1—3. Чому служителі Єгови можуть плакати?

 КОЛИ ви востаннє плакали? Час від часу на наших очах з’являються сльози радості. Але найчастіше ми плачемо від горя, наприклад, коли наших близьких забирає смерть. Лорілай *, сестра зі Сполучених Штатів, написала: «Коли померла донька, біль просто розривав моє серце. Здавалося, ніщо не зможе його втамувати. Я дивувалася, як моє серце взагалі продовжує битися».

² Ми можемо плакати й з інших причин. Хіромі, яка служить піонеркою в Японії, ділиться: «Часами мене дуже знеохочує байдужість людей, яких я зустрічаю в служінні. Іноді зі сльозами на очах я благаю Єгову допомогти мені знайти когось, хто цікавиться правдою».

³ Чи вам знайомі почуття цих сестер? Багатьом з нас знайомі (1 Пет. 5:9). Нам би хотілося «служ[ити] Єгові з радістю», все ж часто ми служимо йому зі слізьми (Пс. 6:6; 100:2). Ми плачемо, бо втрачаємо когось з близьких, знеохочуємось через байдужість людей або опиняємось у ситуаціях, які випробовують нашу відданість Богові. Що нам робити, коли в нас з’являються такі почуття?

4. Що ми розглянемо в цій статті?

 ⁴ Нам варто звернути увагу на приклад Ісуса. Іноді його також охоплювали настільки сильні почуття, що у нього з очей котилися сльози (Ів. 11:35; Луки 19:41; 22:44; Євр. 5:7). Розгляньмо ці випадки і подивімося, чого ми можемо з них навчитися. Також дізнаймося, як нам долати труднощі, які доводять нас до сліз.

5. Що ми дізнаємося про Ісуса з Івана 11:32—36?

⁵ Взимку 32 року н. е. захворів і помер близький друг Ісуса Лазар (Ів. 11:3, 14). У нього було дві сестри, Марія та Марта. Цю сім’ю Ісус дуже любив. Сестри тяжко переживали смерть брата. Коли Марта почула, що Ісус наближається до Віфанії, де вони жили, вона поспішила йому назустріч. Уявіть, з якою гіркотою вона сказала: «Господи, якби ти був тут, мій брат не помер би» (Ів. 11:21). Коли ж Ісус побачив Марію і людей, які оплакували Лазаря, з його очей «покотилися сльози». (Прочитайте Івана 11:32—36.)

6. Чому Ісус заплакав, зустрівшись з Мартою і Марією?

⁶ Чому Ісус заплакав? У праці «Розуміння Біблії» дається така відповідь: «Смерть його друга Лазаря і горювання Марти і Марії, сестер Лазаря, завдали йому такого болю, що він “тяжко зітхнув” і з його очей “покотилися сльози”» *. Можливо, Ісус уявив, якого болю завдала хвороба його дорогому другу і як той почувався, усвідомлюючи, що скоро помре. Також Ісус бачив, як смерть брата вплинула на Марію і Марту, і це не могло залишити його байдужим. Якщо ви колись  втрачали близького друга або родича, то вам знайомі почуття цих жінок. Подивімося, чого ми можемо навчитися з цього випадку.

7. Чого сльози Ісуса вчать нас про Єгову?

⁷ Єгова розуміє ваші почуття. Ісус є «точним відображенням» свого Батька (Євр. 1:3). Тож за його сльозами можна побачити почуття Єгови (Ів. 14:9). Якщо ви втратили дорогу вам людину, то можете не сумніватися, що Єгова не тільки помічає ваш біль, але й глибоко вам співчуває. Він хоче зцілити ваше розбите серце (Пс. 34:18; 147:3).

8. Чому ми можемо бути впевнені, що Ісус воскресить наших рідних і близьких?

⁸ Ісус хоче воскресити ваших рідних і близьких. Ісус запевнив Марту: «Твій брат воскресне», і вона в це вірила (Ів. 11:23—27). Марта вірно служила Єгові і, безумовно, знала про воскресіння, які століттями раніше виконували пророки Ілля та Єлисей (1 Цар. 17:17—24; 2 Цар. 4:32—37). Також вона могла чути про людей, яких воскресив Ісус (Луки 7:11—15; 8:41, 42, 49—56). Ви теж можете не сумніватися, що знову побачите близьких вам людей. Сльози Ісуса запевняють нас, що він усім серцем прагне повернути померлих до життя.

9. Як, подібно до Ісуса, ви можете підтримувати тих, хто горює? Наведіть приклад.

⁹ Ви можете підтримувати тих, хто горює. Ісус не тільки плакав разом з Мартою і Марією. Він також вислуховував і заспокоював їх. Ми можемо робити те саме. Ден, старійшина, який живе в Австралії, розповідає: «Після смерті дружини я дуже потребував підтримки. Кілька подружніх пар були готові вислуховувати мене в будь-який час дня і ночі. З ними я міг дати волю своїм почуттям і виплакатися. Вони також надавали мені практичну допомогу: мили машину, купували продукти і готували їжу, коли я сам був не в стані це робити. Крім того, вони часто зі мною молилися. В моєму нещасті ці друзі стали для мене рідними братами і сестрами» (Присл. 17:17).

10. Про яку подію розповідається в Луки 19:36—40?

¹⁰ Дев’ятого нісана 33 року н. е. Ісус в’їхав у Єрусалим. Коли він наближався до міста, люди стелили перед ним одяг і вітали як свого Царя. Звичайно, це була дуже радісна подія. (Прочитайте Луки 19:36—40.) Тому те, що відбулося далі, стало для Ісусових учнів несподіванкою. «Коли Ісус під’їхав ближче, то, подивившись на місто, заплакав за ним». Зі слізьми на очах Ісус передрік, що Єрусалим і його мешканців чекає похмуре майбутнє (Луки 19:41—44).

11. Чому Ісус плакав за мешканцями Єрусалима?

¹¹ Ісусові було дуже боляче. Він знав, що, хоча співвітчизники його тепло прийняли, загалом вони відкинуть звістку про Царство. У результаті Єрусалим буде знищено, а юдеїв, які залишаться в живих, буде забрано в полон (Луки 21:20—24). На жаль, більшість юдеїв таки відкинули Ісуса. Чи у вашій місцевості люди теж байдужі  до звістки про Царство? Якщо так, то подивіться, чого можна навчитися з Ісусових сліз.

12. Що ми дізнаємо́ся про Єгову з того, що Ісус плакав за своїми ближніми?

¹² Єгова любить людей. Ісусові сльози нагадують нам, як сильно Єгова любить людей. Бог «не хоче, щоб хтось був знищений, він хоче, щоб усі прийшли до каяття» (2 Пет. 3:9). Ми покажемо, що любимо наших ближніх, якщо не опускатимемо рук, а й далі будемо саможертовно їм проповідувати (Матв. 22:39).

13, 14. Як Ісус виявляв співчуття до людей і як ми можемо виявляти цю рису?

¹³ Ісус багато трудився, виконуючи своє служіння. Він доводив свою любов до людей тим, що навчав їх при кожній нагоді (Луки 19:47, 48). Чому він це робив? Тому що співчував їм. Іноді людей, які хотіли послухати Ісуса, було так багато, що він і його учні «навіть не могли поїсти» (Марка 3:20). Він був готовий навчати і вночі, якщо для когось це був зручніший час (Ів. 3:1, 2). Більшість людей, які слухали Ісуса, не стали його учнями, але вони отримали ґрунтовне свідчення. Ми також хочемо, щоб кожна людина почула добру новину (Дії 10:42). Можливо, для цього нам доведеться щось змінити у своєму служінні.

¹⁴ Будьте готові пристосовуватися до людей. Якщо ми завжди проповідуємо в той самий час і в тому самому місці, ми можемо не застати людей, які відгукнулися б на добру новину. Піонерка на ім’я Матильда каже: «Ми з чоловіком проповідуємо в різний час. Рано-вранці ми йдемо на ділову територію. В обід, коли на вулицях багато людей, ми проповідуємо зі стендом. А ввечері ми служимо від дому до дому». Тож замість того, щоб ходити в служіння тоді, коли зручно нам, стараймось пристосовуватися до людей і проповідувати тоді, коли їх легше зустріти. Будьте впевнені, що ваші зусилля потішать серце Єгови.

15. Що, згідно з Луки 22:39—44, сталося в останню ніч перед смертю Ісуса?

¹⁵ Вночі 14 нісана 33 року н. е. Ісус пішов у Гефсиманський сад, щоб вилити своє серце Єгові. (Прочитайте Луки 22:39—44.) З Євреїв 5:7 ми дізнаємось, що тієї ночі Ісус звертався до Батька «із сильним голосінням та слізьми». Про що Ісус молився незадовго перед своєю смертю? У палких молитвах він просив у Єгови сили, щоб залишитися йому вірним і виконати його волю. Єгова бачив страждання свого Сина. Він вислухав його молитву і послав ангела, щоб його зміцнити.

16. Чому Ісус плакав у Гефсиманському саду?

¹⁶ У Гефсиманському саду Ісус плакав через те, що усвідомлював: скоро його звинуватять у богозневазі. Він також розумів, яка велика відповідальність на ньому лежить — виправдати добре ім’я свого Батька. Чого ви можете навчитися зі сліз Ісуса, якщо також опинилися в ситуації, яка випробовує вашу відданість Єгові?

17. Чому Єгова відповів на палкі молитви Ісуса і чого ми з цього вчимося?

¹⁷ Єгова вислуховує ваші палкі молитви. Він почув благання Ісуса. Чому? Тому що Ісус у першу чергу переживав про те, щоб залишитися вірним своєму Батькові та виправдати його добре ім’я. Якщо ми хочемо завжди залишатися вірними Єгові й освячувати його ім’я, він відповість і на наші прохання про допомогу (Пс. 145:18, 19).

18. Чому можна сказати, що Ісус є співчутливим другом?

¹⁸ Ісус добре знає, що ви відчуваєте. Як же приємно, коли у важкі часи нас підтримує співчутливий друг, особливо якщо він сам пережив щось подібне. Ісус є таким другом. Він знає, як це — коли почуваєшся слабким і потребуєш допомоги. Він розуміє, в чому нам треба допомогти, і подбає про те, щоб ми отримали допомогу саме  тоді, коли вона нам потрібна (Євр. 4:15, 16). Так само як Ісус прийняв допомогу, яку Єгова надав йому через ангела, ми маємо приймати допомогу, яку Єгова надає через публікації, відео, промови, а також через старійшин і наших зрілих друзів.

19. Як Єгова може нас зміцнити, коли випробовується наша відданість йому? Наведіть приклад.

¹⁹ Єгова може дати вам свій мир. Як Єгова нас зміцнює? Коли ми молимось, то отримуємо «Божий мир, який неможливо збагнути розумом» (Філ. 4:6, 7). Мир, який дає Єгова, заспокоює наше серце і думки. У цьому переконалася сестра на ім’я Луз. Вона розповідає: «Я борюся з почуттям самотності. Іноді мені здається, що Єгова мене не любить. Коли у мене з’являються такі думки, я відразу розповідаю про них Єгові. Молитви допомагають мені опанувати свої гнітючі почуття». Як видно з прикладу Луз, завдяки молитві ми можемо відновити внутрішній мир.

20. Чого ми навчилися зі сліз Ісуса?

²⁰ Як же багато ми навчилися зі сліз Ісуса! Ми нагадали собі, наскільки важливо підтримувати тих, у кого смерть забрала близьку людину, і вірити в те, що Єгова та Ісус обов’язково підтримають нас, якщо ми втратимо когось із рідних. Ми повинні наслідувати співчуття Єгови та Ісуса і брати активну участь у праці проповідування і навчання. Нас також дуже потішила думка, що Єгова та його любий Син розуміють наші слабкості й допомагають нам витривало зносити випробування. Тож і далі застосовуймо все, чого ми навчилися, пам’ятаючи, що прийде час, коли Єгова «витре кожну сльозу з [наших] очей»! (Об’яв. 21:4).