1, 2. а) Який день зазвичай викликає у нас особливі спогади про близьку людину, котра померла? б) Що започаткував Ісус у ніч перед своєю смертю?

 ЯКЩО в нас померла близька людина, то хоч би скільки часу минуло, ми про неї пам’ятаємо. Річниця її смерті зазвичай викликає багато спогадів.

² Кожного року ми разом з мільйонами інших людей по цілому світі відзначаємо річницю смерті того, кого дуже любимо,— Ісуса Христа (1 Пет. 1:8). Ми збираємося, щоб згадати, як він віддав за нас своє життя та викупив нас від гріха і смерті (Матв. 20:28). Ісус хотів, щоб його послідовники пам’ятали про те, що він для них зробив. У ніч перед стратою він започаткував особливу вечерю і наказав своїм учням: «Чиніть це на спомин про мене» (Луки 22:19).

3. Що ми розглянемо в цій статті?

³ Невелика кількість тих, хто приходить на Спомин Христової смерті, має надію жити на небі. Але на Спомині також присутні мільйони людей, які надіються жити в Раю на землі. У цій статті ми розглянемо, з яких причин і одні, і другі кожного року відзначають цю подію. Крім того, ми дізнаємося, яку користь це їм приносить. Почнімо з помазанців.

4. Чому помазанці споживають хліб і вино під час Спомину?

⁴ Щороку помазанці з нетерпінням чекають Спомину, бо вони беруть безпосередню участь у цій урочистій події, споживаючи хліб та вино. Чому вони це роблять? Щоб відповісти на це запитання, розгляньмо, що сталося в останню ніч перед Ісусовою смертю. Відзначивши Пасху, Ісус започаткував урочистість, яка тепер відома як Господня вечеря. На ній Ісус наказав 11 вірним апостолам їсти хліб і пити вино. Він говорив з ними про дві угоди — нову угоду та угоду про Царство * (Луки 22:19, 20, 28—30). Ці угоди відкривали перед апостолами та відносно невеликою кількістю інших людей можливість стати царями і священиками в небі (Об’яв. 5:10; 14:1). Оскільки ці дві угоди були укладені з помазанцями, лише вони можуть споживати хліб і вино під час Спомину.

5. Яку надію мають помазані християни і за якої умови вона справдиться?

⁵ Є ще одна причина, з якої помазанці так чекають на Спомин. Прийшовши на нього, вони мають можливість пороздумувати над своєю надією. Надія, яку дав їм Єгова, справді дивовижна — вони отримають нетлінне тіло і безсмертне життя в небі. Крім того, вони служитимуть пліч-о-пліч з воскреслим Ісусом Христом і рештою зі 144 000. А найголовніше, вони бачитимуть самого Бога Єгову (1 Кор. 15:51—53; 1 Ів. 3:2). Помазанці знають, що вони покликані до небесного життя. Але щоб отримати свою нагороду, вони повинні залишитися вірними до смерті (2 Тим. 4:7, 8). Роздуми про майбутнє життя в небі приносять помазанцям велику радість (Тита 2:13). А з яких причин «інші вівці» приходять на Спомин? (Ів. 10:16).

6. Чому інші вівці щороку приходять на Спомин?

⁶ На відміну від помазанців інші вівці не беруть участі у Спомині, але вони щороку приходять на нього, щоб розділити радість помазанців. У 1938 році запрошення на Спомин було вперше адресоване і тим людям, які мають надію жити на землі. У «Вартовій башті» за 1 березня 1938 року (англ.) говорилося: «Буде доречно і правильно, якщо [інші вівці] прийдуть на це зібрання... Для них це також має бути радісний час». Подібно як запрошені на весільну церемонію гості радіють разом з молодятами, інші вівці під час Спомину радіють разом з помазанцями.

7. Як промова на Спомині допомагає іншим вівцям роздумувати про свою надію?

⁷ Інші вівці також роздумують про свою надію. У промові на Спомині розповідається про те, що́ Христос і його 144 000 співправителів  зроблять для вірних людей упродовж Тисячолітнього Царства. Під проводом Царя Ісуса Христа воскреслі помазанці допомагатимуть людям досягати досконалості і перетворювати землю на рай. Мільйонам людей, які присутні на Спомині, дуже приємно уявляти, як в майбутньому сповняться біблійні пророцтва, наприклад Ісаї 35:5, 6; 65:21—23 та Об’явлення 21:3, 4. Уявляючи себе і своїх близьких у новому світі, вони зміцнюють свою надію на майбутнє і своє бажання невпинно служити Єгові (Матв. 24:13; Гал. 6:9).

8. З якої ще причини інші вівці приходять на Спомин?

⁸ Розгляньмо ще одну причину, з якої інші вівці приходять на Спомин. Так вони показують, що люблять помазанців і підтримують їх. У Біблії передрікалося, що між помазаними християнами і тими, хто має надію жити на землі, будуть дуже близькі стосунки. Ось кілька таких пророцтв.

9. Як у пророцтві Захарія 8:23 змальовано почуття інших овець до помазанців?

⁹ Прочитайте Захарія 8:23. У цьому пророцтві за допомогою яскравого образу змальовано почуття, які інші вівці мають до своїх помазаних братів і сестер. Слова «юдей» і «з вами» стосуються тієї самої групи людей — помазанців (Рим. 2:28, 29). А «десятеро чоловіків з усіх мов і народів» представляють інших овець. Вони «міцно вхоп[илися] за поділ юдея», тобто розвинули теплу прив’язаність до помазанців і приєдналися до них у чистому поклонінні. Тож зрозуміло, чому інші вівці приходять на Спомин. Так вони показують, що мають теплі почуття до помазанців.

10. Що Єгова зробив на сповнення пророцтва з Єзекіїля 37:15—19, 24, 25?

¹⁰ Прочитайте Єзекіїля 37:15—19, 24, 25. На сповнення цього пророцтва Єгова об’єднав помазанців та інших овець нерозривними узами. У пророцтві говориться про дві палиці. Палиця «для Юди» (плем’я, з якого походили царі Ізраїлю) символізує тих, хто має надію жити на небі, а «Єфремова палиця» — тих, хто має надію жити на землі *. Єгова об’єднав ці дві групи, і вони стали «однією палицею». Це означає, що вони разом служать під керівництвом одного Царя — Ісуса Христа. Кожного року помазанці та інші вівці приходять на Спомин не як дві окремі групи, а як «одна отара» під проводом «одного пастиря» (Івана 10:16).

11. Як вівці, згадані в Матвія 25:31—36, 40, підтримують братів Христа?

¹¹ Прочитайте Матвія 25:31—36, 40. Вівці в цьому прикладі символізують праведних людей у час кінця, які мають надію жити на землі, тобто інших овець. Вони віддано підтримують помазаних братів Христа, в першу чергу допомагаючи їм виконувати грандіозне завдання — проповідувати і навчати людей по цілій землі (Матв. 24:14; 28:19, 20).

12, 13. Як ще інші вівці підтримують братів Христа?

 ¹² Кожного року інші вівці підтримують помазаних братів Христа тим, що беруть активну участь у всесвітній кампанії запрошення людей на Спомин. (Дивіться інформацію в рамці  «Що варто зробити в період Спомину?».) Вони також допомагають з усіма необхідними приготуваннями, щоб Спомин можна було провести в кожному зборі, незалежно від того, є там помазанці чи немає. Інші вівці вважають за честь підтримувати братів Христа в такий спосіб. За словами Ісуса, все, що інші вівці роблять для його помазаних братів, вони роблять для нього (Матв. 25:37—40).

¹³ Крім того, є інші причини, з яких усі ми — як помазанці, так і інші вівці — приходимо на Спомин. Які саме?

14. Який найяскравіший доказ любові Єгови та Ісуса до нас?

¹⁴ Усі ми вдячні Єгові та Ісусу за любов, яку вони до нас виявили. Любов Єгови має багато різних виявів. Найяскравішим доказом любові Бога до нас є те, що він послав свого дорогого Сина на землю, щоб той постраждав і помер за нас (Ів. 3:16). Ісус також виявив свою любов, добровільно віддавши за нас своє життя (Ів. 15:13). Ми ніколи не зможемо відплатити Єгові та Ісусу за все, що вони для нас зробили. Але ми показуємо їм свою вдячність тим, як проживаємо кожен день свого життя (Кол. 3:15). Ми приходимо на Спомин, щоб пороздумувати про їхню любов до нас і показати, що ми їх також сильно любимо.

15. Чому помазанці та інші вівці дуже цінують дар викупу?

¹⁵ Усі ми дуже цінуємо дар викупу (Матв. 20:28). Помазанці цінують викуп, тому що завдяки йому вони можуть отримати свою небесну нагороду. На основі їхньої віри у Христів викуп Єгова визнає́ їх праведними та усиновлює як своїх дітей (Рим. 5:1; 8:15—17, 23). Інші вівці також цінують викуп. Виявляючи віру в пролиту кров Христа, вони можуть залишатися чистими перед Богом, служити йому і сподіватися на порятунок під час «великого лиха» (Об’яв. 7:13—15). Усі ми показуємо, що цінуємо викуп зокрема тим, що кожного року приходимо на Спомин.

16. Чому ще всі ми приходимо на Спомин?

¹⁶ А ще ми приходимо на Спомин тому, що слухаємося Ісуса. Хоч би яку ми мали надію, кожен з нас хоче дотримуватися слів Ісуса, які він сказав у ніч, коли започаткував Господню вечерю: «Чиніть це на спомин про мене» (1 Кор. 11:23, 24).

17. Як Спомин допомагає нам наближатись до Єгови?

¹⁷ Ми наближаємось до Єгови (Як. 4:8). Як ми побачили, Спомин дає нам нагоду роздумувати над тим, яку надію нам дав Єгова і яку велику любов він до нас виявив (Єрем. 29:11; 1 Ів. 4:8—10). Такі роздуми поглиблюють  нашу любов до нього і зміцнюють наші стосунки з ним (Рим. 8:38, 39).

18. До чого нас спонукують роздуми над прикладом Ісуса?

¹⁸ Ми ще більше хочемо наслідувати приклад Ісуса (1 Пет. 2:21). У період Спомину ми читаємо біблійні уривки про останній тиждень життя Ісуса на землі, про його смерть і воскресіння. Промова, яка виголошується на Спомині, нагадує про любов Ісуса до нас (Еф. 5:2; 1 Ів. 3:16). Читаючи про Ісусів приклад саможертовності й роздумуючи над ним, ми відчуваємо спонуку «жити так, як він» (1 Ів. 2:6).

19. Що нам робити, аби перебувати в Божій любові?

¹⁹ Ми зміцнюємо своє бажання перебувати в Божій любові (Юди 20, 21). Ми перебуваємо в любові Бога, якщо слухаємося його, освячуємо його ім’я і тішимо його серце (Присл. 27:11; Матв. 6:9; 1 Ів. 5:3). Спомин заохочує нас проживати кожен день так, щоб Єгова бачив, що ми хочемо завжди бути його друзями.

20. Які в нас є підстави прийти на Спомин?

²⁰ Хоч би яку ми мали надію,— жити на небі або на землі,— у нас є вагомі підстави приходити на Спомин. Кожного року ми відзначаємо річницю смерті того, кого дуже любимо,— Ісуса Христа і згадуємо все, що він для нас зробив. Але в першу чергу ми пригадуємо, яку надзвичайну любов виявив до нас Єгова, віддавши свого Сина як викуп. У 2022 році Спомин відзначатиметься ввечері у п’ятницю 15 квітня. Ми дуже любимо Єгову та його Сина, і тому нам так важливо в цей день бути присутніми на Спомині.