1. Що Ісус сказав учням стосовно того, коли прийде кінець, і до чого він їх заохотив?

 ЗА КІЛЬКА днів до смерті Ісуса четверо учнів запитали його: «Яка буде ознака... закінчення цього віку?» (Матв. 24:3). Очевидно, їх цікавило, по яких подіях вони зможуть розпізнати, що наближається знищення Єрусалима і храму. У відповідь Ісус розповів їм не тільки про ті події, а й про ознаки «закінчення... віку», в який живемо ми. Стосовно того, коли це станеться, він сказав: «Про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Батько». Після цього Ісус заохотив усіх своїх послідовників бути насторожі й пильнувати (Марка 13:32—37).

2. Чому християни з юдеїв мали залишатися пильними?

² Християни з юдеїв, які жили в першому столітті, мали залишатися пильними. Від цього залежало їхнє життя. Ісус розповів своїм послідовникам, по чому вони зможуть розпізнати, що наближається кінець. Він попередив: «Коли побачите, що Єрусалим оточений військовими таборами, знайте, що наблизилося його спустошення». Після цього Ісус сказав, що християнам потрібно буде втікати в гори (Луки 21:20, 21). Ті, хто серйозно поставився до Ісусових слів, змогли пережити знищення Єрусалима.

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Ми живемо в останні дні цього злого світу, тому нам теж потрібно залишатися пильними. У цій статті  ми розглянемо, як нам ставитися до подій у світі, зважати на себе і найкраще використовувати час, який залишився.

4. Чому нас цікавлять події у світі?

⁴ Немає нічого поганого в тому, щоб цікавитися подіями у світі, адже багато з них є виконанням біблійних пророцтв, наприклад Ісусового пророцтва про останні дні світу Сатани (Матв. 24:3—14). Апостол Петро заохотив нас звертати увагу на те, як виконуються пророцтва, тому що це зміцнює віру (2 Пет. 1:19—21). А остання біблійна книга починається такими словами: «Об’явлення, передане Ісусом Христом, яке дав йому Бог, аби виявити його рабам, що́ незабаром має відбутися» (Об’яв. 1:1). Тож цілком логічно, що нам хочеться бути в курсі того, що відбувається у світі, і знати, як виконуються біблійні пророцтва. І, звичайно ж, нам завжди цікаво обговорювати ці теми з іншими.

5. Що нам варто робити, а чого не варто? (Дивіться також ілюстрації.)

⁵ Обговорювати біблійні пророцтва — це добре. Але нам треба бути обережними, щоб не поширювати особистих припущень. Чому? Бо це може створити поділення у зборі. Наприклад, ми можемо почути заяви від світових лідерів про те, як вони збираються вирішити той чи інший конфлікт і встановити на землі мир та безпеку. Однак замість того, щоб поспішно стверджувати, що це виконання пророцтва з 1 Фессалонікійців 5:3, краще дослідити актуальну інформацію, подану в наших публікаціях. Якщо всі у зборі спиратимуться на пояснення від організації Єгови, вони будуть мати «цілковиту єдність у своїх думках і поглядах» (1 Кор. 1:10; 4:6).

6. Чого ми вчимося з 2 Петра 3:11—13?

⁶ Прочитайте 2 Петра 3:11—13. Якщо говорити про сповнення біблійних пророцтв, то не впадати в крайнощі нам допоможе настанова апостола Петра. Він заохотив нас твердо пам’ятати про день Єгови. Це не означає, що треба вираховувати день і годину, коли Єгова розпочне Армагеддон (Матв. 24:36; Луки 12:40). Петро мав на увазі, що нам слід усвідомлювати близькість кінця і діяти відповідно. Він сказав: «Ваша поведінка має бути святою, і вам необхідно на ділі виявляти відданість Богу». Інакше кажучи, наша поведінка має бути зразковою і ми маємо стежити за тим, щоб нашою спонукою в служінні Єгові була глибока любов до нього. А для цього нам потрібно зважати на себе.

7. Що означає зважати на себе? (Луки 21:34).

⁷ Ісус заохочував своїх послідовників зважати не лише на події у світі. З його слів, записаних у Луки 21:34, видно, що ми також маємо зважати на себе. (Прочитайте.) Це означає, що нам слід постійно перевіряти, чи ми не наражаємо на небезпеку свої стосунки з Єговою, і відразу робити необхідні зміни. Тільки так ми зможемо  перебувати в Божій любові (Присл. 22:3; Юди 20, 21).

8. Які настанови християнам дав апостол Павло?

⁸ Зважати на себе християн заохочував і апостол Павло. Наприклад, у Листі до ефесян він написав: «Пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі» (Еф. 5:15, 16). Існує дуже багато загроз для нашої духовності. І щоб їх уникати, нам треба «постійно досліджу[вати], в чому полягає воля Єгови» (Еф. 5:17).

9. Що нам потрібно робити, щоб зрозуміти, в чому полягає воля Єгови?

⁹ У Біблії немає вичерпного списку всіх духовних небезпек, з якими ми можемо стикнутися. Тому нам дуже важливо зрозуміти, в чому полягає воля Єгови. Для цього треба регулярно вивчати Боже Слово й роздумувати над тим, що в ньому сказано. Якщо ми будемо поглиблювати своє розуміння Божої волі й набувати «розум Христа», то зможемо поводитися мудро навіть у тих ситуаціях, щодо яких Біблія не дає прямих вказівок (1 Кор. 2:14—16). Деякі небезпеки очевидні, а деякі помітити не так легко.

10. Наведіть приклади духовних небезпек.

¹⁰ Флірт, пияцтво, переїдання, образлива мова, просякнуті насиллям фільми і порнографія — це лише деякі духовні небезпеки, яких нам треба уникати (Пс. 101:3). Наш ворог, Диявол, постійно шукає нагод, щоб зруйнувати нашу дружбу з Єговою (1 Пет. 5:8). Якщо ми не будемо пильними, йому вдасться посіяти в нашому розумі та серці зерна заздрості, нечесності, жадібності, ненависті, пихатості й образи (Гал. 5:19—21). Спочатку нам може здаватися, що в нас усе під контролем. Але якщо відразу ж не викоренити ці пороки, вони обов’язково проростуть і отруять наше життя (Як. 1:14, 15).

11. Якої непомітної загрози нам треба уникати і чому?

¹¹ Однією з непомітних загроз є погане товариство. Уявіть таку ситуацію: ви працюєте у світському колективі. Звичайно, вам хочеться, щоб колеги мали приємне враження про Свідків Єгови, тому стараєтеся бути до них добрими і в усьому їм допомагати. Іноді вони запрошують вас разом пообідати, і з ввічливості ви погоджуєтеся. Згодом це «іноді» перетворюється на «щодня». Буває, що колеги заводять розмови на непристойні теми, але ви їх не підтримуєте. Однак поступово ви звикаєте до таких розмов — і вони вже не викликають у вас відрази. І ось одного дня колеги кличуть вас разом випити після роботи, і ви погоджуєтесь. Зрештою ви починаєте мислити так само, як вони. Чи реалістично сподіватися, що це ніяк не вплине на вашу поведінку? Відповідь очевидна. Звісно, ми хочемо до всіх ставитися з добротою і повагою. Але мусимо пам’ятати, що ті, з ким ми проводимо час, мають на нас сильний вплив (1 Кор. 15:33). Якщо ми зважаємо на себе, то уникатимемо занадто тісних контактів з людьми, які не живуть за нормами Єгови (2 Кор. 6:15). Ми будемо помічати небезпеки і триматися від них подалі.

12. Що мали робити Ісусові учні, чекаючи кінця?

¹² Чекаючи кінця, Ісусові учні не мали просто сидіти склавши руки. Христос наказав їм проповідувати добру новину «в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:6—8). Яке ж грандіозне завдання! Вони ревно за нього взялися і цим показали, що знають, як найліпше використовувати час.

13. Чому нам потрібно зважати на те, як ми використовуємо час? (Колоссян 4:5).

¹³ Прочитайте Колоссян 4:5. Зважати на себе означає в тому числі зважати на те, як ми використовуємо час. Чому це так важливо? Тому що на всіх нас «має вплив час і випадок» (Еккл. 9:11). Наше життя може обірватися в будь-який момент.

14, 15. Як нам, згідно з Євреїв 6:11, 12, найліпше використовувати свій час? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁴ Найкраще використаний час — це час, присвячений виконанню волі Єгови і зміцненню стосунків з ним (Ів. 14:21). Якщо ми будемо «стійкими, непохитними, завжди зайнятими в Господній праці», то, коли прийде кінець (чи то цього злого світу, чи нашого  життя), ми ні про що не шкодуватимемо (1 Кор. 15:58; Матв. 24:13; Рим. 14:8).

¹⁵ Ісус продовжує керувати всесвітньою працею проповідування про Боже Царство. Через організацію Єгови він навчає нас, як проповідувати, і надає нам усі необхідні знаряддя (Матв. 28:18—20). Таким чином Ісус робить усе, що вимагається від нього. А що вимагається від нас? Бути старанними в служінні й залишатися пильними, чекаючи, коли Єгова покладе край всьому злу. Тож прислуха́ймося до поради з Євреїв 6:11, 12 — і тоді наша надія буде міцною до самого кінця! (Прочитайте.)

16. До чого вас заохотила ця стаття?

¹⁶ Єгова призначив точний день і годину, коли він знищить світ Сатани. Іноді нам може здаватися, що день Єгови затримується. Але пам’ятаймо, що він не спізниться! (Ав. 2:3). У відповідний час біблійні пророцтва обов’язково виконаються. Тому продовжуймо «виглядати Єгову» і з готовністю чекати Бога нашого спасіння (Мих. 7:7).