1, 2. Як, згідно з Матвія 5:11, нам слід ставитися до випробувань?

ІСУС запевнив своїх послідовників, що вони будуть по-справжньому щасливими. Але він також їх попередив, що на них чекають випробування (Матв. 10:22, 23; Луки 6:20—23). Справді, християнське життя приносить нам радість. Але які почуття у нас з’являються від думки про те, що нам можуть противитися рідні, нас може переслідувати держава або на нас можуть тиснути співпрацівники чи однокласники, схиляючи до гріха? Зрозуміло, такі думки викликають почуття тривоги.

² Загалом люди не вважають, що переслідування приносять радість. Проте в Біблії міститься зовсім інша думка. Наприклад, учень Яків писав, що випробування — це причина радіти, а не тривожитися (Як. 1:2, 12). Ісус теж говорив, що ми маємо бути щасливими, навіть коли нас переслідують. (Прочитайте Матвія 5:11.) Як не втрачати радості попри випробування? Ми можемо багато чого навчитися, розглянувши кілька думок з листа Якова, який він написав першим християнам. Але спочатку подивімося, з якими труднощами стикались ті християни.

3. Що відбулося невдовзі після того, як Яків став християнином?

³ Невдовзі після того, як Яків, Ісусів брат по матері, став християнином, в Єрусалимі почали переслідувати послідовників Ісуса (Дії 1:14; 5:17, 18). Після вбивства учня Степана багато християн втекли з міста й «розпорошились по Юдеї та Самарії» і зрештою дійшли аж до Кіпру та Антіохії (Дії 7:58—8:1; 11:19). Можна тільки уявити, що їм довелося пережити. Але хоч би де опинялися  ті християни, вони ревно проповідували добру новину. Тож збори утворювалися по всій Римській імперії (1 Пет. 1:1). Однак попереду їх чекали набагато важчі часи.

4. Які ще випробування доводилося зносити раннім християнам?

⁴ Раннім християнам доводилося зносити різні випробування. Наприклад, приблизно 50 року н. е. римський імператор Клавдій наказав усім юдеям покинути Рим. Тож християни юдейського походження були змушені залишити свої доми і оселитися деінде (Дії 18:1—3). Приблизно 61 року н. е. апостол Павло писав, що його одновірців привселюдно зневажали, ув’язнювали і грабували (Євр. 10:32—34). Також християн, як і інших людей, не обминали бідність і хвороби (Рим. 15:26; Філ. 2:25—27).

5. Які запитання ми розглянемо?

⁵ Яків написав свого листа не пізніше ніж у 62 році н. е., і він добре знав, з якими випробуваннями доводиться стикатися його братам і сестрам. Щоб допомогти цим християнам не втрачати радості, Єгова надихнув Якова написати їм кілька корисних порад. Розгляньмо Лист Якова і знайдімо відповіді на такі запитання: про яку радість писав Яків? Що може позбавити християнина цієї радості? І як мудрість, віра та мужність допоможуть нам не втрачати радість попри випробування?

6. Чому, згідно з Луки 6:22, 23, ми радіємо, коли зносимо випробування?

⁶ Люди думають, що будуть щасливими тільки тоді, коли матимуть хороше здоров’я, багато грошей і мир у сім’ї.  Але радість, про яку писав Яків, є частиною плоду Божого духу і не залежить від обставин (Гал. 5:22). Така радість, тобто внутрішнє відчуття задоволення, приходить від усвідомлення того, що догоджаєш Єгові і наслідуєш приклад Ісуса. (Прочитайте Луки 6:22, 23; Кол. 1:10, 11.) Радість в серці християнина можна порівняти до полум’я всередині ліхтаря, якому не страшний ні дощ, ні вітер. Вона не затухає, коли погіршується здоров’я чи закінчуються гроші. Вона не гасне під натиском насмішок чи протидії родичів і знайомих. Щоразу, коли противники намагаються її загасити, вона розгоряється ще сильніше. Випробування, з якими ми стикаємося через свою віру, доводять, що ми справжні послідовники Христа (Матв. 10:22; 24:9; Ів. 15:20). Тож не дивно, що Яків писав: «Радійте, брати мої, коли стикаєтесь з різними випробуваннями» (Як. 1:2).

7, 8. Як випробування впливають на нашу віру?

⁷ Яків наводить ще одну причину, з якої християни готові зносити навіть важкі випробування. Він каже: «Ваша випробувана віра виробляє витривалість» (Як. 1:3). Випробування можна порівняти до гартування сталевого леза. Коли лезо розжарюють, а потім охолоджують, сталь стає міцнішою. Подібно, коли ми витривало зносимо випробування, міцнішає наша віра. Ось чому Яків писав: «Нехай витривалість доводить свою справу до кінця, щоб ви з усякого погляду були досконалі й здорові» (Як. 1:4). Коли ми бачимо, як випробування зміцнюють нашу віру, нам легше зносити їх з радістю.

⁸ У своєму листі Яків пише також про те, що може завадити нам зберігати радість. Що це за перешкоди і як їх долати?

9. Для чого нам потрібна мудрість?

⁹ Перешкода: ми не знаємо, що робити. Під час випробувань ми хочемо приймати мудрі рішення, зміцнювати братів і сестер та залишатись вірними Єгові (Єрем. 10:23). Щоб вирішити, як правильно поводитися і як відповідати нашим противникам, нам потрібна мудрість. А якщо ми не знаємо, що робити, то почуваємося безпорадними жертвами обставин і можемо швидко втратити радість.

10. Що, згідно з Якова 1:5, нам потрібно робити, щоб отримати мудрість?

¹⁰ Як подолати: просімо в Єгови мудрості. Якщо ми не хочемо втрачати радість під час випробувань, нам потрібно  в першу чергу звертатись до Єгови в молитві і просити в нього мудрості, щоб приймати мудрі рішення. (Прочитайте Якова 1:5.) А що, коли Єгова не відразу відповідає на наші молитви? Яків каже, що ми повинні просити Бога безупинно. Єгова не дратується, коли ми безупинно просимо в нього мудрості. Він нам за це не дорікає. Наш небесний Батько «дає щедро», коли ми просимо мудрості під час випробувань (Пс. 25:12, 13). Він бачить, з чим нам доводиться боротись, щиро співчуває і хоче допомогти. Звичайно, це вагома підстава радіти! А як Єгова дає нам мудрість?

11. Що ще ми повинні робити, щоб здобути мудрість?

¹¹ Єгова наділяє нас мудрістю через своє Слово (Присл. 2:6). Щоб здобути цю мудрість, нам треба вивчати Біблію і публікації, які на ній ґрунтуються. Але недостатньо лише нагромаджувати знання. Нам слід дозволяти мудрості Єгови впливати на наше життя, тобто необхідно застосовувати Божі поради. Яків писав: «Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами» (Як. 1:22). Прислухаючись до Божих порад, ми станемо більш мирними, поміркованими і милосердними (Як. 3:17). Ці риси допоможуть нам зберігати радість під час будь-яких випробувань.

12. Чому важливо добре знати Біблію?

¹² Боже Слово, наче дзеркало, воно допомагає нам побачити свої недоліки і виправити їх (Як. 1:23—25). Припустімо, під час вивчення Божого Слова ми бачимо, що нам потрібно працювати над своїм запальним характером. Тоді, стикаючись з людьми, які нас провокують, або опиняючись в напружених ситуаціях, ми з допомогою Єгови вчимося  бути лагідними. А лагідність допомагає нам спокійніше реагувати на проблеми. Завдяки цьому ми зберігаємо здатність ясно мислити і приймати зважені рішення (Як. 3:13). Наскільки ж важливо добре знати Біблію!

13. Чому нам слід роздумувати над прикладами вірних служителів давнини?

¹³ Іноді ми розуміємо, чого не варто робити, тільки після того, як наб’ємо ґулі. Але це не найкращий спосіб вчитися. Набагато ліпше набиратися мудрості, навчаючись на чужих помилках і здобутках. Ось чому Яків заохочує нас брати приклад з таких біблійних персонажів, як Авраам, Рахав, Йов та Ілля (Як. 2:21—26; 5:10, 11, 17, 18). Цим вірним служителям Єгови вдавалося не втрачати радість під час випробувань. Їхній приклад витривалості показує, що з допомогою Єгови ми теж можемо залишатись радісними.

14, 15. Чому не варто закривати очі на свої сумніви?

¹⁴ Перешкода: нас непокоять сумніви. Час від часу ми натрапляємо в Божому Слові на те, що нам важко зрозуміти. Або Єгова відповідає на наші молитви не так, як ми сподівалися. Це може породжувати у нас сумніви. Якщо ми закриємо на них очі, вони послаблять нашу віру і зруйнують наші стосунки з Єговою (Як. 1:7, 8). Також через сумніви ми можемо втратити надію на майбутнє.

¹⁵ Апостол Павло порівняв нашу надію до якоря (Євр. 6:19). Якір утримує корабель на місці під час шторму і не дає йому розбитися об скелі. Але якщо ланцюг, до якого прикріплений якір, порветься, то з якоря не буде жодної користі. Так само як іржа роз’їдає ланцюг, сумніви роз’їдають нашу віру. Якщо людина, яка має сумніви, зіткнеться з протидією, вона може втратити віру в те, що Єгова виконає свої обіцянки. А втративши віру, вона втратить надію. Яків писав, що «той, хто сумнівається, подібний до морської хвилі, яку вітер носить і кидає в різні боки» (Як. 1:6). Навряд чи така людина матиме радість.

16. Що ми повинні робити, якщо маємо сумніви?

¹⁶ Як подолати: борімося із сумнівами і зміцнюймо віру. Не будьте нерішучими. За днів пророка Іллі такими стали ізраїльтяни. Ілля сказав їм: «Доки ви будете стояти на роздоріжжі? Якщо Єгова — правдивий Бог, то йдіть за ним, а якщо Ваал, то йдіть за ним» (1 Цар. 18:21). Сьогодні нам теж важливо не піддаватися сумнівам. Ми повинні виділити час на пошуки інформації, яка допоможе нам особисто переконатися, що Єгова є правдивим Богом, що Біблія — це його Слово і що Свідки Єгови — це його народ (1 Фес. 5:21). Завдяки цьому наші сумніви розвіються, а віра стане міцнішою. Ми також можемо звернутися по допомогу до старійшин. Якщо ми хочемо зберегти радість у служінні Єгові, нам потрібно рішуче діяти!

17. Що станеться, якщо ми втратимо мужність?

¹⁷ Перешкода: ми почуваємося знеохоченими. У Божому Слові сказано: «Якщо ти знеохотився в день лиха, тоді забракне тобі сили» (Присл. 24:10). Єврейське слово, перекладене як «знеохотився», також може означати «втратив мужність». Якщо ми втратимо мужність, то швидко втратимо й радість.

18. Що означає залишатись витривалим?

¹⁸ Як подолати: покладаймось на Єгову, який дасть нам мужності. Мужність потрібна для того, щоб ми могли витривало  зносити випробування (Як. 5:11). Вжите Яковом слово, що перекладається як «витривалість», передає думку про того, хто залишається непохитним і не здає своїх позицій. В уяві постає мужній воїн, який у жорстокому бою з ворогом твердо стоїть на ногах і не поступається ні на крок.

19. Чого ми вчимося з прикладу апостола Павла?

¹⁹ Чудовий приклад мужності і витривалості подав апостол Павло. Іноді він почувався слабким. Але Павло зміг усе витривало знести, тому що покладався на Єгову, який давав йому силу (2 Кор. 12:8—10; Філ. 4:13). Ми теж можемо мати таку ж силу і мужність, якщо смиренно просимо в Єгови допомоги (Як. 4:10).

20, 21. У чому ми можемо бути впевнені?

²⁰ Ми можемо бути впевнені, що випробування, з якими ми стикаємось,— це не покарання від Єгови. Яків пише: «Під час випробування хай ніхто не говорить: “Мене випробовує Бог”, тому що Бога неможливо випробовувати злом і сам він нікого злом не випробовує» (Як. 1:13). Якщо ми в цьому переконані, то нам легше наближатися до нашого люблячого небесного Батька (Як. 4:8).

²¹ Єгова «анітрохи не змінюється» (Як. 1:17). Він допоміг християнам у першому столітті знести їхні випробування, і він допоможе кожному з нас сьогодні. Щиро просіть Єгову дати вам мудрість, віру і мужність. Він обов’язково відповість на ваші молитви. Будьте впевнені, він допоможе вам не втрачати радість під час випробувань!