НА ПОЧАТКУ 1930-х років праця Царства у Бразилії проходила відносно повільно. У 1935 році піонери Натаніель і Мод Юілл написали листа Джозефу Рутерфорду, який тоді брав провід у проповідницькій праці. Вони писали, що готові служити і «з радістю поїдуть будь-куди».

Натаніель, інженер-будівельник на пенсії, мав тоді 62 роки. Він був керівником служіння у зборі Свідків Єгови в Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США). Там Натаніель організував проповідницьку працю і в поширенні доброї новини він використовував звукову апаратуру. Його досвід і охочий дух стали у великій пригоді, коли він отримав нові обов’язки — бути наглядачем філіалу в Бразилії, великому багатомовному полі.

У 1936 році Натаніель і Мод приїхали до Бразилії разом з Антоніу Андраде, який був перекладачем і служив піонером. Вони привезли цінний вантаж — 35 патефонів і машину з гучномовцями. На той час у Бразилії, п’ятій за розміром країні світу, було приблизно 60 вісників Царства. Все ж завдяки новим звуковим пристроям ці піонери усього за кілька років змогли досягти мільйонів людей.

Через місяць після приїзду брата і сестри Юілл філіал організував у місті Сан-Паулу перший у Бразилії конгрес. Програма конгресу включала проповідницьке служіння. Щоб запрошувати людей на публічну промову, використовували машину з гучномовцями, за кермом якої, очевидно, була Мод. На промову прийшло аж 110 осіб! Програма конгресу піднесла дух вісників, і вони збільшили свою  участь у проповідницькому служінні. Вісники навчилися проповідувати за допомогою літератури і карток зі свідченням, а також патефонних платівок, на яких були записані промови англійською, іспанською, німецькою, польською, угорською і пізніше португальською мовами.

Три конгреси, які пройшли 1937 року в Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро і Курітібі, стали рушієм у праці проголошення доброї новини. Делегати конгресу послуговувалися у проповідуванні від дому до дому машиною з гучномовцями. Жозе Магловський, тоді молодий хлопець, пізніше написав: «Ми розкладали літературу на стенді і під час того, як із гучномовців розносилась записана звістка, розмовляли з людьми, котрі виходили зі своїх домівок, аби побачити, що діється».

Хрещення відбувалося в річках, а поряд на сонці ніжилися відпочивальники. Це була чудова нагода проповідувати добру новину за допомогою машини з гучномовцями, з яких лунала промова брата Рутерфорда, звернена до тих, хто бажав охреститись. Люди з цікавості обступали машину, слухаючи промову, яку перекладали на португальську мову. Потім тих, хто бажав охреститися, занурювали у воду під запис пісень Царства польською мовою. Брати і сестри підспівували різними мовами. «Це нагадувало П’ятидесятницю, коли кожен розумів свою рідну мову»,— писалось у «Щорічнику» за 1938 рік.

Після тих конгресів щонеділі в будь-яку погоду люди могли почути записи біблійних промов, що звучали з машини з гучномовцями в парках, житлових районах і фабриках у центрі Сан-Паулу і поблизьких містах. Кожного місяця промови, котрі лунали з гучномовців, слухало 3000 мешканців колонії прокажених, яка була за 97 кілометрів на північний захід від Сан-Паулу. З часом там утворився чудовий збір. Попри свій жалюгідний стан ті вісники Царства отримали дозвіл відвідувати іншу колонію прокажених, щоб потішати тамтешніх мешканців біблійною звісткою.

Під кінець 1938 року з’явилися записи Царства португальською мовою. У День усіх душ вісники їздили машиною з гучномовцями від кладовища до кладовища і вмикали записи промов «Де знаходяться померлі?», «Єгова» і «Багатство», які потішили понад 40 000 засмучених людей.

Розгнівані священнослужителі чинили опір сміливому проголошенню біблійної правди і часто тиснули на місцеву владу, щоб та заборонила машину з гучномовцями. Сестра Юілл пригадувала випадок, коли місцевий священик під’юдив юрбу оточити машину. Але послухати цілу програму приїхав мер і представники поліції. Мер навіть узяв біблійну літературу. Того дня не було жодних заворушень. У «Щорічнику» за 1940 рік повідомлялося, що в Бразилії, незважаючи на такий опір, 1939 рік був «найліпшим часом для служіння Великому Теократу і проголошення його імені».

Поява «машини з гучномовцями “Вартової башти”» стала поворотним моментом у праці проповідування в Бразилії. Завдяки цій машині звістка про Царство досягнула мільйонів бразильців. Хоча 1941 року цю відому машину продали, велика кількість Свідків Єгови продовжувала звіщати добру новину щиросердим людям на безмежних просторах Бразилії. (З нашого архіву в Бразилії).