1. Чого ми всі хочемо для своїх родичів?

«З ТОГО моменту, як я пізнала правду, я хотіла, щоб усі мої родичі жили зі мною в Раю,— розповідає сестра, на ім’я Поліна *.— Особливо мені хотілося, щоб мій чоловік, Вейн, і наш синочок разом зі мною служили Єгові». Чи у вас є родичі, які ще не пізнали і не полюбили Єгову? Ви, мабуть, поділяєте почуття Поліни.

2. Які запитання ми розглянемо в цій статті?

² Ми не можемо змусити своїх родичів, щоб вони відгукнулися на добру новину, але ми можемо допомогти їм задуматися над біблійною звісткою і прийняти її (2 Тим. 3:14, 15). Чому нам потрібно свідчити своїм родичам? Чому необхідно виявляти до них розуміння? Що ми можемо робити, щоб наші родичі теж пізнали та полюбили Єгову? І як можуть допомогти брати і сестри зі збору?

3. Чому потрібно свідчити родичам, згідно з 2 Петра 3:9?

³ Незабаром Єгова покладе край цьому світу. Лише ті, хто «схильний прийняти правду, яка веде до вічного життя», залишаться живими (Дії 13:48). Якщо ми присвячуємо багато часу та сил, щоб проповідувати чужим людям, то тим більше хочемо проповідувати своїм рідним, щоб вони разом з нами служили Єгові. Наш люблячий Батько, Єгова, «не хоче, щоб хтось був знищений,  він хоче, щоб усі прийшли до каяття». (Прочитайте 2 Петра 3:9.)

4. Якої помилки ми можемо допускатися, коли свідчимо родичам?

⁴ Варто пам’ятати, що, ділячись звісткою спасіння, ми можемо робити це правильно або неправильно. Коли ми свідчимо чужій людині, ми робимо це тактовно. Однак, розмовляючи з родичами, ми можемо бути занадто прямими.

5. Про що потрібно пам’ятати, перш ніж ділитися правдою з родичами?

⁵ Згадуючи свої перші спроби свідчити родичам, чимало з нас жалкують, що не зробили цього по-іншому. Апостол Павло порадив християнам: «Нехай ваші слова завжди будуть люб’язні, приправлені сіллю, щоб ви знали, як відповідати кожній людині» (Кол. 4:5, 6). Було б добре пам’ятати про цю пораду, коли ми розмовляємо з родичами. Інакше можна відштовхнути їх, замість того щоб переконати.

6, 7. Наведіть приклад, з якого видно, що важливо виявляти розуміння до чоловіка або дружини, які не служать Єгові.

⁶ Виявляйте розуміння. Згадана раніше Поліна каже: «Спочатку мені хотілося розмовляти з чоловіком тільки на духовні теми. У нас не було ніяких інших розмов». Але чоловік Поліни, Вейн, мало знав про Біблію і взагалі не розумів, про що говорила дружина. Він вважав, що вона зациклилась на своїй релігії, і непокоївся, що її обманули та затягнули до небезпечної секти.

⁷ Поліна визнає, що раніше багато часу вечорами і на вихідних вона проводила з духовними братами і сестрами — наприклад, на зібраннях,  у проповідницькому служінні і на товариських зустрічах. «Вейн іноді приходив до пустого дому і почувався самотнім»,— каже Поліна. Зрозуміло, що Вейн скучав за дружиною і сином. Він не знав, з якими вони людьми, і йому здавалося, що нові друзі його дружини для неї важливіші, ніж він. Вейн погрожував Поліні розлученням. Подумайте, як Поліна могла б виявити до свого чоловіка розуміння.

8. Що може справити найбільший вплив на наших родичів, згідно з 1 Петра 3:1, 2?

⁸ Нехай за вас говорить ваша поведінка. Часто наші вчинки справляють більший вплив на наших родичів, ніж наші слова. (Прочитайте 1 Петра 3:1, 2.) Поліна зрештою усвідомила це. Вона розповідає: «Я знала, що Вейн любить нас і насправді не хоче розлучатися. Проте його слова допомогли мені зрозуміти, що я маю застосовувати в сім’ї поради Єгови. Замість того щоб багато говорити, краще подавати хороший приклад своєю поведінкою». Поліна припинила змушувати чоловіка до розмов про Біблію і почала говорити з ним про повсякденні справи. Вейн побачив, що дружина стала миролюбнішою, а їхній син — чемнішим (Присл. 31:18, 27, 28). Коли Вейн помітив, що звістка з Божого Слова позитивно впливає на його сім’ю, він задумався над цією звісткою і прийняв її (1 Кор. 7:12—14, 16).

9. Чому потрібно і далі намагатися допомагати своїм родичам?

⁹ І далі намагайтеся допомагати своїм родичам. Єгова подає нам чудовий приклад. Він «знову і знову»  дає людям можливість відгукнутися на добру новину й отримати життя (Єрем. 44:4). Апостол Павло порадив Тимофієві не переставати допомагати іншим, адже, роблячи так, він врятує і себе, і тих, хто його слухає (1 Тим. 4:16). Ми любимо своїх родичів, тому хочемо, щоб вони дізналися про істини з Біблії. Слова і вчинки Поліни зрештою принесли плоди. Тепер вона радіє, бо чоловік приєднався до неї в поклонінні Єгові. Вони обоє служать піонерами. Крім того, Вейн є старійшиною збору.

10. Чому нам необхідно бути терпеливими?

¹⁰ Будьте терпеливими. Коли ми узгоджуємо своє життя з Божими нормами, ми змінюємо свої переконання і спосіб життя. Нашим родичам буває важко змиритися з такими змінами. Нерідко найперше, що вони помічають,— це те, що ми більше не святкуємо з ними релігійних свят і не беремо участі в політичних справах. На початку деякі родичі можуть сердитися на нас (Матв. 10:35, 36). Але ми не повинні втрачати надії, що вони пізнають правду. Якщо ми перестанемо допомагати їм зрозуміти наші переконання, то, по суті, засудимо їх і визнаємо негідними того, щоб отримати вічне життя. Єгова не дав нам права судити. Це завдання він доручив Ісусові (Ів. 5:22). Якщо ми будемо терпеливими, наші родичі з часом можуть охоче слухати нашу звістку. (Дивіться інформацію в рамці  «Використовуйте наш веб-сайт».)

11—13. Чого ми вчимося з того, як Аліса ставилася до своїх батьків?

¹¹ Будьте непохитні і водночас тактовні (Присл. 15:2). Розгляньмо приклад Аліси. Вона довідалась про Єгову, коли жила далеко від своїх батьків, які були атеїстами і брали активну участь у політиці. Аліса усвідомлювала, що повинна якомога швидше розповісти їм про те, чого навчалася. Вона каже: «Якщо не відразу розповісти рідним про свої нові вірування і звичаї, то це лише збільшить їхній шок». Аліса намагалася знайти теми, які цікавили б її батьків, наприклад тема любові. Вона писала їм листи, в яких згадувала, що на цю тему говорить Біблія, і питала про їхню думку (1 Кор. 13:1—13). Аліса дякувала батькам за те, що вони добре виховали її і дбали про неї, а також висилала їм подарунки. Приїжджаючи до батьків, вона завжди старалася допомогти мамі в хатніх справах. Спочатку батьки не зраділи, коли Аліса розповіла про свої нові переконання.

¹² У батьків вдома Аліса читала Біблію згідно зі своїм графіком. Вона говорить: «Це допомогло моїй мамі зрозуміти, наскільки важлива для мене Біблія». Батько Аліси вирішив більше дізнатися про Біблію, щоб зрозуміти, чому його донька змінила свої погляди, і знайти в Біблії суперечності. «Я підписала батькові Біблію в подарунок»,— каже Аліса. Він не знайшов у Біблії суперечностей. Натомість його глибоко зворушило прочитане в Божому Слові.

¹³ Нам треба бути непохитними і водночас тактовними, навіть зазнаючи випробувань (1 Кор. 4:12б). Приміром, Алісі довелося терпіти протидію з боку мами. Вона ділиться: «Коли я охрестилася, мама сказала, що я погана донька». Що зробила Аліса? «Я не ухилилася від розмови про мою релігію, а з повагою пояснила, що сама вирішила стати Свідком Єгови і буду триматися цього рішення. Я запевнила маму в тому, що  дуже її люблю, і ми обоє розплакалися. Потім я приготувала для неї смачний обід. Відтоді мама визнає, що завдяки Біблії я стала кращою людиною».

14. Чому ми не повинні поступатися своїми переконаннями?

¹⁴ Нашим родичам може знадобитися деякий час, поки вони зрозуміють, наскільки важливе для нас служіння Єгові. Наприклад, коли Аліса вирішила служити піонером, а не робити кар’єру, яку обрали для неї батьки, її мама знову заплакала. Однак Аліса залишалась непохитною. Вона розповідає: «Якщо ви поступитесь у чомусь одному, то ваша сім’я зрозуміє, що на вас можна тиснути і в чомусь іншому. Коли ж ви ставитеся до рідних по-доброму і водночас не поступаєтеся своїми переконаннями, дехто з них може прислухатися до вас». Так і сталося в Аліси: тепер обоє її батьків служать піонерами, а батько — старійшина збору.

15. Як «добрі вчинки» інших можуть допомогти нашим родичам, згідно з Матвія 5:14—16 і 1 Петра 2:12?

¹⁵ Єгова приводить людей до себе завдяки «добрим вчинкам» своїх служителів. (Прочитайте Матвія 5:14—16; 1 Петра 2:12.) А що, коли ваш чоловік або дружина не є Свідком Єгови? Чи знайомі вони з членами вашого збору? Згадана раніше Поліна запрошувала братів і сестер до себе додому, щоб її чоловік, Вейн, міг з ними познайомитися. Вейн пригадує, як один брат розвіяв його неправильні уявлення про Свідків:  «Він взяв вихідний на роботі, просто щоб подивитися зі мною спортивну гру. Тоді я подумав: “Та він нормальний!”»

16. Чому потрібно запрошувати своїх родичів на зібрання?

¹⁶ Одна з чудових можливостей допомогти родичам — це запросити їх на наші зібрання (1 Кор. 14:24, 25). Першим зібранням, яке відвідав Вейн, був Спомин. Він погодився прийти, адже це було після роботи і програма тривала не так довго. «Я не розумів, про що говорив промовець,— каже Вейн,— але мені запам’яталися люди. Вони підходили і віталися зі мною міцним потиском руки. І це було щиро». Одна подружня пара виявляла особливу увагу до Поліни, допомагаючи їй з сином на зібраннях і в служінні. Тож, коли Вейн зрештою вирішив, що йому варто більше дізнатися про нові вірування Поліни, він попросив чоловіка вивчати з ним Біблію.

17. У чому нам не слід звинувачувати себе і чому ми не повинні думати, що наші родичі ніколи не зміняться?

¹⁷ Ми сподіваємося, що всі наші родичі будуть разом з нами служити Єгові. Але хоч би яких зусиль ми докладали, вони можуть не пізнати правду. Якщо так, то ми не повинні звинувачувати себе за їхнє рішення. Адже ми не можемо змусити когось стати Божим служителем. Усе ж, коли наші родичі бачать, які ми щасливі, служачи Єгові, це може неабияк вплинути на них. Моліться за них. Тактовно розмовляйте з ними і не переставайте їм допомагати (Дії 20:20). Будьте впевнені, що Єгова благословлятиме ваші зусилля. І якщо родичі вирішать вас послухати, вони будуть врятовані.