Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Наслідуйте віру і слухняність Ноя, Даниїла і Йова

Наслідуйте віру і слухняність Ноя, Даниїла і Йова

«Ной, Даниїл і Йов... за свою праведність врятували б тільки себе» (ЄЗЕК. 14:14).

ПІСНІ: 89, 119

1, 2. а) Чому приклади Ноя, Даниїла і Йова можуть підбадьорити нас? б) За яких обставин були написані слова з Єзекіїля 14:14?

МОЖЛИВО, вам доводиться боротися з труднощами, наприклад з хворобою, фінансовими проблемами чи переслідуванням. Чи не важко вам іноді зберігати радість у служінні Єгові? Якщо так, то вас підбадьорить приклад Ноя, Даниїла і Йова. Вони були недосконалими і зазнавали таких самих проблем, як і ми. Інколи їхнє життя було в небезпеці. Усе ж ці чоловіки залишалися непорочними і з Божого погляду були прикладом віри і слухняності. (Прочитайте Єзекіїля 14:12—14.)

2 Слова Єзекіїля, які стали провідним віршем цієї статті, були написані у Вавилонській імперії 612 року до н. е. * (Єзек. 1:1; 8:1). Як і передрікалося, невдовзі, а саме в 607 році до н. е., відступницький Єрусалим мав бути знищеним. Порівняно небагато людей у той час виявляли такі ж риси, як Ной, Даниїл і Йов, і отримали знак для спасіння (Єзек. 9:1—5). Серед них були Єремія, Барух, Евед-Мелех та рехавівці.

3. Що ми розглянемо в цій статті?

3 Так само в наші дні лише ті, кого Єгова вважає бездоганними,— люди, подібні до Ноя, Даниїла і Йова,— отримають знак для спасіння, коли цей злий світ прийде до свого кінця (Об’яв. 7:9, 14). Тож розгляньмо, чому Єгова ставить нам у приклад цих праведних чоловіків. Під час обговорення ми зосередимось на тому, 1) які труднощі зносив кожен з них і 2) як ми можемо наслідувати їхню віру і слухняність.

НОЙ БУВ ВІРНИМ І СЛУХНЯНИМ УПРОДОВЖ ДЕВ’ЯТИ СТОЛІТЬ

4, 5. Яких труднощів зазнав Ной і що можна сказати про його витривалість?

4 Яких труднощів зазнав Ной? За днів його прадіда Еноха люди були дуже безбожні. Вони навіть говорили «обурливі слова» на Єгову (Юди 14, 15). Люди чинили дедалі більше насилля, і до часу Ноя земля «наповнилась насиллям». Злі ангели матеріалізувалися і брали собі за дружин людських дочок. Від них народжувалися жорстокі гібридні нащадки (Бут. 6:2—4, 11, 12). Але Ной відрізнявся від них. Біблія каже, що він «знайшов ласку в очах Єгови». Ной був «бездоганним серед своїх сучасників. Він ходив з правдивим Богом» (Бут. 6:8, 9).

5 Розгляньмо, що ці слова говорять нам про цього праведного чоловіка. Як довго Ной ходив з Богом у злому світі перед Потопом? Не 70 чи 80 років,— хоча саме стільки триває життя багатьох людей сьогодні,— а майже 600 років! (Бут. 7:11). І на відміну від нас Ной не мав збору одновірців, які б його підбадьорювали. Навіть рідні брати й сестри, очевидно, не підтримували його *.

6. Як Ной виявляв неабияку мужність?

6 Ной не думав, що достатньо просто вести порядне життя. Він став «проповідником праведності» і сміливо розповідав усім людям про свою віру в Єгову (2 Пет. 2:5). «Цією вірою він засудив світ»,— написав апостол Павло (Євр. 11:7). Тому зрозуміло, що Ной стикався з насмішками і протидією. Можливо, йому навіть погрожували насиллям. Однак він не відчував «страху перед людиною» (Присл. 29:25). Навпаки, він мав мужність, яку Єгова дає своїм вірним служителям.

7. З якими труднощами стикався Ной, коли будував ковчег?

7 Після того як Ной ходив з Богом більш ніж п’ять століть, Єгова звелів йому побудувати ковчег задля порятунку людей і тварин (Бут. 5:32; 6:14). Мабуть, цей проект здавався дуже важким з погляду будівництва. Ной, безперечно, знав, що це викличе ще більше насмішок і протидії. Але він виявляв віру в Бога і був йому слухняний. У Біблії сказано: «Саме так він і зробив» (Бут. 6:22).

8. Як Ной доводив свою віру в те, що Єгова подбає про його сім’ю?

8 Крім того, Ною потрібно було дбати матеріально про свою дружину і дітей. Перед Потопом люди мусили виснажливо працювати на землі, щоб мати їжу, і Ной не був винятком (Бут. 5:28, 29). Незважаючи на це, він зосереджував своє життя на служінні Богові, а не на матеріальних клопотах. Навіть під час будівництва ковчега, яке, очевидно, тривало 40—50 років, Ной і далі зосереджувався на духовному. Служіння Єгові було для нього найголовнішим і впродовж 350 років після Потопу (Бут. 9:28). Який чудовий приклад віри і слухняності!

9, 10. а) Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Ноя? б) Як Бог ставиться до тих, хто дотримується його норм?

9 Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Ноя? Ми це робимо, коли обстоюємо Божу праведність, не належимо до світу Сатани і ставимо справи Царства на перше місце в житті (Матв. 6:33; Ів. 15:19). Звичайно, своїм способом життя ми не здобудемо схвалення світу. Наприклад, у деяких країнах навіть сьогодні наша непохитність у дотримуванні Божих законів, зокрема тих, що стосуються шлюбного життя і статевої моралі, викликає негативну реакцію. (Прочитайте Малахії 3:17, 18.) Однак ми, подібно до Ноя, боїмося Єгови, а не людей. Ми знаємо, що тільки він може дати вічне життя (Луки 12:4, 5).

10 А що сказати особисто про вас? Чи ви продовжуєте ходити з Богом навіть тоді, коли інші з вас насміхаються чи осуджують вас? Чи вірите, що Єгова забезпечить вас всім необхідним попри економічні труднощі? Якщо ви наслідуєте віру і слухняність Ноя, то можете не сумніватися, що Єгова про вас подбає (Філ. 4:6, 7).

ДАНИЇЛ БУВ ВІРНИМ І СЛУХНЯНИМ У ЗЛОМУ МІСТІ

11. З якими серйозними труднощами зіткнулися у Вавилоні Даниїл і його три товариші? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

11 Яких труднощів зазнав Даниїл? Він жив вигнанцем у Вавилоні — в місті, повному ідолів та спіритизму. Крім того, вавилоняни з презирством дивилися на юдеїв, насміхалися з них і з їхнього Бога Єгови (Пс. 137:1, 3). Якого ж болю це, мабуть, завдавало Даниїлові та іншим вірним євреям! Також він і три його товариші — Хананія, Мисаїл і Азарія — були в центрі уваги, оскільки їх навчали виконувати царську службу. Для них навіть призначили певне харчування. Фактично через їжу і напої в Даниїла невдовзі виникла трудність, бо він не хотів «опоганюватися їжею і вином з царського столу» (Дан. 1:5—8, 14—17).

12. а) Які хороші риси виявляв Даниїл? б) Як Єгова ставився до Даниїла?

12 Імовірно, Даниїл зіткнувся зі ще одним випробуванням, яке на перший погляд могло здаватися незначним. У нього були виняткові здібності, завдяки яким він отримав особливе становище (Дан. 1:19, 20). Однак Даниїл не став зарозумілим та свавільним. Він залишався смиренним і скромним, завжди віддаючи належну честь Єгові (Дан. 2:30). Лише подумайте: Даниїл був ще молодим, коли Єгова згадав його в одному ряду з Ноєм і Йовом, показавши, що всі вони були прикладами праведності. Чи була впевненість Бога недоречною? Зовсім ні. Даниїл залишався вірним і слухняним Богові все своє життя. Коли йому було майже 100 років, Божий ангел з теплотою назвав його «дорогоцінним» (Дан. 10:11, прим.).

13. В якому розумінні Даниїл став благословенням для свого народу?

13 Завдяки Божій підтримці Даниїл посідав високе становище як за правління Вавилону, так і за правління Мідо-Персії (Дан. 1:21; 6:1, 2). Можливо, сам Єгова покерував справами так, що Даниїл став благословенням для свого народу, подібно як Йосип у Єгипті та Естер і Мордехай в Персії * (Дан. 2:48). Тільки уявіть почуття полонених юдеїв, у тому числі Єзекіїля, коли вони бачили, як Єгова допомагає їм через Даниїла. Це, мабуть, дуже їх підбадьорювало.

Ті, хто зберігає непорочність, дорогоцінні в очах Єгови (Дивіться абзаци 14, 15)

14, 15. а) У чому наші обставини подібні до обставин Даниїла? б) Чого батьки можуть навчитися від Даниїлових батьків?

14 Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Даниїла? У цьому духовно і морально зіпсутому світі ми живемо немовби чужинці. На людей впливає Вавилон Великий, світова імперія фальшивої релігії, яка є «оселею демонів» (Об’яв. 18:2). Ми дуже відрізняємося від інших і навіть стаємо мішенню для насмішок (Марка 13:13). Тому, подібно до Даниїла, нам треба наближатися до Єгови, нашого Бога. Якщо ми смиренно і слухняно покладаємося на нього, то теж будемо дорогоцінними в його очах (Ог. 2:7).

15 Батьки можуть вчитися з прикладу Даниїлових батьків. Коли Даниїл був дитиною, в Юді панувало зло, але він розвинув любов до Бога. Це не сталося само по собі. Безперечно, Даниїла добре виховували батьки (Присл. 22:6). Навіть те, що батьки дали йому ім’я Даниїл, яке означає «Бог — мій суддя», свідчило, що вони боялися Бога (Дан. 1:6, прим.). Тож не опускайте рук і терпеливо навчайте своїх дітей (Еф. 6:4). Моліться за них і разом з ними. Намагайтесь прищеплювати в їхні серця біблійну правду, і Єгова щедро вас поблагословить (Пс. 37:5).

ЙОВ БУВ ВІРНИМ І СЛУХНЯНИМ ЯК В БАГАТСТВІ, ТАК І В БІДНОСТІ

16, 17. З чим доводилося боротись Йову в різні періоди свого життя?

16 Яких труднощів зазнав Йов? У його житті бували різні часи. До своїх випробувань він був «найзаможнішим з усіх жителів Сходу» (Йова 1:3). Йов був багатим, його добре знали і дуже поважали (Йова 29:7—16). Попри все це він не загордився і не вважав, що Бог йому не потрібний. Єгова назвав його «мій слуга» і додав: «Він чоловік праведний і непорочний, який боїться Бога та цурається зла» (Йова 1:8).

17 Але раптом життя Йова кардинально змінилося. Він усе втратив і впав у розпач. Ми знаємо чому. Сатана, наклепник, несправедливо звинуватив Йова в тому, що він служить Богові з корисливих спонук. (Прочитайте Йова 1:9, 10.) Єгова серйозно поставився до такого злісного звинувачення. Він дав Йовові можливість довести свою непорочність, показати, що він служить Єгові щиро і безкорисливо.

18. а) Чому ви захоплюєтеся непорочністю Йова? б) Що говорить про Єгову те, як він поводився з Йовом?

18 Сатана почав раз за разом з жорстокістю нападати на Йова. В Йова склалося враження, ніби ці напади походять від Бога (Йова 1:13—21). Потім прийшло троє фальшивих розрадників, які говорили йому безжалісні слова. По суті, вони казали, що Бог дає йому те, чого він заслужив (Йова 2:11; 22:1, 5—10). Незважаючи на все це, Йов залишився непорочним. Щоправда, іноді він говорив необдумано, але Єгова розумів, який біль той відчував (Йова 6:1—3). Йов був надзвичайно пригнічений, проте Бог бачив, що цей чоловік ніколи не відвертався від нього, хоча Сатана, образно кажучи, кинув його на землю і завдавав йому ударів брехливими звинуваченнями. Коли випробування закінчилися, Єгова дав Йову всього вдвічі більше, ніж той мав колись, і він прожив ще 140 років (Як. 5:11). Упродовж цього часу Йов і далі залишався цілковито відданим Єгові. Чому ми в цьому впевнені? Тому що Єзекіїль написав слова, що є провідним віршем цієї статті, через багато століть після смерті Йова.

19, 20. а) Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Йова? б) Як нам наслідувати Боже співчуття у своїх стосунках з іншими?

19 Як ми можемо наслідувати віру і слухняність Йова? Хоч би якими були наші обставини, завжди ставмо Єгову на перше місце в житті, повністю довіряймо йому і слухаймося його від усього серця. Для цього ми маємо значно більше підстав, ніж Йов. Приміром, нам багато відомо про Сатану і його тактику (2 Кор. 2:11). Завдяки Біблії, зокрема книзі Йова, ми знаємо, чому Бог допускає страждання. Даниїлове пророцтво допомагає нам зрозуміти, що Боже Царство — це уряд на чолі з Христом Ісусом (Дан. 7:13, 14). Крім того, ми знаємо, що невдовзі Боже Царство покінчить раз і назавжди з усіма стражданнями.

20 Приклад Йова також показує, що нам необхідно виявляти співчуття до одновірців, які стикаються з тяжкими випробуваннями. Подібно до Йова, вони іноді можуть говорити необдумано (Еккл. 7:7). Замість того щоб засуджувати їх, виявляймо до них розуміння і співчуття. Так ми будемо наслідувати нашого сердечного і милосердного Батька, Єгову (Пс. 103:8).

ЄГОВА «ЗРОБИТЬ ВАС СИЛЬНИМИ»

21. Чому слова з 1 Петра 5:10 нагадують нам про те, що сталося у житті Ноя, Даниїла і Йова?

21 Ной, Даниїл і Йов жили в різний час і за різних обставин, але вони витривало зносили труднощі. Те, що вони пережили, нагадує нам слова апостола Петра: «Після ваших недовгих страждань Бог усієї незаслуженої доброти... довершить ваше навчання. Він зміцнить вас, зробить вас сильними і утвердить вас» (1 Пет. 5:10).

22. Що ми розглянемо в наступній статті?

22 Словами Петра Єгова запевняє нас, що зміцнить своїх служителів і зробить їх сильними. Ці слова стосуються і Божого народу в наш час. Усі ми прагнемо, щоб Єгова зробив нас сильними і щоб ми залишалися непохитними у служінні. Тому ми хочемо наслідувати віру і слухняність Ноя, Даниїла і Йова. У наступній статті ми побачимо, що ці чоловіки зберігали непорочність завдяки тому, що добре знали Єгову. Вони розуміли все, чого від них вимагав Єгова (Присл. 28:5). А що сказати про нас?

^ абз. 2 Єзекіїля забрали у вигнання в 617 році до н. е. Слова з Єзекіїля 8:1—19:14 були написані «шостого року» його вигнання, тобто 612 року до н. е.

^ абз. 5 Ламех, богобоязливий батько Ноя, помер приблизно за п’ять років до Потопу. Якщо мати Ноя, а також його брати і сестри були ще живими, коли розпочався Потоп, то вони загинули.

^ абз. 13 Те саме можна сказати і про трьох Даниїлових товаришів, які теж обіймали високе становище (Дан. 2:49).