1. Хто сформував збір у Філіппах?

КОЛИ апостол Павло, Сила, Лука і Тимофій прибули в римську колонію Філіппи, вони побачили, що там багато людей цікавляться звісткою про Царство. Ці четверо ревних братів сформували там збір. Нові учні почали збиратися разом, очевидно, в домі гостинної християнки Лідії (Дії 16:40).

2. З якою трудністю невдовзі стикнувся збір у Філіппах?

² Невдовзі новосформований збір стикнувся з трудністю. Сатана підбурив ворогів правди, щоб вони чинили запеклий опір проповідницькій праці відданих християн. Павла і Силу арештували, висікли різками і кинули до в’язниці. Після звільнення вони відвідали нових учнів і підбадьорили їх. Потім Павло, Сила і Тимофій пішли з міста, а Лука, ймовірно, залишився. Як велося новосформованому збору? Єгова підтримував нових християн своїм духом, щоб вони продовжували ревно йому служити (Філ. 2:12). У Павла були всі підстави пишатися ними.

3. Про що молився Павло, як видно з Філіппійців 1:9—11?

³ Приблизно через десять років Павло написав зборові у Філіппах листа. Читаючи цього листа, ви можете відчути, наскільки Павло любив своїх братів. Він писав: «Я сильно тужу за всіма вами і плекаю до вас такі ж ніжні почуття, які виявляє Христос Ісус» (Філ. 1:8). Павло також написав їм, що молиться за них. Він просив Єгову допомогти їм збагачувати  свою любов, визначати, що є важливішим, залишатися бездоганними, не давати іншим підстав для спотикання і далі приносити плоди праведності. Без сумніву, ви погодитеся, що і ми можемо багато чого навчитися з цих сердечних слів Павла. Тож прочитаймо, що Павло написав філіппійцям. (Прочитайте Філіппійців 1:9—11.) Потім ми розглянемо згадані ним думки та обговоримо, як нам застосовувати кожну з них.

4. а) Як Єгова виявив свою любов до нас, згідно з 1 Івана 4:9, 10? б) Як сильно ми маємо любити Бога?

⁴ Єгова виявив велику любов до нас, пославши свого Сина на землю, щоб він помер за наші гріхи. (Прочитайте 1 Івана 4:9, 10.) Безкорислива любов Бога спонукує нас любити його (Рим. 5:8). Як сильно ми маємо любити Бога? Ісус відповів на це запитання, коли сказав фарисею: «Люби Єгову, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом» (Матв. 22:36, 37). Ми хочемо любити Бога всім своїм серцем, хочемо, щоб з кожним днем наша любов до нього ставала сильнішою. Павло заклика́в філіппійців, щоб їхня «любов ще більше збагачувалась». Як нам поглиблювати свою любов до Бога?

5. Завдяки чому наша любов до Бога ставатиме сильнішою?

⁵ Щоб любити Бога, нам необхідно знати його. У Біблії сказано: «Хто не любить, той не пізнав Бога, оскільки Бог є любов» (1 Ів. 4:8). Апостол Павло пояснив, що наша любов до Бога ставатиме сильнішою, якщо ми набуваємо «точного знання і повної розважливості» (Філ. 1:9). Коли ми лише почали вивчати Біблію і дізналися дещо про чудові риси Бога, ми розвинули до нього любов. Чим більше ми дізнавалися про Єгову, тим сильнішою ставала наша любов до нього. Не дивно, що регулярне вивчення Біблії і роздуми над Божим Словом займають у нашому житті таке важливе місце (Філ. 2:16).

6. Кого ще, згідно з 1 Івана 4:11, 20, 21, ми маємо любити?

⁶ Велика любов Бога спонукуватиме нас любити наших братів. (Прочитайте 1 Івана 4:11, 20, 21.) Ми можемо думати, що любити наших братів і сестер легко. Ми ж усі поклоняємося Єгові і стараємося віддзеркалювати його чудові риси. Ми наслідуємо приклад Ісуса, який настільки полюбив нас, що віддав за нас своє життя. Усе ж інколи нам важко виконувати заповідь любити одне одного. Розгляньмо одну ситуацію, яка виникла в зборі у Філіппах.

7. Чого ми вчимося з поради Павла, яку він дав Еводії та Синтихії?

⁷ Еводія і Синтихія були ревними сестрами, які служили «пліч-о-пліч» з апостолом Павлом. Але стосунки між ними зіпсувалися, ймовірно, через особисті розбіжності. У своєму листі до збору, в якому служили ці сестри, Павло звертається особисто до Еводії та Синтихії і відверто радить їм бути однодумними (Філ. 4:2, 3). Павло вважав за потрібне написати цілому збору: «Продовжуйте робити все без нарікань і суперечок» (Філ. 2:14). Безперечно, пряма порада Павла допомогла зміцнити узи любові не тільки цим відданим сестрам, але й цілому збору.

8. Через що нам може бути важко любити наших братів і як це подолати?

 ⁸ Нам, як Еводії і Синтихії, не завжди вдається зберігати міцні узи любові. На заваді може стати схильність зосереджуватися на вадах інших. Кожен з нас щодня допускається помилок. Якщо ми будемо зосереджуватися на вадах інших, наша любов до них охолоне. Припустімо, брат забув, що має допомагати нам у прибиранні Залу Царства. Це може нас роздратувати. Якщо ми почнемо згадувати всі інші помилки цього брата, наше роздратування зростатиме, а любов згасатиме. Опинившись у такій ситуації, було б добре подумати про таке: Єгова бачить наші помилки і помилки нашого брата. Усе ж попри ці помилки він все одно любить нас і любить нашого брата. Тому нам потрібно наслідувати любов Єгови і зосереджуватися на хороших рисах наших одновірців. Намагаючись любити наших братів, ми зміцнюємо наші узи єдності (Філ. 2:1, 2).

9. Що входить до того, «що є важливішим»?

⁹ Під натхненням святого духу Павло заклика́в християн у Філіппах, а також усіх нас «визначати, що є важливішим» (Філ. 1:10). До того, «що є важливішим», входить освячення імені Єгови, виконання його намірів, а також мир і єдність у зборі (Матв. 6:9, 10; Ів. 13:35). Коли наше життя обертається навколо цього, ми доводимо, що любимо Єгову.

10. Що ми повинні робити, щоб залишатися бездоганними?

¹⁰ Павло також сказав, що нам потрібно залишатися бездоганними. Це не означає, що ми маємо бути досконалими. Ми не можемо бути такими бездоганними, як Бог Єгова. Але Єгова вважатиме нас бездоганними, якщо ми будемо робити все можливе, щоб поглиблювати свою любов і визначати, що є важливішим. Ми покажемо свою любов зокрема тим, що не будемо давати іншим підстав для спотикання.

11. Чому нам не слід давати іншим підстав для спотикання?

¹¹ Слова про те, щоб не давати іншим підстав для спотикання, є дуже серйозним застереженням. Як ми могли б доводити когось до спотикання? Каменем спотикання може стати наш вибір розваг, одягу або навіть роботи. Можливо, ми і не робимо чогось неправильного. Але якщо своїм вибором ми ображаємо почуття інших і стаємо для них каменем спотикання, це серйозна справа. Ісус сказав, що людині, яка доведе до спотикання когось з його овечок, ліпше було б, якби їй на шию повісили жорно і втопили в морі (Матв. 18:6).

12. Чого ми вчимося з прикладу одного подружжя піонерів?

¹² Зверніть увагу, як одне подружжя піонерів застосувало Ісусові слова. Вони служили у зборі разом з новоохрещеною подружньою парою. Через дуже суворе виховання ця пара вважала, що християни не повинні ходити в кінотеатри — навіть для перегляду хороших фільмів. Цей чоловік і його дружина були просто шоковані, коли дізналися, що подружжя піонерів ходило дивитися фільм. Тож ці піонери вирішили не ходити в кінотеатр, поки нові учні не привчать своє сумління краще розрізняти добро і зло (Євр. 5:14). Так вони  довели, що люблять цього брата і сестру не тільки на словах, але й на ділі (Рим. 14:19—21; 1 Ів. 3:18).

13. Як ми могли б схилити когось до гріха?

¹³ А як ще ми могли б довести когось до спотикання? Це може статися тоді, коли ми схиляємо когось до гріха. Наведімо приклад. Після тривалої і наполегливої боротьби зацікавленому нарешті вдалося позбутися своєї залежності від алкоголю. Він розуміє, що мусить цілком відмовитися від спиртних напоїв. Зацікавлений робить швидкий духовний поступ і охрещується. Пізніше на товариській зустрічі доброзичливий господар пропонує новому брату випити. Він каже: «Ти тепер християнин і маєш дух Єгови. А однією з граней святого духу є самовладання. Якщо ти виявляєш самовладання, то можеш трохи випити». Лише уявіть собі, якими будуть наслідки, якщо новий брат послухається такої нерозсудливої поради!

14. Як наші зібрання допомагають застосовувати поради з Філіппійців 1:10?

¹⁴ Наші зібрання допомагають нам застосовувати поради з Філіппійців 1:10. Як саме? По-перше, завдяки програмі духовного навчання ми нагадуємо собі, що́ для Єгови є важливішим. По-друге, ми вчимося застосовувати набуті знання, щоб залишатися бездоганними. І, по-третє, ми отримуємо заохочення «до любові й добрих діл» (Євр. 10:24, 25). Завдяки підбадьоренню від  братів наша любов до Бога і до одновірців зростатиме. Коли така любов сповнює наше серце, ми будемо робити все можливе, аби не давати одновірцям підстав для спотикання.

15. Що означає «рясно приносити плоди праведності»?

¹⁵ Павло палко молився, щоб філіппійці «рясно приноси[ли] плоди праведності» (Філ. 1:11). Безсумнівно, цими «плодами праведності» була їхня любов до Єгови і до його народу, а також праця проповідування про віру в Ісуса та чудову надію на майбутнє. У Філіппійців 2:15 Павло вжив інший вислів — «ви сяєте, немов світила у світі». Цей вислів нагадує нам слова Ісуса, який назвав своїх учнів «світлом для світу» (Матв. 5:14—16). Крім того, він дав наказ своїм послідовникам «роб[ити] учнями людей» і сказав, що вони будуть «свідками... навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Матв. 28:18—20; Дії 1:8). Ми приносимо «плоди праведності», коли беремо активну участь у цій найважливішій праці.

16. Як слова з Філіппійців 1:12—14 показують, що ми можемо сяяти, немов світила, навіть за важких обставин? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)

¹⁶ Ми можемо сяяти, немов світила, за різних обставин. У деяких випадках те, що на перший погляд нам заважає проголошувати добру новину, може сприяти проповідуванню. Приміром, апостол Павло написав свого листа філіппійцям, коли перебував під домашнім арештом у Римі. Усе ж кайдани не перешкоджали Павлу проповідувати охоронцям і тим, хто його відвідував.  Павло ревно проповідував за таких обставин. Це додало братам впевненості та відваги, щоб розповідати про Боже слово і не мати страху. (Прочитайте Філіппійців 1:12—14; 4:22.)

17. Наведіть приклад того, як у наш час брати і сестри приносять плід за важких обставин.

¹⁷ Багато наших братів і сестер наслідують відвагу Павла. Хоча ці одновірці живуть у країнах, де не можуть проповідувати відкрито або від дому до дому, вони шукають інших нагод проголошувати добру новину (Матв. 10:16—20). В одній з таких країн районний наглядач порадив, щоб кожен вісник вважав родичів, сусідів, однокласників, співробітників і знайомих своєю власною «територією» для проповідування. За два роки кількість зборів у цьому районі значно зросла. Не всі ми живемо в країнах, де не можна відкрито проповідувати. Однак ми можемо багато чого навчитися в цих винахідливих братів і сестер. Завжди шукайте нагод, щоб брати повну участь у служінні і будьте впевнені, що Єгова дасть вам необхідної сили, щоб подолати будь-які перешкоди (Філ. 2:13).

18. Що ми повинні робити?

¹⁸ Сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні застосовувати натхнені поради, записані в Павловому листі до філіппійців. Тож завжди визначаймо, що є важливішим, залишаймося бездоганними, не даваймо іншим підстав для спотикання і приносьмо плоди праведності. Тоді наша любов зростатиме і ми будемо приносити честь нашому сердечному Батькові, Єгові.