АВТОРИ біблійних книг іноді повторювали окремі вислови по кілька разів. Розгляньмо три фактори, які могли на це повпливати.

Особливості тих часів. У стародавньому Ізраїлі більшість людей не мала особистих примірників Закону. Зазвичай його зачитували перед цілим народом під час зібрань біля святого намету (Повт. 31:10—12). Людям доводилося по кілька годин стояти серед великого натовпу, і їх могло багато що відволікати. Тому очевидно, що втримувати увагу було нелегко (Неем. 8:2, 3, 7). В таких умовах повторювання ключових фраз неабияк допомагало слухачам запам’ятовувати уривки з Писань і потім застосовувати їх у повсякденному житті. Особливо корисними повтори були тоді, коли зачитувались детальні вказівки, наприклад Божі постанови і присуди (Лев. 18:4—22; Повт. 5:1).

Стиль написання. Приблизно 10 відсотків Біблії становлять пісні. Це такі книги, як Псалми, Пісня над піснями і Плач Єремії. У піснях повтори нерідко виконували роль приспіву. Вони наголошували на головній темі і полегшували запам’ятовування слів. Візьмімо для прикладу Псалом 115:9—11: «Ізраїлю, покладайся на Єгову, він твоя допомога і щит. Нащадки Аарона, покладайтеся на Єгову, він ваша допомога і щит. Усі, хто боїться Єгови, покладайтесь на Єгову, він ваша допомога і щит». Без сумніву, коли хтось знову і знову співав заклик покладатися на Єгову, ця думка глибоко закарбовувалась у його розумі та серці.

Необхідність наголосити важливі думки. Автори біблійних книг іноді повторювали окремі фрази тому, що вони були дуже важливими. Наприклад, коли Єгова наказував ізраїльтянам не споживати крові, він подбав, щоб Мойсей кілька разів повторив, чому дано цю заборону. Бог підкреслив, що життя тіла в крові, тобто кров символізує життя (Лев. 17:11, 14). Пізніше, коли апостоли і старійшини в Єрусалимі перелічували, що є неприйнятним у Божих очах, вони знову наголосили на тому, що треба стримуватись від крові (Дії 15:20, 29).

Єгова не хотів, щоб повторювання біблійних фраз стало якимось ритуалом. Наприклад, Ісус сказав: «Молячись, не повторюйте одне і те ж» (Матв. 6:7). Після цього він пояснив, про що ми можемо молитися, щоб наші прохання узгоджувалися з Божою волею (Матв. 6:9—13). Тож можна зробити такий висновок: у молитвах не варто знову і знову бездумно повторювати ті самі слова, але немає нічого поганого в тому, щоб повертатися до тих самих тем (Матв. 7:7—11).

Як бачимо, певні слова та вислови повторюються у Божому Слові не просто так. Це один з багатьох прийомів, за допомогою яких наш Величний Учитель навчає нас про корисне (Ісаї 48:17, 18).