесалома? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁶ У відповідь на несправедливість ми можемо спробувати взяти справу у свої руки. Але це, найімовірніше, лише погіршить ситуацію. Пригадаймо, як одного разу повівся Авесалом, син царя Давида. Коли Амнон, його брат по батькові, зґвалтував його сестру Тамару, він страшно розлютився. За Мойсеєвим законом, Амнон заслуговував смерті (Лев. 20:17). Все ж Авесалом не мав права вбивати його, хоч його гнів і був виправданим (2 Сам. 13:20—23, 28, 29).

7. Якою була перша реакція псалмоспівця на несправедливість, яка панувала довкола?

⁷ Коли кривдники залишаються непокараними, в нас можуть з’явитися сумніви, чи взагалі варто поводитись правильно. Так почувався один псалмоспівець, спостерігаючи за тим, як лихі  люди наживаються за рахунок праведних. Він сказав: «Це люди неправедні, які завжди живуть безтурботно» (Пс. 73:12). Збентежений через несправедливість, яка панувала довкола, псалмоспівець навіть почав думати про те, чи є зміст служити Єгові. Він був настільки розгублений, що сказав: «Я намагався це збагнути, але мені було важко» (Пс. 73:14, 16). Він щиро зізнався: «Ноги мої мало не зійшли з правильного шляху, стопи мої мало не посковзнулися» (Пс. 73:2). Щось подібне трапилося з братом, якого ми назвемо Альберто.

8. Як несправедливість вплинула на Альберто?

⁸ Альберто помилково звинуватили в тому, що він вкрав гроші зі скриньки для пожертв. Через це він втратив свої обов’язки у зборі і повагу багатьох братів та сестер, які дізналися про цю справу. «Я почувався розлюченим і розбитим»,— пригадує він. Альберто дозволив, щоб біль і почуття образи настільки поглинули його, що впродовж п’яти років він не відвідував зібрань. Цей випадок показує, що́ може статися, коли ми надто гостро реагуємо на несправедливість.

 ВЧІТЬСЯ В ІСУСА МУДРО РЕАГУВАТИ НА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

9. Хто несправедливо поводився з Ісусом? (Дивіться також ілюстрацію.)

⁹ Ісус подав досконалий приклад того, як справлятися з несправедливістю. Його кривдило багато людей, зокрема його рідні. Невіруючі родичі говорили, що він зійшов з розуму; релігійні провідники звинувачували його в тому, що йому допомагають демони; а римські воїни глузували і знущалися з нього та зрештою вбили його (Марка 3:21, 22; 14:55; 15:16—20, 35—37). Але Ісус витривало зніс усю цю несправедливість і жодного разу не намагався помститися. Чого ми можемо навчитися від нього?

10. Як Ісус реагував на несправедливість? (1 Петра 2:21—23).

¹⁰ Прочитайте 1 Петра 2:21—23 a. Досконалий приклад, який залишив Ісус, допомагає мудро реагувати на кривду. Він знав, коли мовчати і коли говорити (Матв. 26:62—64). Він не спростовував кожне фальшиве звинувачення, яке проти нього висували (Матв. 11:19). Коли ж він говорив, то не ображав своїх кривдників і не залякував їх. Ісус завжди виявляв самовладання, оскільки «ввірив себе тому, хто судить праведно». Він знав, що Єгова бачить, як несправедливо з ним поводяться, і не сумнівався, що у відповідний час його Батько все виправить.

11. Як ми покажемо, що контролюємо свою мову, коли нас кривдять? (Дивіться також ілюстрації.)

¹¹ Приклад Ісуса заохочує нас зважати на свої слова, коли ми зазнаємо  несправедливого ставлення. Іноді образа незначна, тому на неї краще взагалі не реагувати. Або ж ми можемо промовчати, щоб не погіршити ситуації (Еккл. 3:7; Як. 1:19, 20). Все ж деколи ми мусимо заступитися за того, кого кривдять, або стати на захист правди (Дії 6:1, 2). Але робити це потрібно спокійно і з повагою b (1 Пет. 3:15).

12. Як ми можемо ввірити себе «тому, хто судить праведно»?

¹² Також ми можемо наслідувати Ісуса, ввіряючи себе «тому, хто судить праведно». Ми впевнені, що він бачить, коли з нами поводяться несправедливо, і все розставить на свої місця. Така впевненість допоможе зносити несправедливе ставлення. Залишивши справу в руках Єгови, ми не дозволимо, щоб у нашому серці затаївся гнів або почуття образи. Інакше ми можемо реагувати на несправедливість надто болісно, втратити радість і навіть наразити на небезпеку наші стосунки з Єговою (Пс. 37:8).

13. Що допоможе нам терпеливо зносити несправедливість?

¹³ Звичайно, нам не під силу досконало наслідувати Ісусів приклад. Деколи ми можемо робити або говорити те, про що пізніше шкодуємо (Як. 3:2). А іноді несправедливість залишає в нашому серці такі глибокі рани, що вони не загояться до кінця цього злого світу. Не сумніваймося: Єгова знає, що́ ми переживаємо. Ісус, який не раз страждав через несправедливість, теж добре розуміє наші почуття (Євр. 4:15, 16). А що ще, окрім досконалого прикладу Ісуса, допоможе нам мудро реагувати на несправедливість? Дієві поради, які Єгова помістив у своєму Слові. Дві з них записані в Листі до римлян. Розгляньмо їх.

«ДАЙТЕ МІСЦЕ ГНІВУ БОЖОМУ»

14. Що означає «дати місце гніву Божому»? (Римлян 12:19).

¹⁴ Прочитайте Римлян 12:19. Апостол Павло заклика́в християн «дати місце гніву Божому». Це означає дозволити Єгові самому вирішити, коли і як встановити справедливість. Ось що каже брат на ім’я Джон, з яким повелися несправедливо: «Мені дуже хотілося взяти справу у свої руки. Але слова, записані в Римлян 12:19, допомогли мені терпеливо чекати на Єгову».

15. Чому, зіткнувшись з несправедливістю, краще почекати на Єгову?

¹⁵ Чекаючи на Єгову, ми уникнемо зайвого стресу й розчарування, яких часто зазнають ті, хто намагається сам встановити справедливість. Єгова прагне нам допомогти. Він, так би мовити, каже: «Покладись на мене, я все виправлю». Якщо ми довіряємо його обіцянці відплатити тим, хто кривдить інших, то збережемо спокій, адже будемо впевнені, що він вирішить все якнайкраще. Така впевненість дуже допомогла Джону. Він каже: «Я зрозумів: якщо дозволити Єгові владнати мою справу, він зробить це набагато ліпше, ніж я».

«ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЙ ЗЛО ДОБРОМ»

16, 17. Як молитва допоможе нам «завжди перемагати зло добром»? (Римлян 12:21).

¹⁶ Прочитайте Римлян 12:21. Павло також заохочував християн «завжди перемагати зло добром». А Ісус у своїй  Нагірній проповіді радив: «Не переставайте любити своїх ворогів і молитися за своїх гонителів» (Матв. 5:44). Він робив так завжди, навіть тоді, коли римські воїни прибивали його до стовпа мук. Важко уявити, якого болю і приниження він тоді зазнав!

¹⁷ Але ця несправедливість не зламала Ісуса. Він не просив Єгову покарати воїнів, а натомість молився: «Батьку, прости їх, бо не знають, що роблять» (Луки 23:34). Молитва за тих, хто нас скривдив, допоможе нам заспокоїтись і вгамувати свій гнів. Ми навіть зможемо змінити своє ставлення до них.

18. Як молитва допомогла Альберто і Джону?

¹⁸ Молитва допомогла згаданим раніше братам пережити несправедливість, з якою вони зіткнулися. Альберто ділиться: «Я молився за братів, які несправедливо повелися зі мною, і не раз просив Єгову допомогти мені вгамувати свій гнів». На щастя, він знову ревно служить Єгові. А Джон каже: «Я багато молився за брата, який мене образив. Такі молитви допомогли мені подивитися на нього без упередження і осуду та відновити душевний спокій».

19. Що нам потрібно робити, поки існує цей злий світ? (1 Петра 3:8, 9).

¹⁹ Живучи у цьому злому світі, ми і далі будемо стикатися з несправедливістю. Тож, хоч би що з нами трапилось, не припиняймо молитися до Єгови про допомогу. Наслідуймо Ісуса в тому, як він реагував на несправедливе ставлення, і продовжуймо застосовувати біблійні поради. Тоді Єгова неодмінно благословить нас. (Прочитайте 1 Петра 3:8, 9.)