1, 2. Які запитання виникають з огляду на Ісусові слова, записані в Матвія 24:14?

ЛЮДИ можуть погоджуватися з нами чи противитися нам, але більшість з них не заперечить, що Свідки Єгови як група добре знані за свою проповідницьку діяльність. Можливо, ви навіть зустрічали у служінні людей, які казали, що, хоч і не згідні з нашими віруваннями, все ж поважають нас за нашу діяльність. Нам відомо передречення Ісуса про те, що добра новина про Царство має бути проповідувана по цілій населеній землі (Матв. 24:14). Однак звідки ми знаємо, що наша праця є виконанням Ісусового пророцтва? Чи зухвало з нашого боку думати, що тільки ми виконуємо цю працю?

² Чимало релігійних груп вважають, що вони проповідують євангеліє, тобто добру новину. А втім, їхні зусилля часто зводяться до особистого свідчення, церковних служб або виступів по телебаченню чи в Інтернеті. Інші вказують на свою благодійну діяльність і зусилля в галузі медицини й освіти. Чи вся така діяльність є працею, яку Ісус звелів виконувати своїм учням?

3. Які чотири кроки, згідно з Матвія 28:19, 20, мають робити Ісусові послідовники?

 ³ Чи Ісусові учні мали пасивно чекати, поки до них прийдуть люди? Зовсім ні! Після воскресіння Ісус звернувся до групи з кількасот учнів і сказав їм: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи... [і] навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матв. 28:19, 20). Отже, вимагається чотири кроки. Ми повинні робити учнями людей, хрестити їх і навчати, але найперше, за словами Ісуса, нам треба «іти». Про цей наказ один знавець Біблії сказав: «“Іти” — це завдання кожного віруючого, і немає значення, чи для цього потрібно перетнути вулицю, чи океан» (Матв. 10:7; Луки 10:3).

4. Що означає стати «ловцями людей»?

⁴ Чи Ісус говорив лише про зусилля окремих своїх послідовників, чи про організовану працю багатьох? Одна людина не спроможна йти до «усіх народів» і проголошувати добру новину, тому ця праця вимагає скоординованих зусиль багатьох. Саме це мав на увазі Ісус, коли запросив учнів стати «ловцями людей». (Прочитайте Матвія 4:18—22). Тут Ісус не говорив про ловлю риби, коли один рибак сидить з вудкою і чекає, поки риба клюне на наживку. Натомість він мав на увазі використання рибальських сітей — трудомістку працю, яка іноді вимагає скоординованих зусиль багатьох рибалок (Луки 5:1—11).

5. На які чотири запитання потрібно відповісти і чому?

⁵ Щоб довідатися, хто сьогодні проповідує добру новину, сповняючи Ісусове пророцтво, нам треба знайти відповіді на чотири запитання:

• Яку звістку необхідно проповідувати?

• Що має спонукувати нас виконувати цю працю?

• Які методи слід використовувати?

• Які мають бути масштаби цієї праці і скільки вона триватиме?

Відповіді на ці запитання не лише допоможуть нам визначити, хто виконує цю рятівну працю, але й посилять наше бажання вірно брати в ній участь (1 Тим. 4:16).

6. Чому ти впевнений, що Свідки Єгови проповідують саме ту звістку, яку потрібно?

⁶ Прочитайте Луки 4:43. Ісус проповідував «добру новину про Боже Царство», і він сподівається, що його учні робитимуть те саме. Яка група людей проповідує цю звістку «усім народам»? Відповідь очевидна — тільки Свідки Єгови. Цей факт визнають навіть деякі противники. Наприклад, один священик-місіонер якось сказав Свідкові, що він жив у багатьох країнах і в кожній з них питав Свідків, яку звістку вони проповідують. Що він чув у відповідь? За його словами, «всі вони були настільки обмежені, що давали ту саму відповідь: “Ми проповідуємо добру новину про Царство”». Але ті Свідки зовсім не були «обмежені». Як правдиві християни, вони мали єдність у тому, що говорили (1 Кор. 1:10). Вони проголошували звістку, викладену в журналі «Вартова башта оголошує Царство Єгови». Цей журнал видається 254 мовами, і в середньому друкується приблизно 59 мільйонів кожного номера. Це найпоширеніший у світі журнал.

7. Звідки ми знаємо, що духівництво загальновизнаного християнства не проповідує саме ту звістку, яку потрібно?

 ⁷ Представники духівництва загальновизнаного християнства не проповідують про Боже Царство. А коли вони і говорять про Царство, то як про певне відчуття або стан серця християнина (Луки 17:21). Вони не допомагають людям зрозуміти, що Боже Царство — це небесний уряд на чолі з Ісусом Христом, що саме воно вирішить усі проблеми людства і невдовзі усуне з землі все зло (Об’яв. 19:11—21). Представники духівництва згадують Ісуса переважно на Різдво і Великдень. Очевидно, вони не знають, що́ здійснить Ісус як новий Правитель землі. Вони випустили з уваги звістку, яку мали б проповідувати, тому не дивно, що вони не розуміють, з яких спонук повинні виконувати цю працю.

8. Які спонуки до проповідницької праці були б неправильними?

⁸ Що має спонукувати до проповідування? Такою спонукою не може бути бажання збирати гроші чи зводити вишукані будівлі. Ісус сказав своїм учням: «Даром отримали — даром давайте» (Матв. 10:8). Божим словом не слід торгувати (2 Кор. 2:17, прим.). Ті, хто проповідує звістку, не повинні шукати заплати за виконання цієї праці. (Прочитайте Дії 20:33—35). Незважаючи на чітку вказівку Ісуса, більшість церков зайняті збиранням грошей або всі їхні зусилля зводяться до того, щоб вижити фінансово. Вони утримують духівництво, а також численний штат інших працівників. І нерідко провідники загальновизнаного християнства нагромаджують великі багатства (Об’яв. 17:4, 5).

9. Як Свідки Єгови показують, що вони з правильних спонук беруть участь у проповідницькій праці?

⁹ А що сказати про фінансування діяльності Свідків Єгови? Їхня праця підтримується добровільними пожертвами (2 Кор. 9:7). У Залах Царства чи на конгресах не проводиться жодних грошових зборів. Усе ж тільки за останній рік Свідки Єгови присвятили проповідницькій праці 1,93 мільярда годин і безкоштовно проводили щотижня більш як 9 мільйонів вивчень Біблії. І вражає те, що Свідки не лише не отримують платні за свою працю, але й самі радо покривають свої витрати. Ось що сказав про діяльність Свідків Єгови один дослідник: «Головна їхня мета — це проповідування і навчання... У них немає священиків, на яких іде чимало коштів». Отже, що має спонукувати нас до проповідування? Просто кажучи, ми виконуємо цю працю з власної волі, бо любимо Єгову і ближнього. Цей охочий дух свідчить про сповнення пророцтва з Псалма 110:3 (прочитайте).

10. Які методи у проповідуванні використовували Ісус та його учні?

¹⁰ Які методи використовували Ісус та його учні у проповідуванні доброї новини? Вони йшли туди, де були люди: проповідували у громадських місцях і в приватних домах. Проповідницька праця була пов’язана з пошуком «достойних людей», і виконувалась вона від дому до дому (Матв. 10:11; Луки 8:1; Дії 5:42; 20:20). Такий систематичний підхід свідчив про безсторонність.

11, 12. У чому відмінність між церквами загальновизнаного християнства і народом Єгови, коли йдеться про проповідування доброї новини?

 ¹¹ Чи використовують церкви загальновизнаного християнства такі ж методи? У більшості випадків миряни з радістю лишають справу проповідування оплачуваному духівництву. Втім, священнослужителі християнського світу не спішать ставати «ловцями людей». Здається, вони більше зацікавлені тим, щоб зберігати «рибу», яку вже мають. Щоправда, іноді певні священики намагаються заохотити своїх парафіян до проповідування євангелія. Приміром, на початку 2001 року папа Іван Павло II зазначив у листі: «У минулих роках я неодноразово нагадував про потребу нової євангелізації. Згадую про це і сьогодні... Ми мусимо розбудити у собі полум’яного духа св. Павла, який казав: “Горе мені, коли б я не проповідував Євангелії”». Далі папа сказав, що цю місію «не можна буде довірити тільки вузькій групі “фахівців”: вона вимагатиме належної участі усіх членів Божого народу». Та скільки людей відгукнулося на цей заклик?

¹² А як щодо Свідків Єгови? Лише вони проповідують, що Ісус отримав царську владу в 1914 році. Відповідно до настанов Ісуса, вони надають важливого значення проповідницькій праці (Марка 13:10). Одна письменниця сказала: «Для Свідків Єгови місіонерство стоїть понад усе». Далі, наводячи слова одного Свідка, вона говорить: «Коли хтось голодний, самотній чи немічний, вони стараються допомогти... однак вони ніколи не забувають, що їхнє головне завдання — донести до людей духовну звістку про майбутній кінець світу і необхідність спасіння» («Стовпи віри. Американські релігійні об’єднання та їхні партнери», англ.). Свідки Єгови далі проголошують цю звістку, використовуючи методи Ісуса та його апостолів.

13. Які мають бути масштаби проповідницької праці?

¹³ Ісус описав масштаби проповідницької праці, сказавши, що добра новина буде проповідуватись «по цілій населеній землі» (Матв. 24:14). Учнями мають ставати «люди з усіх народів» (Матв. 28:19, 20). Отже, проповідування повинне відбуватися по всьому світі.

14, 15. З чого видно, що Свідки Єгови виконують Ісусове пророцтво про те, що добра новина буде проповідуватись по всій землі? (Дивіться ілюстрації на початку статті).

¹⁴ Щоб зрозуміти, як Свідки Єгови виконують Ісусове пророцтво про те, що добра новина буде проповідуватись по всій землі, розгляньмо деякі факти. За статистикою, у Сполучених Штатах Америки в різних конфесіях налічується приблизно 600 000 священнослужителів, а Свідків Єгови у цій країні близько 1 200 000. По  цілому світі в римо-католицькій церкві є трохи більш як 400 000 священиків. А скільки Свідків бере участь у праці проповідування про Царство? По всьому світі приблизно 8 мільйонів добровільних служителів проповідують у 240 країнах і територіях. Справді, Свідки Єгови виконують надзвичайну працю, яка несе хвалу і честь Богові! (Пс. 34:1; 51:15).

¹⁵ Ми прагнемо розповісти добру новину якомога більшій кількості людей, перш ніж прийде кінець. Для цього ми, як ніхто інший, перекладаємо і видаємо біблійну літературу: мільйони книжок, журналів, буклетів, запрошень на конгреси і на Спомин — усе це ми розповсюджуємо безкоштовно. Ми видаємо публікації понад 700 мовами. Вже видано більш ніж 200 мільйонів примірників «Перекладу нового світу» понад 130 мовами. Лише минулого року ми видали коло 4,5 мільярда примірників біблійної літератури. На нашому офіційному веб-сайті можна знайти інформацію понад 750 мовами. Чи існує якась інша релігійна група, що виконує подібну працю в таких масштабах?

16. Звідки ми знаємо, що Свідки Єгови мають Божий дух?

¹⁶ Скільки часу буде тривати передречена проповідницька праця? Ісус казав, що всесвітня праця триватиме впродовж усього періоду останніх днів, «а тоді прийде кінець» (Матв. 24:14). Яка ще релігійна група наполегливо проповідує добру новину в ці знаменні останні дні? Декотрі люди, яких ми зустрічаємо в служінні, кажуть: «Ми маємо святий дух, але працю виконуєте ви». Хіба те, що ми витривало проповідуємо, не доводить, що ми маємо Божий дух? (Дії 1:8; 1 Пет. 4:14). Час від часу певні релігійні групи пробували проповідувати так, як Свідки Єгови, проте їхні зусилля зазвичай закінчувались невдачею. Дехто нібито проводить місіонерську діяльність — займається цим якийсь обмежений період, а тоді повертається до звичайного життя. Інші можуть навіть ходити від дому до дому. Але що вони проповідують? Відповідь на це запитання чітко показує, що вони не виконують працю, яку розпочав Христос.

17, 18. а) Чому ми можемо бути впевнені, що добру новину про Царство сьогодні проповідують лише Свідки Єгови? б) Завдяки чому ми можемо далі виконувати цю працю?

¹⁷ Отже, хто сьогодні проповідує добру новину про Царство? З цілковитою впевненістю ми можемо сказати: «Свідки Єгови!» Чому ми настільки впевнені? Тому що проповідуємо саме ту звістку, що потрібно,— добру новину про Царство. Також ми використовуємо правильні методи — ідемо до людей. Наша проповідницька праця виконується з належних спонук — з любові, а не заради фінансової вигоди. Наша діяльність виконується у величезних масштабах — ми проповідуємо людям усіх народів і мов. І ми будемо свідчити безупинно, з року в рік, аж поки не прийде кінець.

¹⁸ Ми просто в захваті від досягнень Божого народу в цей особливий час! Завдяки чому все це відбувається? Апостол Павло дає відповідь у листі до філіппійців: «Пам’ятайте: саме Бог, роблячи те, що йому до вподоби, зміцнює вас, щоб ви мали і бажання, і силу діяти» (Філ. 2:13). Нехай наш любий небесний Батько далі додає нам сил, щоб ми робили у служінні все можливе (2 Тим. 4:5).